Формування педаг ог і чног о і мі джу майбутньог о вик ладача вищої шк оли в процесі маг і стерськ ої пі дг отовк и

стільки сприятливого, скільки правильного  типу іміджу.

 Бажаний імідж педагога диктується  ідеальними баченнями його 

особистості в соціальному житті. Визначальним для нього є наявність  у 

педагога здатності народжувати  неординарні та нестандартні ідеї, уникати 

 

Дзеркальний

 

Груповий 

 

Бажаний

Множинний

Поточний 

  23

традиційних схем у мисленні, конструктивно  розв’язувати різні проблемні 

ситуації.

 Виховання особистості залежить, передусім, від особистості, тобто 

педагога – носія загальноприйнятих, усталених, нетрадиційних підходів до

організації навчально-виховного  процесу. Учитель, як організатор культурної

діяльності, забезпечує систематичний  інформаційний вплив на оточуючих,

формує в кожного учасника освітнього процесу ідеї, цінності, зразки поведінки.

 Існує також груповий імідж.  Конкретні процеси формування  іміджу в 

колективі студентів опосередковані специфікою регламентації і причинності,

видом лідерства в ній, ситуацією, а також активністю педагога, що може

блокувати прагнення до використання певного іміджу. Як показують 

дослідження Л.М.Мітіної, ідеальний  образ викладача не однаковий  для різних

груп студентів. Він залежить від  спрямованості групи – ділової, емоційної. В 

ході вивчення згуртованості групи  студентів склалися різні за змістом  списки

бажаних особистісних якостей педагога. Студенти по-різному реагують на

вибір викладачем іміджу та стилю  спілкування [36].

Імідж є динамічним утворенням, він  не може бути заданим раз і назавжди.

Якщо сьогодні він влаштовує  вас, то завтра можлива ситуація, яка  потребує

його коригування. Остаточне рішення  щодо цього кожен приймає сам,

враховуючи обставини, потреби  та вік людини, що впливає на переоцінку

цінностей, зміну пріоритетів, набуття  досвіду тощо.

Відношення до іміджу у різних педагогів  різне. На нашу думку, негативно 

відноситься до нього певна частина  представників старшого покоління 

вчителів, які його розуміють як маску, сприймають упереджено, як виклик або 

намагання бути не щирим. Або ж вважають, що створювати імідж повинні 

молоді вчителі, а старшим не потрібно змінюватися. Така тенденція  призводить

до того, що такі педагоги стають нецікавими як особистість, особливо для 

молоді.

  24

Множинний імідж – це імідж, який утворюється коли є декілька структур

замість однієї групи [ 22, 10].

Імідж – в науковому розумінні  є збірним образом людини. Імідж  може бути

спонтанним або майстерно побудованим, неосмисленим і осмисленим.

До іміджу відносимо внутрішню  сутність людини: уміння спілкуватися,

мистецтво говорити та слухати [67]. Разом  з освітою, тактом, діловими

якостями наша зовнішність є  або продовженням гідності, або ще однією

негативною рисою.

У побутовому розумінні слово «імідж»  використовується по

відношенню до людини у двох значеннях: як зовнішній вигляд та її

репутація, тобто її зовнішні та внутрішні  прояви зливаються разом.

Найбільш значимими складовими педагогічного іміджу є: зовнішній 

вигляд, використання вербальних і  невербальних засобів спілкування,

внутрішня відповідність образу професії – внутрішнє «Я».

Ці складові  схематично представлені на рис 1.3. 

 

      Хода, постава, рухи.

 Уміння добирати і носити  одяг, макіяж, зачіску.        

 

          Культура  мовлення 

         

    Манери, жести, міміка, 

    Використання простору  для 

спілкування

 

Професійна компетентність

Система цінностей особистості, моральні переконання,

ідеали 

Темперамент, характер, вміння подобатись, здійснювати 

вплив

 

Рис. 1.3: Складові педагогічного іміджу та їхні прояви, за А.Калюжним.                                  

Зовнішній вигляд     

Комунікативність 

Вербальні засоби    

Невербальні засоби       

Внутрішнє «Я» 

  25

 

Внутрішня складова іміджу визначає стан людини, який впливає на її

зовнішність, визначаючи її мімічні  та поведінкові реакції. Зовнішній  імідж 

повинен відповідати інтересам  суспільства, готувати учнів до отримання  певної

інформації.

Американським психологом Міллером було відібрано фотографії різних

людей для оцінки їх внутрішнього світу за зовнішніми проявами. Оцінювали  їх

інші люди, які називали «красивих» людей більш впевненими, щасливими,

урівноваженими, енергійними і  більш духовно багатими. Психологи  називають 

це ефектом ореола. Першим кроком на шляху до створення «ефекту  ореола» 

можна вважати роботу над своїм  власним іміджем і починається  вона із

зовнішнього вигляду. Зовнішня привабливість  – є основною складовою іміджу

педагога [47, 41].

Зовнішній вигляд – це символ, що без  слів розповідає про те, на якому 

ступені соціальних сходів перебуває  людина, до якого кола професій належить,

який її характер, темперамент, фінансові  можливості, смак, іноді навіть

сімейний стан. Через безліч каналів  людина (свідомо чи підсвідомо) посилає 

іншим людям інформацію про себе, на невербальному рівні розповідає про те,

що вона являє собою [49, 32]. Люди формують особисту думку про інших 

протягом перших п’яти секунд знайомства, а 85% із них будують своє перше 

уявлення на основі зовнішнього  вигляду [за даними Н.В. Панферова, 90 роки

ХХ ст.].

Педагогу слід пам’ятати, що дуже важливим є вияв його зовнішньої

індивідуальності, яку потрібно зберегти або створити не зашкодивши професії.

Становлять інтерес дані опитування студентів за 2006 рік, про ознаки за

якими у них складається перше  враження про викладача. Вони представлені у 

діаграмі 1.1:  

  26

мовлення,

компентенція 

34%

зовнішній

вигляд

37%

інтелект      

8%

ставлення до

студентів

21%

зовнішній вигляд

інтелект 

ставлення до

студентів

мовлення,

компентенція 

 

Діаграма 1.1: Фактори впливу на перше  враження особистості викладача  на

особистість студента.

Зовнішній вигляд педагога запам’ятовується учнем відразу і це враження з 

часом дуже важко змінити. Не секрет, що діти хочуть мати вчителя із

приємною зовнішністю, елегантно  одягненого, охайного, з привабливим 

макіяжем, модною зачіскою, та хорошими манерами. Тому постаючи перед 

класом, вчитель має бути впевненим, що він має гідний вигляд. Професійні

вимоги до педагога: ідеально виглядати, триматися впевнено і мати почуття 

гумору [19, 85].

Бувають випадки, коли професіоналізм стає непотрібним через 

невідповідний зовнішній вигляд. Він  повинен бути естетично виразним та

передбачати бездоганність у кожній деталі: акуратна зачіска, незухвалий одяг,

начищене взуття, неяскравий макіяж, елегантність. Він допомагає викладачу 

направити увагу на себе, створити позитивний настрій, показати себе

прекрасним педагогом який всім своїм зовнішнім виглядом повинен 

притягувати до себе студентів та учнів [19, 85]. 

  27

Безперечно, набагато важливим є розум, але все ж одяг визначає те, що про 

людину подумають інші, яке враження вона справить на них. І хоча офіційного

дрес-коду в закладах освіти не встановлено, існують певні вимоги до одягу. А 

ось чи дотримуватися їх, вирішувати кожному особисто. Але не слід забувати,

що вчителі – це зразок для  наслідування, тому їх зовнішній вигляд має бути

бездоганним.  

 Вимоги пред’явлені до зовнішнього  вигляду допоможуть педагогу 

покращити свій професійний імідж  та досягти успіху. Справжній    вчитель не

буде підкреслювати одягом свою зовнішність, він буде демонструвати  свій

розум, професійні вміння та здібності [22, 79].

Ідеальною формою одягу для педагога, на нашу думку, є така, що сприяє

зосередженню уваги учнів не на вивченні деталей одягу, а саме на засвоєнні 

навчального матеріалу. Таким одягом може бути діловий костюм (з латинської

«костюм» означає «спосіб життя»), що підкреслює професійні особистісні 

якості, офіційність стосунків  з учнями. Чорний, білий та сірий  кольори 

піднімають статус в очах оточуючих, а яскрава кольорова гама, навпаки, може

вплинути негативно, привернути увагу  виключно до зовнішнього вигляду 

педагога. Вибираючи пастельні, спокійні кольори, можна бути впевненим, що

увага буде сконцентрована саме на викладанні матеріалу. Вдало підібраний

гардероб допоможе вчителю не тільки справити враження на оточуючих, а й 

підкреслити професійні та особистісні  якості, [і в цьому наша думка  співпадає 

із думкою В.Маценко]. 

І зачіска, і костюм, і прикраси в одязі педагога завжди повинні  бути

підкорені вирішенню педагогічного  завдання – ефективно вплинути на

формування особистості того, кого навчають. У використанні косметики,

підбору одягу, взуття й аксесуарів педагог має завжди дотримуватись  почуття 

міри й розуміння ситуації.

В ситуації коли зовнішній вигляд вчителя стає одним із головних вимог  до

успіху, згідно досліджень В.Шепеля, у 90 роках тільки 19% вчителів були

  28

задоволені своїм зовнішнім  виглядом, а 25% починаючих вчителів мали

труднощі в ситуаціях першого  контакту з учнями. 

Хочеться окремо сказати про  мову, бо на нашу думку вона є інтегруючою 

складовою і відноситься як до зовнішніх  так і до внутрішніх складових  іміджу,

що схематично представлено на малюнку 1.4.        

                                            

 

Рис. 1.4: Мова, як інтегруюча складова двох проявів іміджу педагога.

Не тільки зовнішній вигляд, а  й вербальна поведінка має  велике значення

для створення іміджу педагога, який реалізується під час спілкування. Вона є 

лише однією складовою іміджу, але  дає можливості спробувати свої сили і 

оцінити здібності. Характер спілкування  залежить від іміджу обох, педагога і 

учня. Чим вищий він у педагога, тим більше міцні знання дасть  він тим, хто 

прагне якнайбільше дізнатися. Бо вербальна поведінка – це зброя  педагога,

якою він повинен майстерно  володіти, [43, 47].

Ми можемо донести інформацію не тільки словом, але й інтонацією,

темпом мови, паузою. Майстерне  володіння мовою може вплинути таким 

чином, що закреслить враження від  некрасивої зовнішності того хто  говорить

[32, 101].

Мовлення, як найактивніший засіб  міжособистісного впливу, повинне 

відповідати якісним характеристикам, найважливішими серед яких є:

- доступність: точний підбір  мовних засобів для адекватного  висловлювання 

думок з урахуванням можливостей  сприйняття слухачів. Ознакою 

майстерності мовленнєвого впливу є вміння говорити про складні  речі ясно і 

просто, з глибоким знанням предмета,

 

Зовнішні складові 

 

Внутрішні складові

 

Мова  

  29

- варіативність – здатність  про одну і ту саму річ  говорити по різному, 

використовувати різноманітні мовні  засоби, враховувати особливості  різних

стилів мовлення,

- виразність – уміння викликати  у свідомості слухачів наочні  образи за 

допомогою прикладів, метафор, алегорій, порівнянь,

- емоційність – здатність вплинути  на емоції, почуття слухачів,

- логічність – послідовна аргументація, зосередження на основній ідеї,

- літературність – точність  використання слів, правильність  наголосу, закінчень, 

- доречність – відповідність  змістових і стилістичних особливостей  мовлення 

даній ситуації діалогу,

- персоніфікація – використання  прямих звертань до аудиторії,  що дає змогу 

підтримувати безпосередній контакт  із слухачами, викликає довіру.

Якщо сприймаєш тільки зміст, не пізнаєш душу людини, будеш слухати 

звук – пізнаєш її [57].

Комунікативність належить до найважливішої  риси педагога. Вона

характеризує його здатність до продуктивної педагогічної взаємодії, готовність

та уміння реалізувати зміст  і різноманітність функцій педагогічного 

спілкування. Вчитель оптимально добирає  його стилі, засоби, способи 

встановлення контактів на основі взаєморозуміння, співпереживання  та

взаємодії. Тому успішність педагогічних комунікацій залежить від здатності 

педагога долати різні бар’єри  спілкування, вибирати ефективні рольові  позиції 

[20, 285].

На нашу думку, рівень комунікативної культури педагога визначається

мірою емпатійності, діалогічності, суб’єктивності, ініціатором є володіння 

педагогом елементами педагогічної техніки. Важливою частиною іміджу

педагога є красномовство –  здатність вплинути на людину словом.

Спілкуючись педагог не повинен  забувати про поведінку в спілкуванні,

дистанцію, тон, яким він розмовляє  з іншими людьми. Від нього залежить їх

емоційний стан і працездатність. 

  30

Компонентом професійної майстерності викладача є техніка мовлення, яка 

передбачає формування дихання, педагогічного  голосу, чіткої дистанції.

Низький рівень оволодіння технікою мовлення характеризується

несформованим, непрофесійним голосом, в якому відсутня благозвучність.

Тому педагогу потрібно вчитися  спілкуватися, красиво говорити, особливо

слухати, правильно вибирати рухи під час розмови, для того щоб  визначати та