Формування педаг ог і чног о і мі джу майбутньог о вик ладача вищої шк оли в процесі маг і стерськ ої пі дг отовк и

студентів

достатній рівень задовільний незадовільний 

1 23 3 8 12

 

Таблиця 3.2: Рівні сформованості  педагогічного іміджу у студентів 

експериментальної групи за даними констатувального експерименту.

  66

№ Кількість 

студентів

достатній рівень задовільний незадовільний 

1 23 4 7 12

 

З викладачами вищої школи нами були проведені бесіди на тему: «Шляхи

формування педагогічного іміджу у магістрів в період педагогічної практики».

Викладачі були єдині у думці, що педагогічний імідж у студентів  необхідно 

формувати в період їх навчання у  ВНЗ.

На питання яким має бути педагог, викладачі вищої школи відповіли, що

сучасний педагог повинен мати знання, бути ерудованим, доброзичливим,

відкритим, лояльним, вміти стримувати емоції та забувати непорозуміння;

любити свою професію, бути гуманістом, не відволікатися під час роботи на

сторонні думки, а спрямовувати їх на роботу; поєднувати в собі зовнішні і 

внутрішні позитивні якості, що є  складовими іміджу. Викладачі зазначали, що

педагогу постійно потрібно орієнтуватися  на підтвердження свого соціального 

статусу, сприяти розвитку в собі найкращих педагогічних якостей. 

На питання яким чином відбувається формування педагогічного іміджу у 

студентів, викладачі визнали, що велике значення має приклад викладача,

цікава література. Вони зазначили, що магістрантам потрібно займатись 

самоосвітою, орієнтуватися на постійне професійне самовдосконалення,

розвивати комунікативні вміння та риторику. Поряд з цим необхідно  проводити 

цілеспрямовані бесіди та тренінги для магістрів, настановні лекції та

семінарські заняття або спецкурси  присвячені проблемі створення 

індивідуального педагогічного іміджу. На думку окремих викладачів доцільно

ввести предмет «педагогічна іміджелогії» на 4-5 (випускних) курсах навчання

для більш повного та детального засвоєння студентами знань з  теми

педагогічного іміджу та формування вміння використовувати їх на практиці. 

 

 

 

 

  67

Висновок: 

Стан сформованості педагогічного  іміджу у студентів всіх курсів, в тому

рахунки і магістратури можна вважати  недостатнім, оскільки ні рівень знань 

студентів про складові педагогічного  іміджу, ні вміння створювати власний 

педагогічний імідж у гармонії внутрішніх і зовнішніх характеристик  не були їм

притаманні, а саме вони (знання та вміння з їх застосування) поряд  з 

розвинутою мотивацією до самовдосконалення  виступають критеріями

сформованості педагогічного іміджу.

Педагоги ВНЗ вважають, що роботу з формування педагогічного іміджу

слід здійснювати в період навчання студентів. Особливим етапом, що сприяє

розвитку як мотивації, так і  всіх інших структурних компонентів  процесу 

іміджетворення є педагогічна  практика. Студенти магістратури проходять 

протягом навчання дві педагогічні  практики – стажистську та асистентську, в 

ході яких виступають перед студентами в якості викладача. Це стимулює

процес роботи над собою, в тому рахунку і в плані формування власного

педагогічного іміджу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  68

2.2 Система роботи з формування  педагогічного іміджу у магістрів. 

На основі даних констатувального експерименту нами була визначена 

мета формувального експерименту: розробка системи роботи з формування

педагогічного іміджу у магістрів  в процесі педагогічної практики. В своїй 

роботі ми виходили з того, що: 

· Імідж – це публічний образ  людини, це враження, яке ми здійснюємо на

інших. Він є самопрезентацією, зовнішньою стороною образу, в якому 

виявляються найбільш суттєві його характеристики. 

· Імідж не формується спонтанно, а  є системою послідовної, кропіткої 

роботи.

· Систему роботи з формування педагогічного  іміджу у магістрів в процесі 

педагогічної практики, можна розглядати, як послідовне використання

взаємодоповнюючих один одного методів  і прийомів, що

підпорядковуються єдиній меті і обумовлені послідовними етапами:

мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, творчим.

Тобто система роботи має здійснюватись  у відповідності до процесу 

імідж – формування, для якого  характерні всі компоненти процесуальності, а 

саме цілемотивований, когнітивний, діяльністний та оцінно-рефлексивний

компоненти. Результатом ефективності процесу буде створений образ, або 

імідж.

Етапи формування іміджу обумовлюють  відповідні завдання. Так 

основним завданням першого  етапу буде розвиток мотиваційної сфери 

майбутнього педагога та надання віртуальних  і реальних зразків для 

наслідування. Для другого етапу  основне завдання – надання системи  знань про 

значення і місце педагогічного  іміджу у професійному становленні  та зростання 

педагога, його види, складові та їх характеристики, шляхи формування. Для 

третього етапу провідним завданням  є забезпечення умов для вправляння  і 

формування практичних умінь з  використання знань про педагогічний імідж у 

практичній діяльності. І завдання четвертого етапу можна сформулювати як

  69

формування в особистості вмінь  критично оцінювати отримані результати та

здійснювати корекцію власних умінь, характеристик тощо.

Педагогічна практика магістрів є  важливою умовою розвитку мотивації 

до формування педагогічного іміджу. Сама ситуація стимулює перегляд

ціннісних установок, набуття знань  та використання їх у практичній діяльності.

Студенти є найбільш сприйнятливими до педагогічних впливів з боку

викладача саме в цей період, коли «приміряють» педагогічний образ і  діють в 

якості не студента, а викладача  для студентів молодших курсів. Відбувається

певне відмежування від статусу  студента, що спрацьовує на позитив  у 

формуванні нового педагогічного  образу.

 Н. Гузій була обґрунтована  технологія побудови педагогічного  іміджу, як 

система послідовних етапів створення  образу педагога, що органічно поєднує  в 

собі всі етапи імідж-формування. В узагальненому вигляді вона представлена

на рис. 

Технологія побудови педагогічного  іміджу

 

 

Надання зразків, вивчення літературних

творів, знайомство з цікавими людьми,

бесіди, спостереження, аналіз, міркування

 

 

Використання рекомендацій театральної 

педагогіки, оволодіння практичними 

уміннями, рольові ігри

 

Лабораторні заняття, педагогічна  практика,

вправляння, рольові ігри

 

 

Рис. 2.8.: Технологія побудова педагогічного  іміджу за Н.Гузій.

 

Основні етапи 

 

Створення імітаційного образу

Побудова рольового образу,

поступове оволодіння ним 

Вживання в правдивий 

життєвий образ 

Засоби 

  70

 Ми взяли за основу цю  технологію побудови педагогічного  іміджу та 

поєднали її з авторською технологією  В. Горчакової. Технології даних авторів 

можуть бути використані для  формування педагогічного іміджу у  студентів 

магістратури в процесі навчання та педагогічної практики. Нами були виділені

такі складові технологій та визначено  зміст роботи за ними:

І етап  – мотивація іміджетворчих  дій (інтелектуальних, вольових,

практичних).

ІІ етап – надання студентам  системи знань та створення ескізу образу,

який презентується студентам-магістрантам під час навчальних занять,

спостережень, вивчення літературних джерел, аналізу поглядів та суджень 

інших, аналізу відеозйомок цікавих  людей. На нашу думку, створений ескіз-

образ неодноразово програється у  свідомості майбутнього педагога,

аналізуються всі позитивні  та негативні його сторони, обираються засоби

втілення.

 ІІІ етап – оволодіння  студентами технікою «програвання»  іміджу та 

надання можливостей для вправляння в адаптації обраного образу до своєї 

особистості.

ІV етап – творче перетворення обраного образу, інтеріоризація

отриманих знань 

Останній етап сприяє подальшому розвитку іміджевого процесу (що може

тривати все життя не у плані  змін, а в плані деталізації, уточнення,

шліфування), який складається з  трьох етапів і передбачає:

1) Іміджевий розвиток (внутрішня  робота над собою, ріст іміджевої 

компетенції).

2) Іміджеві формування (матеріальне  і сценічне перевтілення, реалізація,

об’єктивізація іміджевих ідей).

3) Іміджеві уявлення та просування.

Підсумовуючи все вищесказане, можемо зробити висновок: система 

роботи полягає у послідовному використанні комплексу методів, що

  71

поєднуючись між собою створюють  технологію формування педагогічного 

іміджу у студентів магістратури. Методи імідж-технологічного процесу 

використовуються у відповідності  до етапів імідж-формування: 

· мотивація, 

· надання системи знань 

· оволодіння технікою «програвання»  іміджу

· творче перетворення обраного образу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  72

Висновки до ІІ розділу.

 За даними констатувального  експерименту стан сформованості 

педагогічного іміджу у студентів  всіх курсів, в тому рахунки і  магістратури

можна вважати недостатнім, оскільки ні рівень знань студентів про  складові

педагогічного іміджу, ні вміння створювати власний педагогічний імідж у 

гармонії внутрішніх і зовнішніх  характеристик їм не притаманні. Саме вони,

(знання та вміння з їх застосування), поряд з розвинутою мотивацією  до 

самовдосконалення виступають критеріями сформованості педагогічного 

іміджу.

 Критеріями сформованості педагогічного  іміджу виступають знання про 

значення педагогічного іміджу у педагогічній діяльності, його складові

компоненти та методи формування, вміння з їх застосування поряд з 

розвинутою мотивацією до самовдосконалення.

 Система роботи полягає у  послідовному використанні комплексу  методів, 

що поєднуючись між собою  створюють технологію формування педагогічного 

іміджу у студентів магістратури. Методи імідж-технологічного процесу 

використовуються у відповідності  до етапів імідж-формування: 

· мотивація, 

· надання системи знань 

· оволодіння технікою «програвання»  іміджу

· творче перетворення обраного образу.

 

 

 

 

 

 

 

 

  73

Розділ III Педагогічна практика як засіб формування

професійного іміджу у магістрів.

 Практика формування педагогічного  іміджу у магістрантів у навчально-

виховному процесі ВНЗ (формувальний експеримент)

В процесі формувального експерименту ми послідовно втілювали 

розроблену систему роботи, використовуючи для цього всі форми навчально-

виховного процесу: аудиторні заняття, виховні години, групові та індивідуальні 

бесіди, консультації, педагогічну  практику, конференції, тренінги.

Під час першого етапу ми формували  у студентів магістратури інтерес  до

теми іміджу та бажання вдосконалити власний або створити новий імідж, (під 

час лекційних та семінарських занять, на конференціях та тренінгах).

На виховних годинах ми надавали систему знань з формування та

проектування педагогічного іміджу.

Вправляли у визначенні основних якостей  своєї особистості, навичках

вживання в образ та в умінні подати себе, (на виховних годинах, під  час 

лекційних занять та проектуванні свого  архетипу).

Закріплювали уміння студентів  в ході педагогічної практики,

обговорювали та аналізували результати на виховних годинах і під час 

індивідуальних бесід.             

Сприяли розвитку творчих здібностей під час творчого етапу:

проектування,  перевтілювання  на основі набутих знань та інтуїції.

 В ході формувального етапу  експерименту ми пересвідчились  в тому, що 

підготовка спеціаліста неможлива  без набуття випускниками вищого

навчального закладу певного досвіду  практичної роботи, професійних умінь  та

навичок. Під час навчання магістри вже отримали теоретичну, психолого-

педагогічну та методичну підготовку. Практика ж, ставить їх в умови 

самостійного розв’язання проблем, дає змогу перевірити свою готовність до

професійної педагогічної діяльності. Це викликає велике хвилювання, що

  74

базується на бажанні виконати професійні функції викладача на високому рівні,

а отже сама ситуація стимулює до самовдосконалення.

 Наша думка співпадає з  думкою Л. Березівської [20, 305], що  мотиви 

являють собою рушійну силу для  переборення  страхів у магістрантів, що

виникають в процесі педагогічної практики та  сприяють успіхам в  ній.

І етап: мотивація. Вивчення студентами магістратури ієрархії власних 

мотивів, визначення домінанти професійно-педагогічної діяльності, підвищення

рівня професійних знань, дало можливість розробити психолого-педагогічні 

засоби впливу на студентів молодших курсів, підвищити ефективність власної 

діяльності, оптимізувати у відповідності  до нового виду діяльності (викладання