Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 14:04, дипломная работа
Мета дипломного дослідження полягає у : аналізі системи управління та проблеми ефективності її функціонування; оцінці рівня ефективності організаційної структури управління; визначення пріоритетних напрямків підвищення ефективності системи управління. Об'єктом дослідження у дипломній роботі визначено ВАТ ЕК „ Хмельницькобленерго ”.
Вступ
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації діяльність працівників апарату управління
1.1. Особливості управлінської діяльності і категорії управлінських працівників
1.2. Напрямки організації діяльності управлінських працівників
1.3. Оцінка організації діяльності працівників апарату управління
РОЗДІЛ 2 .Дослідження стану ефективності діяльності працівників апарату управління
2.1. Характеристика підприємства як об’єкта менеджменту
2.2. Ефективність управління
2.3. Організація діяльності працівників апарату управління
РОЗДІЛ 3. Проект заходів по підвищенню ефективності системи менеджменту
3.1. Покращення культури праці управлінських працівників за рахунок естетичного оформлення приміщення
3.2. Вдосконалення системи морального стимулювання управлінських працівників
3.3. Підвищення кваліфікації начальника цеху
3.4. Впровадження раціонального порядку організації проведення нарад.
РОЗДІЛ4. Модель залежності фінансових результатів від рівння оплати праці управлінських працівників побудована методом лінійноїрегресії
Висновок
Література
(3.2)
У даному випадку одержимо
економічний ефект від
3.4 Впровадження раціонального порядку організації проведення нарад
Ділові наради - один із самих відповідальних видів діяльності керівників і важливий фактор організації управління.
Наради - це форма організованої,
цілеспрямованої взаємодії
Ефективність наради залежить від того, як нею керують. Для підвищення
ефективності наради необхідно враховувати, що в залежності від ступеня плановості, характеру питань, що розглядаються, значення психологічних особливостей проведення і тривалості наради можуть бути різного типу:
По значенню розрізняють інформаційні наради, оперативні (для обміну інформації в цілях оцінки дійсного стану на об'єкті управління і розробці рішень подальшого управління); дискусійні (з ціллю колективного обговорення проблеми, що виникла); учбові (з ціллю повідомлення додаткових професійних знань); роз'яснювальні (в процесі яких керівництво прагне переконати співробітників у правильності політики, що ними проводиться); проблемні (для розробки методу рішення існуючих проблем).
При підготовці будь-якої наради необхідно:
Найбільш важливі наради, які проводяться керівником, потребують ретельної підготовки.
Перелік заходів при підготовці наради: 1. Планування наради: ціль наради; тема наради; очікуваний результат; розподіл обов'язків між особами, які відповідають за нараду; програма наради; друковані видання; оповіщення докладчиків.
Організація наради: регламент наради, хто за що відповідає; приміщення
для наради; технічні та допоміжні засоби.
Оперативна нарада відрізняється від інших стабільним складом учасників, постійним місцем і часом проведення, відсутністю заздалегідь приготовленого порядку денного, відносною тривалістю (20-30 хв.) . Основне завдання такої наради: одержання інформації „знизу" про стан справ. У міру надходження і обговорення її керівник приймає оперативні рішення безпосередньо на нараді.
Рішення, які приймаються на оперативній нараді коротко протоколюють. Для цього використовують спеціальний журнал, де фіксуються прийняті керівником рішення з метою контролю їх однозначного тлумачення.
Доцільно оперативну нараду починати з короткого звіту (інформації) про стан справ, підсумки минулого періоду (дня, тижня), виконання рішень попередньої наради, труднощів, що виникли. На оперативній нараді керівник може запропонувати виступити будь-якому з присутніх, вимагати докладної інформації, зобов'язати діяти негайно і тільки запропонованим шляхом.
У проведенні оперативних нарад мають бути такі моменти:
Даний захід полягає у впровадженні раціональної процедури проведення нарад, підвищення рівня організації проведення нарад, скорочення тривалості нарад для їх учасників, і все це приводить до умовного вивільнення працівників
від тривалості присутності на нараді.
Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 3.2.
Вихідні дані для розрахунку
Показники |
Одиниця виміру |
Значення показника |
1. Витрати часу на одну оперативну нараду |
||
фактично |
год. |
0,8 |
проектується |
год. |
0,4 |
2. Середньомісячна зарплата |
грн. |
325,35 |
3. Ефективний фонд робочого часу за рік |
год. |
1960 |
4.Кількість нарад за рік |
кіл. |
49 |
5.Відрахування на соцстрах |
% |
37 |
6. Кількість учасників наради |
чол. |
5 |
Розрахунок економічної ефективності: 1. Розрахунок річної економії часу (год.):
2. Умовне вивільнення робітників:
Всього по всім заходам умовний економічний ефект складає:
4. Модель залежності фінансових результатів від рівня оплати праці УПРАВЛІНСЬКих ПРАЦІВНИКів, побудована методом лінійної регресії
Зв'язок між різними явищами в економіці складний i різноманітний . На рівень розвитку одного показника можуть впливати багато факторів, рівень впливу у них різний. Ці закономірності потрібно враховувати під час планування , прогнозування i проведення економічного аналізу. Для виявлення форми зв'язку між показником i факторами на основі статистичних даних використовується регресійний аналіз . Серед регресій найбільш поширеною, вивченою i простою в практиці моделювання є лінійна регресія.
Досить часто
якість і ефективність роботи підприємства
залежить від мотивованості
Парною лінійною регресією Y на X називається одностороння стохастична залежність між випадковими величинами показника Y i фактора X, які знаходяться в причинно-наслідкових відносинах, причому зміна фактора викликає зміну показника.
Розглянемо модель лінійної регресії. Припустимо, що маємо результати "n" пар незалежних спостережень зображених у вигляді множини точок у Декартові системі координат . Припустимо гіпотезу, що між показником Y та фактором X існує стохастична лінійна залежність . Суть задачі полягає у тому , щоб у Декартові системі координат знайти згладжу вальну лінію, яка “ найкращим ” чином проходить через задану множину точок.
Зв'язок між показником Y та фактором X з урахуванням можливих відхилень запишемо у вигляді Y= aX+b+L , де a i b - невідомі параметри perpecії. L- випадкова зміна , що характеризує відхилення паралельно осі OY спостережуваних точок від лінії perpeciї.
Таким чином , показник Y зображується у вигляді систематичної складової aX+b i випадкової величини L. Залежність Y= aX+b яка характеризує середнє значення показника Y для даного значення фактора X називається регресією. Тобто , регресія характеризує тенденцію зміни показника, зумовлену впливом зміни фактора. Залежність Y= aX+b+L характеризує індивідуальне значення показника Y з урахуванням можливих відхилень від середніх значень.
Справжні значення параметрів обчислити не можна, оскільки ми маємо обмежене число спостережень, тому здобуті розрахункові значення параметрів a i b порівняні зі статистичними оцінками справжніх параметрів a i b. Позначимо оцінки параметрів відповідно через a i b. Тоді рівняння парної perpeciї Y= aX+b буде оцінкою мoдeлi Y= aX+b+L.
Оцінки параметрів a i b лінії perpeciї мають бути підібрані методом найменших квадратів, так щоб функціонал (a i b) був мінімальний, тобто система нормальних рівнянь має єдиний розв'язок:
(4.1) (4.2)
На досліджуваному підприємстві постійно зростає рівень оплати праці управлінських працівників, тому проведемо визначення залежності розміру чистого прибутку (y) від фонду оплати праці управлінських працівників (х).
Проведемо відповідні розрахунки за допомогою комп’ютерної техніки в середовищі пакету прикладних програм Microsoft Excel, оскільки дана програма дозволяє здійснювати розрахунки дуже швидко і точно. Крім того, при використанні комп’ютерних програм існує можливість зміни даних при зміні умов діяльності, що полегшує процес прогнозування на довготривалу перспективу. Результати розрахунків подано на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Розрахунки по моделі залежності фінансових результатів від рівня оплати праці управлінських працівників
Відповідно до проведених розрахунків рис. 4.1 видно, що коефіцієнт а дорівнює 0,195, а коефіцієнт b дорівнює 4567,108.
Отже, при збільшенні фонду заробітної плати управлінських працівників, зростає обсяг чистого прибутку, що його отримує підприємство.
На рис. 4.2. показана залежність фінансових результатів від розміру фонду зарплати управлінських працівників. По осі OX подано дані по рокам діяльності, а по осі OY – розмір відповідного показника у грошовому виразі (тис. грн.).
Рис. 4.2. Залежність обсягів
чистого прибутку від рівня оплати
праці управлінських
ВИСНОВКИ
Успішне подолання економічної кризи і розвиток економіки у вирішальній мірі залежить від кадрів. Поняття "управління персоналом" або кадрова політика, охоплює широкий діапазон діяльності: підбір, підготовка, оцінка і розстановка керівних кадрів, розробка системи заробітної плати (і мотивації в широкому розумінні), підвищення кваліфікації кадрів, здійснення соціально-побутових заходів (включаючи систему пенсійного забезпечення) та ін. Для успішного вирішення усіх цих задач насамперед потрібно чітко з'ясовувати особливості управлінської праці як об’єкта менеджменту.
Управлінська праця - це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія об’єктивних і суб’єктивних факторів суспільної діяльності людей. Відоме теоретичне положення про первинність матеріального, об’єктивного і похідність суб’єктивного ні в якій мірі не зменшує ролі останнього, оскільки використання в управлінні економічних законів реалізується через свідому діяльність людей. Роль суб’єктивного в управлінні підприємством виявляється при аналізі зв'язку результативних показників іх господарювання із забезпеченістю управлінськими кадрами, іх стабільністю і кваліфікацією тощо.
ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго»
забезпеченна управлінськми