Управлiння акцiонерним капiталом пiдприэмств в агропромисловому виробництвi

Високий рівень самофінансування підприємства дозволяє підприємству більш активно використовувати позиковий капітал з метою збільшення фінансової    рентабельності   підприємства. Високий     рівень    капіталізації 

Таблиця 3.4

Динаміка темпів економічного зростання ВАТ «Яготинський маслозавод»

Показники	Роки
	2004  до 2003	2005 до 2004	2006 до 2005	2007 до 2006	2007 до 2003
Темпи зростання:    Акціонерного  капіталу	35,12	1,00	1,00	1,00	35,12
Власного  капіталу	1,84	1,17	1,65	1,41	5,03
Всього капіталу	1,07	1,09	1,44	1,46	2,34
Чистого  доходу	1,21	1,20	1,14	1,60	2,65
Чистого прибутку	1,28	1,32	4,37	1,06	7,83
Чистого грошового потоку	1,13	1,22	3,32	1,14	5,26

Джерело: розраховано автором за даними річної фінансової звітності ВАТ «Яготинський маслозавод»

 

підприємства створює  додаткові можливості вкладення інвестицій в розширення та удосконалення матеріально-технічної бази, впровадження інноваційних технологій виробництва продукції. Найвищими темпами на підприємстві зростає акціонерний капітал та чистий прибуток.

Динаміка показників ефективності використання капіталу свідчить в цілому про позитивну тенденцію до зростання на підприємстві (табл. 3.5).

У 2001-2002 рр. зменшення  рентабельності власного капіталу зумовив  негативний ефект фінансового важеля  (відповідно  –  -2,5 та  -8,9%).

Найкращий показник рентабельності власного  капіталу   (48,8%)  було

досягнуто у 2007 р., що  зумовлено найвищим позитивним значенням ефекту фінансового важеля  (8%). Коефіцієнт фінансового ризику за аналізований період зменшився в 3,6 раза, що свідчить про зміну фінансової стратегії підприємства від агресивної до консервативної.  Оборотність капіталу прискорилась в 1,3 раза, загальна платоспроможність мала стійку тенденцію до зростання, за виключенням 2007 р.

  Середньозважена  вартість капіталу мала тенденцію  до зростання за рахунок збільшення  частки   власного   капіталу,   ціна     якого   мала   стійку 

Таблиця 3.5

Динаміка показників ефективності використання капіталу

ВАТ «Яготинський маслозавод» 

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Рентабельність продажу, %	8,2	12,7	12,9	13,4	11,6	14,3	16,6
Рентабельність активів, %	6,0	9,2	13,7	15,8	15,0	24,0	27,8
Рентабельність власного капіталу, %	3,9	2,2	20,4	17,0	16,0	48,8	34,3
Ціна залученого капіталу, %	7,3	12,8	10,2	11,5	11,9	10,5	10,6
Ціна власного капіталу, %	22,9	7,8	18,7	19,8	20,4	20,1	26,2
Середньозважена вартість капіталу, %	11,7	11,6	12,3	14,8	16,1	15,9	19,5
Фінансовий важіль	2,5	3,3	3,0	1,7	1,0	0,8	0,7
Ефект фінансового важеля, %	-2,5	-8,9	7,8	5,4	2,4	8,0	4,4
Ефективність управління капіталом акціонерів, %	-19,0	-5,6	1,7	-2,8	-4,5	28,7	8,1
Коефіцієнт мультиплікації капіталу	3,5	4,3	4,0	2,7	2,0	1,8	1,7
Коефіцієнт оборотності капіталу	2,4	1,7	2,3	2,8	3,8	3,4	3,1
Коефіцієнт загального покриття	1,2	1,3	1,1	1,1	1,3	3,2	1,7

 Джерело: розраховано автором за даними річної фінансової звітності ВАТ «Яготинський маслозавод»

 тенденцію до зростання.

Показник ефективності управління капіталом акціонерів був  позитивним в 2003, 2006 і 2007 роках, причому найвища ефективність 28,7% досягнута в 2006 році, тоді як в 2007 р. він знизився на 20,6 процентних пункта, що підтверджує тезу про необхідність оптимізації базової структури капіталу підприємства.

Проведений ретроспективний аналіз ВАТ «Яготинський маслозавод» за 2001-2007 рр. дає підставу перейти до обґрунтування прогнозної потреби у зовнішніх джерелах фінансування.

Розрахунок прогнозних джерел фінансування підприємства доцільно розпочати з складання прогнозу доходу від реалізації продукції, використовуючи  трендовий аналіз для виявлення тенденції минулих років з врахуванням прогнозу економічного розвитку ринку молочної продукції. Тренд або основну тенденцію обсягів доходу від реалізації продукції визначимо методом аналітичного вирівнювання. Достатнім для планування вважається динамічний ряд, що складається із семи членів, проте збільшення їх числа може підвищити точність отриманого прогнозу. Для визначення тренду доходу від реалізації продукції ВАТ «Яготинський маслозавод» використаємо річні періоди за 7 останніх років (2001-2007 рр.). Вважаємо, що використання більш тривалого періоду недоречно, бо призведе до викривлення даних щодо майбутніх темпів росту чистого доходу від реалізації продукції (табл.3.6).

Таблиця 3.6  

Розрахунок  тренду чистого дохіду від реалізації продукції 

ВАТ «Яготинський маслозавод» 

Роки	Чистий дохід від         реалізації продукції, тис. грн	t	t		уt	У розр.
2001	42632,3	-3	9	-127896,9		27548,0
2002	38911,8	-2	4	-77823,6		42363,3
2003	52927,5	-1	1	-52927,5		57178,6
2004	64204,7	0	0	0		71993,9
2005	77253,7	1	1	77253,7		86809,2
2006	87862,2	2	4	175724,4		101624,5
2007	140165,7	3	9	420497,1		116439,8
Всього	503957,5	0	28	414827,2		503957,3

 Джерело: розраховано автором за даними річної фінансової звітності ВАТ «Яготинський маслозавод»

 

Залежність між доходом від реалізації та часом можна описати математичним рівнянням:

                                       

t,                                                      (3.11)

де  ,   – параметри рівняння;

     t – порядковий номер інтервалу планування.

Значення невідомих параметрів знаходимо за допомогою методу найменших квадратів.

Тоді  = S y /n;    = 503957,3 / 7 = 71993,93

=S y t / S t      = 414827,2 / 28 = 14815,25.

Підставимо значення параметрів   та в рівняння, яке дозволить виявити тенденцію змін  в  обсягах    реалізації продукції за досліджуваний

проміжок часу звільнену  від випадкових елементів:

                           У = 71993,93 +  14815,25t.                                         (3.12)

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

За даними табл. 3.17   видно, що  на коефіцієнт внутрішнього зростання впливає рівень рентабельності активів та ставка капіталізації, збільшення рівня яких  збільшує даний коефіцієнт, проте він не залежить від структури капіталу.

Таблиця 3.17

Прогнозування рівня темпів внутрішнього та стійкого росту обсягу

реалізації продукції ВАТ «Яготинський маслозавод» в залежності від

структури капіталу

Показники	2007 р.(факт.)		2009р. (прогноз)
	Базова структура	Оптимальна структура	Базова структура	Оптимальна структура
Рентабельність активів, %	20,8	20,8	28,4	28,4
Рентабельність власного капіталу, %	23,3	26,2	29,5	40,7
Коефіцієнт капіталізації	1,0	1,0	1,0	1,0
Коефіцієнт внутрішнього зростання	26,2	26,2	39,6	39,6
Коефіцієнт стійкого  зростання	30,3	35,5	41,8	68,6

Джерело: розраховано автором за даними річної фінансової звітності ВАТ «Яготинський маслозавод»

 

Коефіцієнт стійкого    зростання    показує     можливості    збільшення обсягу реалізації продукції при заданій структурі капіталу підприємства (плече фінансового важеля = const).

Забезпечення вищих темпів стійкого зростання пов’язано з досягненням оптимальної структури   капіталу,  при якій збільшується плече фінансового важеля. Як видно з табл. 3.19 оптимальній структурі капіталу  відповідає вищий  коефіцієнт  як   внутрішнього,  так   і   стійкого зростання. Також на підвищення темпів стійкого зростання будуть впливати фактори, від яких безпосередньо залежить рівень рентабельності власного капіталу, а саме рентабельність продаж, оборотність капіталу та мультиплікатор капіталу.

Природа акціонерного капіталу дає право власнику акцій отримувати  регулярний дохід від інвестованого капіталу у формі дивідендів.  Тому при формуванні політики управління капіталом важливим фінансовим інструментом виступає дивідендна політика, яка полягає в оптимізації чистого прибутку, що   капіталізується   та   споживається. Тобто, дивідендна політика виступає інструментом регулювання корпоративних відносин та величини власного капіталу. Як правило, стратегічний інвестор надає перевагу реінвестуванню прибутку, який збільшує рівень капіталізації і в більшій мірі впливає на збільшення курсу акцій,  а дрібні акціонери більше розраховують на максимальні дивіденди.

Існування різних методичних підходів в теорії дивідендної політики       дає підставу зробити висновок про відсутність єдиної методики її формування, яке відбувається під впливом багатьох факторів, окремі з яких важко піддаються формалізації [72, с.45; 76, с.255].

 При формуванні  дивідендної політики конкретного  підприємства потрібно враховувати  пріоритети фінансової стратегії, умови його діяльності, склад інвесторів та їх пріоритети в отриманні доходу, можливість розміщення повторних емісій акцій,  податкові наслідки, дохідність альтернативних вкладень капіталу. Всі фактори впливу можна об’єднати в 4 групи:

– фактори, що характеризують інвестиційні можливості (потреба в  інвестиціях, стадія життєвого циклу  підприємства, активізація інвестиційної  діяльності);

– фактори, які впливають на можливість формування фінансових ресурсів з альтернативних джерел (достатність власного капіталу; доступність зовнішніх джерел залучення капіталу та їх ціна, розмір накладних витрат, пов’язаних з емісією, кредитоспроможність підприємства);