Управлiння акцiонерним капiталом пiдприэмств в агропромисловому виробництвi

Іноземних інвесторів  приваблює   відносно  низька   вартість активів

Таблиця 2.2

Прямі іноземні інвестиції в економіку України  за видами економічної діяльності (станом на початок року)

Напрям інвестування	Роки						2007р. до 2001р.,%
	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Всього іноземних інвестицій: млн дол. США	4555,3	5471,8	6791,4	8353,9	16890	21186	в 4,7 раза
%	100	100	100	100	100	100	х
В тому числі : в харчову    промисловість, млн  дол. США	808,0	861,8	988,3	1123,7	1169,3	1274,6	157,7
% від всього інвестицій	17,8	15,8	14,6	13,5	7,0	6,1	х
в сільське господарство, млн дол. США	86,8	113,2	206,0	227,1	298,6	390,7	в 4,5 раза
% від всього інвестицій	1,91	2,10	3,10	2,80	1,80	1,90	х

Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату України

 

українських підприємств, стабільний ріст обсягів виробництва в молочній галузі протягом останніх років, значний потенціал сировинної бази, спеціалізація на експортоорієнтованій продукції (тверді сири, сухе та згущене молоко, казеїн тощо), відомі торгові марки, які набули визнання як в Україні, так і серед країн СНД.

Залучення іноземних  інвестицій через акціонерний капітал  в молочну галузь сприяло стабільному  зростанню обсягів виробництва  протягом останніх 3-4 років та створенню  вертикальних технологічних ланцюгів з включенням до них сільськогосподарських товаровиробників, що дозволило збільшити завантаження виробничих потужностей шляхом стабілізації сировинної бази,  впровадити сучасні технології, освоїти виробництво інноваційних конкурентноспроможних продуктів та забезпечити  просування молокопродукції на ринки країн СНД .

Якщо в світовій практиці інвестиційно привабливими є підприємства, які здатні працювати прибутково, то у вітчизняних умовах – це підприємства, що стабілізували обсяги виробництва і працюють на принципі близькому до самоокупності, але мають відомі торгові марки.

Основна форма залучення  іноземних інвестицій в галузь –  це придбання контрольного пакету акцій  на вторинному ринку або додаткових емісій. Залучення інвестицій в галузь є свідченням зростання майбутньої ринкової вартості підприємств.

В табл. 2.3 наведено показники використання  акціонерного капіталу підприємствами молокопереробної галузі, контрольний пакет акцій яких належить іноземним інвесторам. До числа найбільш стабільних та ефективно працюючих підприємств з іноземними інвестиціями можна віднести АТВТ «Харківський молочний комбінат», ВАТ «Кременчуцький  міськмолокозавод»,  ВАТ «Віта»,  ВАТ «Галактон», ВАТ  «Гайсинський маслосирзавод», які за результатами 2006 р. були прибутковими.

Таблиця 2.3

Показники використання акціонерного капіталу молокопереробними підприємствами з іноземними  інвестиціями  в 2006 р.

Молокопереробні підприємства	Країна- інвестор	Конт-роль-ний пакет акцій, %	Власний капітал, тис. грн	Акціо-нерний капітал, тис. грн	Прибуток на 1  грн акціонер-ного капіталу
АТВТ «Харківський молочний комбінат»	Росія «Вімм-Білль-Данн	99,9	105721,6	75104,6	0,30
ВАТ «Вінницямолоко»	Кіпр	63,8	386319,6	8164	-0,57
ВАТ «Галактон»	Кіпр	89,76	49123,6	8788,2	0,02
ВАТ «Кременчуцький Міськмолокозавод»	ВАТ «Галактон»	92,0	28450,3	13041,3	0,83
ВАТ «Київський міський молочний завод № 3»	Росія «Вімм- Білль-Данн»	94,9	-9937,5	54373,4	-0,06
ЗАТ «Білосвіт-Умань»	США	92,92	-1393,7	4320	-0,33
ВАТ «Гайсинський маслосирзавод»	Росія	72,2	-41,2	3147,5	126,4
ВАТ «Корсунь-Шевченківський маслосирзавод»	Кіпр	66,8	-1205,3	117,8	-10,5
ВАТ «Звенигородський сироробний завод»	Франція	97,55	60662,3	43611	-0,24
ВАТ «Віта»	Молдова	74,3	9013	2078	0,13

 Джерело: розраховано автором за даними: // www.smida.gov.ua

Іноземні  інвестиції сприяють оновленню та модернізації молокозаводів, впровадженню сучасних технологій, освоєнню виробництва нових і інноваційних продуктів.

Проте залучення інвестицій в галузь не завжди сприяє покращенню фінансових результатів діяльності, як видно  з прикладу таких підприємств, як ВАТ «Київський ММЗ № 3», ЗАТ «БІЛОСВІТ-УМАНЬ», ВАТ «Корсунь-Шевченківський маслосирзавод». Відсутність власного капіталу свідчить про втрату ними фінансової незалежності. Основні причини збитковості молокозаводів з іноземними інвестиціями, на нашу думку, полягають у неповній завантаженості виробничих потужностей через дефіцит сировини, неефективних затратних технологіях та некваліфікованому менеджменті. Потреба в сировині високої якості передбачає вкладення інвестицій, в першу чергу, в розвиток молочного скотарства.

Проблема неефективного управління капіталом зумовлена дефіцитом кваліфікованих фахівців, які б забезпечили прийняття ефективних управлінських рішень в інтересах акціонерів, що, в більшості випадків, виступає однією з причин збиткової діяльності  та кризового фінансового стану молокозаводів з відомими торговими марками.

Аналіз основних тенденцій щодо залучення прямих іноземних інвестицій в харчову промисловість дозволив зазначити, що більшість інвестиційно привабливих та перспективних молокопереробних підприємств вже викуплена іноземними інвесторами, тому на перспективу це джерело капіталу  буде мати другорядне значення в їх фінансуванні.

 

2.2. Формування структури капіталу акціонерних молокопереробних підприємств та її вплив на фінансове становище

За своїм впливом  на фінансові результати господарювання  управління капіталом виступає найбільш вагомою складовою фінансового  менеджменту підприємства. Метою  управління капіталом підприємства є підвищення ефективності господарської діяльності. Ефективне управління покращує фінансові результати, зміцнює позиції підприємства та підвищує можливість його доступу до ресурсів фінансового ринку.

Результатом успішного  управління  капіталом є забезпечення фінансової стійкості підприємства, яка характеризується збалансованістю засобів і джерел їх формування, доходів і видатків, грошових і товарних потоків [152, с.384].

На думку М.Крейніної фінансова  стійкість, яка забезпечується високою  часткою власного капіталу, характеризує відповідність структури джерел фінансування структурі активів і пасивів. Власний капітал для підприємства має велике значення, бо саме він виступає джерелом формування необоротних та частини оборотних активів (власного або чистого оборотного капіталу) [88].

Проте підприємство, яке використовує лише власний капітал обмежує темпи свого розвитку і має менший фінансовий потенціал ніж  те, що використовує позиковий капітал для формування додаткового обсягу активів. Водночас збільшення боргового капіталу більшою мірою генерує фінансовий ризик і можливість банкрутства.

Ціна капіталу виступає тим індикатором, який дозволяє визначити раціональну його структуру, яка забезпечить необхідний рівень фінансової стійкості та економічне зростання підприємства. Структура капіталу, в свою чергу, впливає на фінансовий стан підприємства. Поділяючи думку Є. Мниха, вважаємо, що платоспроможність та фінансова стійкість визначається саме структурою джерел  капіталу та розміщенням його в активах, а доходи та фінансові результати обумовлюють рентабельність активів та акціонерного капіталу [2, с.148].

Важливим методом управління капіталом акціонерного підприємства є діагностика його формування та використання та виявлення чинників, що впливають на нього. На погляд І. Бланка саме діагностика виступає вихідною точкою дослідження системи управління і передбачає регулярне визначення фінансових індикаторів за даними фінансового обліку із застосуванням сукупності методів та прийомів аналізу [17, с.276].

Мних Є., Бочаров В., Ковальов В., Савицька Г. та інші пропонують в процесі діагностики вивчити структуру, склад і динаміку джерел формування капіталу, виявити фактори, що спричинили їх зміну, а також оцінити показники економічного потенціалу підприємства, його платоспроможності, фінансової стійкості, ринкової активності, доходності та рентабельності, які знаходяться під впливом руху капіталу [2, 30, 76, 152]. 

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

Збільшення частки оборотних активів досліджуваних підприємств зумовлено рядом причин:  високим   рівнем зносу основних засобів по окремих областях (Вінницька, Полтавська); погіршенням структури оборотних активів за рахунок значного збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості, яка в 2005-2006 рр. становила відповідно 70,0 та 72,6%, а по окремих областях була ще вищою – 80,5%  у 2005 р. на підприємствах Київської області, 82,8 в підприємствах Полтавської та 81,4% на підприємствах Вінницької областей у 2006 році.

Чи   ефективними   виявилися   вкладення    капіталу    можна  оцінити,

порівнюючи їх з отриманим результатом – чистим доходом та прибутком.

Оцінка фінансового  потенціалу та темпів економічного зростання  акціонерних молокопереробних підприємств  проводилася шляхом порівняння  темпів приросту чистого прибутку, чистого доходу,  активів  та власного капіталу. Оптимальним вважається, коли найвищими темпами зростає прибуток, найнижчими – власний капітал, а темп приросту перевищує 100%:

                    Тчп > Тчд > Та > Твк > 100%,                                             (2.1)

де Тчп – темп приросту чистого прибутку;

Тчд – темп приросту чистого доходу;

Та – темп приросту активів;

Твк – темп приросту власного капіталу.

В економічному аналізі  таку залежність називають «золотим правилом економіки» [168].

Дослідження темпів економічного зростання акціонерних  молокопереробних підприємств показали, що  як в цілому по підприємствах  лісостепової зони, так і по молокозаводах  Київської області оптимальне співвідношення склалося у 2001 році. З 2002 по 2006 рік відбулося суттєве погіршення  ситуації – найвищими темпами зростали збитки, а темпи приросту чистого доходу були значно нижчими, ніж темпи приросту активів (табл. 2.17).

Таблиця 2.17

Динаміка економічного зростання в молокопереробних акціонерних підприємствах  лісостепової зони, (в % до попереднього року)

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Темпи зростання: - акціонерного    капіталу	100,1	132,3	181,0	120,0	107,1	98,4
- власного капіталу	103,1	111,4	109,0	101,1	95,6	78,1
-  активів	104,0	347,8	58,1	112,3	77,8	91,9
- чистого доходу	125,3	120,6	117,7	123,0	119,7	86,1
- чистого прибутку	в 2,3 раза	збитки	збитки зросли в 6,2 раза	збитки зросли в 9,7 раза	збитки зменшилися на 59,3 %	збитки зросли в 6,6 раза

Джерело: розраховано автором за даними: // www.smida.gov.ua

Ситуація  відносно стабілізувалася у 2005 р., особливо по підприємствах Київської області, проте 2006 р. виявився найгіршим –  в цілому по підприємствах   лісостепової  зони   відбулося  зменшення  розміру   власного капіталу на 21,9% та активів – на 8,1%, яке супроводжувалося падінням на 13,9%  обсягів чистого доходу та зростанням збитків  в 6,6 раза відносно 2005 року.