Особливості комунікативних бар’єрів організації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1 Відображення вибору стратегії психологічного захисту( %)

 

 

Таблиця 2.3   

Стратегія психологічного захисту “Методикою діагностики   психологічної домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні”

 

Досліджуванні	Переваги типів А, Б, В.	Стратегія психологічного захисту
1	а	Миролюбство
2	а	Миролюбство
3	а	Миролюбство
4	а	Миролюбство
5	в	Агресія
6	а	Миролюбство
7	а	Миролюбство
8	б	Уникнення
9	а	Миролюбство
10	б	Уникнення
11	в	Агресія
12	а	Миролюбство
13	в	Агресія
14	а	Миролюбство
15	в	Агресія
16	а	Миролюбство
17	в	Агресія
18	а	Миролюбство
19	в	Агресія
20	а	Миролюбство
21	а	Миролюбство
22	в	Агресія
23	а	Миролюбство
24	в	Агресія
25	а	Миролюбство
26	а	Миролюбство

 

 

Проаналізувавши результати, які ми отримали після проведення методики “Методика діагностики комунікативної установки” за В. В. Бойком (визначення загальної комунікативної толерантності) ми дійшли до наступних висновків, що:

- дані досліджувані здатні приймати індивідуальність людей, що зустрічаються такою якою вона є. Але найчастіше їх насторожують бездоганні у всьому люди;

-  у респондентів майже відсутня тенденція оцінювати людей керуючись з особистим “Я”;

- респонденти категоричні та консервативні в оцінці інших людей. Найчастіше це стосується людей похилого віку, оскільки у них сформовані такі погляди на життя особливо на зовнішній вигляд сучасної молоді, на так званих “нових росіян”, які найчастіше справляють неприємне враження без культур’ям та жадобою;

- опитувані в деякій мірі не вміють приховувати або згладжувати неприємне враження при зіткненні з некомунікабельними рисами інших людей, а особливо це стосується таких рис як відстоювання своєї позиції під час сварки; людей з низьким рівнем культури та етики та багато інших;

- також виявилось, що у респондентів майже відсутня схильність переробляти і перевиховувати партнера. Це не стосується людей похилого віку, оскільки вони прагнуть навчати молодь, перевиховувати їх на таких, якими вони були у молоді роки;

- що стосується тенденції не вміння пробачати іншим їхні помилки – незграбність, неприємності, які партнер вчинив не зумисне, то у даних досліджуваних вона нижче середнього рівня. Тобто деякі опитувані все ж таки можуть довго пам’ятати образи, схильні не пробачати співробітникам не тактовні жарти в їх адресу. Але згодом ці міні – конфлікти,затираються, забуваються у процесі спільної праці. Якщо ж такі образи не минають, це негативно впливає на продуктивність праці;

- щодо нетерпимості до фізичного чи психічного дискомфорту, в якому опинився партнер, то можна сказати, що колектив в цілому згуртований. Це видно з підтримки один одного, не зважаючи на “перешкоди”, які все ж таки інколи виникають у спілкуванні. Респонденти завжди стануть на сторону і будуть підтримувати співробітника, якщо у нього будуть конфлікти з представником іншого підрозділу чи організації.

 Всі вище названі ознаки, які ми отримали під час проведення дослідження, дають можливість сказати, що у респондентів, які працюють в Управлінні праці та соціального захисту населення рівень комунікативної толерантності знаходиться на середньому рівні(б. чи %). Чим більше балів, тим нижчий рівень комунікативної толерантності. Отримані результати досить чітко простежуються на рис.2.2, а також з табл.2.4.

 

 Таблиця 2.4

                      Рівень комунікативної толерантності за “Методикою діагностики комунікативної  установки” 

Досліджувані	Кількість отриманих  балів	Рівень комунікативної толерантності.
1	50	середній
2	50	середній
3	53	середній
4	58	середній
5	40	нижче середнього
6	53	середній
7	52	середній
8	25	низький
9	57	середній
10	22	низький
11	43	нижче середнього
12	53	середній
13	36	нижче середнього
14	53	середній
15	34	нижче середнього
16	55	середній
17	41	нижче середнього
18	56	середній
19	42	нижче середнього
20	52	середній
21	56	середній
22	43	нижче середнього
23	57	середній
24	31	нижче середнього
25	53	середній
26	56	середній

 

 

 

Рис. 2.2 Відображення рівня комунікативної толерантності за “Методикою діагностики комунікативної  установки” у відсотках

 

       Звісно  отримані результати допомагають  виявити лише основні тенденції  притаманні взаємостосункам з партнерами. В реальному, живому спілкуванні особистість проявляє себе яскравіше і різноманітніше.

Для детальнішого узагальнення вище сказаного ми зробили зведену  таблицю результатів по трьом  методикам.     

                                                                                       Таблиця 2.5

Зведена таблиця результатів  за методиками (“Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні”, ”Методика діагностики “перешкод” у встановленні емоційних контактів”, “Методика діагностики визначення комунікативної толерантності” )

 

Досліджувані		Психологічна стратегія  захисту		“Перешкоди” у встановлені емоційних контактів	Рівень комунікативної  толерантності
1		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
2		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
3		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
4		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
5		агресія		Невміння управляти емоціями	нижче середнього
6		миролюбство		Неадекватний прояв емоцій	середній
Продовження табл.2.5
Досліджувані		Психологічна стратегія  захисту		“Перешкоди” у встановлені емоційних контактів	Рівень комунікативної  толерантності
7		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
8		уникнення		Небажання зблизитись з людьми на емоційній основі	низький
9		миролюбство		Неадекватний прояв емоцій	середній
10		уникнення		Небажання зблизитись з людьми на емоційній основі	низький
11		агресія		Домінування негативних емоцій	нижче середнього
12		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
13		агресія		Домінування негативних емоцій	нижче середнього
14		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
15		агресія		Невміння управляти емоціями	нижче середнього
16		миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.	середній
17	агресія		Невміння управляти емоціями		нижче середнього
18	миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.		середній
19	агресія		Невміння управляти емоціями		нижче середнього
20	миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.		середній
21	миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.		середній
22	агресія		Невміння управляти емоціями		нижче середнього
23	миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.		середній
24	агресія		Невміння управляти емоціями		нижче середнього
25	миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.		середній
26	миролюбство		Негнучкість, невиразність, нерозвиненість емоцій.		середній

 

Отже, з вище сказаного  можна зробити наступний висновок, що респонденти, які обирали таку психологічну стратегію захисту  як миролюбство, у них виникали такі “перешкоди” у встановлені емоційних контактів як негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій, що супроводжується середнім рівнем комунікативної толерантності.

Щодо опитуваних, які  своєю психологічною стратегією захисту вважають агресію, то на їх шляху виникають наступні “перешкоди”, що заважають у спілкуванні. А саме невміння управляти емоціями, дозувати їх, домінування негативних емоцій. На рахунок комунікативної толерантності, то саме вона у них знаходиться на рівні нижче середнього.

 І респонденти,  які обирали стратегію уникнення  мали такі “перешкоди”, що заважають ефективно спілкуватися, як небажання зблизитись з людьми на емоційній основі. Саме це стало наслідком низького рівня комунікативної толерантності. Це все досить чітко видно з табл.2.5

                                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ

 

 

 

3.1 Підвищення  ефективності комунікацій в організації

 

 

 

Під бар'єрами спілкування  мають на увазі багаточисельні чинники, які служать причиною конфліктів або сприяють їм. Адже у партнерів по спілкуванню часто різні, нерідко і протилежні бажання, стремління, установки, характери, манери спілкуванняр, різні самопочуття.

Щоб успішно долати такі психологічні бар'єри, слід озброїтися елементарними знаннями про суть потреб, характерів, установок. Щоб розібратися, в чому ж причина міжособових зіткнень, доведеться торкнутися такого складного психологічного поняття, як потреба. Річ у тому, що за будь-яким вчинком людини завжди криються певна мета, бажання, а за конфліктом — зіткнення несумісних бажань партнерів по спілкуванню, коли задоволення прагнень однієї сторони загрожує утиском інтересів інший. Якщо перешкоди до задоволення різноманітних бажань — витоки, першопричина конфліктів то «важка вдача», погане самопочуття, настрій, незнання психології людини і дефекти техніки спілкування — їх сприяючі і провокуючі чинники, каталізатори. Саме вони визначають, як скоро конфлікт пролунає. Дослідники указують - оскільки конфлікти часто породжують такий емоційний стан, в якому важко мислити, робити виводи, підійти творчо до дозволу проблеми, то при дозволі конфліктній ситуації дотримуйтеся наступних правил.