Розвиток комунікативного самоконтролю підлітків засобами тренінгової роботи

Після проведення методики «Оцінка комунікативного самоконтролю»

[44, 158] було отримано результати, які надаються в таблиці 2.1.1. «Рівні розвитку комунікативного самоконтролю підлітків» (додаток Б).

 

 

Таблиця 2.1.1.

Рівні розвитку комунікативного  самоконтролю підлітків (за результатами первинної діагностики)

Рівень розвитку комунікативного самоконтролю підлітків	Високий	Середній	Низький
Експериментальна група (%)	17.9	46.4	35,7
Контрольна група (%)	14.4	42.8	42.8

 

Таким чином, з таблиці 2.1.1. видно, що 17.9% членів експериментальної групи мають високий рівень розвитку комунікативного самоконтролю. Такі учні постійно стежать за собою, добре знають, де і як поводитися, вміють керувати виразом своїх емоцій. Вони легко опановують будь-яку соціальну роль, гнучко реагують на зміну ситуації, добре відчувають, яке враження справляють на оточуючих.

46.4% опитаних підлітків мають середній рівень розвитку комунікативного самоконтролю. Такі учні дуже щирі, але не стримані у своїх емоційних проявах при спілкуванні.

35.7% підлітків мають низький рівень розвитку комунікативного самоконтролю. Такі підлітки не вміють контролювати прояв своїх емоцій, також вони не вважають за потрібне змінювати стиль спілкування  в залежності від ситуації.

За результатами тестування учнів, що склали контрольну групу, отримали такі результати: високий рівень комунікативного самоконтролю мають 14.4% опитаних, середній рівень – 42.8%, та 42.8% опитаних мають низький рівень комунікативного самоконтролю.

Таким чином, у членів експериментальної та контрольної груп виявлено відносно однакові показники розвитку комунікативного самоконтролю. Проведене діагностування виявило, що значний відсоток  підлітків (35.% та 42.8 % опитаних) мають низький рівень розвитку комунікативного самоконтролю; 46.4% членів експериментальної групи та 42.8% членів контрольної групи мають середній рівень розвитку комунікативного самоконтролю; лише 17.9% членів експериментальної та 14.4% членів контрольної групи  підлітків характеризуються високим рівнем розвитку комунікативного самоконтролю, що свідчить про необхідність підвищення цього показника. Адже сформованість комунікативного самоконтролю виступає однією з передумов успішного спілкування, порозуміння людей, дотримання ними соціальних норм.

Для перевірки результатів  додатково було використано  методику «Вивчення здібностей до самоконтролю у спілкуванні» (за Н.П. Фетискіним)

[44, 164].

Методика «Вивчення  здібностей до самоконтролю у спілкуванні», містить 25 питань. Під здібностями  до самоконтролю у спілкуванні розуміється  свідоме контролювання людиною  своїх емоцій, думок та висловлювань

[44, 164].

Метою тесту є визначення рівнів розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні за показниками мобільності, та адаптивності у різних ситуаціях спілкування. Результати тесту оцінюються таким чином: кількість набраних балів від 0 до 8 відповідає низькому рівню розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні; від 8 до 17 балів – середньому рівню; від 17 до 25 балів – високому рівню.

Після проведення діагностики  було отримано результати, які надаються  в таблиці 2.1.2.

 

 

 

Таблиця 2.1.2

Рівні розвитку здібностей підлітків до самоконтролю у спілкуванні

(за результатами первинної  діагностики)

Рівень розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні	Високий	Середній	Низький
Експериментальна група (%)	14.3	50	35.7
Контрольна група (%)	21.4	42.8	35.8

 

Отже, за результатами опитування значний відсоток підлітків, які складають експериментальну групу (35.7%), має низький рівень розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні, що свідчить про невміння йти на компроміси у спілкуванні, про неповагу до чужої точки зору, підвищений контроль за ходом взаємодії і діями співрозмовника. 50% членів експериментальної групи мають середній рівень комунікативного самоконтролю. Ці підлітки схильні до партнерства у спілкуванні, але в залежності від ситуації не завжди стримують свої емоційні прояви. 14.3% підлітків мають високий рівень комунікативного самоконтролю, що свідчить про готовність до діалогу, здатність змінювати стиль спілкування в залежності від ситуації.

Учні, які склали контрольну групу, отримали наступні результати: 35.8% опитаних мають низький рівень розвитку здібностей до самоконтролю у спілкуванні; 42.8% учнів - середній рівень; 21.4% - високий рівень.

У графічному вигляді дані таблиць 2.1.1 та 2.1.2 наводяться в додатку Б.

З отриманих даних можна зробити висновок, що більшість підлітків мають низький і середній рівень розвитку комунікативного самоконтролю, що свідчить про необхідність розробки і впровадження спеціальної тренінгової програми.

 

2.2. Особливості програми тренінгової роботи, спрямованої на розвиток комунікативного самоконтролю підлітків

 

З метою розвитку комунікативного  самоконтролю підлітків була складена та впроваджена спеціальна тренінгова програма (додаток Б). Основою для складання тренінгової програми були методичні розробки Ф.А. Бурнарда; М.Д. Турнера; І.В. Вачкова; А.Г. Грецова та ін. Складена програма затверджена головою НМП ЗОІППО В.Я. Ястребовою. Метою впровадження програми є стимулювання розвитку комунікативного самоконтролю підлітків, формування здатності учасників ефективно взаємодіяти з оточуючими.

Завданнями програми є: розвиток регуляції емоційних  та поведінкових проявів, вдосконалення  умінь пізнавати себе та інших; формування навичок вербальної та невербальної комунікації; формування почуття впевненості  в собі; допомога учасникам в засвоєнні  вміння вести розмову; формування в учасників навичок самоаналізу.

Тренінгова програма була розрахована на 11 занять. Одне заняття тривало 40 хвилин (1 академічна година). Заняття проводилися раз  на тиждень. В цілому програма реалізовувалася протягом одинадцять тижнів з вісімнадцятьма підлітками які увійшли до експериментальної групи.

Було складено тематичний план програми розвитку комунікативного  самоконтролю підлітків.

Кожне заняття було структуроване  таким чином: привітання, розминка, розвивальні вправи, рефлексія.

Привітання не є окремою  вправою. Воно спрямоване на створення  товариської атмосфери на початку  роботи.

Розминка має на меті забезпечення розкутості, відвертості  та згуртованості учасників.

Розвивальні вправи моделюють  ситуації, які допомагають учасникам розвивати комунікативний самоконтроль.

Рефлексія є аналізом роботи учасників протягом заняття. Вона передбачає обговорення наступних  питань: «Чому я навчився протягом заняття?», «Що корисного я дізнався на занятті?», «Що було важко виконати?», «Що легко вдалося виконати?», «Які в мене є зауваження чи побажання?», «Які набуті знання чи вміння я зможу використати в подальшому житті?» і таке інше. Тренінгова програма була впроваджена з двадцяти восьми учнями 7-8-х класів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. У таблиці 2.2.1. представлено структуру програми.

 

Таблиця 2.2.1.

Структура програми

розвиток комунікативного  самоконтролю підлітків

№	Тема	Мета занять	Ресурсне Забезпечення
1.	Знайомство	Ознайомлення учасників із принципами роботи групи і формулювання групових правил. Визначення особливостей самовираження та інтересів учасників, формування атмосфери невимушеності, сприяння вираженню своїх думок, розвиток навичок групової взаємодії.	Папір формат АЗ, маркери.
2	Я серед інших	Залучення учасників  тренінгу до групової роботи, формування доброзичливого ставлення один до одного розвиток навичок регуляції емоційних станів.

 

Продовження таблиці 2.2.1.

3	Я дивлюсь на себе з  боку	Формування  уміння проводити самоаналіз, діагностувати особистісні якості.	Папір  формату  А 4, магнітофон з аудіозаписами повільної музики, ручки, олівці.
4	Усі на ярмарок	Розвиток  умінь аналізувати власні вчинки та дії.	Папір А3 та А5, скріпки чи шпильки, маркери, візитні картки ( по 10 шт. на кожного).
5	Ці емоції	Ознайомлення  учасників з видами емоцій, з поняттями  вербального та невербального спілкування. Розвиток навичок самоконтролю.	Декілька  хустин, картки із назвами почуттів (радість, образа, страх, задоволення, гнів, сором, подив, злість, відраза, нетерплячість, печаль, ненависть, подяка, полегшення, почуття ніяковості).
6	Хочу себе зрозуміти	Формування  умінь розуміння емоційного стану  оточуючих людей, навичок боротьби з негативними емоціями, що ведуть до стресу та підвищення конфліктності.	Магнітофон  з аудіозаписом пісні В. Шаїнського "Чунга – чанга", хустинки на голову.
7	Колір моїх емоцій	Розвиток  умінь контролювати, передавати емоції, вчинки та дії.	Папір, кольорові олівці кожній дитині.

 

Продовження таблиці 2.2.1.

8	Я-інопланетя-нин	Формування  навичок конструктивного спілкування та комунікативного самоконтролю.	Папір різного  формату, маркери, набір з шести карток чи плакат із зображенням різних емоційних станів (радість, страх, провина, спокій, сум).
9	Мій настрій.	Формування  навичок вдосконалення власних  комунікативних навичок.	Картки із завданням, папір, кольорові олівці, маркери.
10	Мій стиль, моя  поведінка.	Розвиток  умінь працювати в колективі, правильно вибирати стиль поведінки.	Папір, олівці для кожної дитини.
11	Я хочу дарувати радість.	Формування умінь ділитися позитивними емоціями, створювати позитивний настрій в процесі спілкування.	Папір , кольорові олівці, фломастери, маркери.

 

З метою впровадження розробленої програми було забезпечено  такі умови проведення тренінгової роботи:

- в основу програми тренінгових  занять покладені інноваційні  науково-методичні розробки сучасних  психологів, а саме Ф.А. Бурнарда; М.Д. Турнера; І.В. Вачкова; А.Г. Грецова та ін.;

- кожне тренінгові заняття здійснювалося  послідовно і поетапно, що сприяло більш глибокому засвоєнню отриманої інформації;

- варіативність вправ і психологічних  ігор сприяла розкриттю внутрішнього  світу кожного учасника.

Таким чином, розроблена програма за своєю структурою та змістом відповідає своєї меті – розвитку комунікативного самоконтролю підлітків.

 

2.3. Впровадження програми  тренінгової роботи щодо розвитку комунікативного самоконтролю підлітків та визначення її ефективності

 

Програма тренінгу з  розвитку комунікативного самоконтролю підлітків

була впроваджена протягом 11 тижнів, з 18 учнями 7-8-х класів у Хортицькому національному навчально-реабілітаційному центрі.

Найкраще учасниками виконувались такі вправи, які були націлені на активізацію та згуртування колективу, а саме: «Посмішка по колу»; «Несподівані малюнки»; «Ласкаві імена»; «Ти мені подобаєшся тим, що». Наприклад, при виконанні вправи «Ти мені подобаєшся тим, що…” кожен учасник тренінгових занять повинен був побачити у свого сусіда позитивну рису і зробити йому  комплімент.