Управлiння акцiонерним капiталом пiдприэмств в агропромисловому виробництвi

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 15:37, диссертация

Описание работы

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад управління капіталом акціонерних підприємств, розробка методичних та практичних рекомендацій для підвищення ефективності його використання агропромисловими підприємствами та збільшення доходів акціонерів.
Для досягнення визначеної мети були поставлені та вирішені такі наукові завдання:
– поглибити сутність фінансових категорій „капітал” та „акціонерний капітал”, систематизувати та доповнити класифікаційні ознаки капіталу;
– уточнити зміст фінансового механізму управління капіталом акціонерних товариств;
– узагальнити методологічні підходи до управління капіталом та обґрунтувати зв’язок структури капіталу з ринковою вартістю підприємства;
– оцінити ефективність управління капіталом акціонерних молокопереробних підприємств та обґрунтувати критерій мотивації праці менеджерів;
– уточнити методичний підхід до визначення ціни власного капіталу;

Содержание

ВСТУП
…………………………………....…………………….............
3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ………..
11
1.1.
Капітал як економічна та фінансова категорія…………….
11
1.2.
Економічна сутність акціонерного капіталу ……………...
22
1.3.
Методологічні підходи до управління капіталом
акціонерних товариств………………………………………

30
1.4.
Фінансовий механізм управління акціонерним капіталом..
55

Висновки до розділу 1……………………………………….
70
РОЗДІЛ 2

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛУ
АКЦІОНЕРНИМИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ……………………………………...


73
2.1.

Тенденції розвитку молокопродуктового під комплексу
АПК та вплив макроекономічних факторів на управління капіталом молокопереробних підприємств…………….......


73
2.2.

Формування структури капіталу акціонерних молокопереробних підприємств та її вплив на фінансове становище…………………………………………………….


93
2.3.
Оцінка ефективності використання капіталу акціонерними молокопереробними підприємствами……...

113

Висновки до розділу 2……………………………………….
135
РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
КАПІТАЛОМ АКЦІОНЕРНИХ
МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ……………


139
3.1.
Концептуальні підходи до емісійної політики молокопереробних підприємств…………………………….

139
3.2.
Алгоритм прогнозування потреби підприємства у
залученому капіталі…………………………………………

156
3.3.
Моделювання процесу оптимізації структури
капіталу підприємства……………………………………....

180

Висновки до розділу 3……………………………………….
201
Висновки………………………………………………………………..
203
Додатки ………………………………………………………………...
207
Список використаної літератури …………………………

Работа содержит 1 файл

Національний університет біоресурсів І природокористування Украї.doc

— 887.00 Кб (Скачать)

Джерело: розраховано автором за даними: // www.smida.gov.ua

На фоні стабільності за досліджуваний період коефіцієнтів рентабельності продажу (0,10-0,11) та рентабельності основної діяльності (0,09- 0,12), коефіцієнти рентабельності всього капіталу та власного капіталу змінилися з позитивного значення у 2000-2001 рр. на негативне у 2002-2006 рр. (найнижчий коефіцієнт рентабельності всього капіталу був у 2003 р., а власного капіталу  у 2006 р.).

Це дає підставу зробити  висновок, що основна та операційна діяльність підприємств була прибутковою, тоді як чистий фінансовий результат  від усіх видів діяльності виявився збитковим внаслідок високого рівня  адміністративних витрат та витрат на збут продукції, а також необґрунтованої агресивної фінансової політики, яка зумовила високий рівень фінансового ризику та здійснювалась при негативному  ефекті фінансового важеля.

Проведене групування підприємств  за рентабельністю  активів у середньому за 2005-2006 рр. показало, що більше половини з досліджуваних молокозаводів отримують збитки на власний  та акціонерний капітал. Причому простежується чітка тенденція: зростання рівня рентабельності активів, що супроводжується збільшенням рентабельності продаж, основної діяльності та власного капіталу. Підвищення рівня рентабельності активів супроводжується зменшенням частки оборотних активів, незабезпечених власними джерелами фінансування  та  питомої ваги  позик  залученого капіталу в структурі джерел (табл. 2.25).

Таблиця 2.25

Групування  молокопереробних акціонерних підприємств  лісостепової зони за рентабельністю активів                                                   (в середньому за 2005-2006 роки)

Показники

Група підприємств за рентабельністю активів, %

до -10,0

-9,9 – 0,0

0,0 – 10,0

більше 10,01

Кількість підприємств в групі

6

12

10

7

Рентабельність активів, %

-12,0

-3,1

3,8

15,9

Рентабельність власного капіталу, %

-154,9

-6,9

-3,9

13,5

Рентабельність продажу, %

-3,3

4,6

12,8

12,6

Чистий прибуток (збиток)  на 1  грн акціонерного капіталу,   грн

-1,2

-0,2

-0,1

0,6

Забезпеченість власним оборотним  капіталом , млн грн (в середньому на підприємство)

-6,3

-22963,0

-467,0

-1924,0

Частка залученого капіталу, %

94,9

69,8

83,0

60,8

Коефіцієнт оборотності капіталу

1,6

0,6

2,0

2,4


Джерело: розраховано автором за даними: // www.smida.gov.ua

Ефективно використовують капітал лише молокопереробні підприємства четвертої групи із середнім рівнем рентабельності активів 15,9%,   які   приносять   59 коп.   чистого  прибутку   на 1 грн акціонерного

капіталу. Вони найкраще використовують інвестований   капітал,  про  що

свідчить найвищий коефіцієнт оборотності капіталу – 2,4. Однак, і  вони мають недоліки, пов’язані  з його управлінням, що підтверджує  нижчий показник рентабельності власного капіталу та показник рентабельності активів. Негативні фінансові результати першої, другої  та третьої груп спричинені частково недосконалою структурою капіталу, а, саме, дуже високою часткою залученого капіталу (від 69,8 до 94,9%), яка зумовлює високі фінансові ризики.

З метою виявлення впливу основних чинників на  рентабельність  власного капіталу ( ) скористаємось трьохфакторною мультиплікативною моделлю [2]:

                                       

,                                              (2.2)

де  – мультиплікатор капіталу;

      – коефіцієнт оборотності капіталу;

      – рентабельність продаж.

Або формула матиме вигляд:

                                     

                                              (2.3)

Вплив кожного із чинників визначаємо поетапно:

а) зміна рентабельності власного капіталу за рахунок мультиплікатора капіталу:

                                     

;                                       (2.4)

б) зміна рентабельності власного капіталу за рахунок коефіцієнта оборотності капіталу:                      

                                    

;                                        (2.5)

в) зміна рентабельності власного капіталу за рахунок рентабельності продаж:

                                   

.                                         (2.6)

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

 

На наше переконання, при збитковості активів підприємству недоцільно взагалі користуватися  позиками. За умови, коли ( ) < 0 потрібно   або зменшити плече фінансового   важеля  до   0,1,   або взагалі відмовитись від

Таблиця 2.31

Залежність  рентабельності власного капіталу молокопереробних підприємств від зміни коефіцієнта фінансового ризику

 

Молокопереробні

підприємства

Коефіцієнт фінансового ризику

Ефект фінансового

важеля, %

фактич-ний

розрахункові варіанти

фактич-ний

розрахункові варіанти

1

2

1

2

ВАТ «Галактон»

2,0

1,5

1,0

1,5

1,1

0,75

АТЗТ «Обухівський молокозавод «Лукавиця»

0,14

0,5

1,0

1,2

4,4

8,8

ВАТ «Бровари-молоко»

0,42

0,5

1,0

0,9

3,3

6,6

ВАТ «Яготинський маслозавод»

0,81

1,0

1,5

6,4

8,0

11,9

ЗАТ «Перший Київський молокозавод»

11,5

2,0

1,5

29,3

5,1

3,8

ВАТ «Решетилівський маслозавод»

3,2

1,0

0,1

-2,4

-0,75

-0,4

ВАТ «Лубенський молокозавод»

0,56

1,5

1,0

8,1

21,8

14,6

ВАТ «Глобинський маслозавод»

0,90

0,5

0,1

-6,0

-3,3

-0,7

ВАТ «Вінницямолоко»

4,3

1,0

0,5

-41,3

-9,6

-4,8

ВАТ «Ямпільський маслосирзавод»

3,6

1,0

0,5

-15,7

-4,4

-2,2

ВАТ «Шаргородський маслозавод»

0,58

0,5

0,1

-1,0

-0,9

-0,2

ВАТ «Звенігородський сироробний завод»

0,31

0,2

0,1

-2,5

-1,6

-0,8

ЗАТ «Золотоношський маслоробний комбінат»

3,7

1,0

0,5

-12,2

-3,3

-1,7


Джерело: розраховано автором за даними : // www.smida.gov.ua

залучення позик. Підприємства з високим рівнем рентабельності капіталу можуть підвищувати коефіцієнт фінансового ризику до значення 0,5-1,5, що   сприятиме більш  ефективному  використанню  їх

власного капіталу. Прийняти управлінське рішення про збільшення показника фінансового ризику можна  лише після перевірки рівня забезпечення фінансової рівноваги на предмет  дотримання золотого правила балансу [168, с.492], яке передбачає дотримання таких вимог: необоротні активи  та постійна частина оборотних активів (або мінімум необхідний для здійснення поточної операційної діяльності) мають фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов’язань; змінна частина оборотних активів фінансується за рахунок поточних зобов’язань Іншими словами, підприємство здійснює фінансування оборотних активів за рахунок власного оборотного капіталу та поточних зобов’язань. Відсутність або нестача власного  оборотного капіталу свідчить про загрозу втрати підприємством платоспроможності.

На підставі аналізу  фінансової стійкості досліджуваних  молокозаводів   можна зазначити, що фінансова рівновага та достатній  рівень платоспроможності забезпечується  на АТЗТ «Обухівський молокозавод «Лукавиця»,  ВАТ «Лубенський молокозавод», ВАТ «Яготинський маслозавод», ВАТ «Глобинський маслозавод», ВАТ «Шаргородський маслозавод», ВАТ «Звенігородський сироробний завод» та ЗАТ «Золотоношський маслоробний комбінат» (табл.2.32).

Однак, ґрунтуючись на даних попередньої табл. 2.29,  збільшення коефіцієнта фінансового ризику в рекомендованих межах, яке сприятиме   приросту рентабельності  власного   капіталу   може    бути    запропоновано   тільки в АТЗТ «Обухівський молокозавод» та ВАТ «Яготинський маслозавод».

У решти досліджуваних  підприємств має місце нестача  власного капіталу і довгострокових зобов’язань для фінансування необоротних  активів,  або    нестача   власного   оборотного    капіталу    для    формування

оборотних   активів,  що  порушує  їх  фінансову  рівновагу (ВАТ «Галактон»,

ВАТ   «Бровари-молоко»,   ЗАТ    «Перший КМЗ»,    ВАТ     «Решетилівський

маслозавод», ВАТ «Вінницямолоко», ВАТ «Ямпільський маслосирзавод», ВАТ «Звенигородський сироробний завод»), або високий коефіцієнт фінансового ризику, який не дозволяє збільшувати його з метою збереження підприємством достатнього рівня платоспроможності.

З огляду на проведену  оцінку  рекомендуємо відновити фінансову рівновагу вищезазначеним молокопереробним підприємствам шляхом збільшення частки власного капіталу або залучення довгострокових позик. Підприємствам з високою часткою залученого капіталу рекомендовано удосконалити структуру  капіталу  з метою   зниження   коефіцієнту  фінансового

Таблиця 2.32  

Фінансова рівновага  та платоспроможність молокопереробних підприємств (2007 р.)

Молокопереробні

підприємства

Необо-

ротні

активи, млн грн

Власний капітал + довгостро-

кові    зобо-в’язання, млн  грн 

Власний

оборот-ний  капітал, млн грн

Коефі-цієнт

загаль-ної  ліквід- ності

Коеіці-єнт

фінан-сового ризику

ВАТ «Галактон»

113,6

55,7

-57,8

0,4

2,1

АТЗТ «Обухівський молокозавод «Лукавиця»

6,9

11,0

       4,1

3,5

0,2

ВАТ «Бровари-молоко»

1,1

1,0

-0,1

0,9

0,5

ВАТ «Яготинський маслозавод»

20,4

34,4

2,9

1,1

0,7

ЗАТ «Перший Київський молокозавод»

11,3

7,0

-4,3

0,7

3,1

ВАТ «Решетилівський маслозавод»

26,4

19,4

-7,0

0,7

3,1

ВАТ «Лубенський молокозавод»

17,4

19,7

2,2

1,2

0,9

ВАТ «Глобинський маслозавод»

14,1

22,4

8,3

1,9

1,1

ВАТ «Вінницямолоко»

25,8

13,3

-12,2

0,6

2,3

ВАТ «Ямпільський маслосирзавод»

2,4

0,8

-1,8

0,6

4,9

ВАТ «Шаргородський маслозавод»

4,5

7,2

2,7

0,6

1,0

ВАТ «Звенігородський сироробний завод»

59,4

52,9

-6,4

0,8

0,6

ЗАТ «Золотоношський маслоробний комбінат»

31,9

36,9

5,1

1,2

5,0

Информация о работе Управлiння акцiонерним капiталом пiдприэмств в агропромисловому виробництвi