Формування педаг ог і чног о і мі джу майбутньог о вик ладача вищої шк оли в процесі маг і стерськ ої пі дг отовк и

множинний – поєднує в собі декілька структур замість однієї групи та

узагальнює загальноприйняті, унормовані внутрішні та зовнішні якості людей 

певної професії, соціального стану, громадянства тощо. Множинний імідж  – 

основа створення «класики», тобто  класичного образу, що сприймається

суспільством як точка відліку  для подальшого розвитку.

У кожного педагога складові іміджу мають індивідуальні прояви:

зовнішній вигляд, комунікативність та внутрішнє «Я», яке є його головною

складовою. Мова є інтегруючою складовою  двох проявів педагогічного іміджу.

  52

До структури іміджу відносяться  три групи пріоритетних якостей, що

формують позитивний імідж педагога.

1. Природні якості, що складають  матрицю природних обдарувань  і 

характеризуються як мистецтво  «подобатися людям».

2. Основні якості як наслідок  освіти і виховання. 

3. Якості пов’язані із життєвим  та професійним досвідом.

Імідж виконує ряд різних функцій: адаптаційну, соціальну, розвивальну,

психологічного захисту та символьного  пізнання; він є механізмом успішної

соціалізації особистості в  сучасному світі.

Педагогічний імідж має такі структурні компоненти за Л.Мітіною:

когнітивний, габітарний, кінетичний, вербальний або комунікативний –  єдність 

та досконалість яких становить  мистецтво подобатися людям –  одне з 

найголовніших бажань та прагнень педагога.

Формування педагогічного іміджу проходить шлях у 5 етапів:

починається із сприйняття образу; продовжується  аналізом інформації та його

уявною корекцією; використанням, яке розкривається через примірювання і 

програвання окремих елементів  бажаного іміджу та подальшим вживанням  в 

образ; і закінчується робота привласненням  та індивідуалізацією обраного або 

бажаного іміджу.

 Основні закономірності формування  педагогічного іміджу полягають  у 

тому, що: на різних етапах професіоналізації  імідж формується різними 

засобами; імідж, сформований адекватно  завданням діяльності, оптимізує 

професійну діяльність особистості.

 

 

 

 

 

 

 

  53

Розділ 2. Формування педагогічного  іміджу майбутнього 

викладача вищої школи в процесі  магістерської підготовки.

2.1. Стан сформованості педагогічного  іміджу у студентів. 

Для перевірки гіпотези та вирішення  поставлених завдань нами був 

проведений констатувальний експеримент, в ході якого ми використали 

комплекс наукових методів дослідження.

Теоретичні методи: аналіз, порівняння, систематизація, класифікація та

узагальнення теоретичних даних  з проблеми дослідження; вивчення і 

узагальнення досвіду роботи педагогів  ВНЗ, для формування власного погляду 

на проблему дослідження та виявлення  наукових засад створення 

експериментальної моделі ціле мотивованого формування педагогічного іміджу

у магістрів.

Емпіричні методи: анкетування та бесіди; спостереження за поведінкою  та

зовнішнім виглядом студентів.

Метою констатувального експерименту було виявлення стану 

сформованості педагогічного іміджу у студентів педагогічного навчального 

закладу (Інституту розвитку дитини).

 На початку експерименту  ми провели анкетування, метою  якого було 

з’ясування того, як розуміють  студенти саме поняття «імідж» та «педагогічний 

імідж», а також їхнє ставлення  до означених категорій. Студентам  було

запропоновано дати відповіді на наступні питання: 

          1.   Що таке імідж людини?

2. Що таке педагогічний імідж?       

           3. Чи  відрізняється імідж педагога  від іміджу інших людей? 

           4. Які  характеристики іміджу є найяскравішими?

5. З перерахованих нижче складових  педагогічного іміджу оберіть 

найважливіші, розмістивши їх о  порядку: від 1 до 10:

        - зовнішній  вигляд;

- вміння спілкуватися з іншими  людьми;

  54

- фахова компетентність (рівень  знань і умінь);

- красномовство; 

- виразність міміки, вміння керувати  нею; 

- мистецтво подобатися людям; 

- психологічна витримка, емоційна  стабільність;

- пластика та невимушеність  рухів; 

- моральні якості особистості; 

- вольові якості особистості. 

6. Чи є для вас важливим:

а) вік педагога;

б) стать;

в) соціальний статус (асистент, кандидат наук, професор);

г) самооцінка педагога (впевнений, невпевнений, самовпевнений);

д) стиль одягу (діловий, авангардний, модний, індивідуальний);

е) зовнішня привабливість.  

Оскільки бажаний імідж педагога цікаво розглянути під кутом зростання  та

професійного становлення спеціаліста, анкета була запропонована студентам 

різних курсів. На основі опрацювання  анкет ми побачили зміни в розумінні 

студентами поняття «імідж», зміни  у виборі провідних якостей педагога,

прагнення студентів до зростання  свого іміджу. Аналіз даних анкетування 

дозволив зробити наступні висновки:

 На початковому етапі адаптації  до професії, 91% студентів 

першокурсників розуміють поняття  імідж наступним чином: 50% із них  як

стиль життя, одягу та поведінки  людини; 40% як «візитну картку», що

виявляється через одяг; 1% внутрішнє  «Я». Лише 9% студентів першого курсу 

зовсім не розуміють сутність поняття  «імідж».

Ми вважаємо, що у першокурсників іще не сформувалися чіткі уявлень  про 

педагогічний імідж. Їхні думки  роздвоюються: більшість із них – 70%

оцінюють його позитивно, як імідж  на який хочеться рівнятися. На їхню думку,

  55

справжньому педагогу притаманні: гарні  манери, він є дипломатичним,

скромним та впевненим. Його одяг –  це діловий костюм, стриманий в  кольорах,

вишуканий і закритий, а головне  світлий та чистий. 8% студентів сприймають

видимий імідж педагога негативно, як неяскравий імідж, в основі якого  лежить

консерватизм, що виявляється в  похмурому, скованому і замкнутому вигляді 

педагога та сірому буденному одязі. 9% студентів не знають, що таке

педагогічний імідж, а ще 13% вважають, що він нічим не відрізняється  від 

інших людей. 

Дуже низькі знання першокурсників стосовно характеристик поняття 

«імідж». 55% із них називають зовнішній  вигляд, 17 %  комунікативність, 3%  – 

внутрішнє «Я», а 25% не можуть дати відповіді  взагалі.

Дані анкетування показали, що серед  рис характеру, які притаманні 

викладачам з позитивним іміджем, студенти перших курсів поставили на перше 

місце: 50% – вміння спілкуватися, 20% – мистецтво подобатися людям  та

зовнішній вигляд, 15% – компетентність та моральні якості, 10% – вольові 

якості та психологічну витримку, 5% – характерну міміку та жести.

Щодо важливості віку і статі  для першокурсників:

Для 70% студентів не важливі вік  і стать викладача; для 15% важлива 

стать; для 10% важливий вік; для 5% студентів  важливими є і вік, і стать.

Соціальний статус викладача, з  точки зору студентів 1- го курсу:

Для 80% студентів не важливий соціальний статус викладача; для 20%

важливий.

Щодо сприйняття студентами самооцінки педагога, то для 70% вона

важлива, студенти хочуть бачити викладача  впевненим; для 30% студентів 

самооцінка не важлива.

Стиль одягу викладача також  оцінюється по різному: для 55% студентів 

він не є важливим; для 45% – важливим (оцінюється як діловий, модний і в  той 

же час індивідуальний. Зовнішня привабливість викладача для 53% студентів 

  56

не має значення; для 47% має значення: їм хочеться бачити приємну на

зовнішність людину.

 Виходячи із цього дослідження  можна сказати, що першокурсники  мають 

мало мотивів формування власного педагогічного іміджу та роботи над  ним.

Вони лише починають придивлятися до зовнішності педагогів з якими 

працюють та цікавитись внутрішнім світом викладачів. У них виникають 

симпатії та бажання стати схожими  на улюблених вчителів, що розглядається 

нами як підґрунтя до виникнення змін та вдосконалення своєї особистості.

Знання про складові педагогічного  іміджу у них недостатні. Основними 

характеристиками педагогічного  іміджу більшість з них вважають вміння

викладача спілкуватися та його зовнішній  вигляд.

 

Студенти 2 курсу.

Оцінки студентів 2 курсу відрізняються  від тих, що дають першокурсники.

Так, 50% студентів розуміють поняття  імідж, із них 30% – як стиль людини

та її одягу, 15% –  зовнішній вигляд та вміння одягатися, 15% – образ людини

та враження про неї. Рівно 50% другокурсників не розуміють самого поняття 

імідж.

 Що таке «педагогічний імідж»  розуміють 55% студентів 2 курсу.  Із них 

50% як позитивний імідж називають  такий, що розкриває стиль педагога  та 

його одягу (діловий та класичний), образ педагога та його зовнішній  вигляд; 5%

вказують, що педагогічний імідж це негативний імідж, якому притаманні

буденність та одноманітність. А 45% не можуть дати відповідь на це питання.

Характеристики іміджу: 40% студентів  не знають їх, 25% розуміють як

зовнішній вигляд, 25% – як манеру спілкування, 5% – як компетентність, 5% як

красномовство.

  Педагогічні якості. Студенти 2 курсу на перше місце поставили  такі 

якості: 50% – моральні якості, 20% –  мистецтво подобатися людям, 20% –

вміння спілкуватися, 5% – компетентність, 5% – зовнішній вигляд.

  57

Важливість віку і статі: для 99% студентів не є важливими вік  і стать,

для 1% є важливим вік і вік, і  стать (бажають бачити педагога молодим  і 

прогресивним, бажано жінкою).

Соціальний статус: для 90% студентів  не важливий соціальний статус, для 

10% – важливий. Самооцінка: для 100% студентів важлива самооцінка  педагога 

(вважають, що педагог має бути  впевнений у собі та своїх  діях, а невпевненість 

говорить про його некомпетентність). Стиль одягу: для 60% студентів 

важливий стиль одягу викладача, оскільки він стимулює до навчання і 

мобілізує, а також спрямовує  на діловий стиль спілкування; 40% студентів 

вказують на не важливість стилю  одягу викладача. Зовнішня привабливість: має 

значення для 80% студентів, для 20% –  не має значення.

Аналіз відповідей студентів на запитання анкети дозволив констатувати,

що у порівнянні зі студентами першого  курсу знизився показник розуміння 

самого поняття «імідж»  та «педагогічний  імідж». Пояснюємо це тим, що

студенти вже усвідомлюють, що імідж  – не лише зовнішній вигляд, а  дещо

більше. Проте конкретизувати і  вербально висловити свої думки  з цього 

приводу вони ще не можуть. Зростає  роль самооцінки педагога для його іміджу,

а також приємна зовнішність. Статус викладача відіграє незначну роль при 

характеристиці іміджу педагога (як і у студентів першого курсу). Моральні

якості педагога виходять на перше  місце, поступаючись вмінню спілкуватися.

Залишається серед останніх позицій  в оцінці рис педагога професійна

компетентність, що ще раз підкреслює: студенти вбачають у викладачеві 

насамперед особистість, а вже  потім – фахівця своєї справи.

 

Студенти 3 курсу  розуміють поняття  імідж як: 70 % – зовнішній вигляд,

манера та стиль одягатися; 20 % престиж  та вміння подати себе, спосіб

самовираження;  5 %  – враження,  яке людина справляє на інших; 5 % –

внутрішні і зовнішні пріоритети.

  58

Педагогічний імідж своїх викладачів студенти 3 курсу оцінюють по

різному: 90 % студентів оцінюють його позитивно і розуміють як статус

педагога, вміння педагога спілкуватися, володіти бездоганною мовою, робити

крок на зустріч, мати моральні якості та стильний одяг. 7% студентів не можуть

дати відповідь на поставлене питання, а 3% студентів оцінюють його

негативно. 

Характеристики іміджу: для 20% студентів  основною характеристикою 

лишається  зовнішній вигляд, для 17% – моральні якості, для 15% – вміння

спілкуватися, для 12% – вміння подобатися, для 11% – дотримання етикету, для 

10% – фахова компетентність, для  9% – вміння знаходити спільну  мову з 

оточуючими, для 6% – вміння подати себе. 

Найбільше число відсотків із вибраних студентами педагогічних якостей 

мають: 22% – вміння спілкуватися, 21% – вольові якості та психологічна

витримка, 17% – фахова компетентність, 15% – зовнішній вигляд, 11% – 

моральні якості, по 7% – мистецтво  подобатися та виразність міміки.

Вік та стать: для 68% студентів не важливі, для 17% – важливі (перевага

надається жінкам середнього віку), для 12% важливий вік (молодий та

середній), для 2% студентів важливі  вік і стать, для 1% важлива стать (перевага

чоловікам).  Соціальний статус: для 50% студентів є важливим та для 50% не є 

важливим. Самооцінка педагога: 84% важлива, 16% не важлива. Стиль одягу:

48% не важливий, 22% важливий. Зовнішня  привабливість: для 56% студентів 

має значення, для 44% – не має значення.

На основі цих досліджень ми бачимо значний зріст у розумінні  студентами

сутності педагогічного іміджу, пояснюючи це тим, що під час навчання

відбувається накопичення знань, саморозвиток засобами професійної  практики,

усвідомлення своїх позитивних і негативних якостей, а згодом і  створення 

індивідуального стилю, самореалізація в професійній діяльності та