Лекції як категорія дидактики

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 23:19, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є розгляд особливостей застосування лекції у процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити ефективність такого методу навчання як лекція.

Завдання роботи:

- теоретично обгрунтувати сутність і структуру лекції;

- здійснити теоретичний аналіз педагогічних досліджень з питань використання лекції у процесі навчання у ВНЗ;

- експериментально виявити роль лекції у ВНЗ як ефективного методу навчання.

Содержание

Вступ

Розділ 1. Лекції як категорія дидактики

1.1.Історія виникнення і використання лекції у вищому навчальному закладі

1.2 Мета та завдання застосування лекції у ВНЗ

1.3 Принципи професійного навчання що першочергово реалізуються при застосуванні лекції

1.4 Вимоги щодо реалізації у лекції

РОЗДІЛ 2.Реалізація лекції у ВНЗ

2.1. Виявлення ролі лекції у практичній діяльності вищих навчальних закладів

2.2. Дослідження умов ефективного застосування лекції у ВНЗ

2.3 Розробка професійно спрямованих завдань які передбачають ефективне використання лекції

Висновки

Список використаної літератур

Работа содержит 1 файл

курсова_лекция.doc

— 364.50 Кб (Скачать)

       Висновок. Отже, перед нами не тільки осінній пейзаж, а «пейзаж душі». Сюжетну напругу кожного із віршів можна порівняти з наростанням напруги і розв’язкою трагедії. Яка саме трагедія відбулася: втрачене кохання, крах життя, хвороба чи старість, - ми не знаємо, але це не зменшує емоційної дії, посиленої музикою віршів. Ліричне слово має сугестивну (навіювальну) силу: «навіює» чи «підказує» ті чи інші настрої. Чарівності верленівському віршу надають домінуючі сонорні звуки, алітерації (збіг приголосних) та асонанси (збіг голосних). Поети дивовижно поєднують звуки і почуття, слова й емоції.

     Символізм в українській  літературі

     Учитель української літератури. Модерністський рух в Україні розпочинався з  київського гуртка, у який входили Леся Українка , Людмила Старицька-Черняхівська, Агатангел Кримський, Микола Вороний.

     Помітне місце займає угрупування «Молода  муза», в яку входила львівська  молодь: Остап Луцький, Василь Пачовський, Петро Карманський, Богдан Лепкий, що об’єдналися  навколо літературно-наукового  тижневика «Світ», домагалися свободи  творчості, вільного самовираження письменника та вимагали орієнтації на західноєвропейські та світові літературні зразки. Маніфест цього угруповання написав Остап Луцький. Ці письменники тяжіють до символізму.

     Звучать  напам’ять поезії Василя Пачовського  та Богдана Лепкого      ( у виконання учнів)

     Відкрийте останній файл у папці  і прочитайте подані там поезії:

                 В. Пачовський « По тучі»   Символи 

     Шумом грається бір, шумом ломиться ліс,

     Шум колише дерева на горах,

     В дебрах стогне ріка, розревілась, як біс,  - показує події у

     Котить  звали каміння на зворах.    суспільстві

     По  верхах хмари йдуть , десь далеко ревуть    напередодні 1905р.

     Дикі  стада за гомоном бурі,

     На  шпилі лісові вже проміння падуть

     І золотяться мраки понурі.

     Пролетів  ураган і вертає спокій.

     А ізламаний дуб над рікою,   - дуб – це переможений

     переможний, стогне у хвилі мутній:  герой, який залишився

     «Все  стоїть , а я впав у тім бою!»  сам на сам в бою 

     Б. Лепкий «Листки падуть»

     Листки  падуть: падуть зів’ялі, зжовклі,

     І з шелестом кладуться під ногами.

     Якісь пісні, давно-давно замовклі,  - втрачені надії

     Мов привиди снуються над полями.  - осінь – це пора, коли в

                                                     природі все завмирає

     Якісь квітки, бліді і недоцвілі,   - поезія - песимістична

     З-між  бур’янів обличчя вихиляють,  

     Чиїсь слова, забуті, але милі,

     Над головою раз у раз літають. 

     Хто їх сказав? Коли і де ? Весною

     Шептали їх уста, нев’ялі рожі.

     Невже ж оці слова підуть за мною.

     По  життєвім тернистім роздоріжжі? 

     Невже ж вони літатимуть світами,

     Слідів  своїх пильнуючи безпечно?

     Нехай летять, най срібними нитками,

     Як  павутиння, в’ються безкінечно. 

     Запитання:

    1. Які образи-символи ви тут помітили?
    2. Ваші враження  від прочитаних поезій?
    3. Що є спільне, а що відмінне у поезіях П. Верлена, Б. Лепкого.
 
 

     Висновок  учителя зарубіжної літератури. (робота з схемою) 

     V. Імпресіонізм

     Звучить музика К. Дебюссі  «Відображення у  воді»

     Ще  одним напрямом модернізму був імпресіонізм, що сформувався у Франції у  ІІ половині ХІХ ст. Назва виникла  після проведення виставки у 1874 році, де була виставлена картина Клода  Моне «Враження Схід сонця». ( враження франц. – impression). (демонструється картина)

     (демонстрація  картин К. Моне  «Скелі і морський  берег у бухті  д’Аваль».)

     Техніка   імпресіоністичного живопису базується  на твердженні, що всі відтінки розподіляються на основні і додаткові кольори. Плями кольорові наносяться на полотно швидкими, легенькими рухами пензля і зливаються в одне, якщо розглядати їх з певної віддалі .

     (  демонстрація картин  Жорж Сьора «Мис  дю Ок в Гранкані. 1885,   В. Гог «Автопортрет»  1889-1890).

     Головна ідея імпресіонізму у тому, що у природі жоден колір не існує сам по собі. Єдиним творчим джерелом  кольору є сонце, яке своїм світлом покриває всі предмети, щомиті подаючи їх у новому кольорі.

     Проблемне запитання: Що символізує собою сонце?

     !!! Наступні картини пройняті сонячним сяйвом, вони живі, передають стан душі художника!

     Звучить музика  Ріхарда  Штрауса. Увертюра до опери «Міщанин-дворянин».   

     (демонстрація  картини Ван Гог   «Соняхи» ( 1888).,«Підстрижені  верби при заході  сонця», К. Моне  «Собор в Руані в сонячному світлі», Каміль Піссаро «Бульвар Монмартр. Захід».)

     «Я  малюю те, що зараз  відчуваю» Каміль Піссаро

     Зверніть  увагу: Моріс Дені  «Сонячна пляма на терасі» ( 1890), і побачити, що у живописі проглядається  відсутність чітко заданої форми  і прагнення передати предмет уривчастими штрихами, що ніби  фіксують кожне враження.

     Культ «першого враження» відчувається і  в літературі. Імпресіоністи в  літературі вважали, що істина відкривається  людині лише в єдину мить ( фіксація миттєвих вражень).

     Визначальними рисами імпресіонізму  в літературі є:

  • відсутність чіткого зонішнього, подієвого сюжету ( наявність сюжету внутрішнього);
  • фрагментарність характеристик героїв;
  • позасюжетні елементи ( портрет, пейзаж, інтер’єр) не несуть ніякої інформації;
  • головним є враження героя від природи, зовнішності інших персонажів;
  • контрастність;
  • велике  значення  надається кольорам, відтінкам, напівтонам;
  • описи стають більш епізодичними, фрагментарними, велике значення в них мають засоби відтворення кольорів, звуків, барв і тонів.

     У поезії цієї епохи при всій її багатобарвності  і різноголоссі можна визначити  певні спільні для письменників різних країн новації:

     1) Ширше вливається стурмінь розмовної  мови, що наближає поезію до  реального життя з його труднощами, складними проблемами, болісними буднями.

     2) Вільними стають поетичні ритми,  поети використовують білий і  вільний вірш або  верлібр.  «Бачити , відчувати, виражати – у цьому все моє мистецтво», - зазначав один із братів Гонкурів.

     У літературі представниками імпресіонізму є Альфонс Доде, Гі де Мопассан, Поль Верлен, Стефан Цвейг, Михайло Коцюбинський, Микола Вороний.

     Наш урок супроводжувала музика композиторів-модерністів, бо імпресіонізм виявився плідним і  для музики. Яскравими представниками стали Моріс Равель, Клод Дебюссі, Джакомо Пуччіні, Ріхард Штраус.

     Починає звучати музика К. Дебюссі «Рух». (на фоні музики)

       Як яскраво зазначав Дебюссі:  « Займаються метафізикою, а не музикою…Не дослухаються навколо себе до нескінчених шумів природи…Ось, на мою думку, новий шлях. Це мистецтво вільне, іскристе, мистецтво вільного повітря, мистецтво, порівняне зі стихіями, вітром, небом, морем! Я тільки намагаюся виразити з найбільшою щирістю відчуття і почуття, які переживаю: інше мало що для мене важить…»

     Ви  слухали «Рух» К.Дебюссі. Звичайно, нове в мистецтві нелегко і не зразу завойовувало визнання.

     Саме  в цю добу ( кінця ХІХ – початку  ХХ ст.) між літературою, живописом  і графікою встановлюються особливо тісні зв’язки. Наприклад: натуралісти, символісти, імпресіоністи в живопису близькі до своїх літературних братів, взаємно впливають один на одного.

     У 1901 році Микола вороний у «Літературно-науковому  віснику» опублікував лист-звернення  до прогресивних українських письменників із закликом відійти від канонів  реалістичного письма. Сергій Єфремов згодом назвав той лист маніфестом національного модернізму. М. Вороного підтримали М. Коцюбинський та С. Чернявський у своєму альманасі «З потоку життя». А старше покоління неоднозначно сприйняло ці заклики:         І. Франко привітав ці заклики, П. Мирний толерантно спробував заперечувати, а І. Нечуй-Левицький нищівно їх розкритикував. 

     А як же оновилася художня  література в даний  період:

     - набули популярності малі епічні  жанри ( поезія в прозі, етюд, ескіз, акварель, лірична мініатюра);

     - твори сповідального характеру.

     Психологічний імпресіонізм як потік світосприйняття  помітний у новелістиці М. Коцюбинського, О. Кобилянської, інколи В. Стефаника,          С. Васильченка.

     Філософські засади імпресіонізму розробив Вільгельм  Дільтей у своїй праці «Зауваження до країни історичного розуму».

     Учитель зарубіжної літератури:

     Після розгляду порівняльної таблиці «Реалізм та імпресіонізм».

     Завдання  для роботи:

     Вам роздано картки, де подано уривки з  творів письменників-реалістів та письменників - імпресіоністів, в яких необхідно співставити їх і визначити, які відносяться до імпресіонізму. Вкажіть, якими критеріями ви послуговувалися.

     ( використовуючи таблицю «Реалізм  та імпресіонізм»)

     1. «Сидячи в павільйоні у Верне,  він бачив, як набережною  пройшла  молода дама невисока на зріст блондинка, в береті , за нею біг білий шпіц».

       А. Чехов «Дама з собачкою»

     2. «Доріан Грей зачудовано слухав,  широко розплющивши очі. Бузкова  гілка впала з його ріки  на рінь. Підлетіла пухнаста бджола, з гудінням покружляла над  гілкою і рушила в мандри овальною зоряною китицею крихітних квіточок. Він спостерігав її з тією дивною зацікавленістю в буденних речах, яку ми намагаємося пробудити в собі, коли нас страхають думки про щось важливіше , або коли якась моторошна думка несподівано облягає мозок».

     О. Уайльд «Портрет Доріана Грея»

     3. «Не знаю, чи можете ви з  моїх слів уявити собі обличчя  цього чоловіка, що його я, з  дозволу академії, назвав би «місячним  ликом», так його жовтава блідість  скидалась на колір срібла, з  якого облупилася позолота. Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Тайлерана, здавалися відлитими у бронзі. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла…»

     О. де Бальзак «Гобсек»

Информация о работе Лекції як категорія дидактики