Особливості комунікативних бар’єрів організації

Щодо змісту і принципу дії кожної стратегії, то миролюбство – це психологічна стратегія захисту суб’єктної реальності особистості, в якій провідну роль відіграють інтелект і характер. Інтелект пригнічує чи нейтралізує енергію емоцій в тих випадках, коли виникає загроза для „Я” особистості. Миролюбство – це партнерство та співробітництво, вміння йти на компроміси, поступатися та бути піддатливим, готовність жертвувати декотрими своїми інтересами задля головного – збереження гідності. У деяких випадках це означає пристосування, прагнення поступитися настійності партнера, не загострювати стосунків і не вступати в конфлікти, щоб не загострювати стосунків і не вступати в конфлікти, щоб не випробовувати своє „Я”. важливо ще мати відповідний характер – м’який, врівноважений, комунікабельний. Найкраще, коли миролюбство домінує і співвідноситься з іншими стратегіями.

Уникнення – це психологічна стратегія захисту суб’єктивної реальності, що базується на економії інтелектуальних або емоційних  ресурсів.

Уникнення має психогенний  характер, якщо воно обумовлено природними особливостями. У індивіда може бути слабка уроджена енергія6 бідні, ригідні емоції, посередній розум, в’ялий темперамент. Спостереження показують, що одного розуму для домінуючої стратегії уникнення недостатньо. Розумні люди часто активно долучаються до захисту своєї суб’єктивної реальності, і це природно: інтелект покликаний стояти на сторожі наших потреб, інтересів, цінностей і завоювань. Очевидно, потрібна ще й воля. Уникнення не потребує особливих розумових та емоційних затрат, але зумовлене підвищеними запитами до нервової системи та волі.

Агресія – це стратегія  психологічного захисту суб’єктивної реальності особистості, яка діє  на основі інстинкту. Агресія не виходить за межі репертуару емоційного реагування. Зі збільшенням загрози для суб’єктивної реальності особистості її агресія зростає. Особистість та інстинкт агресії, як виявляється, є вельми сумісним об’єктами, а інтелект виконує при цьому роль „передавальної ланки” – за його допомогою агресія нагнітається, „розкручується на повну котушку”. Інтелект працює в режимі трансформатора, посилюючи агресію за рахунок змісту, що їй надається.

Останньою, четвертою  методикою ми обрали „Методику діагностики  комунікативної установки” за В.В. Бойком (визначення загально

 Комунікативної толерантності). Вона, в свою чергу, дозволяє визначити рівень комунікативної толерантності за кількома показниками:

1. Неприйняття чи нерозуміння індивідуальності людини;
2. Використання себе як еталону при оцінці інших;
3. Категоричність чи консервативність в оцінці людей;
4. Невміння приховувати чи згладжувати неприємні почуття при зіткненні з некомунікабельними якостями партнерів;
5. Прагнення переробити, перевиховати партнера;
6. Прагнення підігнати партнера під себе, зробити його „зручним”;
7. Невміння пробачати іншому його помилки, неприємності, що вже виникали не навмисно;
8. Нетерпимість до фізичного чи психічного дискомфорту партнера;
9. Невміння пристосуватися до партнера.

Ця методика допомагає  визначити чинники комунікативних бар’єрів, пов’язані з установками респондентів (рівень толерантності).

Методика містить 9 тверджень. Респондентам потрібно оцінити ці твердження, виставивши за них бали: зовсім невірно; вірно до певної міри; вірно значною  мірою; вірно вищою мірою(від 0 до 3 балів). Після чого підрахувати  суму балів по кожному твердженні, але при цьому бути відвертими. Пізніше підсумувати бали, отримані за всіма ознаками.

Щодо обробки та інтерпретації  результатів, то чим більше балів, тим  нижчий рівень комунікативної толерантності. Якщо набирається максимальна кількість  балів, це свідчить про абсолютну нетерпимість до оточення, а це навряд чи можливо для нормальної особистості. І також неймовірно отримати 0 балів – свідчення терпимості особистості до всіх типів партнерів за будь-яких ситуацій.

Також потрібно звернути увагу на те, за якими із дев’яти запропонованих вище поведінкових ознак у Вас високі сумарні оцінки. Чим більше балів за конкретною ознакою, тим менше Ви терпимі до людей стосовно даного аспекту стосунків з ними. І навпаки, чим менші ваші показники стосовно тієї чи іншої поведінкової ознаки, тим вищий рівень загальної комунікативної толерантності за даним аспектом стосунків.

Звісно, отримані результати допомагають виявити лише основні  тенденції, притаманні нашим взаємостосункам  з партнерами. В реальному, живому спілкуванні, особистість проявляє себе яскравіше і різноманітніше.

 

 

 

             2.2 Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження комунікативних бар’єрів в організації

 

 

 

Відповідно до даної  проблеми, для виявлення комунікативних бар’єрів було обрано методику під назвою Анкета “Комунікативні бар’єри в організації”.

 Провівши дане анкетування,  можна зробити наступні висновки.

У людей, які працюють в Управлінні праці та соціального захисту населення,наявні комунікативні бар’єри. Це було видно з отриманих результатів: 60% відповіли на запитання “скоріше виникають, ніж не виникають”, а інші 40% - “скоріше не виникають, ніж виникають”. Найчастіше такі бар’єри виникають в організаціях, а саме з безпосереднім керівником (20% опитуваних). Це може залежить від самих керівників, від їхнього стилю управління і від інших якостей. А також, такі бар’єри виникають в неформальних ситуаціях, а саме на корпоративних прийомах, вечірках (60%). Під час проведення методики виявилось, що виникнення комунікативних бар’єрів негативно позначається на  успішності діяльності (50%) респондентів, а також на їхньому самопочутті (50%). Також виявились чинники, які впливають на виникнення комунікативних бар’єрів в організації, які пов’язані з індивідуально - психологічними особливостями учасників комунікації, а саме:

1. з особливостями  їх спрямованості, тобто для респондентів причиною виникнення комунікативних бар’єрів є різні потреби, інтереси, мотиви учасників спілкування (17%); різні настанови учасників спілкування (14%);
2. з особливостями емоційно - динамічної сфери особистості, а саме – різні емоційні стани та емоційні реакції учасників спілкування (22%); різний тип темпераменту учасників спілкування (16%);
3. з особливостями комунікативної сторони спілкування: різний стиль мови та процесів говоріння учасників спілкування (14%).

Під час аналізу різних стратегій спілкування з’ясувалося, що більшість респондентів (62%) дотримуються миролюбної стратегії. Кожний третій (31%) поводить себе в спілкуванні агресивно, і лише 7% дотримуються стратегії уникнення.

Крім того, дослідження  показало, що даним респондентам емоції заважають ефективно спілкуватися. Серед чинників, що ускладнюють емоційні контакти, домінує негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій (54%), далі йде невміння управляти емоціями, дозувати їх (16%). І на останньому місті ідуть - неадекватний прояв емоцій (10%), домінування негативних емоцій (10%) і небажання зблизитись з людьми на емоційній основі (10%).

          У процесі опитування також  з’ясувалось, що більшість респондентів (51%) головним засобом профілактики та подолання комунікативних бар’єрів вважають використання відеороликів, ком пакт-дисків з проблеми спілкування. Інші (42%) вважають, що це можуть бути лекційні курси з проблем спілкування, соціально – психологічні тренінги, а також проведення спільних культурно - масових заходів в організації. І лише 7% вважають, що сприяти профілактиці та подоланню комунікативних бар’єрів можуть індивідуальні консультації психолога; самостійне читання наукової та науково - популярної літератури з проблем спілкування; самостійний розвиток комунікативних якостей.    

За результатами проведеної методики “Методика діагностики “перешкод” у встановленні емоційних контактів” за В. В. Бойком, виявилось, що у респондентів, які працюють в Управлінні праці і соціального захисту населення емоції, в даній мірі, заважають ефективно спілкуватись. Причина може скриватись у тому, що досліджувані піддаються деяким дезорганізуючим реакціям або станам. Також існують конкретні “перешкоди”, які майже постійно виникають у респондентів.

 Так, з таблиці 2.1 можна побачити чинники, що ускладнюють емоційні контакти. Серед них домінує така “перешкода”, як негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій(54% респондентів). У діловому спілкуванні трапляється так, що емоції заважають справити більш сприятливе враження на партнерів, тобто респонденти розгублюються, хвилюються або, навпаки, багато розмовляють, ведуть себе не природно. Це може мати негативні наслідки як і на взаємовідносинах з партнерами, керівництвом, так і на зниженні результативності праці.

 Наступна перешкода – це невміння управляти емоціями, дозувати їх(16% опитуваних). Тобто йдеться про той факт, що респонденти у ході своєї трудової діяльності, інколи втрачають контроль над ситуацією і піддаються своїм емоціям, які не завжди можуть бути позитивними. А домінування негативних емоцій може відобразитись на стосунках із колегами, а також із керівником.

 Після отриманих результатів виявилось ще три перешкоди у встановлені емоційних контактів, а саме: неадекватний прояв емоцій(10% досліджуваних). На це може вказувати те, що у деяких респондентів виявляється амбівалентність почуттів, тобто на різні ”погрози” керівництва відповідають сміхом, а різні жарти сприймають у свій адрес. Далі йде домінування негативних емоцій (10%). Як уже було вище сказано, що саме така “перешкода” негативно відображається на стосунках з колегами. І остання “перешкода” – це небажання зблизитись з людьми на емоційній основі  (10% респондентів). Оскільки у даній організації присутні люди різних вікових груп, то на різні події і реагують вони по-різному, в силу свого досвіду.                                                          

                                                                                         Таблиця 2.1

             Чинники, що ускладнюють емоційні контакти

“Перешкоди” у встановлені емоційних контактів	Респонденти у %
1.Невміння управляти емоціями, дозувати їх.	16%
2. Неадекватний прояв емоцій.	10%
3.Негнучкість, нерозвиненість, невиразність  емоцій.	54%
4. Домінування негативних емоцій.	10%
5. Небажання зблизитись з людьми  на емоційній основі.	10%

 

Вище зазначені результати детальніше простежуються у табл. 2.2     

                           

                                                                                                    Таблиця 2.2

                        Перешкоди у встановлені емоційних контактів

Досліджувані		Кількість отриманих  балів.	“Емоційні перешкоди”
1		13	Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
2		10	Емоції дещо ускладнюють взаємодію з партнером
3		14	Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
4		10	Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми.
5		12	Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
6		11	Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
7		13	Емоції заважають встановлювати контакти з людьми
8		10	Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
9	11		Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
10		13	Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
11	6		Деякі емоційні проблеми в повсякденному  житі.
12	13		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
13	6		Деякі емоційні проблеми в повсякденному  житі.
14	9		Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
15	14		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
16	12		Емоції дещо ускладнюють взаємодію з партнером.
17	14		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
18	9		Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
19	15		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
20	11		Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
Продовження табл.2.2
Досліджувані	Кількість отриманих  балів.		“Емоційні перешкоди”
21	13		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
22	13		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
23	9		Емоції дещо ускладнюють взаємодію  з партнером.
24	7		Деякі емоційні проблеми в повсякденному житі.
25	13		Емоції заважають встановлювати  контакти з людьми
26	6		Деякі емоційні проблеми в повсякденному  житі.

 

Зробивши інтерпретацію  методики під назвою “Методика  діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні” за В.В. Бойком, ми дійшли до наступних висновків.

Більшість респондентів, не дивлячись на “перешкоди” у встановлені емоційних контактів, які все ж таки їм притаманні, дотримуються миролюбної стратегії (62% опитуваних).(миролюбство - це психологічна стратегія захисту суб’єктивної реальності особистості, в якій провідну роль відіграють інтелект і характер ).У даній організації притаманні партнерство і співробітництво. Вони завжди ідуть на компроміс, хоча їм це інколи вдається не просто. Деякі із них готові жертвувати своїми інтересами. Це можливо через те, що респонденти не хочуть вступати в конфлікти,загострювати стосунки з партнерами і керівництвом.

Люди, які обрали саме миролюбство, як домінуючу стратегію  захисту,за своєю природою врівноважені, комунікабельні. Саме таким людям найбільше довіряє керівництво і саме до таких людей схиляються партнери. Для опитуваних саме така стратегія захисту обумовлена досвідом та обставинами. Найкраще, коли миролюбство домінує і співвідноситься з іншими стратегіями.

Інші, 31% респондентів обрали агресію,як психологічну стратегію  захисту (агресія – це стратегія психологічного захисту суб’єктивної реальності особистості, яка діє на основі інстинкту). Саме таким типом захисту люди захищають своє ”Я” особистості не лише на підприємстві, але й в повсякденному житті (на вулиці, в міському натовпі, в черзі, у взаємостосунках зі сторонніми ). Оскільки людина не в змозі стримувати свої негативні емоції, це і буде негативно позначатись на взаємовідносинах з партнерами і керівництвом.

Але дані результати можуть бути не зовсім вірними, оскільки на момент проведення методики деякі респонденти  були в пригніченому настрої. Причини  можуть бути різні: ссора з близькими людьми, непорозуміння з керівництвом і колегами, погане самопочуття і багато інших. І лише 7% опитуваних дотримуються стратегії уникнення (уникнення – це психологічна стратегія захисту суб’єктивної реальності, що базується на економії інтелектуальних або емоційних ресурсів). Саме за допомогою такої стратегії захисту індивід бою уникає або залишає зони конфліктів,та напружень, коли його “Я” підпадає під “атаки”. Такій людині вигідно і зручно залишатися “в тіні”. Так вони відчувають себе спокійніше,коли уникають конфліктів і непорозумінь як і з співробітниками, так і, безпосередньо, з керівником. Вище сказане можна побачити на табл.2.3 та на рис.2.1.