Методів утворення цін на підприємстві та надання пропозицій щодо ефективної організації процесу ціноутворення

    В протилежному випадку, коли виникає  різниця між кошторисною та цільовою собівартістю, постає питання у визначенні її величини. Мною запропонований алгоритм визначення (розрахунку) величини цільового скорочення затрат (додаток №6.).

    В контексті  вище викладеного можна  зробити  висновки, в чому полягають  основні  переваги концепції таргет-костингу, і чому саме цю систему я обрав  як дієвий інструмент контролю за витратами  та прибутками підприємства ЗАТ «Ліктрави»:

• по-перше, таргет-костинг дає можливість маркетингу проникнути в управлінський облік. Функції маркетологів та проектування реалізуються спільно, в результаті чого можна отримати товар, який максимально відповідає запитам споживачів, за найбільш прийнятну ціну - з одного боку, отримати бажаний прибуток для підприємства - з іншого;
• по-друге, таргет-костинг може доповнювати бюджетування, планування прибутку, формування центрів відповідальності та центрів затрат, стратегії ціноутворення та інші оціночні процедури. Це створює безпрецедентні передумови інтеграції його із стратегічним управлінським обліком;
• по-третє, таргет-костинг може паралельно співіснувати із традиційними системами вітчизняного обліку, доповнюючи їх. збільшуючи межі діяльності.
• по-четверте, безумовно позитивною характеристикою таргет-костинг є фокусування уваги на зовнішніх (ринкових), а не виключно на внутрішніх чинниках. Таргет-костінг забезпечує відділу маркетингу непогані можливості приймати рішення не тільки на основі початкового заданого рівня витрат, але і на основі параметрів ринкового оточення.
• по-п'яте, таргет-костинг допомагає мотивувати орієнтовану на ринок поведінку співробітників, указуючи на допустиму з погляду ринку собівартість, яка повинна бути усвідомлена, якщо компанія хоче виявитися прибутковою в умовах конкуренції.

    Як  же визначити, на скільки ж слід скоротити  витрати, щоб отримати бажане? Кількісне  обчислення величини цільового скорочення витрат здійснюється в чотири етапи:

1. Визначення можливої ціни реалізації за одиницю даної продукції.
2. Визначення цільової собівартості продукції (за одиницю і в цілому).
3. Порівняння цільової і кошторисної собівартості продукції для визначення величини необхідного (цільового) скорочення витрат.
4. Перепроектувало продукту і одночасне внесення поліпшення у виробничий процес для досягнення цільового скорочення витрат.

    Розглянемо  приклад, для досягнення цільового  скорочення витрат. Нижче приведені  дані, необхідні для підрахунків, необхідних витрат для ромашки.

    Таблиця 3.1

    Кошторис  собівартості

 

    Як  видно, очікувана ринкова ціна за одиницю продукції складає 1,2 грн., а цільова норма прибули — 20%. Планується щорічно продавати 300000 упаковок ромашки і за попередніми підрахунками кошторисна собівартість 1000 упаковок ромашки складає 1082,9. грн.

    Нескладні підрахунки показують, що цільова собівартість одиниці продукції дорівнює 0,96 грн. (1,2 — 1,2×0,2).

    Різниця між кошторисною і цільовою собівартістю складає не багато, не мало — 24,4 тис. грн. ((1,082 — 0,96) × 200 000). Саме цю суму слід “скоротити” будь-якими доступними засобами, не опускаючи, проте, планку якості продукції.

    Для того, щоб система таргет-костинг  запрацювала в повну силу, на підприємстві повинна бути створена високоорганізована і високопродуктивна команда, об'єднана загальною метою.

    Пропонується  зменшення витрат на суму 24,4 тис. грн. за рахунок більш ефективної системи закупівлі сировини.

    Закупівля сировини на ЗАТ "Ліктрави" здійснюється наступним чином. Підприємство розсилає своїм постачальникам (можливо і  потенційним постачальникам) сировини ціни, по яких воно згодне придбати той чи інший вид сировини. В наступному, при заключенні договорів ці ціни можуть коливатися по домовленості сторін. Так як ще до недавнього часу підприємство знаходилося у переліку підприємств, що займають монопольне положення на ринку, то його постачальники (особливо які знаходяться на території України) вже призвичаїлись до цього і не дуже шукають інші підприємства для збуту своєї продукції, тому що цей процес викликає зайві витрати. Інші підприємства, що займаються переробкою лікарської рослинної сировини, для цих постачальників ціни, які нижчі за ті, що пропонує ЗАТ "Ліктрави". Це відбувається в основному із-за того, що ці підприємства знаходяться на досить великій відстані, з чим пов'язані і великі транспортні витрати.

    На  рис. 3.2. представлена схема методів, які використовує підприємство "Ліктрави" при закупівлі сировини.

      
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 3.2. Методи закупівлі сировини на ЗАТ "Ліктрави"  

    Якщо  враховувати, що закупівля у населення  та закупка сировини по короткостроковим договорам складає незначну частину в загальній системі закупок (приблизно 7% та 11% відповідно), їх можна виключити з розробки стратегії договорів. Довгострокові договори з імпортерами сировини складені, в основному, вже по оптимальних для обох сторін цінах, намагатися коректувати які практично неможливо.

    Тому  основою, на що буде направлена розробка стратегії договорів є довгострокові  договори, які заключаються з українськими постачальниками сировини.

    Для прикладу можна взяти один з найпоширеніших видів продукції, що виробляє підприємство - ромашку аптечну.

    Перед усім потрібно зробити аналіз попиту на сировину. Ромашка росте на території  України. У 2007 році врожай був не дуже великий, але пропозиції ромашки  було досить багато:

    

    Рис.3.3.  Пропозиція сировини ромашки з травня по серпень у 2007році. 

    Заготівля ромашки починається 15 травня і триває три місяця. Як видно з рис. 3.3. пропозиція у 2007 році сягала на 1 липня 90 тон, в той час, як річні потреби  ЗАТ "Ліктрави" становлять майже 80 тон. До того ж, як вже зауважувалося, 2007 рік був не дуже врожайним, в той час як у 2008 році планується врожай у 1,5-2 рази кращій за минулорічний.

    Стратегія закупок сировини буде заключаються у наступному: - зміна системи  оплати та постачання сировини;

• закупка на місці;
• раціональне використання транспорту;
• більш великі партії;
• тощо.

    Конкретна пропозиція буде заключатися в тому, щоб змінити систему оплати та постачання сировини.

    Пропонується  укладати з постачальниками сировини так звані "контракти під майбутній  врожай". Оплату при такій угоді можливо здійснювати, наприклад, за три місяці до початку збору даного виду сировини. Щоб мати гарантії, в договір можна включити пункт про досить велику відповідальність за не поставку сировини вчасно. Така система дозволить знизити вартість закупки сировини найбільш розповсюджених лікарських рослин, до яких відноситься і ромашка. У табл. 3.2. показані в порівнянні нова і стара калькуляції.

    ЗАТ "Ліктрави"  зазвичай купують  сировину аптечної  ромашки  по  18,16 грн. за 1 кг. При запропонованій системі оплати і постачання знизити цю ціну до 16 грн. 25коп. цілком реально.

    Таблиця 3.2.

    Варіанти  калькуляції до і після впровадження нової системи

 

    Аналогічно  можливо припустити зміну цін  на ряд трав, які найбільш доступні і широко використовуються (кропива, череда, фіалка та багато інших).

    Здійснимо розрахунок економічного ефекту від  запропонованих заходів зниження собівартості продукції і тим самим ціни продукції.

    Перед розрахунком економічного ефекту від  зниження собівартості на 1,9 грн. на 1 кг. сировини. Для наочності можна побудувати графік беззбитковості (рис 3.4)

    

    

    Рис 3.4. Графік беззбитковості по продукції ромашка. 

    1 - виручка; 2 - загальні витрати (до нововведень); 3 - загальні витрати після нововведення.

    Як  можна побачити з рис.3.4. точка беззбитковості до впровадження нової системи досягалась при випуску 250 пачок виробу, а після впровадження - вже при 200 пачках. Враховуючи те, що ми розглядаємо один вид продукції і додаткових капітальних вкладень не було, то економічний ефект розраховується за формулою:

    

    Е - економічний ефект;

    С1 - собівартість одиниці продукції  до впровадження;

    С2 - собівартість одиниці продукції  після впровадження;

    Q - річний обсяг виробництва.

    Собівартість  одиниці продукції дорівнює 1,083 грн. та 1,038 грн. відповідно до впровадження та після. Річний обсяг переробки ромашки на підприємстві - 10 тони, а в перерахунку на пачки по 50 грамів виходить 200 000 пачок на рік.

    Звідси  отримуємо:

    Е = (1,083 – 0,977) × 200 000 = 22 400 грн.

    Це  означає, що знизивши собівартість одиниці  продукції лише на 1,9 грн., ми отримали річний ефект 22400 грн. Цей ефект можна використати для зниження ціни, яка дозволить адаптуватися підприємству до ринкової ситуації. Треба зауважити, що ромашка - один з більш ніж 100 видів продукції, що виробляє підприємство. Враховуючи різноманітність продукції, що пропонується підприємством, видно ще великі резерви.

    3.3. Уточнення ціни з урахуванням  умов реальної ринкової ситуації

 

    В умовах конкурентного ринку постійні ускладнення реальної ситуації при реалізації продукції призводять до частих змін рівня ціни на неї. Навіть якщо користуватися відпрацьованим механізмом виявлення впливу окремих чинників на її рівень, дієвість ціни та ефект від її використання досить часто проявляється не повною мірою. Пояснюється це тим, що ціну як окремий інструмент дуже важко ізолювати від інших елементів маркетингового інструментарію, на які також простежується вплив чинників маркетингового середовища. В свою чергу, змінюючись, вони діють на ціну. Враховуючи це, ЗАТ "Ліктрави" повинно бути завжди готовим до зміни рівня ціни на продукцію. При цьому воно не повинно чекати того моменту, коли буде змушене поспішно приймати рішення без наявності необхідної інформації, а заздалегідь готуватиметься до можливості виникнення несприятливої ситуації.