Розвиток логічного мислення у дітей дошкільноо віку

Як ми можемо побачити з таблиці 10, рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей контрольної групи підвищився: високий рівень отримали 2 дитини; середній рівень - 6 дітей; низький рівень - 2 дитини. Але для точного з'ясування необхідно застосувати методи статистичної обробки результатів експерименту.

Таблиця 11 Рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей експериментальної групи

З таблиці 11 видно, що рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей експериментальної групи значно підвищився:

високий рівень показало 3 дітей;

середній рівень - 7 дітей.

Для виявлення значущості та вірогідності отриманих результатів необхідно провести статистичний аналіз даних.

Виявити відмінності між вибірками дітей можна за допомогою U-критерію Манна - Уітні. Він визначає, наскільки велика зона збігу між двома рядами значень. Чим менше значення U ЕМП., Тим більш імовірно, що відмінності достовірні.

Підрахунок U - критерію Манна - Уітні для вибірки дітей контрольної групи на констатирующем і контрольному етап експерименту.

Наше завдання визначити, чи розрізняються вибірки за рівнем розвитку зв'язного монологічного мовлення. Занесемо отримані дані в таблицю 12.

Таблиця 12 Ранжування балів дітей контрольної групи на контрольному і Експериментальне

Загальна сума рангів: 76 + 134 = 210.

Перевіримо, чи збігається загальна кількість ранжируваних значень з розрахунковим за формулою

Σ (Ŕ) = Ń 0 (Ń + 1) / 2, де

Ń - загальна кількість ранжируваних спостережень;

Ŕ - загальна сума рангів.

Σ (Ŕ) = 20 0 (20 + 1) / 2 = 210

Сума рангів збіглася з розрахунковою, значить показники проранжірованни вірно.

Обчислимо емпіричну величину U за формулою:

U = (n 0 n) + n 0 (n + 1) / 2 - T, де

n - кількість досліджуваних у кожній вибірці;

T - більша з двох рангових сум.

U ЕМП. = (10 0 10) + 10 0 (10 + 1) / 2 - 116,5 = 38,5

За таблицями знайдемо критичне значення для n.

U кр. = 27 (р ≤ 0,05) U кр. = 19 (р ≤ 0,01)

U ЕМП. = 38,5, тому можна говорити про те, що рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей на контрольному етапі експерименту не перевищує рівня розвитку на констатирующем етапі, так як U ЕМП.> U кр.

Підрахунок U - критерію Манна - Уітні для вибірки дітей експериментальної групи на констатирующем і контрольному етап експерименту

Наше завдання, як і у випадку з дітьми контрольної групи, визначити, чи розрізняються вибірки за рівнем розвитку зв'язного монологічного мовлення. Занесемо отримані дані в таблицю 13.

Таблиця 13 Ранжування балів дітей контрольної групи на контрольному і Експериментальне

Загальна сума рангів: 76 + 134 = 210.

Перевіримо, чи збігається загальна кількість ранжируваних значень з розрахунковим за формулою

Σ (Ŕ) = Ń 0 (Ń + 1) / 2, де

Ń - загальна кількість ранжируваних спостережень;

Ŕ - загальна сума рангів.

Σ (Ŕ) = 20 0 (20 + 1) / 2 = 210

Сума рангів збіглася з розрахунковою, значить показники проранжірованни вірно.

Обчислимо емпіричну величину U за формулою:

U = (n 0 n) + n 0 (n + 1) / 2 - T, де

n - кількість досліджуваних у кожній вибірці;

T - більша з двох рангових сум.

U ЕМП. = (10 0 10) + 10 0 (10 + 1) / 2 - 134 = 21

Щоб визначити значимість і достовірність відмінностей рівня розвитку зв'язного мовлення, за таблицями знайдемо критичне значення для n.

U кр. = 27 (р ≤ 0,05) U кр. = 19 (р ≤ 0,01)

Так як U ЕМП. <U кр. (0,05), то ми можемо говорити про те, що рівень розвитку дітей на контрольному етапі експерименту відрізняється від рівня розвитку дітей на констатирующем етапі.

Статистична обробка результатів експерименту дозволяє зробити висновок:

. рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей контрольної групи на контрольному етапі не перевищує рівня на констатирующем етапі;

. рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей експериментальної групи на контрольному етапі перевищує рівень на констатирующем.

Це підтверджує висунуту нами гіпотезу, що словесно-логічне мислення дітей старшого дошкільного віку доцільно розвивати за допомогою казки.

Повторна діагностика дітей дозволила зробити висновок про те, що рівень розвитку словесно-логічного мислення підвищився і в контрольній, і в експериментально групі. Але статистична обробка результатів експерименту показала, що рівень розвитку дітей контрольної групи на контрольному етапі не відрізняється від рівня на констатирующем етапі.

Рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей експериментальної групи на контрольному етапі статистично вище, ніж на констатирующем.

Висновок

Володіння зв'язного монологічного промовою - вище досягнення виховання дошкільнят. Воно вбирає в себе освоєння звукової культури мови, словникового складу, граматичної будови і проходить в тісному зв'язку з розвитком усіх сторін мови - лексичної, граматичної, фонетичної.

При стихійному мовному розвитку лише деякі діти досягають досить високого рівня, тому необхідно спеціальне навчання, спрямоване на освоєння дитиною мови. Воно формує у дитини інтерес до рідної мови і забезпечує творчий характер мови.

Дошкільний вік - це період активного засвоєння дитиною розмовної мови, становлення і розвитку всіх сторін мовлення. Повноцінне оволодіння рідною мовою в дошкільному дитинстві є необхідною умовою вирішення завдань розумового, естетичного і морального виховання дітей.

Ознайомлення дітей з літературою сприяє формуванню не тільки мовних знань, а й розвитку моральності. Казка як ніякий інший вид художнього слова вирішує ці завдання. Вона близька дітям емоційно, тому сприйняття казки сприяє розвитку тих якостей, які не в змозі вирішити жодне інше твір.

Дана робота є спробою розробити та оптимізувати процес оволодіння дитиною словесно-логічним мисленням за допомогою казки.

Проведений експеримент дає змогу стверджувати, що казка сприятливо впливає на розвиток словесно-логічного мислення старших дошкільників. Розроблені та проведені заняття підтвердили висунуту нами гіпотезу, що казка є ефективним засобом розвитку словесно-логічного мислення.

Проведене дослідження показало, що читання, проведення бесід, переказування і твір казок незамінні за умови, що вони сприяють підвищенню не тільки мовна, а й пізнавальної, і художньої діяльності дітей.

По тому, як дитина будує своє висловлювання, наскільки складно, цікаво, жваво вміє розповідати і складати, можна судити про рівень його мовного розвитку, про володіння багатством рідної мови і одночасно про рівень його розумового, естетичного та емоційного розвитку.

Виховання засобами казки являє собою складний педагогічний процес, в якому виконання різних супідрядних між собою завдань виховання і навчання веде до єдиної мети - всебічного розвитку особистості дитини, збагачення її духовного світу.

Список літератури

1.                  Алієва Т. Як дитина сприймає художню літературу. / / Дошкільне виховання. - 1996. - № 5. - С.79-84.

2.                  Венгер Л.А., Мухіна В.С. Психологія: Учеб. посібник для пед. Училищ. - М.: Просвещение, 1988. - 336с.

3.                  Волков Г.М. Етнопедагогіка. - М.: Видавництво. Центр "Академія", 2000. - 176с.

4.                  Виховання і навчання дітей шостого року життя. / Под ред. Л. А. Парамонова, О. С. Ушакової. - М.: Просвещение, 1987. - 160с.

5.                  Виготський Л.С. Психологія. - М.: ЕКСМО - Прес, 2000. - 1008с.

6.                  Гольцер С.В. Методичний посібник з дитячої літератури. Ч.1.: Витоки дитячої літератури. - К.: Видавництво Т. І. Возяковой, 2004. - 72с.

7.                  Калініна Р.Р. Психолого - педагогічна діагностика в дитячому саду. - СПб.: Мова, 2003. - 144с.