Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2011 в 14:09, курсовая работа
Об’єктом дослідження є закрите акціонерне товариство «Ліктрави», яке знаходиться в м. Житомирі по вул.. Київське шосе 29. .
Завдання дипломної роботи:
Вивчення теоретичних аспектів поставленої проблеми, а саме цінова політика підприємства.
Дослідження сучасних тенденцій ціноутворення на підприємстві.
Визначення основних шляхів підвищення ефективності від впровадження прогресивної цінової політики підприємства.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ 5
1.1. Встановлення задач ціноутворення 5
1.2. Фактори, що впливають на ціноутворення 9
1.3. Розробка стратегії ціноутворення 16
1.4. Встановлення базової ціни. Методи ціноутворення 23
1.5. Особливості цінової політики на зовнішньому ринку 27
1.5.1. Сучасна цінова стратегія фірми на зовнішньому ринку 28
1.5.2. Ціни зовнішньоторговельних контактів і методики їх розрахунків 34
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ЗАКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЛІКТРАВИ» 41
2.1. Організаційно економічні умови господарської діяльності підприємства 41
2.2. 3овнішньоекономічна діяльність ЗАТ «Ліктрави» 59
2.3. Цінова стратегія підприємства ЗАТ «Ліктрави» 65
2.4. Встановлення цілей ціноутворення та аналіз умов та методів формування початкової ціни на товар 68
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМТСВІ 75
3.1. Формування системи знижок 75
3.2. Таргет - костинг – як метод удосконалення процесу ціноутворення 79
3.3. Уточнення ціни з урахуванням умов реальної ринкової ситуації 90
3.4. Маркетингові підходи щодо удосконалення розподілу продукції на підприємстві 105
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ЗАТ «ЛІКТРАВИ» 117
4.1. Нормативне забезпечення охорони праці 117
4.2. Організація охорони праці на ЗАТ «Ліктрави» 119
4.3. Висновки та пропозиції 123
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 127
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
З
позиції цінової тактики
Вцілому, використання тактичного підходу з орієнтацією на високі ціни дає можливість підприємству одержати значно більший дохід при реалізації продукції, ніж при низьких цінах. Для цього йому завжди необхідно мати повну інформацію про ринковий попит, конкурентне середовище та величину витрат і тільки на цій основі приймати рішення стосовно підвищення рівня ціни на продукцію. Визначена таким чином ціна є дійовим інструментом тактики, орієнтує на збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції та створює умови для завоювання лідерства на ринку в процесі конкурентної боротьби.
У
процесі маркетингової
У сучасній практиці ціноутворення існують різні підходи до корегування базового рівня ціни. Залежно від цілей та завдань цінової тактики, особливостей виробничої та маркетингової діяльності підприємства, а також реальних умов реалізації продукції для кожного з них існує найбільш прийнятна сфера використання.
Сутність першого методичного підходу полягає в тому, що корегування прогнозної ціни відбувається на основі використання відповідної знижки чи надбавки до неї. Розглянемо на прикладі цвіту календули. У даному разі скорегований з використанням знижки рівень ціни визначається таким чином:
Цск.зн = Цпр(п) - ∆Цзн, (1)
Цск.зн=2.37-0.24=2.13 (грн..)
де Цск.зн - рівень скорегованої ціни на основі використання знижки з неї; Цпр(п) - прогнозний рівень ціни, який розраховано при формуванні цінової стратегії; ∆Цзн, — встановлена підприємством знижка з ціни.
Знижка з ціни використовується за умови, коли реальний попит на продукцію підприємства знижується. З метою підвищення рівня попиту проводиться зниження ціни. Враховуючи, що між попитом на продукцію та кількістю потенційних споживачів існує пряма залежність, дану умову математично можна виразити таким чином:
Nб< Nзн, (2)
60000 < 63000 кількість потенційних споживачів відповідно при базовому та скорегованому в результаті використання знижки рівнях ціни
де Nб; Nзн - кількість потенційних споживачів відповідно при базовому та скорегованому в результаті використання знижки рівнях ціни.
Враховуючи, що на момент порівняння цих показників ще остаточно не визначено рівень скорегованої ціни, за основу орієнтовно приймається кількість потенційних споживачів при бажаному для підприємства рівні ціни.
З метою визначення величини знижки з ціни використовується показник, що характеризує відносне збільшення кількості потенційних покупців при використанні нижчої ціни:
Кзн = (Nзн - Nб ) / Nб, (3)
Кзн = (63000-60000) / 60000 = 0,05
де Кзн - коефіцієнт, що характеризує доцільність використання конкретної знижки з ціни.
З урахуванням розглянутого коефіцієнта, визначення скорегованого рівня ціни на основі використання знижки проводиться за формулою:
Цск.зн = Цпр(п) - Цпр(п) • Кзн. (4)
Цск.зн = 2,37 - 2,37×0,05 =2,25
Після незначних математичних перетворень формула 4 має більш спрощений вид:
Цск.зн = Цпр(п) ×(1 - Кзн). (5)
Якщо на ринку складається ситуація, коли необхідно скидати ціну з товару «календула цвіт» то ця ціна складатиме 2,25 грн.
Проводити підвищення ціни доцільно за умови, коли попит на продукцію підприємства при скорегованій ціні відповідає чи більший від рівня попиту при базовій ціні. Однак при використанні більш високої ціни рівень попиту на продукцію, як правило, починає знижуватися. Враховуючи характер взаємозалежності між рівнем попиту та кількістю потенційних споживачів, математично це можна виразити таким чином:
Nб ≥ Nнб(ц), (6)
де Nнб(ц) - кількість потенційних споживачів при скорегованому рівні ціни на основі використання надбавки до неї.
Рівень ціни при використанні надбавки до неї розраховується за формулою:
Цск.нб.(ц) = Цпр(п) + ∆Цнб(ц), (7)
де ∆Цнб(ц) — встановлена підприємством надбавка до ціни.
У даному разі коефіцієнт, що характеризує відносне зменшення кількості потенційних покупців при використанні більш високої ціни, розраховується таким чином:
Кнб(ц) = (Nб - Nнб(ц) ) / Nб. (8)
Остаточна формула для розрахунку скорегованої ціни на основі використання надбавки до неї має такий вид:
Цск.нб.(ц) = Цпр(п) . (1 + Кнб(ц)). (9)
При використанні надбавки з метою підвищення рівня ціни може застосовуватися також інший підхід, коли величина надбавки визначається відповідно до рівня прогнозної собівартості одиниці продукції, а не ціни. При використанні цього підходу рівень ціни визначається на основі прогнозної собівартості, що розрахована при формуванні цінової стратегії, та встановленої надбавки до неї. Рівень скорегованої ціни на основі використання цієї надбавки розраховується таким чином:
Цск.нб.(с) = Спр(п) + ∆Снб(с), (10)
де Спр(п) - прогнозна собівартість продукції, на основі якої розрахований базовий (прогнозний) рівень ціни; ∆Снб(с) - визначена підприємством величина надбавки до базової собівартості продукції.
З урахуванням коефіцієнта, що характеризує відносне зменшення кількості потенційних покупців при використанні вищої ціни, формула 10 має такий вид:
Цск.нб.(с) = Спр(п) × (1 + Кнб(с)). (11)
На перший погляд, впровадження даного підходу до корегування ціни порівняно з підходом на основі використання надбавки до прогнозної ціни має певні переваги. Основна з них полягає в тому, що він є менш трудомістким. Пояснюється це значно меншою складністю процесу збирання та обробки інформації про витрати підприємства, ніж про попит на ринку. Цим обумовлене бажання більшості вітчизняних підприємств далеко не відходити від відпрацьованої практики визначення базового рівня ціни на основі витрат.
З позиції маркетингового ціноутворення розглянута перевага даного підходу при зміні рівня ціни є його основним недоліком. У даному разі при корегуванні ціни попит на продукцію враховується лише частково в процесі визначення величини надбавки до ціни. Така ціна недостатньо враховує особливості ринкової ситуації та не повною мірою сприяє активізації маркетингової діяльності підприємства на конкурентному ринку.
Враховуючи вищевикладене, при підвищенні рівня ціни в процесі маркетингового ціноутворення доцільно орієнтуватися на методичний підхід до зміни її рівня, що базується на використанні надбавки до ціни. При цьому цінова тактика, виступаючи як інструмент реалізації цінової політики підприємства, сприяє успішній реалізації її стратегічного напряму в умовах реальної ринкової ситуації. Вцілому, скорегована ціна на основі використання надбавки чи знижки з неї може забезпечувати розширення сфери впливу підприємства на вже освоєних сегментах вітчизняного ринку чи вихід на нові, впровадження та сприяння продажу на ринку нових товарів, успішний відхід з освоєних ринків, активну позицію підприємства при реалізації продукції, сприяння іміджу підприємства тощо.
При
вирішенні цих та інших питань
необхідно враховувати
При реалізації продукції на ринку ціна на неї з урахуванням характеру співвідношення ціна/якість має верхнє та нижнє обмеження. Верхня межа — це така ціна, за якою споживач в принципі згоден придбати продукцію підприємства. При цьому для нього високі ціни часто асоціюються з високою якістю продукції. Нижня межа визначається рівнем ціни, який споживачем сприймається як нормальний. Все, що знаходиться нижче цієї межі, з точки зору цінності продукції для нього є неприйнятним.
З метою об'єктивнішого підходу до зміни прогнозної ціни з урахуванням чинника цінності продукції для споживача розроблена методика уточнення рівня даної ціни. При цьому важливість даного методичного підходу пояснюється тим, що дуже важко визначити цінність продукту, але можна з легкістю встановити ціну на нього. Базується він на використанні моделі ціни, основними складовими якої є вартісний та суб'єктивний елементи. В даному разі процес корегування ціни пропонування відбувається шляхом зміни прогнозного рівня з урахуванням суб'єктивного чиннику, індекс якого є розрахунковим параметром. Скорегована таким чином ціна визначається на основі використанням наступної формули:
Цск(сп)=Цпр (1 ± Ісч), (12)
де Цпр - прогнозний рівень ціни пропонування; Ісч - індекс суб'єктивного чинника.
В основі розрахунку індексу лежить визначення рівня цінності продукції, яку відчуває споживач. В даному разі рівень індексу відображає ступінь бажання споживача придбати цей товар. Суб'єктами проведення оцінки виступають самі споживачі. З метою збирання необхідної інформації для розрахунку індексу використовується метод експертних оцінок. Споживачі за попередньо визначеними параметрами оцінюють продукцію та процес її реалізації, порівнюючи при цьому з конкурентними аналогами.
При визначенні величини індексу суб'єктивного фактору спочатку збирається інформація про основні чинники процесу реалізації продукції підприємства (найбільш важливі характеристики) та конкурентну продукцію й особливості її збуту, а також за необхідністю проводиться групування споживачів за категоріями. Після цього з урахуванням одержаних результатів проводиться опитування споживачів з використанням двох анкет. В одній анкеті фіксуються чинники, які, на думку споживачів, найбільш важливі в процесі купівлі продукції, в другій - проводиться оцінка споживачами порівнюваних товарів за чинниками, що характеризують процес реалізації продукції (термін та умови постачання продукції, характер розрахунку за продукцію тощо).