Розвиток логічного мислення у дітей дошкільноо віку

Стиль казки також зрозумілий дитині. Дитина ще не вміє мислити логічно, і казка ніколи не обтяжує дитини якимись логічними міркуваннями. Дитина не любить повчань, і казка не вчить його безпосередньо. Казка пропонує дитині образи, якими він насолоджується, непомітно для себе засвоюючи життєво важливу інформацію.

Якщо порівняти казку з іншими літературними творами, то стануть ще більш яскраво видно її безсумнівні переваги. Так, наприклад, порівнюючи казку з міфом, Б. Бетельхейм вказує, що міф, незважаючи на те, що він також згусток людського досвіду і говорить з нами мовою образів-песимістичний, не втішний, не сприяє відновленню почуття справедливості. Так, міф про Едіпа завершується загибеллю двох головних героїв. А міф про Ніоба закінчується смертю сімох ні в чому не винних її дітей. Це також не сприяє задоволенню почуття справедливості так необхідного дитині.

Якщо порівняти казку з байкою, то остання теж менш підходить дитині. Вона несе мораль скоріше для дорослого. Так, наприклад, порівнюючи байку "Бабка й мураха" і казку "Троє поросят" Б. Бетельхейм підкреслює незаперечну перевагу казки перед байкою. У байці Бабка страждає тому, що насолоджувалася життям, коли можна було це робити. Звідси випливає, що дитина повинна засвоїти, що цього робити не можна, а чому, йому зрозуміти ще важко. У казці ж зрозуміла причина, через яку не слід керуватися принципом задоволення, це - Вовк. Крім того, Мураха байки, з яким дитина повинна ототожнювати себе, - істота недобре, яке не вміє співчувати.

Якщо порівняти казку з фантазією, то на користь казки можна сказати, що вона має послідовну структуру з певним сюжетом, який розвиває в напрямку благополучного кінця. У порівнянні з фантазією казка має ще одну перевагу - у ній все бажання, навіть непристойні (так звані Едіпового бажання), можуть бути виявлені, і про них можна говорити, обговорювати з батьками. Фантазії ж дитина відрито висловлювати боїться.

Відомий психолог Б. М. Теплов зазначає, що відсутність у дітей умінь і навичок гальмує розвиток і обмежує прояв їх здібностей. Це твердження сміливо можна віднести і до вміння дітей зв'язно висловлювати свої думки. Тому дітям необхідне технічне вдосконалення мови та голосу. Чим більше дитина слухає казки, тим більше зразків мови і слів він отримує.

Казка має свою мову - лаконічний, виразний, ритмічний. Він близький дитині, добре їм сприймається, тому і служить прекрасним зразком для розвитку мови. Казка намагається ненав'язливо навчити дитину оцінювати головні якості героя і ніколи не вдається до психологічного ускладнення, що, природно, благотворно впливає на сприйняття. Казка проста, але в той же час загадкова. Вона пропонує дитині образи, якими діти насолоджуються, і непомітно для себе засвоює життєво важливу інформацію.

Дитячий фольклор являє собою специфічну область народної творчості, що об'єднує світ дітей і світ дорослих, включає цілу систему поетичних і музично - поетичних жанрів фольклору.

До дитячого фольклору як засобу мовної характеристики народу зверталися В. І. Даль, Д. К. Зеленін, П. Тихонов, А. долотами та багато інших знавці мови.

Казки вміло використовувалися народною педагогікою. Для кожного віку були свої казки. Казки для маленьких розвивають фантазію дітей, несуть певну дозу інформації. З віком обсяг інформації збільшується. За допомогою казок дітям даються основи моральності, вони знайомляться із законами, звичаями, взаєминами.

Найважливішими засобами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури та усної народної творчості, в тому числі і малі фольклорні форми. Виховне, пізнавальне та естетичне значення фольклору величезне, так як він, розширюючи знання про навколишню дійсність, розвиває уміння тонко відчувати художню форму, мелодику та ритм рідної мови. Художня система російського фольклору своєрідна, різноманітні малі форми - потешки, загадки, прислів'я, приказки, мова яких точний і виразний.

Для дітей характерно образне мислення і, щоб уява дитини намалювала яскраву, барвисту картину, не потрібно докладного опису предмета, його способу дії, досить натяку. М. М. Мельников вважає, що саме цим зумовлений мова страшилок: "Фантастика для дитини - засіб пізнання навколишнього світу: зустріч з незвичайним, таємничим, страшним допомагає формувати вміння аналізувати і синтезувати сприйняте органами чуття, зберігати в будь-якій обстановці ясність розуму, самовладання, здатність діяти ".

Л. С. Виготський говорив про те, що "творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства і розмаїття колишнього досвіду людини, тому що цей досвід представляє матеріал, з якого створюються побудови фантазії".

Варто зауважити, що казка приходить до дитини в ранньому віці і супроводжує його все життя. Вона є одним з найважливіших соціально-педагогічних засобів формування особистості. При слуханні і відтворенні казки функціонують і розвиваються основні мовні функції - експресивна і комунікативна.

Значення художньої літератури для розвитку мовлення дітей важко переоцінити. Є. О. Флерина справедливо вказує, що "літературні твори дають готові мовні форми, словесні характеристики образу, визначення, якими оперує дитина; важливо лише правильно їх зрозуміти і, засвоївши, правильно практично ними користуватися.

По тому, як дитина будує своє висловлювання, наскільки складно, цікаво, жваво вміє розповідати і складати, можна судити про рівень його мовного розвитку, про володіння багатством рідної мови і одночасно про рівень його розумового, естетичного та емоційного розвитку.

Виховання засобами казки являє собою складний педагогічний процес, в якому виконання різних супідрядних між собою завдань виховання і навчання веде до єдиної мети - всебічного розвитку особистості дитини, збагачення її духовного світу.

ГЛАВА III. Дослідження впливу казки на словесно-логічне мислення старших дошкільників

3.1 Констатуючий етап експерименту

В експерименті брало участь 20 дітей підготовчої групи. У контрольній та експериментальній групі було по 10 чоловік. Вік дітей приблизно однаковий (табл.1).

Таблиця 1 Список дітей

З таблиці 1 видно, що вік дітей приблизно однаковий.

Експеримент проводився в обох групах дітей у вільний від занять час, індивідуально з кожною дитиною. Було застосовано три методики для виявлення рівня розвитку зв'язного монологічного мовлення.

Методика 1

Складання розповіді за картинкою.

Мета: визначити рівень розвитку словесно-логічного мислення.

Матеріали: сюжетна картинка з простим, доступним для дитини сюжетом.

Інструкція. Я покажу тобі картинку. Придумай розповідь: що відбувається, про що говорять, що буде потім.

Якщо дитина не може в описі, можна йому допомагати, задаючи навідні питання. Не слід складати пропозиції замість дитини або давати йому свої варіанти відповідей на навідні запитання.

Аналіз результатів.

Розповідь дитини, опис їм картинки оцінюються наступним чином:

бал - дитина складає 2 - 3 описових пропозиції, що складаються з іменників і дієслів; часто пропозиції не пов'язані між собою (низький рівень).

бали - дитина становить розповідь з 4 - 5 пропозицій, при цьому пропозиції можуть відображати події, безпосередньо не відображені на картинці (середній рівень).

бали - дитина становить розгорнуту розповідь з використанням прикметників, прислівників, а також діалогів між персонажами, зображеними на картинці; пропозиції можуть передавати бажання, почуття героїв (високий рівень).

Результати обстеження дітей за даною методикою представлені в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2 Визначення рівня розвитку словесно-логічного мислення на основі складання розповіді дітьми контрольної групи

Результати, представлені в таблиці 2, дозволяють зробити висновки:

1.                  високий рівень показали 2 дитини;

2.                  середній рівень - 4 дитини;

3.                  низький рівень - 4 дитини.

Для дітей сьомого року життя це не дуже хороші результати, враховуючи, що до вступу в школу ім залишився рік.

Таблиця 3 Визначення рівня розвитку словесно-логічного мислення на основі складання розповіді дітьми експериментальної групи