10. Створення допоміжного, резервного  дидактичного матеріалу до лекції (приклади, опорні сигнали, факти  для підтримання позитивного емоційного настрою студентів та ін.).

      Текст лекції не повинен бути стабільним і використовуватися впродовж багатьох років. Кожного разу, повертаючись до опрацювання академічного курсу, необхідно  переглядати її зміст, приклади, аргументацію окремих наукових положень, враховувати нові досягнення науки, появу додаткових джерел інформації, професійну спрямованість студентів та ін. Викладач вищої школи весь час має перебувати у творчому науково-методичному пошуку. Адже студенти цінують його не лише (і не скільки) як інформатора, їх захоплює передусім творче дійство педагога на лекції. 

      Висновок до теоретичного розділу

 

      Отже, для досягнення високого наукового рівня лекцій необхідно забезпечити раціональне співвідношення теоретичного і фактичного матеріалу, повноту і глибину використання теорії, наукові узагальнення, доказовість і аргументованість, відображення останніх досягнень науки і техніки, зв’язок матеріалу лекції з суміжними дисциплінами.

      Всебічна  дидактична обробка матеріалу лекцій забезпечує:

      зрозумілість і досяжність викладення з урахуванням підготовленості курсантів (слухачів);

      ефективну систему прийомів пояснення важкого  для засвоєння матеріалу, акцентування уваги аудиторії на вузлових питаннях;

      чітке і зрозуміле розкриття явищ, процесів, закономірностей, точність наукових понять і термінологій;

      активізацію індивідуальної пізнавальної діяльності; орієнтацію на творчу самостійність  шляхом використання перспективних  методик, наочних посібників, ТЗН.

      Зусилля і час, які затрачаються на методичну  обробку лекції, залежать від кваліфікації і педагогічного досвіду викладача. Викладач-початківець може багато перейняти у старших товаришів по роботі.

      На  кафедрі складаються тексти лекцій на весь лекційний курс, а викладач відображає порядок викладення матеріалу лекції в плані або конспекті лекцій, який затверджується начальником кафедри або іншою посадовою особою.

 

РОЗДІЛ 2.Реалізація лекції у ВНЗ

2.1. Виявлення ролі  лекції у практичній  діяльності вищих  навчальних закладів

   На наш погляд найбільш ефективним  методом перевірки застосування лекції є анкетування. Для цього була розроблена анкета (додаток А).

   Анкета зазвичай включає багато  питань, які розкривають різні  сторони проблеми. Порівняно з  іншими методами отримання інформації (наприклад інтерв'ю), анкетування має багато переваг. По-перше, під час анкетування відбувається опосередкований контакт з анкетуючим, але не виключається вплив на характер його відповіді. Людина залишається наодинці з анкетою, що дає можливість самостійно і правдиво дати відповіді на запитання.

Анкета  має багато переваг при і в  випадку використання її при масовому опитуванні.

   Але переваги анкетування є  його недоліками. Тобто, коли людина  залишається сама з анкетою,  ніщо не примусить відповісти  щиро, ніхто не пояснить не  зрозуміле питання. «Ефект самотності» наодинці з анкетою інколи заважає правильним відповідям на питання. 

2.2. Дослідження умов  ефективного застосування  лекції у ВНЗ

   Проаналізувавши  відповіді студентів, можна зробити  такі висновки:

• на перше питання погляди студентів розділилися, тобто за те, щоб повторювати пройдений матеріал дали відповідь 50%, а щоб не повторювати, теж 50%. На нашу думку, останні вважають, що на практичне заняття студенти повинні прийти підготовленими і викладач не повинен витрачати час на повторення, а опитувати студентів по цьому матеріалу.
• на друге питання відповіді розподілилися так, 45% вважають, що потрібно працювати кожному окремо , 25% - тільки в парі, а ще 30% - працювати  індивідуально чи в парі, все це залежить від складності завдання.
• на третє питання, безумовно, більшість студентів відповіли, що потрібно користуватися засобами наочності - 90%, і лише 10% - відкидають таку потребу.
• на четверте питання, 50% студентів вважають, що вивчення інженерних завдань залежить від того, чи потребує цього навчальна програма,  45% вважають, що їх вивчати потрібно і лише 5% - вважають, що вивчати їх не потрібно.
• на п’яте питання, 50% вважають, що логічно побудоване завдання має все-таки ефективність, 45% - вважають, що засвоєння матеріалу залежить не тільки від якості заняття , а від стремління студента знати матеріал і 5% - вважають, що це не залежить від якості заняття    На основі отриманих результатів будуємо графік (додаток Б).

   На підставі проведеного анкетування, можна сформулювати такі рекомендації інженеру-педагогу:

• лекцію, практичне або лабораторне заняття потрібно підкріплювати засобами наочності,
• навчальний матеріал, який читається студентам повинен бути зрозумілим, розкривати сутність вивчаючих понять і підкріплюватися прикладами з життя,
• вміти правильно організувати роботу студентів .
• розробляючи домашне завдання, потрібно опиратися на пройдений матеріал,
• вміти працювати з кожним студентом індивідуально.

      2.3 Розробка професійно  спрямованих завдань  які передбачають  ефекти

 
 

     ТЕМА УРОКУ: Модернізм як художньо-естетична система.

     МЕТА  УРОКУ:

• активізувати і закріпити знання учнів, набуті в попередні роки про літературні течії і напрямки у курсі української та зарубіжної літератури;
• з’ясувати причини появи, філософські засади, основні ознаки та етапи розвитку модернізму у мистецтві та літературі ( зарубіжній та українській);
• розкрити особливості основних напрямів і течій раннього модернізму;
• розвивати практичні навички аналізу символістських поезій та зразків імпресіонізму в українській та зарубіжній літературі; вміння спів ставляти різні напрями в літературі та живописі;
• розвивати навички самостійної роботи з науковою та довідковою літературою; філологічну чутливість під час аналізу художнього тексту;
• виховувати в учнів високу духовність, непересічні моральні цінності.

     ТИП УРОКУ: бінарний урок. Лекція – візуалізація з елементами евристичної бесіди.

     МЕТОДИЧНА МЕТА: методика проведення бінарного уроку.

     ОБЛАДНАННЯ:

• портрет П. Бодлера, З. Гіпіус, П. Верлена, П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого, К. Дебюссі, Р. Штрауса, М. Равеля, Ф. Ніцше, А. Шопенгауера,  А. Бергсона.
• картини художників

     П. Серюзьє «Меланхолія».

     Д. Уінстлер «Гармонія в голубому і  сірому тонах».

     О. Новаківський «Втрачені надії», «Дві баби роздумують над смертю».

     Г. Клімт «Поцілунок».

     М. Врубель «Демон».

     П. Гоген «Звідки ми прийшли? Хто  ми? Куди йдемо?».

     Г. Моро «Орфей», «Видіння».

     П. де Шаванн «Сон».

     К. Моне «Імпресія. Схід сонця», «Скелі в  Ест рема», «Собор в Руані в  сонячному сяйві».

     Ж. Сьора «Мис дю Ок в Гранкасі»

     В. Гог «Автопортрет», «Соняшники», «Пшеничне   поле»

     К. Піссаро «Бульвар Монмартр. Захід  сонця».

     - музичні твори ( в записі)

     К. Дебюссі «І місяць  не сходить  на зруйнований храм». «Місячне сяйво (з дитячим хором)», «Рух».

     Р. Штраус «Увертюра до опери «Міщанин  - дворянин».

     М. Равель П’єса у формі  хабанери

     - виставка журналів «Великие художники» ( символісти та імпресіоністи);

     - виставка творів письменників-символістів  та імпресіоністів;

     Папки для індивідуальної роботи, в яку  входять: план уроку, схеми «Модернізм», «Основні ознаки модернізму», «Літературознавчий словничок», листівка «основні ознаки декадансу», таблиця порівняльна «Реалізм. Імпресіонізм», тексти поезій та уривки з прозових творів для аналізу, стаття «Які особливості українського модернізму?».

• тести для перевірки засвоєння матеріалу на уроці ( на комп»ютері).
• Таблиця для заповнення на уроці «Модерністські течії у мистецтві та  літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття».
• Візуальні типи навчального  матеріалу: схеми, слайди, відеоролики.

     Випереджаюче  навчання:

1. Укласти словничок літературознавчих термінів, пояснити їх значення.
2. Вивчити напам’ять поезії поетів-символістів.

     Література:

1. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – поч.. ХХ ст.. К. Наукова думка, 2000. с. 9-27; с. 186-194.
2. Альбоми «Великие художники».

     ч.1 Винсент Ван Гог

     ч.2. Клод Моне

     ч.3 Поль Гоген

     ч.4 Огюст Ренуар

     ч.9 Камиль Писсаро

     ч.11 Жорж Сёра

     ч.12 Джеймс Макнейя Уинстлер

     ч.13 Набиды

     ч.14 Гюстав Моро и символисты

     3. Ковальова О. Леся Українка: вибір  модернізму. Дивослово. № 11- 2001.

     4. Покумань Г. Цей багатобарвний  мистецький світ. – Українська  мова і література в школі   № 4,5 – 2001.

     5. Клочек Г. Опозиція чи традиція?. – Українська мова в середніх школах, ліцеях, гімназіях. 2004 № 4.

     6. Демчик О. Нестандартні уроки  з української літератури ( 9-11 клас). Тернопіль «Підручники-посібники», 2000.

     7. Старовойт І.С.,  Сілаєва Т.О., Орендарчук  Г.О. Філософія. Тернопіль – 1997.

     8. Бодлер і модернізм. Матеріали  до уроків. В журн. «Тема» №  1 – 2001.

     9. Музыкальный  энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия» , 1991 г.

     10. Шутько Р.Б. Матеріали до уроків зарубіжної літератури 10 кл. Харків, «Торсінг», 2000- 192 с. 

     ХІД УРОКУ

     І  Ввідно-підготовчий етап

     Учитель зарубіжної літератури. Добрий день! Сьогодні у нас незвичайний урок. У зв’язку з тим, що тема «Модернізм» розглядається одночасно на уроках зарубіжної та української літератур, ми вирішили провести бінарний урок.  Тема нашої лекції-візуалізації – «Модернізм як художньо-естетична система».

     Учитель української літератури.

     Мотивація навчальної діяльності

     На  уроці ми:

• повторимо, з якими літературно-мистецькими стилями ми познайомились раніше;
• розглянемо причини появи, філософські засади, основні ознаки та етапи розвитку модернізму у мистецтві, у зарубіжній та українській літературі;
• проаналізуємо  зразки поезій символістів та навчимося розрізняти імпресіоністичну манеру письма у порівнянні з реалізмом;
• попрацюємо самостійно над статтею  «Які  особливості українського модернізму?»;
• закріпимо вивчений на уроці матеріал тестовою роботою на комп’ютері;
• заповнимо таблицю під час роботи