Управлiння акцiонерним капiталом пiдприэмств в агропромисловому виробництвi

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 15:37, диссертация

Описание работы

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад управління капіталом акціонерних підприємств, розробка методичних та практичних рекомендацій для підвищення ефективності його використання агропромисловими підприємствами та збільшення доходів акціонерів.
Для досягнення визначеної мети були поставлені та вирішені такі наукові завдання:
– поглибити сутність фінансових категорій „капітал” та „акціонерний капітал”, систематизувати та доповнити класифікаційні ознаки капіталу;
– уточнити зміст фінансового механізму управління капіталом акціонерних товариств;
– узагальнити методологічні підходи до управління капіталом та обґрунтувати зв’язок структури капіталу з ринковою вартістю підприємства;
– оцінити ефективність управління капіталом акціонерних молокопереробних підприємств та обґрунтувати критерій мотивації праці менеджерів;
– уточнити методичний підхід до визначення ціни власного капіталу;

Содержание

ВСТУП
…………………………………....…………………….............
3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ………..
11
1.1.
Капітал як економічна та фінансова категорія…………….
11
1.2.
Економічна сутність акціонерного капіталу ……………...
22
1.3.
Методологічні підходи до управління капіталом
акціонерних товариств………………………………………

30
1.4.
Фінансовий механізм управління акціонерним капіталом..
55

Висновки до розділу 1……………………………………….
70
РОЗДІЛ 2

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛУ
АКЦІОНЕРНИМИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ……………………………………...


73
2.1.

Тенденції розвитку молокопродуктового під комплексу
АПК та вплив макроекономічних факторів на управління капіталом молокопереробних підприємств…………….......


73
2.2.

Формування структури капіталу акціонерних молокопереробних підприємств та її вплив на фінансове становище…………………………………………………….


93
2.3.
Оцінка ефективності використання капіталу акціонерними молокопереробними підприємствами……...

113

Висновки до розділу 2……………………………………….
135
РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
КАПІТАЛОМ АКЦІОНЕРНИХ
МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ……………


139
3.1.
Концептуальні підходи до емісійної політики молокопереробних підприємств…………………………….

139
3.2.
Алгоритм прогнозування потреби підприємства у
залученому капіталі…………………………………………

156
3.3.
Моделювання процесу оптимізації структури
капіталу підприємства……………………………………....

180

Висновки до розділу 3……………………………………….
201
Висновки………………………………………………………………..
203
Додатки ………………………………………………………………...
207
Список використаної літератури …………………………

Работа содержит 1 файл

Національний університет біоресурсів І природокористування Украї.doc

— 887.00 Кб (Скачать)

– фактори, пов’язані  з об’єктивними обмеженнями (рівень оподаткування дивідендів, обмеження статутного та правового характеру, фактичний рівень отриманого прибутку);

– інші фактори ( кон’юнктура  товарного ринку, учасником якого  є акціонерне товариство, рівень дивідендних  виплат галузевих підприємств-конкурентів, можливість втрати контролю над управлінням підприємством, настання терміну погашення позик).

В практиці фінансового  менеджменту застосовуються 3 типи дивідендної політики, які ґрунтуються  на існуючих теоретичних концепціях –    консервативна, компромісна  або поміркована та агресивна.

При консервативному  типі дивідендної політики використовується  залишковий  метод або припинення дивідендних виплат. Якщо у світовій практиці цей метод застосовується підприємствами на ранніх стадіях життєвого циклу та пов’язаний з високою інвестиційною активністю, то в Україні він розповсюджений через фінансову нестабільність, низьку рентабельність та платоспроможність  агропромислових підприємств. Консервативний тип дивідендних виплат дозволяє мінімізувати ризик зниження фінансової стійкості через достатні темпи приросту власного капіталу.

За поміркованої політики характерна стабільна  виплата дивідендів, яка має слабкий зв’язок з  фінансовими  результатами, що може негативно вплинути  на інвестиційну діяльність підприємства в період несприятливої  кон’юнктури товарного ринку та зменшенні обсягів чистого прибутку. За цього типу дивідендної політики застосовується надбавка  до мінімального стабільного розміру дивідендів у періоди сприятливої господарської кон’юнктури. 

На нашу думку компромісний підхід, який передбачає виплату невисоких, але стабільних дивідендів з додатковими преміями в окремі періоди за умов підвищення прибутковості, найприйнятніший в сучасних умовах для акціонерних підприємств в Україні, де відсутня стабільна економічна ситуація та позитивна динаміка прибуткової діяльності.

Агресивний тип дивідендної  політики передбачає стабільне  зростання  дивідендів, яке також  не залежить від фінансових результатів. Недоліком  його є відсутність гнучкості  на випадок погіршення фінансових результатів, що може призвести до втрати фінансової рівноваги та послаблення інвестиційної діяльності підприємства. Цей тип політики найбільш підходить для стабільних економічних умов та підприємств, які забезпечують економічне зростання протягом довгострокового періоду.

У більшості акціонерних молокопереробних підприємств взагалі відсутня довгострокова дивідендна політика, із 36 досліджуваних підприємств тільки 3 сплачують дивіденди. Рівень дивідендного доходу молокозаводів досить низький, що не дає змогу розглядати його як альтернативну форму доходу на інвестований капітал.

Вибір дивідендної політики впливає на структуру капіталу, ціну його залучення із зовнішніх джерел, ринкову капіталізацію підприємства.

Вважаємо, що формування дивідендної політики підприємства повинно ґрунтуватися на аналізі рентабельності капіталу, середньозваженої вартості капіталу та ефекту фінансового важеля. Вважаємо, що рішення про виплату дивідендів приймаються в разі, якщо витримуються умови:

ВК ≥  50%; Рк  >  СЗВК;  ЕФВ >  0.

Підприємства, які демонструють стабільні темпи економічного зростання, як, наприклад, ВАТ «Яготинський маслозавод», можуть обирати компромісну (помірковану) дивідендну політику, для прибуткових підприємств, але з нестабільними розмірами прибутку, формується залишкова політика, для збиткових підприємств з від’ємним значенням ЕФВ необхідно відмовитись від виплати дивідендів взагалі. Підприємство розробляє дивідендну політику щорічно, ґрунтуючись на тенденціях за останні 3 роки.

На дивідендну політику буде впливати склад інвесторів. Для стратегічного інвестора – юридичної особи  перевагу слід надавати виплатам дивідендів акціями. Таку ж форму виплати дивідендів слід застосовувати при необхідності збереження базової чи оптимальної структури капіталу, при цьому частка власного капіталу залишиться без змін, зміниться лише структура власного капіталу. Якщо потрібно зменшити частку власного капіталу дивіденди сплачують в грошовий формі. Сума нарахованих дивідендів відрізняється від суми сплачених дивідендів на розмір сплаченого податку на дивіденди. Податкові платежі перекладаються з емітента корпоративних прав на їхнього власника. У разі сплати дивідендів в грошовій формі, мінімальний розмір ставки дивіденду ( ) доцільно визначати на рівні середньозваженої ставки за депозитами ( )  в національній валюті скоригованої на індекс інфляції ( ) в передпрогнозному періоді:

                        

                                              (3.29)

Максимальний розмір ставки дивідендів не повинен перевищувати рентабельності капіталу підприємства при безборговій структурі капіталу:

                                                                                      (3.30)

 Продемонструємо вплив дивідендної політики на структуру капіталу ВАТ «Яготинський маслозавод». Підприємство стабільно працює протягом останніх 5 років, демонструючи високі темпи економічного зростання. Це може бути підставою для вибору компромісної політики. В зв’язку з тим, що стратегічним інвестором маслозаводу є юридична особа (комерційний банк) перевага має надаватися виплаті дивідендів акціями, що дозволить збільшити розмір акціонерного капіталу. Розмір дивідендів ( ) у разі виплати в  грошовій формі становитиме:

= = 3796,7*0,262= 994,7 тис. грн;

= 3796,7*0,278= 1055,5 тис. грн.

Дивідендна політика підприємства також суттєво впливатиме на можливості темпів внутрішнього та стійкого зростання через зміну коефіцієнту капіталізації чистого прибутку.

Грошова виплата дивідендів зменшить коефіцієнт капіталізації з 1,0 до 0,94 та темпи внутрішнього (на 3,2 пункта) та стійкого росту обсягу реалізації продукції  (на 3,4 та 6,7 пункта) відповідно при прогнозній базовій та оптимальній структурі  капіталу маслозаводу (табл.3.18).

Таблиця 3.18

Прогнозування рівня темпів внутрішнього та стійкого росту обсягу

реалізації  продукції ВАТ «Яготинський маслозавод» при зміні

дивідендної політики 2009 р.

Показники

Без виплати дивідендів

За грошової

виплати дивідендів

Базова

структура

Оптимальна структура

Базова

структура

Оптимальна структура

Рентабельність активів, %

28,4

28,4

28,4

28,4

Рентабельність

власного капіталу, %

29,5

40,7

29,5

40,7

Коефіцієнт капіталізації

1,0

1,0

0,94

0,94

Коефіцієнт внутрішнього

зростання

39,6

39,6

36,4

36,4

Коефіцієнт стійкого зростання

41,8

68,6

38,4

61,9


Джерело: розраховано автором за даними річної фінансової звітності ВАТ «Яготинський маслозавод»

Грошова виплата дивідендів в максимальному розмірі ВАТ «Яготинський маслозавод» скоротить частку власного капіталу на 2,3 %, що знайде відображення в скоригованій структурі капіталу (табл.3.20).

Зменшення частки власного капіталу має компенсуватися збільшенням

частки позикового капіталу, перевага при залученні якого має надаватися капіталу з меншою вартістю  та,   який    не   погіршує  платоспроможності

підприємства. Цим умовам відповідає довгостроковий борговий капітал, до якого можна віднести довгострокові фінансові кредити та облігаційні позики.

Однак,  збільшення    доходності     власного     капіталу    за      рахунок підвищення  плеча фінансового важеля суттєво підвищує ризики, рівень   яких  можна  виміряти за допомогою операційного та фінансового важелів.  

В теорії фінансового  менеджменту для цього використовується  комбінований  операційно-фінансовий   важіль ( ),   рівень  якого визначається за формулою  [175, с.90]:

Таблиця 3.20  

Вплив дивідендної  політики на прогнозну структуру капіталу

ВАТ «Яготинський маслозавод» 2009 р.

Показники

Прогнозна базова структура 

Скоригована структура   

Сума,

тис. грн

Структура, %

Сума,

тис. грн

Структура, %

Власний капітал

45818,2

78,1

44762,7

76,2

Залучений капітал

12905,2

21,9

13960,7

(+1055,5)

23,8

В т.ч. довгострокові

зобов’язання

1000,0

1,7

2398,4

(+1055,5)

3,6

Короткострокові

кредити

1424,9

2,4

1424,9

2,4

Кредиторська

заборгованість

9192,1

15,8

9192,1

15,8

Всього джерел

58723,4

100,0

58723,4

100,0


Джерело: розраховано автором за даними річної фінансової звітності ВАТ «Яготинський маслозавод»

                                                                  (3.31)

Причому, комбінований важіль дозволяє знайти перевищення значення точки беззбитковості з урахуванням ціни залученого капіталу за алгоритмом  [175, с.93]:

                                      

                                              (3.32)

За даними табл. 3.21 можна зробити висновок, що рівень операційно-фінансового важеля суттєво зменшився в прогнозному   періоді і найменше його значення відповідає базовій прогнозованій структурі капіталу (2,78). Зниження  ризику в основному було зумовлено зменшенням рівня операційного ризику. Рівень операційно-фінансового важеля впливає на критичний обсяг виробництва в точці беззбитковості. Найвищий  запас фінансової міцності (142101,4 тис. грн) відповідає оптимальній прогнозованій структурі капіталу.

Незважаючи на різні  рівні операційно-фінансового ризику, який залежить від структури капіталу, має місце перевищення фактичного та прогнозного  чистого   доходу    над   точкою  беззбитковості.  Максимальна ринкова вартість підприємства досягається при  рівні   фінансового  важеля

Таблиця 3.21

Тенденції зміни підприємницького та фінансового ризиків

ВАТ «Яготинський маслозавод» в залежності від структури капіталу

Показники

2007 рік (факт)

2009 рік (прогноз)

При базовій

структурі

При опти-

мальній структурі

При базовій

структурі

При опти-

мальній структурі

Чистий дохід, тис. грн

140165,7

140165,7

171254,0

171254,0

Умовно-змінні витрати, тис. грн

99310,6

99310,6

121260,7

121260,7

Загальні витрати, тис. грн

116836,0

116836,0

138786,1

138786,1

Частка змінних витрат в 1 грн виручки

0,71

0,71

0,71

0,71

Прибуток операційний, тис. грн

12632,0

12632,0

19588,1

19588,1

Фінансові витрати, тис. грн

2517,9

2943,0

1509,3

4118,4

Рівень операційного важеля

3,23

3,23

2,55

2,55

Рівень фінансового важеля

1,25

1,30

1,09

1,27

Рівень операційно-фінансового важеля

4,04

4,20

2,78

3,24

Чистий дохід в точці беззбитковості (без фінансових витрат)

60432,4

60432,4

60432,4

60432,4

Чистий дохід в точці беззбитковості, (залежно від структури капіталу),

 тис. грн

69114,8

70580,7

65636,9

74633,8

Запас фінансової міцності, тис. грн

8682,4

10148,3

5204,5

142101.4

Перевищення точки беззбитковості (залежно від структури капіталу), %

114,4

116,8

108,6

123,5

Информация о работе Управлiння акцiонерним капiталом пiдприэмств в агропромисловому виробництвi