Формування педаг ог і чног о і мі джу майбутньог о вик ладача вищої шк оли в процесі маг і стерськ ої пі дг отовк и

який він викладає. Студенти під  час індивідуальних бесід говорили, що до

педагогічної практики, тобто в  той період, коли вони виступали  лише в якості

студентів, під час лекцій їх найбільше  хвилювало: як встигнути записати за

викладачем все, що він говорить, як зрозуміти все, що він сказав. Тобто під час 

навчальних занять вони були зорієнтовані на змісті матеріалу. 

 Коли ж перед студентами  були озвучені завдання педагогічної  практики і 

вони усвідомили, що через деякий час вони самі будуть виступати перед 

студентами молодших курсів в якості викладача, увага їх (після пережитого

періоду страху, заснованого на почутті  відповідальності за справу) увага  їх

почала концентруватися на тому, як саме викладач веде заняття, здійснює

виклад матеріалу. Значна увага  почала приділятися зовнішньому  вигляду та

манері спілкування зі студентами. Студенти випускного курсу змогли

проаналізувати дані спостережень за організацією навчального процесу  і 

використати набуті знання. Всі відзначили, що велике значення мало

відвідування відкритих лекцій у викладачів та один в одного. Аналіз та

самоаналіз виступили основними  методами навчання педагогічній

майстерності. Та оскільки в них  не було такого рівня теоретичної 

підготовленості, як у студентів  експериментальної групи, рівень сформованості 

їх нього педагогічного іміджу лишився на нижчому рівні. 

  89

 Це засвідчило необхідність  спеціальної теоретичної підготовки  – надання 

знань про педагогічний імідж, його складові та методи формування та

проведення спеціальних тренінгових  занять в період навчання. На нашу думку,

курс (чи спецкурс) педагогічної іміджелогії  має викладатися магістрам, поряд  з 

курсами педагогічної майстерності. Це забезпечить вищий рівень їх

професійної компетентності та надасть  впевненості під час педагогічної

практики та наступної педагогічної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  90

Висновки до III розділу: У формувальному  експерименті нами були

використані всі форми навчального  процесу для втілення розробленої  системи 

роботи з метою:

-  формування інтересу та  бажанням вдосконалення чи створення 

магістрантами нового іміджу;

- надання системи знань з  проектування педагогічного іміджу;

- вправляння в якостях особистості; 

- аналізу та обговорення результатів  роботи з формування іміджу 

педагога;

- розвитку творчих здібностей: перевтілення, проектування та інтуїції  на 

основі знань.

Ми з’ясували, що повноцінна підготовка випускника вищого навчального 

закладу не можлива без професійних  знань і навичок, а також досвіду 

практичної роботи. Під час практики магістранти самостійно вирішували

проблеми, переборювали страхи, мали прагнення до успіху використовуючи

для цього:

1 Етап – мотивацію: вивчення  власних мотивів для підвищення  рівня знань. 

Створення моделі мотивації, що сприяє підвищення кваліфікації педагога та

характеризується різноманітною  спрямованістю мотивів.

2 Етап – інформування: надання  знань про імідж, його складові  компоненти та 

їх роль у професійній діяльності магістрантів.

3 Етап – проектування образу: вивчення потреб, інтересів та  потенціалу 

магістрантів при імідж проектуванні. Розробка індивідуальної особистої  моделі

педагога.

4 Етап – побудова рольового  образу і поступове оволодіння  ним: «практичне 

вживання в образ» під час  практичних, лабораторних робіт та тренінгів,

використання гри як каталізатора роботи над іміджем.

На основі створеної моделі, (за Л. Мітіною), робота по габітарному 

іміджу здійснюється у стилізації образу; з кінетичного іміджу –  передбачає

  91

передання почуттів через рухи тіла, пластику, жести та манери поведінки; з 

когнітивного іміджу – розкривається  через надання знань, використання

методів впливу, а також формування морально-етичних установок та

стереотипів під час семінарських занять, виховних годин, конференцій. Цікава

робота з вербального іміджу – проведення ігор з магістрантами  по зміні голосу,

інтонації та манері говорити. 

Роботу з побудови педагогічного  іміджу у магістрантів ми починали з:

- постановки мети, креативної ідеї; 

- добудови та корекції рис  яких йому не вистачає;

- створенню іміджевого архетипу  для визначення внутрішніх і 

зовнішніх проявів іміджу.

 Під час педагогічної практики  нами проводилася іміджева робота  над образом, 

(за В. Горчаковою), яка поділялася  на три етапи: 

- внутрішня робота;

- зовнішня робота;

- управління іміджем. 

Виконуючи її ми з’ясували, що перетворення дієвого іміджу на механізм

самовдосконалення сприяє власному творчому пошуку, естетичній виразності

та духовному зростанню. А сім  кроків роботи над іміджем відповідає семи

складовим, які застосовувалися  нами в формуючому експерименті та сприяють

поглибленій роботі і самовдосконаленню.

Під час контрольного експерименту, нами була перевірена експериментальна

модель для визначення сформованості  педагогічного іміджу у магістрантів

нашого навчального закладу.

Контрольний експеримент показав  часткові зміни у формуванні педагогічного 

іміджу у студентів 5 курсу та  вже вищий їх рівень після асистентської 

практики.

Магістранти на початку на початку  експерименту були поділені нами на дві 

групи: контрольну та експериментальну, що мали більш глибші знання.

  92

На основі тестування, за критеріями сформованості педагогічного іміджу, ми

виявили різні рівні сформованості  у цих групах. А також з’ясували, що

показники іміджу поліпшилися у  обох із них, але в експериментальної  стали 

більш високими. Це виникло на основі більш глибокої і систематичної  роботи,

в також зацікавленості магістрантів темою іміджу.

Отже, студентам магістратури необхідно  отримувати ґрунтовну теоретичну

підготовку з цієї теми та підвищити  рівень своїх знань про педагогічний імідж,

складові та методи його формування, для цього потрібно проводити 

систематичні заняття та спеціальні тренінги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  93

ВИСНОВКИ 

 Здійснивши дослідження ми  прийшли до наступних висновків: 

Імідж являє собою своєрідну  закріплену в образах, символах і  нормах,

програму соціальної поведінки  людини. Класичний педагогічний імідж, або 

образ педагога, як взірця для наслідування студентами, формувався поступово,

охоплюючи як внутрішні так і  зовнішні якості особистості. Вчення про 

педагогічний імідж також формувалося  поступово і пройшло у своєму розвитку

ряд етапів: від початкового до сучасного. Сучасний етап є науковим, про що

свідчать цілеспрямовані дослідження  в освітній галузі, поява науки  – 

іміджелогії та професії іміджмейкера. На перших етапах значне місце серед 

якостей педагога посідали загальна ерудованість та ораторські здібності.

Згодом до них приєдналися моральні якості, вимоги до поведінки та

зовнішнього вигляду. На сьогоднішній день імідж педагога об’єднує комплекс

внутрішніх та зовнішніх якостей  особистості, що потребують цілеспрямованого

формування, розвитку та вдосконалення.

Розрізняють наступні типи педагогічного  іміджу: імідж самосприйняття;

імідж, що сприймається іншими та актуальний (потрібний в суспільстві) імідж.

Останній в свою чергу поділяється  на особистісний і професійний, кожен  із них 

може бути як позитивним, так і  негативним.

 Види іміджу також можуть  бути різними: дзеркальний –  відображення,

наче у дзеркалі особистого іміджу;  поточний – бачення існуючого  іміджу

педагога іншими людьми; груповий – імідж самої групи та особистості  в ній;

множинний – поєднує в собі декілька структур замість однієї групи та

узагальнює загальноприйняті, унормовані внутрішні та зовнішні якості людей 

певної професії, соціального стану, громадянства тощо. Множинний імідж  – 

основа створення «класики», тобто  класичного образу, що сприймається

суспільством як точка відліку  для подальшого розвитку.

  94

У кожного педагога складові іміджу мають індивідуальні прояви:

зовнішній вигляд, комунікативність та внутрішнє «Я», яке є його головною

складовою. Мова є інтегруючою складовою  двох проявів педагогічного іміджу.

До структури іміджу відносяться  три групи пріоритетних якостей, що

формують позитивний імідж педагога.

1. Природні якості, що складають  матрицю природних обдарувань  і 

характеризуються як мистецтво  «подобатися людям».

2. Основні якості як наслідок  освіти і виховання. 

3. Якості пов’язані із життєвим  та професійним досвідом.

Імідж виконує ряд різних функцій: адаптаційну, соціальну, розвивальну,

психологічного захисту та символьного  пізнання; він є механізмом успішної

соціалізації особистості в  сучасному світі.

Педагогічний імідж має такі структурні компоненти: когнітивний,

габітарний, кінетичний, вербальний або  комунікативний – єдність та

досконалість яких становить мистецтво  подобатися людям – одне з 

найголовніших бажань та прагнень педагога.

Формування педагогічного іміджу проходить шлях у 5 етапів:

починається із сприйняття образу; продовжується  аналізом інформації та його

уявною корекцією; використанням, яке розкривається через примірювання і 

програвання окремих елементів  бажаного іміджу та подальшим вживанням  в 

образ; і закінчується робота привласненням  та індивідуалізацією обраного або 

бажаного іміджу.

 Основні закономірності формування  педагогічного іміджу полягають  у 

тому, що: на різних етапах професіоналізації  імідж формується різними 

засобами; імідж, сформований адекватно  завданням діяльності, оптимізує 

професійну діяльність особистості.

За даними констатувального експерименту стан сформованості 

педагогічного іміджу у студентів  всіх курсів, в тому рахунки і  магістратури

можна вважати недостатнім, оскільки ні рівень знань студентів про  складові

  95

педагогічного іміджу, ні вміння створювати власний педагогічний імідж у 

гармонії внутрішніх і зовнішніх  характеристик їм не притаманні.

Критеріями сформованості педагогічного  іміджу виступають знання про 

значення педагогічного іміджу у педагогічній діяльності, його складові

компоненти та методи формування, вміння з їх застосування поряд з 

розвинутою мотивацією до самовдосконалення.

Система роботи полягає у послідовному використанні комплексу методів,

що поєднуючись між собою  створюють технологію формування педагогічного 

іміджу у студентів магістратури. Методи імідж-технологічного процесу 

використовуються у відповідності  до етапів імідж-формування: 

· мотивація 

· надання системи знань 

· оволодіння технікою «програвання»  іміджу

· творче перетворення обраного образу.

 Дані контрольного експерименту  показали, що у студентів 

експериментальної групи відбулися  значні зміни у стані сформованості 

педагогічного іміджу, що підтверджує  ефективність запропонованої системи 

роботи.  До того ж ми констатували, що педагогічна практика, на якій студент 

магістратури виступає в якості викладача, стимулює іміджетворчу діяльність

майбутніх педагогів, оскільки загострює  емоції, концентрує увагу на змісті

матеріалу, який він викладає, а  також на поведінці викладача, стилі  спілкування 

зі студентами і його зовнішньому  вигляді. Все це сприяє формуванню

педагогічного іміджу майбутніх викладачів в процесі магістерської підготовки.

 

 

 

 

 

 

  96

Література:

1. Артюшина М.В., Котикова О.М., Романова  Г.М., Психолого-педагогічні 

аспекти реалізації сучасних методів  навчання у вищій школі / Навчальний

посібник. – КНЕУ, 2007. -  ст.50-55.

2. Бєлєнька Г.В. Вихователь дітей  дошкільного віку: становлення фахівця  в 

умовах навчання. -  Світоч, 2006, ст. 7, 15-21, 266-267.

3. Бобир О.В. Етикет учителя  – К.: Видавничий дім «Слово», 2009. -  с.6-7, 11-13,

175-181.

4. Борисова З.Н., Кузьменко В.У.  Хрестоматія з історії дошкільної  педагогіки, - К: 

Вища школа, 2004 – 511с.

5. Булатова О.С. Педагогический  артистизм. -  М., 2001. - с.50.

6. Бутейко Н.Ю. Комунікативна  майстерність викладача.// Навчальний  посібник. – 

КНЕУ, 2006, с.46-83.

7. Бутейко Н.Ю, Грущенко Л.М.  Педагогічна практика: підготовка  та реалізація //

Навчальний посібник. – КНЕУ, 2006. -  с.4-11.

8. Вазина К. Модель саморазвития  человека: Концепция, технологии. -  Нижний 

Новгород, 1999. – с.27-34.

9. Васюкова И.А. Словарь иностранных  слов.-  М., 1998, с.240-241.

10. Головин Б.Н. Основы культуры  речи – М., 1980, с. 32-35.

11. Гоноболин Ф.Н. О некоторых  психических качествах личности  учителя // Вопр.

псиологии. – 1975. - №1. – с.101-110.

12. Гузій Н.В. Педагогічний імідж  і професійна культура / Творча  особистість