Вивчення психологічних особливостей корекції акцентуації характеру школярів-підлітків

 

На першому місці у  підлітків виступає стратегія поведінки  при конфлікті - суперництво, на 2-му- співпраця, на 3-ому- компромісна 4-ому-уникнення, на 5-ому- пристосування. Однак, треба відзначити, ідо підлітки, у яких спостерігаються акцентуації характеру переважно в конфліктних ситуаціях обирають стратегію суперництва (особливо підлітки гіпертимного, істероїдного типу). Так, із 15 підгіітків-58%, які мають акцентуації характеру (із ЗО чол.) обирають стратегію суперництва 7 чол.-65,5%, 3 чол.10,3%- [Обирають компроміс, 4чол.7,3%- пристосування, 2 чол.-6,9%-уникнення.

Вибір стратегії у підлітків, у яких не виражені акцентуйовані  риси (21 чол.) характеру виглядає наступним  чином: - 7 7 чол.-33,3% обирають суперництво, 9 чол.42,9%- співпрацю, 3 чол.-14,2%- компроміс, 1чол.-4,8% уникнення, 1чол.- 4,8%-пристосування.

Діаграма 3. Розподіл вибору стратегії по значимості у підлітків

Результати за методикою  «Шкала соціально-ситуативної тривожності  Кондаша» зведені у Додатку Д. Отримані кількісні результати по шкалам розподілились наступним чином: - шкільна шкала тривожності - 12 підлітків-40% мають нормальний рівень, 8 підлітків-26% мають дещо підвищений рівень; 10 чол,-34% мають високий рівень тривожності;

самооціючна шкала тривожності-,7 підлітків-20% мають нормальний рівень; 10 чол. -34% мають дещо підвищений рівень; 13 підлітків-46% мають високий рівень тривожності;

міжособистісна шкала тривожності 9 чоловік - 38% мають нормальний рівень;   8   підлітків-22%   мають   дещо підвищений pівень; 13 підлітків-46% мають високий рівень тривожності;

загальний (рівень тривожності ^]- 9 підлітків-34% мають нормальний рівень тривожності; 5 підлітків -26% мають дещо підвищений рівень тривожності; 16 підлітків- 40% мають високий рівень тривожності.

Діаграми 4. Співвідношення рівнів тривожності  підлітків,

які не входять до «групи ризику»

Звернемо увагу на те, що загальний рівень тривожності  у підлітків, які входять до «групи ризику» і підлітків, які не мають  відхилень у^:,поведінці різняться. Так, підлітки, які входять до «групи ризику» із 25 чол. 11чоловік- 44% мають високий рівень тривожності, у порівнянні - 28,0%-7 чол. (підлітки, які не входять до «групи ризику»), дещо підвищений рівень тривожності у 6 підлітків - 24,0%, у порівнянні-20,0% ( 5 підлітків), нормальний рівень тривожності - у 8 підлітків - 32%, у порівнянні - з 52(13 підлітків)..

Підводячи підсумки результатів  констатуючого експерименту по п'яти  методикам можна зробити висновки:

у підлітків, які входять  до «групи ризику» ( девіантна поведінка, педагогічна занедбаність, підлітки, які стоять на обліку у службі у справах неповнолітні акцентуації характеру більш виражені, ніж у підлітків, які не мають відхилень у поведінці;

 

Діаграма 5. Співвідношення рівнів тривожності  підлітків 

«групи  ризику»

Рівень нейротизму у підлітків з акцентуаціями характеру становить 71,4% (у 13 підлітків) в порівнянні з 28,6% (З підлітків, які не мають відхилень у поведінці); 

підлітки з акцентуацією характеру переважно в конфліктних  ситуаціях обирають стратегію'суперництва -65,5%-15 чол. (із 19 чол.), обирають стратегію  суперництва в порівнянні з підлітками без вираженої акцентуації 33,3% (4 чол.) із 11 підлітків;

у підлітків з «групи ризику», з вираженою акцентуацією характеру  спостерігається високий рівень тривожності переважно по шкалам самооціночна та міжособистісна.

3.4.Корекційна робота з підлітками, які мають виражені акцентуації характеру. Проведення формуючого експерименту.

Після проведення констатуючого  експерименту та обробки результатів  нами була розроблена психокорекційна програма, спрямована на подолання'проблем, що виявив попередній етап, сприяє подоланню дисгармонії розвитку особистості підлітків.

Кожний тип акцентуації  має як позитивні, так і негативні  риси. Тому головне в нашій індивідуальній та груповій роботі з підлітками було- неодмінна опора на позитивний потенціал  особистості.

У підлітків з акцентуацією нестійкого типу ми розвивали притаманні їм соціально цінні якості, як підхоплювання  та підтримування нових ідей. При проведенні індивідуальної та групової роботи ми враховували їхню потребу в новизні, невміння і небажання займатися одноманітною діяльністю. 

Підлітки з акцентуацією збудливого типу мають великий енергетичний запас, швидко орієнтуються в незнайомій ситуації, непогано справляються з функціями лідера. Вони діють активно й чітко в ситуаціях невизначеності. Такі підлітки вміють підтримувати гарний настрій у колективі, заряджати своїм оптимізмом інших.

Підлітки з істероїднокі акцентуацією схильні яскраво демонструвати  свою особу, вести за собою, але ненадовго; корекція поведінки цього типy полегшується в разі встановлення дружніх відносин між ними та однолітками з позитивною спрямованістю особистості. Тоді від істероїдів можна очікувати моральних вчинків, які потребують сміливості й мужності, якщо істероіди опиняються в центрі подій.

Для підлітків з епілептоідною акцентуацією характерна велика працездатність. У них можна розвивати такі якості характеру, як наполегливість, цілеспрямованість, вміння добиватися поставленої мети. Такі підлітки віддають перевагу роботі, яка потребує одноманітної праці та постійного зосередження уваги. При цьому вони не полюбляють інтенсивних 
контактів і схильні до відособлення.

Шизоіднии тип акцентуації  можна охарактеризувати як інтелектуальний, творчий, той, що має свій незалежний погляд на явища навколишнього світу. Великі потенційні можливості корекційної роботи з представниками цього типу 
постають тоді, коли психолог або педагог визначить предмет, який найбільше їх захоплює.  _    'і

Аналізуючи результати діагностики  ми можемо бачити, що у підлітків  з вираженим типом акцентуації  характеру ще спостерігається також високий рівень агресивності, високий рівень тривожності. Тому в психокорекційну программу було включені вправи, які входили в структуру тренінгових занять на подолання та зменшення рівнів агресивності, тривожності, метод бесід та переконань. 

Мета занять - сприяти соціально-психологічній адаптації підлітків, показати їм наявність альтернативних, більш позитивних ставлень до себе та інших, сприяти формуванню оптимальних стосунків з людьми.   

Провідні завдання тренінгу полягають в тому, щоб:

 зменшити негативний прояв вираженості тієї чи іншої риси характеру, 
зменшити агресивність, знизити рівень тривоги показати можливість безконфліктного вирішення проблем, закласти засади ставлення до іншого як до безумовно цінної особистості, підняти самооцінку.

Структура занять:

1. Вправи на зняття агресії, тривожності.

"Фігура монстра "

Тренер пропонує зібрати  фігуру, яка складається з усього поганого, злого, агресивного, що є в  кожному учаснику гри. Учасники почергово  віддають для спільної справ свої кігті, жала, шипи, перетинки тощо. Монстр сідає у центрі кола, всі одночасно  натискають на "кнопки ", і як втілення всього негативного, агресивного учасників  гри, він стартує у відкритий  космос та зникає навіки.

"Малюємо злість ":

а) учасникам пропонується намалювати на аркушах паперу свою злість так, як вони її уявляють, а потім знищити малюнок, або зробити вогнище і спалити власну злість;

б) учасники повинні на спільному малюнку намалювати і "віддати" те, що є в кожному з них злого, агресивного (кігті, жала, колючки, перетинки, зуби), після чого спільно вирішують, що зробити зі своєю злістю;

в) тренер пропонує учасникам намалювати на аркушах паперу портрет людини, до якої вони відчувають злість і агресію, або написати її ім'я закарлючками, негарними літерами. Коли це зроблено, всі одночасно розривають малюнки і викидають їх у кошик для сміття.

"Нумо голосніше "

Ведучий пропонує учасникам  сісти і закрити очі. За сигналом "Починаємо всі висловлюють незадоволення ситуацією (вчителями, батьками, приятелями) це треба зробити одночасно і якогомога голосніше. Як тільки вигуки почнуть стихати';'ведучий наказує "Відкрийте очі" А тепер повторіть свої слова, дивлячись в очі один одному ". Потім ведучий визначає спільні скарги, після чого відбувається групове обговорення.

Вправа допомагає вплеснути  назовні злість і перетворює образу та гнів на крик та смішну словесну перепалку. Це дозволяє почути, чимжезадоволені  інші та дає можливість обговорити і вирішити проблеми.

Для   організації  психокорекції  тривожності   у   підлітків   нами   використовується   метод   бесід  та   переконань, тренінгових занять для подолання стрессів, конфліктних ситуацій, а отже, і тривожності.

1. Намагайся Дивитися на майбутнє у позитивному світлі Хоча б ненадовго згадуйте, як ви себе почували, коли було добре. Коли люди уявляють себе у певній ситуації, то з'являються і пов'язані з нею відчуття.
2. Вчіться прийомів фізичного розслаблення. Коли ваше тіло розслаблене, то і психіка не може бути в напруженому стані.
3. Намагайтеся бути більш реалістичним, коли ви описуєте собі або близьким ситуацію, в якій опинилися. Уникайте таких емоційно забарвлених слів, як «ніколи», «завжди», «ненависть».
4. Живіть сьогоднішнім днем. Встановлюйте цілі сьогодні, не вимагайте надто багато від себе.
5. Не дозволяйте.собі потонути, жалю до себе, не відмовляйтеся від допомоги. Кохання,: дружба і соціальна допомога - могутні інструменти у боротьбі зі стресом (тривогою).

Пам'ятайте, що ви не самі. Те, що ви відчуваєте зараз, інші перенесли, і вони вижили. Так буде і з  вами. Ось декілька прийомів боротьби зі стресом (тривогою): 

1. знайдіть час для спокійної розмови з близькою людиною;  ■■
2. навчіться заспокоюватися завдяки власним зусиллям: повільно глибоко вдихніть, ніби втягуєте повітря через ноги, видихніть із себе «тривожне» повітря і разом з ним почуття напруженості; уявіть собі приємний, стан, пов'язаний з відпочинком: ніби лежиш у ліжку, гладиш собаку (кота) або сидиш поряд з приємною людиною, уяви собі якомога більше реальних детале'й цієї картини, щоб вона стала ясною і запам'яталася;
3. коли дуже схвильований, треба глибше і повільніше дихати і спробувати викликати в пам'яті картину, яку ви склали.

2. Вправи на вербальний та невербальний прояв ставлення.

"Як виразити образу і незадоволення "

Ведучий заздалегідь готує  листівки з найбільш типовими образами, характерними для учасників даного віку. Кожна листівка розрізається на 4.частини. На них записані:

а) роль того, хто ображає,

б) роль ображеного, який реагує агресивно,

в) роль ображеного, який реагує невпевнено,  іь

г) роль-Ображеного який реагує з почуттям власної гідності.

Завдання для учасників:

З'єднати частини листівок в одне ціле і розіграти сценку для всіх. Кожна група показує різні типи реагування на ту ж саму ситуацію. Після цього обговорюється "вдалі " і "невдалі " способи реагування. "Ніжні слова"

У грі бере участь тільки чоловіча половина групи, а дівчата-журі. За командою ведучого починають говорити ласкаві слова, ніжні слова дівчатам. Спочатку всі по колу говорять слова  одній дівчині, потім другій, третій.., щоб жодна дівчина не залишились без ніжних слів.

Повторюватися не можна. Після  кожного кола дівчата оцінюють, які  вислови були насправді ніжними. Той, хто не зможе придумати ніжного  слова, вибуває з гри.

 

"Групова скульптура "

У центр кімнати виходить перший учасник і приймає якусь  позу. До нього прилаштовується другий, до них - третій і так далі. При  виконання вправи слід діяти у  швидкому темпі і стежити, щоб  композиції не були мозаїкою ізольованих  одна від одної фігур, а були об'єднані спільною ідеєю.

"Асоціації» Члени групи говорять один одному, які асоціації викликає той чи інший учасник - Той хто слухає говорить, з якими асоціаціями він згідний, а з якими ні.

3. Вправи на релаксацію 
«Зморшки»

Ведучий пропонує членам групи  принести на заняття дзеркало. А  тепер треба кілька разів вдихнути і видихнути, взяти у руки дзеркало, подивитися в нього і широко всміхнутися  своєму відображенню. Далі він дає  команду зморщити обличчя - спочатку чоло, потім брови, ніс, щоки., підняти  і опустити плечі... Розслабити всі  м'язи обличчя... Якщо хтось відчуває напруження, треба сказати собі "Я  спокійний " й ще раз спробувати розслабитись.

"Маріонетка

Ведучий пропонує учасникам  уявити себе ляльками, стати прямо  й завмерти. Ви стали твердими, як Буратіно. Напружте плечі, руки, пальці - уявіть, що вони дерев'яні. Напружте ноги і коліна та пройдіться по кімнаті. Ваше тіло дерев'яне. Напружте обличчя і шию, зморщите чоло, стисніть щелепи. 
 А тепер скажіть собі "Розслабся і розм"якні". Розслабте м'язи. Можете помасувати однією рукою другу, кінчиками пальців помасувати обличчя.