Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2012 в 14:08, дипломная работа
Умови існування людства на початку ХХІ століття обумовлюють необхідність переходу до нової стратегії розвитку суспільства на основі знань, інформації, високоефективних технологій. Загальновизнаною стає теза про те, що людство стоїть на порозі нової революції у сфері освіти.
В Україні освітня політика поступово набуває сучасної конфігурації, а також стає досить дієвим соціальним інструментом мобілізації наявних ресурсів, досягнення поставлених цілей у реформуванні інтеграції освіти у світовий освітній простір. Ці процеси відбуваються в складних умовах загальносуспільних трансформацій, нагальних викликів глобалізації.
Освітня політика стає все більш відкритим для громадськості процесом, набуває форм практичної реалізації широко обговорюваних та вивірених наукою різноманітних альтернативних стратегій.
Вступ
Розділ 1. Теорія взаємодії освіти та політики
Освітня політика як соціально-політичний феномен
Технологічний аспект державної освітньої політики: світовий досвід
Розділ 2. Пріоритети здійснення освітньої політики в Україні
2.1. Правові засади формування української державної освітньої політики
2.2. Особливості впровадження державної освітньої політики України
Розділ 3. Перспективи функціонування освітньої політики України
Висновок
Список використаної літератури
Підсумовуючи викладене, ми можемо дати наступні рекомендації щодо ефективної реалізації державної освітньої політики України:
Список використаної літератури
Індикативні
показники
Країна | Вища освіта і підготовка | Загалом | |||
місце | індекс | місце | індекс | ||
Фінляндія | 1 | 6.01 | 6 | 5.49 | |
Швеція | 2 | 5.98 | 4 | 5.54 | |
Данія | 3 | 5.96 | 3 | 5.55 | |
Швейцарія | 7 | 5.63 | 2 | 5.62 | |
Ісландія | 8 | 5.62 | 23 | 5.02 | |
Норвегія | 9 | 5.60 | 16 | 5.20 | |
Нідерланди | 10 | 5.57 | 10 | 5.40 | |
Бельгія | 11 | 5.57 | 20 | 5.10 | |
Велика Британія | 15 | 5.42 | 9 | 5.41 | |
Австрія | 17 | 5.40 | 15 | 5.23 | |
Франція | 18 | 5.38 | 18 | 5.18 | |
Німеччина | 20 | 5.33 | 5 | 5.51 | |
Ірландія | 21 | 5.26 | 22 | 5.03 | |
Естонія | 23 | 5.18 | 27 | 4.74 | |
Словенія | 24 | 5.08 | 39 | 4.48 | |
Литва | 25 | 4.98 | 38 | 4.49 | |
Чехія | 28 | 4.85 | 33 | 4.58 | |
Латвія | 29 | 4.82 | 45 | 4.41 | |
Іспанія | 31 | 4.75 | 29 | 4.66 | |
Угорщина | 33 | 4.64 | 47 | 4.35 | |
Португалія | 34 | 4.62 | 40 | 4.48 | |
Польща | 35 | 4.62 | 51 | 4.28 | |
Італія | 36 | 4.55 | 46 | 4.36 | |
Кіпр | 38 | 4.46 | 55 | 4.23 | |
Греція | 39 | 4.44 | 65 | 4.08 | |
Мальта | 40 | 4.44 | 56 | 4.21 | |
Словаччина | 41 | 4.42 | 41 | 4.45 | |
Люксембург | 43 | 4.40 | 25 | 4.88 | |
Росія | 45 | 4.33 | 58 | 4.19 | |
Хорватія | 46 | 4.31 | 57 | 4.20 | |
Україна | 53 | 4.20 | 73 | 3.98 | |
Румунія | 54 | 4.14 | 74 | 3.97 | |
Туреччина | 60 | 4.05 | 53 | 4.25 | |
Болгарія | 66 | 3.99 | 79 | 3.93 | |
Македонія | 75 | 3.77 | 94 | 3.73 | |
Чорногорія | 79 | 3.71 | 82 | 3.91 | |
Молдова | 81 | 3.66 | 97 | 3.64 | |
Сербія | 82 | 3.65 | 91 | 3.78 | |
Грузія | 86 | 3.59 | 90 | 3.83 | |
Азербайджан | 89 | 3.51 | 66 | 4.07 | |
Вірменія | 95 | 3.35 | 93 | 3.76 | |
Боснія і Герцеговина | 98 | 3.26 | 106 | 3.55 | |
Албанія | 103 | 3.15 | 109 | 3.48 |
Джерело: Доповідь Світового Економічного Форуму “The Global Competitiveness Report 2007-2008”. – http://www.gcr.weforum.org/
Болонський оціночний лист
(Україна)
ІНДИКАТОРИ | ОЦІНКА |
Система ступенів | |
1. Стан запровадження першого та другого циклів | 5 (відмінно) |
2. Доступ до наступного циклу | 5 (відмінно) |
3.
Запровадження системи |
2 (певний прогрес) |
Забезпечення якості | |
4. Запровадження стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості | 3 (добре) |
5.
Стан розвитку системи |
4 (дуже добре) |
6. Рівень участі студентів та міжнародних організацій | |
6а. Студентів | 5 (відмінно) |
6б. Міжнародних організацій (експертів) | 2 (певний прогрес) |
Визнання ступенів та періодів навчання | |
7. Стан запровадження додатка до диплома | 1 (малий прогрес) |
8.
Запровадження принципів |
5 (відмінно) |
9. Стан запровадження ECTS | 4 (дуже добре) |
Навчання впродовж життя | |
10. Визнання попереднього навчання | 5 (відмінно) |
Поєднані ступені | |
11.
Запровадження і визнання |
5 (відмінно) |
Підсумкова оцінка | 3,83 (дуже добре) |
Джерело: офіційний сайт
МОН України. – http://www.mon.gov.ua/main.
Характеристики
моделей освіти |
Болонська модель
вищої освіти |
Українська модель
вищої освіти |
Задоволення потреб | Орієнтована на потреби особистості | Орієнтована на потреби суспільства |
Філософія | Задоволення потреб /бажань особи для того, щоб вона поєднувала власний добробут зі служінням суспільству; формування людей, конкурентоспроможних на світовому ринку праці | Задоволення потреб розвитку суспільства шляхом цілеспрямованого добробуту та підготовки “гвинтиків державної машини”; “виробництво” робочої сили для заздалегідь визначених секторів суспільного життя |
Структура | Множинність вибору на всіх рівнях навчання | Цілеспрямоване тренування
з обмеженими варіантами в межах обраної
спеціалізації |
Тривалість | Протягом усього життя з численними можливостями перекваліфікації/зміни сфери діяльності | Вікові обмеження згідно з суспільною корисністю, певні можливості підвищення кваліфікації чи зміни сфери діяльності |
Фінансування | Різноманітні джерела, у тому числі приватні та публічні /державні фонди для всіх ВНЗ, в т.ч. приватних; підтримка окремих осіб, а не інституцій | Державний бюджет або приватні кошти; підтримка інституцій, а не окремих осіб; відсутність традицій /умов для існування благодійних внесків /стипендій |
Управління | Автономність університетів і партнерство з контрольними органами; “правила гри” ВНЗ розробляються академічною громадою спільно з професійною адміністрацією; різноманіття й гнучкість методів управління з орієнтацією на задоволення запитів клієнта (студента) | Сильний регуляторний /контрольний тиск з боку вищих управлінських органів; “правила гри” ВНЗ розробляються особами, мало причетними до академічної діяльності (парламентом, Кабінетом Міністрів, чиновниками міністерств); жорстокість і одноманітність методів адміністрування з орієнтацією на вимоги вищих керівних органів |
Навчальний план | Формується структурним підрозділом ВНЗ з орієнтацією на задоволення потреб студента з кількома “обов’язковими” курсами | Визначається і стандартизується вищими керівними органами з орієнтацією на задоволення встановлених нинішньою державною владою потреб суспільства, мінімальна кількість вибіркових курсів |
Контекст | Плюралістичне суспільство з високорозвиненими демократичними інституціями; глибокі традиції вільного фундаментального навчання; доступ до світових інформаційних, фізичних і людських ресурсів | Сильний ідеологічний зсув і колективізм, покладання надій на сильну владу, а не на самодостатній розвиток особистості; демократичні інституції ще не розвинуті; авторитарний традиційний стиль викладання, де запам’ятовування переважає над критичним мисленням; сильно обмежений доступ до світових ресурсів |
Информация о работе Запровадження світових освітніх стандартів в Україні