Розвиток комунікативного самоконтролю підлітків засобами тренінгової роботи

Учасники тренінгу швидко включились у хід самої вправи, зуміли виказати компліменти своїм сусідам та розповісти про власні уміння, що сприяло налагодженню взаємовідносин у колективі.

При виконанні вправи «Несподіваний малюнок» перед учасниками було поставлено завдання: домальовувати малюнки своїх товаришів. Підліткам дуже сподобалося під музику домальовувати малюнок кожного з учасників, а потім ділитися своїми враженнями. Вони із задоволенням виражали свою симпатію один до одного, малювали усміхнені обличчя та кумедних тварин.

Більшість вправ були націлені: на створення позитивного  мікроклімату у групі і підтримання  його під час занять;  на створення  дружніх відносин;  на здобуття учасникам  вмінь взаємодіяти з оточуючими та правильно і коректно висловлювати свої думки.

Протягом занять всі  учасники  приймали активну участь та швидко включались у процес тренінгової роботи.

Під час впровадження тренінгової програми труднощі виникали при виконанні таких вправ, як «Віддай наказ», «А крім того…», «Рефлексія».   

Учасникам тренінгових  занять спочатку було важко розповідати  про себе, контролювати свої емоції та поведінку, висловлювати свою думку, але всі ці перепони було подолано в процесі спільної роботи.

Після впровадження тренінгової програми розвитку комунікативного самоконтролю підлітків з членами експериментальної та контрольної групи було проведено повторне тестування.

Результати тестування, проведеного до і після експерименту, представлені в порівняльній таблиці 2.3.1. «Рівні розвитку комунікативного самоконтролю підлітків  до і після впровадження тренінгової програми».

 

Таблиця 2.3.1.

Рівні розвитку комунікативного самоконтролю підлітків до і після впровадження тренінгової програми (за методикою Снайдера «Оцінка комунікативного самоконтролю»)

	Високий рівень (%)		Середній рівень (%)		Низький рівень (%)
	До впроваджен-ня програми	Після впроваджен-ня програми	До впроваджен-ня програми	Після впроваджен-ня програми	До впроваджен-ня програми	Після впроваджен-ня програми
Експериментальна група	17.8	28.6	46.4	53.6	35.8	17.8
Контрольна група	14.3	14.3	42.8	50	42.8	35.6

 

Як видно з таблиці 2.3.1, в експериментальній групі відсоток учнів з високим рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 17.8% до 28.6% тобто на 10.8%. Відсоток учнів з середнім рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 46.4% до 53.6% (тобто на 7.2%). Відсоток учнів з низьким рівнем зменшився з 35.8% до 17.8% (тобто на18%).

В контрольній групі  показники змінилися значно менше, а саме: кількість учасників з  високим рівнем залишилась незміною. Відсоток учнів з середнім рівне  комунікативного самоконтролю зріс з 42.8% до 50% (тобто на 7.2%). Відсоток учнів з низьким рівнем  зменшився з 42.8% до 35.6% (тобто на 7.2%). Таким чином, рівні комунікативного самоконтролю членів контрольної групи майже не зазнали змін.

Також для виявлення  рівнів розвитку комунікативного самоконтролю підлітків після впровадження тренінгової програми було проведене повторне діагностування за методикою Н.П. Фетискіна «Вивчення здібностей до самоконтролю у спілкуванні» [44, 164]. Результати тестування, проведеного до і після експерименту, представлені в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2.

Рівні розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні підлітків до та після впровадження тренінгової програми» (за методикою Н.П. Фетискіна) 

	Високий рівень (%)		Середній рівень (%)		Низький рівень (%)
	До впроваджен-ня програми	Після впроваджен-ня програми	До впроваджен-ня програми	Після впроваджен-ня програми	До впроваджен-ня програми	Після впроваджен-ня програми
Експериментальна група	14.3	25	50	53.6	35.7	21.7
Контрольна група	21.4	28.5	42.8	42.8	35.8	28.6

 

Результати порівняльного аналізу показників тестування членів експериментальної групи до та після впровадження програми показали, що відсоток учнів з високим рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 14,3% до 25% (тобто на 10.7%). Відсоток учнів з середнім рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 50% до 53,6% (тобто на 3.6%). Відсоток учнів з низьким рівнем  зменшився з 35.7% до 21.7 (тобто на 14%).  

Показники в контрольній  групі змінилися значно менше, а  саме: кількість учнів з високим  рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 21.4% до 28.6% (тобто на 7.2%). Кількість учнів з середнім рівнем залишилась незмінною. Відсоток учнів з низьким рівнем зменшився з 35.8% до 28.6% (тобто на 7.2%).

Отже, повторна діагностика  виявила, що в експериментальній групі показники комунікативного самоконтролю значно покращилися, а в контрольній – не зазнали суттєвих змін. В графічному вигляді дані таблиць 2.3.1 та 2.3.2 наводяться в додатку Г.

Таким чином, можна зробити  висновок, що впроваджена спеціальна програма тренінгових занять щодо розвитку комунікативного самоконтролю підлітків є ефективною. Завдяки впровадженій програмі в класах налагодилися доброзичливі стосунки між дітьми. Вони навчилися краще розуміти один одного; почали намагатися правильно формулювати свої думки та ясно їх висловлювати; ефективно і творчо працювати у групі; краще контролювати свої емоції та висловлювання.

Таким чином, проведена  діагностична та розвиваюча робота дає  можливість зробити такі висновки. Для виявлення рівнів розвитку комунікативного самоконтролю підлітків було проведено тестування вісімнадцяти учнів 7-8-х класів на базі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, які склали експериментальну групу, та шістнадцяти учнів 7-8-х класів, які увійшли до контрольної групи.  З метою виявлення рівнів розвитку комунікативного самоконтролю було використано психодіагностичні методики «Оцінка комунікативного самоконтролю» (за Снайдером) та  «Вивчення здібностей до самоконтролю у спілкуванні» (за Н.П. Фетискіним) [44, 164].

За результатами опитування значний відсоток підлітків, які  складають експериментальну групу (35.7%), має низький рівень розвитку комунікативного самоконтролю; 50% - середній рівень; 14.3% підлітків - високий рівень комунікативного самоконтролю.

17.8%, мають високий рівень розвитку здібностей до спілкування; 46.4% - середній рівень та 35.8% - низький.

Учні, які склали контрольну групу, отримали наступні результати: 35.8% опитаних мають низький рівень розвитку комунікативного самоконтролю 42.8% учнів - середній рівень; 21.4% - високий рівень.

14,3% учнів мають високий рівень розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні; 42.8% - середній рівень та 42.8% - низький.

З отриманих даних можна зробити висновок, що більшість підлітків мають низький і середній рівень розвитку комунікативного самоконтролю, що свідчить про необхідність розробки і впровадження спеціальної тренінгової програми.

З метою розвитку комунікативного  самоконтролю підлітків була складена та впроваджена спеціальна тренінгова програма. Основою для складання тренінгової програми були методичні розробки Ф.А. Бурнарда; М.Д. Турнера; І.В. Вачкова; А.Г. Грецова та ін. Метою впровадження програми є стимулювання розвитку комунікативного самоконтролю підлітків.

Після впровадження тренінгової програми розвитку комунікативного самоконтролю підлітків з членами експериментальної та контрольної групи було проведено повторне тестування. Результати порівняльного аналізу показників тестування членів експериментальної групи до та після впровадження програми показали, що кількість учнів з високим рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 17.8% до 28.6% (тобто на 10.6%); а з середнім рівнем з 46.4%  до 53.6% (тобто на 7.2%); кількість учнів з низьким рівнем зменшилась з 35.8% до 17.8%. відсоток учнів з високим рівнем розвитку здібностей до самоконтролю збільшилась з  14,3% з до 25% (тобто на 10.7%), а середнім рівнем – з 50 до 53.6% (тобто на 6.4%). Кількість дітей з низьким рівнем розвитку зменшилась з 35.7% до 21.7 двадцяти однієї цілої сім десяти відсотка% (тобто на 14%).

Показники рівнів розвитку комунікативного самоконтролю в  контрольній групі змінилися  таким чином: рівнів розвитку здібностей до самоконтролю у спілкування змінилися  таким чином: кількість дітей  з високим рівнем залишилась незмінною; з середнім зросла з 42,8% до 50 % (тобто на 7.2%) та з низьким зменшилась з 42.8% до 35.6% (тобто на 7.2%).

Показники рівнів розвитку здібностей до самоконтролю у спілкування змінилися таким чином:  кількість дітей з високим рівнем зросла з 21.4% до 28.5%  (тобто на 7.2%); з середнім рівнем кількість дітей залишилась незмінною; кількість дітей з низьким рівнем зменшилась з 35.8% до 28.6% (тобто на 7.2%). Показники в контрольній групі змінилися значно менше.

Отже, повторна діагностика  виявила, що в експериментальній групі показники комунікативного самоконтролю значно покращилися, а в контрольній – не зазнали суттєвих змін.

Таким чином, можна зробити  висновок, що впроваджена спеціальна програма тренінгових занять щодо розвитку комунікативного самоконтролю підлітків є ефективною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. За умов перенасиченості життя стресовими ситуаціями, які вимагають від людини уміння спокійно і доброзичливо вирішувати поточні проблеми, великого значення набуває така особистісна властивість, як комунікативний самоконтроль. Сформованість комунікативного самоконтролю виступає однією з передумов успішного спілкування, порозуміння людей, дотримання ними соціальних норм. Важливу роль спілкування відіграє в підлітковому віці, оскільки належить до основних факторів, які впливають на розвиток властивостей особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, індивідуально-типологічних якостей. Разом з тим, через несформованість навичок комунікативного самоконтролю, а також – бурхливий процес гормональної перебудови, підлітки нерідко виявляють імпульсивність, неврівноваженість, нетерплячість, що призводить до порушень спілкування з дорослими та однолітками. Це й зумовлює актуальність даного дослідження.

2. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що самоконтроль - це усвідомлення і оцінка суб'єктом власних дій, психічних процесів і станів. Поява і розвиток самоконтролю обумовлені вимогами суспільства до соціальної поведінки людини. Комунікативний самоконтроль - це свідоме контролювання своїх емоцій, думок та висловлювань. Люди з достатньо розвиненим  комунікативним самоконтролем, за Снайдером М.Д., постійно стежать за собою, добре знають, де і як поводитися, вміють керувати вираженням своїх емоцій.

3. Для виявлення рівнів розвитку комунікативного самоконтролю підлітків було проведено тестування вісімнадцяти учнів 7-8-х класів на базі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, які склали експериментальну групу, та шістнадцяти учнів 7-8-х класів, які увійшли до контрольної групи.  З метою виявлення рівнів розвитку комунікативного самоконтролю було використано психодіагностичні методики «Оцінка комунікативного самоконтролю» (за Снайдером) та  «Вивчення здібностей до самоконтролю у спілкуванні» (за Н.П. Фетискіним). За результатами опитування значний відсоток підлітків, які складають експериментальну групу (35.7%), має низький рівень розвитку комунікативного самоконтролю; 50% - середній рівень; 14.3% підлітків - високий рівень комунікативного самоконтролю. 17.8%, мають високий рівень розвитку здібностей до спілкування; 46.4% - середній рівень та 35.8% - низький.

Учні, які склали контрольну групу, отримали наступні результати: 35.8% опитаних мають низький рівень розвитку комунікативного самоконтролю 42.8% учнів - середній рівень; 21.4% - високий рівень.

14,3% учнів мають високий рівень розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні; 42.8% - середній рівень та 42.8% - низький.

З отриманих даних можна зробити висновок, що більшість підлітків мають низький і середній рівень розвитку комунікативного самоконтролю, що свідчить про необхідність розробки і впровадження спеціальної тренінгової програми.

4. З метою розвитку комунікативного самоконтролю підлітків було розроблено спеціальну тренінгові програму, яка включала систему вправ заходів, які сприяли формуванню умінь підлітків контролювати свої емоції та поведінку в процесі спілкування. Тренінгова програма була розрахована на 11 занять. Одне заняття тривало 40 хвилин (1 академічна година). Заняття проводилися раз на тиждень. В цілому програма реалізовувалася протягом одинадцять тижнів з 18 підлітками (учнями 7-8 класів), які увійшли до експериментальної групи.

5. Результати порівняльного аналізу показників тестування членів експериментальної групи до та після впровадження програми показали, що кількість учнів з високим рівнем комунікативного самоконтролю зріс з 17.8% до 28.6% (тобто на 10.6%); а з середнім рівнем з 46.4%  до 53.6% (тобто на 7.2%); кількість учнів з низьким рівнем зменшилась з 35.8% до 17.8%. відсоток учнів з високим рівнем розвитку здібностей до самоконтролю збільшилась з  14,3% з до 25% (тобто на 10.7%), а середнім рівнем – з 50 до 53.6% (тобто на 6.4%). Кількість дітей з низьким рівнем розвитку зменшилась з 35.7% до 21.7 двадцяти однієї цілої сім десяти відсотка% (тобто на 14%).