Соціально-виховна робота

4.               Принцип матрьошки. Заснований на розташуванні одного предмета в середині іншого. Так, Чахлик Невмирущий ховає свою смерть на кінчику голки, голку – в яйці, яйце – в качці, качку – в качурі, качура – в кришталевій скриньці.

5.               Розв’язання протиріч у часі. У казці С. Маршака “Дванадцять місяців” одні місяці з’являються на новорічній галявині раніше свого часу, а інші – значно пізніше.

6.               Принцип зміни агрегатного стану. Об’єкт переходить в інший агрегатний стан і від цього змінюються його якості. Так, серце Кая з казки Г.-Х. Андерсена “Снігова королева” перетворилося на кригу та змінило свої якості: замість доброго стало злим.

7.               Принцип дроблення. Розділити об’єкт на незалежні частини; виконати об’єкт подрібненим; підвищити ступінь дроблення (змільчання). Наприклад, пневматична шина складається із дванадцяти незалежних секцій.

8.               Принцип винесення. Відокремити від об’єкту частину, яка «заважає» або, навпаки, виділити необхідну частину, необхідну якість. Наприклад, для попередження зіткнення літаків з птахами у США використовують записані гучні крики наляканої птиці.

9.               Принцип місцевої якості. Перейти від однорідної структури об’єкта (або зовнішньої середи, зовнішньої взаємодії) до неоднорідної; різні частини об’єкту повинні мати різні функції; кожна частина об’єкта повинна знаходитися в умовах, що найбільш відповідають її роботі. Наприклад, перед сушкою рису з метою зменшення появи тріщин проводився розподіл зерен за крупністю.

10.          Принцип асиметрії. Перейти від симетричної форми об’єкту до асиметричної. Наприклад, тиски зі зміщеними губами, що дозволяє затискати у вертикальному положенні довгі заготовки.

11.          Принцип об’єднання. Об’єднати однорідні або об’єкти, які призначені для сумісних операцій. Об’єднати у часі однорідні або суміжні операції. Наприклад, для виводу людей із затонулих кораблів, які знаходилися у відсіках у повітряних мішках із застосуванням шлем-масок, до них кріпили шланг, що був вмонтований до водолазного скафандру із якого проводилася регулювання подачі повітря.

12.          Принцип універсальності. Об’єкт виконує декілька різних функцій, завдяки чим необхідність у інших об’єктах відсутня. Наприклад, у Японки розглядається можливість побудови танкера з нафтоперегонною установкою

13.          Принцип антиваги. Компенсувати вагу об’єкта об’єднанням з іншими об’єктами, які мають під’ємну силу. Компенсувати вагу об’єкта взаємодією зі середовищем ( за рахунок аеро-, гідродинамічних та інших сил). Наприклад, для зменшення тяжіння ротора турбогенератора на підшипники над турбогенератором встановили дужий електромагніт, що компенсував тяжіння.

14.          Принцип попередньої напруги. Заздалегідь придати об’єкту напругу, протилежну недопустимій або небажаній робочій напрузі. Наприклад, щоб бетон краще працював на розтягання, його попередньо укорочують.

15.          Принцип попереднього виконання. Заздалегідь виконати необхідні зміни об’єкту (повністю або частково). Заздалегідь розставити об’єкти так, щоб вони могли вступити у дію з найбільш зручного місця і без затрат часу  на їх доставку. Наприклад, з метою попередження травм і полегшення процедури зняття гіпсової пов’язки проволочну пилку розміщують у попередньо змащену змазкою трубку, напр. із поліетилена, і заздалегідь загіпсовують під пов’язку.

16.          Принцип еквіпотенціальності. Змінити умови роботи так, щоб не було необхідності піднімати або опускати об’єкт. Наприклад,

17.          Принцип “навпаки”.

18.          Принцип сфероідальності.

19.          Принцип динамічності.

20.          Принцип часткового або зайвого рішення.

21.          Принцип переходу у інший вимір.

22.          Принцип використання механічних коливань.

23.          Принцип періодичної дії.

24.          Принцип неперервності корисної дії.

25.          Принцип проскакування.

26.          Принцип зворотнього зв’язку.

27.          Принцип “посередника”.

28.          Принцип самообслуговування.

29.          Принцип заміни дешевої недовговічної замість дорогої довготривалої.

30.          Принцип заміни механічної схеми.

31.          Принцип використання пневмоконструкцій і гідроконструкцій.

32.          Принцип використання гнучкої оболонки і тонкої плівки.

33.          Принцип використання пористих матеріалів.

34.          Принцип зміни окрасу.

35.          Принцип однорідності.

36.          Принцип відкидання і регенерації частин.

37.          Принцип зміни фізико-хімічних параметрів об’єкту.

38.          Принцип застосування фазових переходів.

39.          Принцип застосування термічного розширення.

40.          Принцип сильних окисників. Замінити звичайне повітря на збагачене, збагачене повітря на кисень,

41.          Принцип застосування інертної середи. Замінити середу на інертну, вести процес у вакуумі.

42.          Принцип композиційних матеріалів. Наприклад, чорнила з мілкими магнітними частинками, які скеровуються магнітним полем; пористі матеріали – композиція із твердої речовини та повітря.

Методи, які застосовують у технології ТРВЗ, розвивають такі пізнавальні та творчі здібності дітей, як уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибудовувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв’язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове; творча уява, дивергентність мислення (здатність припускати існування кількох правильних відповідей на одне запитання і продукувати оригінальні творчі ідеї), розуміння неоднозначності ідей, розвинена інтуїція та ін.

Виходячи із моделі процесі пошуку, як серії більш або менш випадкових, усвідомлених або неусвідомлених послідовних спроб, можна виділити дві різні групи можливостей підвищення його ефективності: збільшення хаотичності пошуку та систематизація перебору варіантів. До першої групи належать переважно ірраціональні методи пошуку, які ґрунтуються на психологічній активізації творчих здібностей винахідника, таких, як методи: мозкового штурму, синектики, фокальних об’єктів, каталога, гірлянд випадковостей і асоціацій та ін. До другої групи належать методи, котрі дозволяють систематизувати перебір варіантів, збільшити їх кількість та виключити повтори, використовуючи при цьому логіку аналізу технічних систем. Сюди належать такі раціональні методи, як морфологічний аналіз, функціонально-фізичний метод та ін., а також ірраціональний – метод контрольних запитань, котрі дещо звужують поле пошуку.

3.2. Метод фокальних об’єктів (МФО)

Суть його полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший. Фокальним (лат. focus – осередок) називають об’єкти, що перебувають у фокусі, в центрі уваги. Використовуючи метод фокальних об’єктів, слід дотримуватись такого алгоритму роботи:

1.             Обираємо об’єкт для якого або з яким необхідно придумати щось нове, змінити його.

2.             Обираємо будь-які слова (іменники), що ніяк не пов’язані зі словом у фокусі. Це і є слова-стимули. Їх може бути 4-5 слів. Для вибору цих слів дітям можна пропонувати картинки, іграшки, яскраві предмети.

3.             Дати 5-7 визначень до кожного з вибраного слова-стимула (Який він (вона, воно, вони)?). Можна також обрати дієслова, що характеризують дії слів-стимулів. Можна інтегрувати і обирати іменники і дієслова одночасно. Це слова-помічники.

4.             Дібрані ознаки співставляють до слова у фокусі; Розглядають отримані словосполучення та асоціативні ідеї.

5.             Обираємо з отриманих асоціативних ідей самі цікаві та розвиваємо їх далі.

6.             Коли потрібне або цікаве словосполучення знайдено, надати фокальному слову відповідних якостей. Для цього ввести до фокального об’єкта не властиві йому елементи, які зумовлюють його видозміну.

7.             Якщо у ході роботи не знайшли цікавого варіанту, то можна перейти до анти ознак слів-стимулів або збільшити кількість слів-стимулів і знову отримати словосполучення для асоціативних ідей. При цьому важлива роль належить ведучому гри, який вміло активізує та спрямовує думки учасників.

Наприклад: слово у фокусі – крокодил.

1 варіант: Слово-стимул 1– літак.

Слова-помічники 1: пасажирський; блискучий; гуде, літає, світиться.

Слово-стимул 2– яблуня.

Слова-помічники 2: квітуча; зелена; дає тінь, плоди.

Завдання: скласти казку (розповідь) про фокальний об’єкт, використовуючи знайдені визначення. “Жив на Півночі крокодил. Так, так, він жив на Півночі, тому що прилетів туди з Африки. Це був незвичайний крокодил: шкіра його була блискуча і зелена, вкрита квіточками, вона світилась і грала на сонці. Щотижня пасажирський літаючий крокодил перевозив звірів у відпустку: кенгурят і мавпочок на Північ – померзнути, а білих ведмедів і тюленів до Африки – погрітися. Всі любили цього крокодила, тому що до Африки він привозив холодне смачне морозиво. Ласуючи ним, звірята ховалися у тіні крокодила. А на Північ він віз квіти, смачні фрукти. Всім було добре, а найкраще – крокодилові. Він був потрібний усім”.

2 варіант: Слово-фокус: крокодил.

Слова-стимули – літак, яблуня, книга, життя.

Складається таблиця зі слів-стимулів та прикметників до них, тобто, слів-помічників:

Далі співставляються слово у фокусі – крокодил – зі словами-помічниками – прикметниками і підбираються можливі за змістом та темою словосполучення.