Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Октября 2011 в 22:21, курс лекций
ТЕМА 1. ВИПАДКОВІ ПОДІЇ
ЛЕКЦІЯ 1 АЛГЕБРА ВИПАДКОВИХ ПОДІЙ
ЛЕКЦІЯ 2 ІМОВІРНІСТЬ ВИПАДКОВИХ ПОДІЙ
ЛЕКЦІЯ 3 ГЕОМЕТРИЧНІ ІМОВІРНОСТІ
ЛЕКЦІЯ 4 АКСІОМИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ
Розв’язання. Знаючи щільність розподілу ймовірностей випадкової величини та математичне сподівання , за формулою (11.5) маємо
Розмірність математичного сподівання співпадає з розмірністю випадкової величини, а розмірність дисперсії – ні. Для того, щоб розмірність характеристики розсіювання була така сама, як розмірність випадкової величини, вводять середньоквадратичне відхилення ( або стандартне відхилення)
11.3.
Моменти випадкової
величини
Поняття моменту в механіці використовують для характеристики розподілу мас. Аналогічно в теорії ймовірностей вводиться поняття моментів випадкової величини для опису властивостей розподілу ймовірностей. Дамо означення початкових та центральних моментів випадкової величини.
Означення 11.4. Початковим моментом порядку s випадкової величини називається математичне сподівання s – го степеня цієї величини:
Очевидно, що , тобто перший початковий момент співпадає с математичним сподіванням.
Якщо – дискретна випадкова величини, яка має розподіл , k = 1, 2,... , то її початкові моменти обчислюють за формулою
Якщо – неперервна випадкова величини, яка має щільність розподілу ймовірностей , то її початкові моменти знаходять так:
Доведення цих формул краще провести після вивчення теми “Функції від випадкових аргументів”.
Означення 11.5. Центральним моментом порядку s випадкової величини називається величина
Очевидно, що , .
Якщо – дискретна випадкова величини, яка має розподіл , k = 1, 2,... , то її центральні моменти обчислюють за формулою
Якщо – неперервна випадкова величина, яка має щільність розподілу ймовірностей , то її центральні моменти знаходять так:
Між початковими та центральними моментами неважко встановити зв’язок. А саме
Наприклад,
Надалі
деякі моменти будемо використовувати
при вивченні розподілу випадкових
величин та в математичній статистиці.
11.4.
Мода та медіана
випадкової величини
Означення 11.6. Модою дискретної випадкової величини називається її найбільш імовірне значення, тобто таке значення , ймовірність якого – найбільша.
Означення 11.7. Модою неперервної випадкової величини називається абсциса точки максимуму щільності розподілу .
Означення 11.8. Розподіл випадкової величини називається унімодальним, якщо він має одну моду, та полімодальним, якщо він має декілька мод.
Якщо
щільність розподілу
Означення 11.9. Медіаною випадкової величини (як правило неперервної) називається таке значення , для якого
Отже, медіана характеризує таке значення випадкової величини, що ймовірність набути значення менше за медіану та ймовірність набути значення більші за медіану, дорівнюють між собою. Інакше кажучи, медіана – це абсциса точки, яка поділяє площу під кривою розподілу на рівні частини.
Приклад 11.5. Знайти моду та медіану неперервної випадкової величини , щільність розподілу якої має вигляд
Цей розподіл є розподіл Релея.
Розв’язання. Для визначення моди випадкової величини знайдемо максимум функції при .
Легко перевірити, що саме в точці буде максимум. Отже, мода розподілу Релея дорівнює .
Медіану
випадкової величини
знайдемо з умови
Із
рівняння
маємо
.
11.5.
Коефіцієнт асиметрії
та ексцес випадкової
величини
Означення 11.10. Коефіцієнтом асиметрії випадкової величини називається число
Коефіцієнт
асиметрії є безрозмірна
Означення 11.11. Ексцесом випадкової величини називається число
Ексцес характеризує крутість кривої розподілу випадкової величини . За еталонну криву розподілу вибирається крива Гаусса (нормальна крива), яка буде розглянута в лекції 13. Для неї Якщо для деякої випадкової величини , то її крива розподілу має крутість більше ніж крива Гаусса та пік – вище. Якщо , то крива розподілу такої випадкової величини більш полога в порівнянні з нормальною кривою.