Формування педаг ог і чног о і мі джу майбутньог о вик ладача вищої шк оли в процесі маг і стерськ ої пі дг отовк и

самовдосконалення. Виникає усвідомлення студентами ролі соціального 

статусу педагога, при цьому знижуються вимоги до зовнішньої привабливості.

  59

Студенти третього курсу серед  педагогічних якостей масово визначають

вольові якості та психологічну витримку, що пов’язуємо із набуттям ними

першого професійного досвіду в  період педагогічної практики. Також 

провідною якістю лишається (як і студентів  попередніх курсів) вміння

спілкуватися. Зростає роль професійної  компетентності педагога в очах

студентів.

 

Результати аналізу анкет студентів 4- го курсу показали, що  98%

студентів 4 курсу розуміють поняття  «імідж», і вбачають в ньому 

індивідуальний образ, стиль людини, засіб успішності, впевненості та

вираження себе. Лише 2% студентів не розуміють сутності поняття «імідж».

 Педагогічний імідж студенти  розуміють на 98% як: вміння презентувати 

себе; свою педагогічну позицію, яка  спрямована на взаємодію з колективом

дітей, педагогічний статус педагога; засіб вираження своєї професійної 

компетентності. 2% студентів не розуміють  поняття та сутність педагогічного 

іміджу.

 Серед характеристик іміджу  переважають: зовнішній вигляд,

внутрішнє «Я» – 25%, етикет, фахова компетентність – 30 %, моральні якості

31%, педагогічна майстерність і  такт – 14%. Щодо визначення  педагогічних 

якостей, то студенти на перше місце  поставили: 25 % – зовнішній вигляд, 45%

– моральні якості та психологічну витримку, 30% – фахову компетентність, до

якої віднесли і вміння спілкуватися

Для 60% студентів 4 курсу  вік і  стать викладача не є важливими, для 40%

важливим є лише вік (перевага віддається молодим людям і людям середнього

віку). Ми констатували і той факт, що знову змінилось (радикально) ставлення 

студентів до соціального статусу  викладача: за результатами анкетування  для 

100% студентів 4-го курсу він  не є важливим. Самооцінка педагога: для 90%

студентів має велике значення, для 10% не має значення. Стиль одягу:  для 90%

студентів він є важливий (оцінюється як діловий, модний та індивідуальний).

  60

Зовнішня привабливість: для 50% студентів  має значення, для 50% не має 

значення.

 

 Студенти 5 курсу магістратури  мають більш ширші знання про  імідж 

особистості. Всі студенти – 100% опитаних, змогли пояснити це поняття. З них 

35% студентів розуміють його  як особистий стиль людини, 25% – як 

цілеспрямовано створений власний  образ для необхідного сприйняття себе

іншими, 15% – як особистість людини, її індивідуальність, 10% – як сукупність

зовнішніх і внутрішніх складових  характеру людини, 8% студентів розуміють 

імідж як погляди людини на життя, 4% – як вміння показати себе з кращої

сторони, 3% –як загальну привабливість  людини для інших.

Педагогічний імідж 95% студентів  сприймають позитивно та вбачають в 

ньому еталон та зразок для наслідування. Педагогу, за висловлюваннями 

студентів, притаманні власні погляди, вміння спілкуватися та мистецтво 

привертати до себе увагу; він має  психічну витримку та емоційну стабільність,

толерантність, вихованість, наполегливість, етикет, високий рівень знань і 

умінь, доброту, розуміння, ввічливість, моральні якості, бездоганну мову. Його

стиль одягу діловий і, в той  же час, вишуканий.

Лише 3% студентів магістратури розуміють, але не можуть чітко пояснити

відмінність понять «імідж» та «педагогічний  імідж», а 2%  вважають, що

педагогічний імідж нічим не відрізняється від інших.

Основними характеристиками іміджу студенти магістратури вважають:

30% – зовнішній вигляд, 17% – комунікативність, 35% – фахову 

компетентність, 10 % –  моральні та вольові якості, 5% вияв внутрішнього «Я»,

3% студентів вважає, що всі перераховані  характеристики властиві іміджу 

людини.

 Важливість віку та статі  педагога: для 70% студентів не  важливі вік і 

стать, для 28% студентів важливий вік (перевагу надають досвідченим 

викладачам середнього віку), для 2% студентів важлива стать вчителя 

  61

(переконані, що лише жінки можуть  бути справжніми педагогами, оскільки  у 

них краще розвинена емпатія  та емоційна сфера).

Соціальний статус педагога: для 53% студентів важливий високий статус

педагога, (їм подобається коли у  них викладає кандидат наук, професор). Для 

47% студентів соціальний статус  не має значення.

Самооцінка педагога сприймається магістрантами наступним чином: для 

90% студентів важлива позитивна  самооцінка, впевненість педагога  у своїх 

словах і діях, для 10% студентів  не важлива самооцінка (вони вважають, що

здатні самостійно оцінити своїх  педагогів, не залежно від видимої  їхньої

самооцінки).

Стиль одягу. є важливим для 75% магістрантів (характеризується як

діловий та стильний одяг), для 25% студентів  одяг не є важливим при 

сприйнятті педагога.

Зовнішня привабливість: для 58% студентів  має значення, для 42% не має 

значення.

Ми бачимо, що у студентів магістратури більш повні і чіткі уявлення про 

педагогічний імідж. Все більшого значення набуває для них фахова

компетентність педагога, його моральні та вольові якості. Зменшується роль

одягу в оцінці людини, натомість  набирає ваги соціальний статус педагога

(наявність наукового ступеню  та вченого звання). Пояснюємо  це тим, що 

загальний рівень знань, установок  та ціннісних орієнтирів у студентів 

магістратури вищий, ніж у студентів  молодших курсів. Вони мають достатній 

досвід спілкування із значною  кількістю педагогів, на основі чого можуть

робити виважені висновки.

 

 

 

 

  62

Узагальнено результати оцінювання іміджу викладачів студентами можна 

побачити на графіку 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Також в ході констатувального  експерименту нами були проведені 

спостереження за поведінкою студентів, їх одягом, мовою, стилем спілкування 

з оточуючими, виходячи з яких ми констатували:

Для студентів першого курсу  характерним у поведінці є  позиція вивчення

оточуючих. Для ряду студентів це позиція відмежованості, засвоєна ними в 

шкільні роки. Для інших – активного  прагнення до взаємодії, повного 

заглиблення у студентське життя. Частка таких студентів, по відношенню до

інших складає 1: 6. Проте, за ними йдуть  інші, змінюючи стиль спілкування  з 

педагогами з дистанційного  на взаємодіючий. Одяг студентів в  перші місяці

навчання характеризується наближеністю до шкільних вимог, потім виникає 

бажання урізноманітнити його (на основі розуміння, що ВНЗ – не школа, і 

жорсткий контроль за зовнішнім  виглядом тут не здійснюється). Інколи зміни в 

одязі носять радикальний характер, проте на першу ж вимогу (зауваження)

викладача вони реагують позитивно. Спілкування  студентів один з одним 

значно відрізняється від спілкування  з педагогами: з однолітками вони розкуті 

(іноді занадто), емоційно виразні,  з вчителями ведуть себе стримано. Мова 

0

10

20

30

40

50

60

Зо

вн

іш

н

ій

ви

гл

яд

Ф

ах

о

ва

ко

м

п

ет

ен

тн

іс

ть

М

о

р

ал

ьн

і т

а

во

ль

о

ві

 я

ко

ст

і

С

о

ц

іа

ль

н

и

й

ст

ат

ус

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

  63

також характеризується відмінностями, в залежності від того, з ким  студенти

спілкуються. Під час міжособистісного спілкування можуть вживати не

літературні вирази, мова далека від  ідеалу. В розмові зі старшими намагаються 

дотримуватись правильної літературної мови.

 Для студентів другого курсу  характерним у поведінці є  відкритість і 

налаштованість на взаємодію. Вони найбільш активні серед студентів. Мова і 

характер їхнього спілкування  з оточуючими не відрізняється стабільністю,

може бути різною, в залежності від ситуації. Студенти знаходяться  в пошуку

прикладу для наслідування. Це знаходить  свій відбиток в одязі, манері

поведінки.

 Для студентів третього курсу  характерним у поведінці є  певне 

«охолодження» до навчання і студентського  життя. Після педагогічної

практики частина з них перестає бачити свою подальшу долю в професії. Це

позначається на стилі їхньої поведінки (байдужість, нівелювання обов’язків,

пошук інших сфер для докладання власних зусиль), мові (мова не професійна,

збіднена), одязі (прагнуть відійти  від класичної норми, експериментуючи  зі

своєю зовнішністю). Та частина студентів, що свідомо утверджуються у своєму

виборі, починає активно працювати  над власним іміджем, намагаючись 

наблизити його до педагогічного. Це обумовлено і тим, що вони йдуть на

довготривалу педагогічну практику, де пробують себе в ролі педагога і  хочуть,

щоб саме так їх сприймали діти і батьки вихованців. Іншою причиною є пошук 

роботи за спеціальністю, яку вони прагнуть поєднувати з навчанням. Стиль 

спілкування їх стає виваженим, емпатійним. Одяг стриманим, мова – 

правильною.

Для студентів четвертого курсу  характерним є різкий поділ на тих, хто 

бажає швидше закінчити навчання, отримати диплом і за його допомогою 

«шукати себе» в інших сферах діяльності та тих, які прагнуть успішно 

завершити і в подальшому продовжити навчання за спеціальністю. Тобто 

можна чітко бачити, хто зі студентів  пов’язує своє подальше життя з 

  64

педагогікою, а хто – ні. Відповідно різняться стиль їх поведінки, характер

спілкування з оточуючими, зовнішній  вигляд, мова, набуваючи чи нівелюючи 

ознаки «педагогічності».

Для студентів п’ятого курсу  характерним у поведінці є 

цілеспрямованість, висока самооцінка, педагогічний стиль спілкування  зі

студентами молодших курсів, правильна  мова. Вони цінують свій час і  час 

інших, толерантні в оцінках думок  і вчинків інших. Проте у спілкуванні  один з 

одним не дотримуються вибраного педагогічного  стилю поведінки,  можуть

допускати дещо «вільні» вислови, неадекватний тон і гучність голосу.

Зовнішній вигляд магістрантів має  ситуативний характер: в аудиторію  до

студентів вони вдягаються відповідно виду діяльності, в аудиторію до

викладачів – вільніше. Багато експериментують, шукаючи свій стиль  і 

намагаючись надати йому оригінальності.

Дані спостережень дали можливість зробити узагальнення: у студентів, в 

цілому, ще не сформований педагогічний імідж. Лише у студентів магістратури

констатували його часткову сформованість  та прагнення до набуття іміджу

педагога, активні пошуки (на емпіричному  рівні) у цьому напрямі.

Під час констатувального експерименту нами були проведені бесіди із

студентами про необхідність формування педагогічного іміджу та з’ясовано:

- наявний (реальний) імідж студентів,  в більшості, не задовольняє; 

- студент не знає, що буде  з ним далі і який імідж  йому потрібний; 

- студентом не знають в якому  напрямі рухатися, щоб бути успішним;

- виникають протиріччя між бажаним  і реальним положенням справ; 

- значна частина студентів магістратури  (до 30% опитаних) відчувають 

труднощі у спілкуванні.

На думку студентів, імідж, має  пряме відношення до лідерства, тому що є 

одним із його інструментів. Студенти прагнуть до іміджу лідера, що

виявляється в знаннях, силі, незалежності, впевненості, емпатії, відкритості  та

зацікавленості в інших.

  65

В ході констатувального етапу експерименту ми працювали з великою 

кількістю студентів: від першого  до останнього курсу, але оскільки  для участі

у формувальному етапі експерименту необхідно було сконцентруватися на

роботі з магістрами, з усієї  групи студентів було обрано 46 чоловік, що

навчаються за ОКР «Магістр». В  свою чергу вони були поділені на 2 підгрупи:

одна з них виступала як експериментальна, друга, як контрольна. Дані саме цих 

груп представлені у порівняльній таблиці 3.1 та 3.2. 

Критеріями сформованості педагогічного  іміджу студентів були

обрані:

1) теоретичні знання про педагогічний  імідж: його сутність, роль у 

професійній діяльності, складові, методи формування;

2) практичні вміння з використання  отриманих знань у професійній 

діяльності та повсякденному житті;

3) бажання (прагнення) до позитивних  змін у своєму іміджі.

Згідно обраних критеріїв студенти були розподілені наступним чином: до

студентів у яких рівень сформованості  педагогічного іміджу був достатнім,

ми віднесли тих, що мали ґрунтовний рівень теоретичної підготовки з  питань

педагогічного іміджу, вміли застосовувати  знання у практичній діяльності і 

активно прагнули до позитивних змін. Показниками задовільного рівня 

сформованості педагогічного іміджу виступили: часткові знання та вміння при 

наявності прагнення до позитивних змін. Незадовільний рівень сформованості 

педагогічного іміджу визначався при  відсутності у студентів знань, умінь з 

питань педагогічного іміджу та його використання і недостатній  мотивації. 

Таблиця 3.1: Рівні сформованості  педагогічного іміджу у студентів 

контрольної групи за даними констатувального експерименту.

№ Кількість