Трудовий потенціал підприємства та напрямки підвищення ефективності його використання

3. Створення на підприємстві служб (підрозділу) адаптації працівників, завдання яких полягає в розробці та впровадженні заходів зі скорочення несприятливих наслідків адаптації трудового колективу, сприянні росту трудової віддачі працівників, підвищенню задоволення працею.

4. Активізація навчання на рівні підрозділів (система самонавчання в групах якості, продуктивності), перепідготовка кадрів, підвищення кваліфікації всіх категорій персоналу.
5. Підвищення рівня планування навчального процесу шляхом курсового навчання та навчання в індивідуальній формі: розробка загального плану, навчальних програм, розкладів занять за різними формами навчання.
6. Перегляд системи кадрової роботи шляхом об’єднання в загальній кадровій службі всіх функцій стосовно набору, навчання, розподілу, оцінки, підвищення кваліфікації, просування, атестації та мотивації кадрів, створення нормальних умов роботи, включаючи соціально-психологічні аспекти.
7. Підвищення продуктивності роботи працівників шляхом:

• поліпшення організації праці шляхом атестації робочих місць та доведення їх параметрів до вимог стандартів та нормативів санітарно-проектних норм;

• удосконалення розподілу та кооперації праці (створюються спеціальні технологічні лінії, на яких спеціалізовані робочі місця розташовуються по принципу послідовності виконання технологічних операцій при мінімальних трудових витратах на переміщення деталей по технологічному потоку);
• раціоналізації прийомів та методів праці (використовується передовий досвід досвідчених робітників, інженерів; застосовуються нові прилади, досконалі ріжучі інструменти, методи вимірювання, нового устаткування, в тому числі автоматичного);
• оптимізації системи обслуговування робочих місць (на заводі значна кількість робочих місць працює на принципі самообслуговування).

8. Розробка програми стабілізації трудового колективу, що передбачає:

• цільову орієнтацію, підвищення продуктивності, якості, професійно-практичної гнучкості виробничих груп;
• консолідовану розробку та відповідальність керівництва та працівників за реалізацію стратегії виробництва;
• інтеграцію з іншими підпрограмами розвитку заводу.

9. Підвищення конкурентоспроможності підприємства, його продуктивності як сукупності трудової дієздатності колективу шляхом активізації ресурсних можливостей в області праці, спискового складу виходячи з віку, фізичних можливостей, знань та професійно-кваліфікаційних навичок.

Оцінка трудового  потенціалу здійснюється за кількісними (чисельність за категоріями та групами, робочий час) та якісними показниками (віковий склад, стан здоров’я, рівень освіти, професійна підготовка).

Для ефективного управління підприємством потрібно постійно здійснювати аналіз зміни трудового потенціалу під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього характеру, раціональності використання, ступеня відповідності потребам виробництва.

Серед напрямків розвитку трудового потенціалу важливе значення набувають навчання, перепідготовка, стажування, підвищення кваліфікації, планування та реалізація трудової кар’єри, професійно-кваліфікаційного просування, стимулювання, мотивація, адаптація, профорієнтація та профвідбір.

Для підтримки трудового потенціалу в дієздатному стані актуалізується проблема формування кадрових резервів для заповнення вакантних посад, стійкості виробничої системи на тривалий час, підвищення гнучкості та мобільності виробництва.

В процесі використання трудового потенціалу доцільно проводити оцінку діяльності персоналу і підрозділів за результатами та заслугами.

На заводі здійснюється програма освоєння суміжних професій та спеціальностей. Так, фрезерувальники  працюють на токарних станках, не маючи  повного завантаження на своєму обладнанні, тому необхідно розробити положення по оплаті їх праці.

Необхідно докласти всіх зусиль по закріпленню тих кадрів, які залишилися працювати, а саме: створити нормальні умови проживання в гуртожитку, надавати кредити для  отримання житла, укладати із новими робітниками контракти.

Запропонований комплекс заходів за умови належного його ресурсного забезпечення може вплинути на загальні результати роботи заводу:

• підвищення продуктивності персоналу в середньому;
• зростання обсягу продукції, що виготовляється за спеціалізацією;
• підвищення рентабельності виробництва;
• розширення ринків збуту і асортименту товарної продукції.

Очікуваним результатом  від впровадження цих заходів  може бути:

• покращення професійного рівня персоналу;
• оптимізація структури персоналу;
• створення необхідних умов для більш ефективного використання обладнання та економії матеріалів;
• зменшення браків в роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України // Верховна Рада України. - Закон України, кодекс  вiд 16.01.2003  № 436-IV
2. Про затвердження Методики проведення поглибленого аналізу  фінансово-господарського стану підприємств та організацій // Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. – Наказ N81 від 27.06.97.
4. Наказ Міністерства праці та соціальної політики № 127/151 від 26.03.2001 “Про затвердження Положення про професійне навчання кадрів на виробництві”
5. Фонд державного майна України. – Відкрите акціонерне товариство “Більшовик”. – Київ. – 2000.
6. Кодекс законів про працю України // “Право України’’. – 1998 . - № 2-3.
7. Анкета обстеження політики гнучкості праці на ВАТ ’’Більшовик’’,    1 червня 2003 р.
8. Статут ВАТ ’’Більшовик’’
9. Справочник директора предприятия. – М. : ИНФРА – М., 1996. – с. 344.
10. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Прогресс, 1985.
11. Беляцкий Н.П. Управление персоналом. – Мн.: ПП ’’ЭКОПЕРСПЕКТИВА’’, 2000. – с. 174.
12. Вайскан А. Странегия маркетинга. - М.: Инэкспорт, 1995р., с.35
13. Вихайловский О.С. Стратегическое управление. Учебник. - М.: МГУ, 1995.
14. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях / Перевод с англ., - М. : “Висшая школа” , 1999. – с. 73-75.
15. Волгин А.П. Управление персоналом. – М., “Высшая школа”, 1998. –с.82.
16. Галенко В.П. Управление персоналом и стратегия предприятия. – Спб. :СПБУЄФ. , 1994. с. 102.
17. Генкин Б.М. Основы управления персоналом. –М.: “Высшая школа”, 1999. – с. 95.
18. Грачев М. Суперкадри: Управление персоналом в международной корпорации. М., “Дело”, 1993. – с. 164-168.
19. Годунов А.А. Введение в теорию управления. – М.: “Высшая школа”, 1995. – с. 123-126.
20. Егоршин А.П. Управление персоналом. – Н. Новгород., 2000. – с. 74.
21. Иванов Н.А. Трудовой потенциал производственного предприятия. – Саратов.: Издательство Саратовского университета, 1988. – с. 73.
22. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. – К., МАУП, - 2000 – с. 52-64.
23. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента . Учебник- Минск, БСЭУ, 1996.
24. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации. М.: “ИНФРА-М” , 2003р. – с. 50-57, 176-183, 351-375, 587-589.
25. Ленский Е.В. Трудовой потенциал производственного объекта / Центр делового сотрудничества. – М., 1991. – с. 35-36.
26. Либанов Э. Трудовой потенциал: Проблемы статистической оценки // Вестник статистики. 1990. - №3. – с. 10-15.
27. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учебное пособие М.-Новосибирск.: НГАЄиУ., 1998р. – с. 256-289.
28. Менеджмент организации : Учебн. пособие / З. П. Румянцева, Н.А. Соломатин и др.- М.:ИНФРА - М, 1995.
29. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента, - М.: Дело,1992.
30. Мова В.В. Стратегічне управління підприємством - К.: КМУТА, 1998.
31. Омаров А.М. Руководитель. Размышления о стиле управления. - М.: Политиздат,1987р.
32. Паркинсон С.Н. Искусство управления. М. : “ИНФРА-М” , 2000р. – с. 45-49.
33. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления. - М.:Прогресс, 1986р.
34. Планкет Л., Хейл Г. Выработка и принятие управленческих решений: опережающее управление. - М.: Экономика, 1994р.
35. Система управления персоналом на предприятии. - М.: Всероссийский центр производительности, 2003р.
36. Смирнов Б.М. Кадровые нововведения в системе управления персоналом. - М.: ГАУ ,2004р.
37. Старобельский Э.Е. Как управлять персоналом. - М.: АО "Бизнесшкола" "Интел- Синтез" , 1995р.
38. Старр М. Управление производством / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1969.
39. Силин А.К. Кадровие службы и метод оценки работников. М.: “ИНФРА-М” 1998. – с. 23-27
40. Токарская Н.М. Стратегия фирми в области управления трудовыми ресурсами. – Иркутск., 1994. – с. 77.
41. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента - М.: Дело, 1995.
42. Управление трудовыми ресурсами : Справочное пособие / Под ред. Л.А. Костина. - М.: Экономика, 1987.
43. Уткин Є.А. Управление персоналом в малом и среднем бизнесе. – М.: “ИНФРА-М” , 2000 – с. 78-89.
44. Хучин М. Стратегия управления трудовым потенциалом предприятия. – М.: “Высшая школа” 1998. – с. 132-140.
45. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. – М.: “ИНФРА-М” , 2000. – с. 34-54.
46. Щекин Г.В. Основи кадрового менеджмента. – Киев., МЗУУП, 1998. – с. 65-67.
47. Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
48. Господарський кодекс України // Верховна Рада України. – Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV
49. Податковий кодекс України // Верховна Рада України. – Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI
50. Цивільний кодекс України // Верховна Рада України. – Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV
51. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом // Закон України від 14.05.1992 р. № 2344-ХІІ із змінами та доповненнями від 04.06.2009 р. № 1442-VІ
52. Блонська В.І., Лега О.М. ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.18 – С. 138−143.
53. Закупівлі // http://z.texty.org.ua/seller/38206
54. Е. Онищенко. Система управління кадровим потенціалом підприємства: підхід до проектування // Вісник ТНЕУ № 1, 2012 р. – С. 137-144

ДОДАТКИ 

Додаток А

Додатки А, Б, В – баланси на кінець 2009, 2010, 2011 рр.

Додатки Г, Д, Е – Звіти  про фін результати за 2009, 2010, 2011 рр.

Додаток Ж

¹  у відповідності до форми 2-м «Звіт про фінансові результати малого підприємства»