Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

     Строк повноважень членів ревізійної комісії  визначається загальними зборами членів кредитної спілки, але не більш  ніж три роки. Порядок ревізійної комісії визначається Положенням про  ревізійну комісію.

     До  складу ревізійної комісії не можуть входити члени Спостережної ради, Правління, Кредитного комітету та особи, які перебувають із кредитною спілкою у трудових відносинах.

     Перевірки результатів фінансово-господарської  діяльності кредитної спілки проводяться  ревізійною комісією не рідше одного разу на рік. Позапланові перевірки проводяться за рішенням Спостережної ради або на вимогу не менш як 20% членів кредитної спілки.

     Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальним  зборам членів спілки та Спостережній раді .

     Ревізійна комісія може тимчасово припинити  повноваження будь-якої посадової особи  кредитної спілки в разі виявлення  допущених нею порушень, що загрожують фінансовій стабільності кредитної  спілки. За наявності загрози існуванню  кредитної спілки ревізійна комісія скликає позачергові загальні збори.

     Наведемо  схематично склад Ревізійної комісії  на рисунку 2.2. 

       

     Рис. 2.2 – Склад органів управління Ревізійної комісії 

     Склад Кредитного комітету обирається на загальних  зборах членів КС «Добробут» та складається  не менш ніж із трьох членів кредитної  спілки

     Кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним  органом, відповідальним за організацію  кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної спілки та положенням про кредитний комітет. [2]

     Кредитний комітет призначається Спостережною радою у складі не менш трьох осіб. Порядок призначення, строк повноважень  та порядок діяльності кредитного комітету визначається Статутом КС та Положенням про Кредитний комітет

     Кредитний комітет займається кредитною політикою. Головними критеріями для надання  кредиту є:

     1. Особисті якості члена КС.

     2. Виявлення спроможності сплатити  кредит.

     3. Додаткове забезпечення або застава, надані під кредит.

     Членами кредитного комітету можуть бути члени  спостережної ради, члени правління  та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету. При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення. Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою.

     Докладна  діяльність Кредитного комітету передбачається Статутом КС «Добробут». На рисунку 2.3 представлено склад Кредитного комітету. 

     

     Рис. 2.3 – Склад органів управління Кредитного комітету 

     Послугами кредитної спілки можуть користуватися  тільки її члени. Основна частина  прибутку кредитної спілки припадає на процентні платежі по кредитах, що надаються її членам. Після покриття поточних витрат певна частина чистого прибутку залишається в резерві, що призначений для покриття витрат від неплатежів неспроможних позичальників. Залишок чистого прибутку може потім бути виплачений пайовикам у вигляді дивідендів на пай, за умови, що паї зберігаються як заощадження, також на потреби КС.

     Демократичний контроль членів за діяльністю їх кредитної  спілки здійснюється через збори  – загальні та позачергові, під час  яких заслуховуються звіти Правління  та комітетів. На річних зборах члени  обирають Правління та членів комітетів.

     Правління здійснює керівництво Кредитною  спілкою у період між загальними зборами. Компетенції Правлінні  стосується вирішення таких питань:

     1. Зміна відсотків за членськими  внесками та встановлення порядку  їх сплати, встановлення відсотків, які виплачуються членами на позички, а також максимальної суми, що можна позичати одному членові під заставу або без такої.

     2. Здійснення нагляду за сплатою  позичок і прийняття рішення  про скасування ненадійних кредитів.

     3. Встановлення розміру та санкціонування виплати доходів на вклади членів спілки.

     4. Прийняття рішення про прийом  членів до Кредитної спілки.

     5. Визначення у разі необхідності  зарплати Голови Правління, а  також інших платних працівників  КС «Добробут».

     6. Страхування ощадностей вкладників через формування резервного фонду.

     7. Затвердження Положень про філію  – відділення КС «Добробут».

     8. Визначення банку або банків  для утворення коштів кредитної  спілки.

     9. Прийняття рішень щодо використання  резервного фонду. [2]

           На рисунку 2.4 представлено склад Правління. 

     

     Рис. 2.4 – Склад органів управління Правління 

     У кредитній спілці «Добробут» кожний член, член Правління, менеджер та службовець мають повноваження для здійснення своїх функцій – як член групи  або індивідуально. Організаційна структура управління КС «Добробут» наведена на рисунку 2.5, а на рисунку 2.6 приведена підпорядкованість у цій структурі.

       

     Рис. 2.5 – Організаційна структура управління КС «Добробут»

     1. Члени спілки здійснюють повноваження на річних або надзвичайних загальних зборах. В КС «Добробут» обирають Правління, Кредитний комітет та Спостережну раду, а також члени можуть призначати стороннього аудитора, який перевіряє діяльність КС.

     2. Члени Правління – здійснюють повноваження на засіданнях Правління. Правління може наймати менеджера, якщо не передбачено платного голови правління.

       
 

     Рис. 2.6 – Підпорядкованість у структурі управління КС «Добробут» 

     3. Члени комітету – отримують  спеціальні повноваження від членів КС на зборах, працюють за відповідними положеннями, представляють інтереси інших членів і спілки.

     4. Всі керівники підрозділів та  інші штатні співробітники мають  повні повноваження відповідно  до штатного розкладу.

     Наприклад приведемо низку функціональних обов'язків бухгалтера кредитної спілки:

     1. Бухгалтер забезпечує ведення  бухгалтерського обліку, дотримуючись  єдиних методологічних засад,  встановлених Законом України  «Про бухгалтерський облік та  фінансову звітність в Україні, з урахуванням особливостей роботи відділення кредитної спілки.

     2. Організовує контроль за відображенням  на рахунках бухгалтерського  обліку всіх господарських операцій.

     3. Вживає всіх необхідних заходів  для запобігання несанкціонованого  виправлення записів та збереження документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

     4. Відповідає за надання повної, правдивої та неупередженої інформації  головному бухгалтеру, правлінню,  спостережній раді та загальним  зборам про фінансовий стан, результати  діяльності та рух коштів у кредитній спілки «Добробут».

     5. Забезпечує складня на основі  даних бухгалтерського обліку  фінансової звітності КС, підписання  її та подання в установлені  терміни до відповідних органів.

     6. Забезпечує перерахування податків  та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

     7. Здійснює контроль за ведення  касових операцій.

     8. Забезпечує витрачання коштів, відповідно  до затвердженого спостережною  радою спілки Кошторису.

     Структуру управління в кредитній спілці можна  порівняти з функціонуванням  людського організму. Тіло – це члени  спілки, що визначають загальні принципи його політики, серце – Правління, яке управляє його роботою. Голова –  менеджер, який керує її поточною роботою. Руки й ноги спілки – її службовці. Кредитний комітет – вуха;, вислухавши потреби членів, комітет приймає рішення щодо надання кредитів. Очі спілки – аудитори або ревізійна комісія, які спостерігають за належним порядком проведення операцій, дотриманням законодавчої бази під час роботи. 
 

     2.3 Аналіз та оцінка фінансової  діяльності КС «Добробут» 

     У вітчизняній практиці фінансовий аналіз як окрема наука став формуватися  тільки на початку 90-х років минулого століття. До цього фінансовий аналіз стану підприємства розглядався як рамках аналізу господарської діяльності.

     Фінансовий  аналіз є носієм базової інформації про діяльність спілки. Завдання керівництва  – правильно і найповніше скористатися цією інформацією під час прийняття  фінансових рішень. Таким чином здійснюється контроль за грошовим фондом кредитної спілки. [17]

     Фінансовий  аналіз в кредитній спілці є складовою  частиною управління її фінансово-господарськими операціями, призначенням якого є:

     а) здійснення внутрішнього контролю фінансового  стану кредитної спілки;

     б) прийняття управлінських рішень органами управління кредитної спілки;

     в) управління ризиками;

     г) планування поточної діяльності кредитної  спілки та стратегічне планування.

     Основні завдання фінансового аналізу:

     1) проведення експрес-аналізу фінансового стану КС з використанням балансу;

     2) оцінка поточного фінансового  стану з використанням коефіцієнтів;

     3) аналіз стану використання оборотних  коштів і джерел їхнього утворення;

     4) аналіз впливу операційного та  фінансового важеля на фінансовий стан підприємства;

     5) оцінка фінансової стабільності  підприємства;

     6) фінансово-економічне обґрунтування  інвестиційних проектів;

     7) аналіз платоспроможності КС  і ліквідності його активів.

     Фінансовий  аналіз досліджує причини, які привели  до відповідного фінансового стану, пропонує шляхи для його поліпшення і надає можливість розробити обґрунтовані рішення фінансової стратегії на майбутнє. Стратегічною метою фінансового аналізу є прогнозування майбутніх проблем ще до того, як вони з’являться. Порівнюючи фактичні значення показників за різні періоди часу, керівники мають можливість проаналізувати напрями розвитку кредитної спілки та на основі отриманої інформації здійснити відповідну корекцію поточної діяльності та планів. 6]

     Об'єктом  фінансового аналізу є фінансова діяльність КС «Добробут».

     Під предметом фінансового аналізу  розуміють господарські процеси  підприємств, соціально-економічну ефективність та підсумкові фінансові результати їх діяльності, що складаються під  дією об'єктивних чи суб'єктивних факторів.

     До  об'єктивних факторів належать фактори  зовнішньої дії. Вони постійно впливають  на господарську діяльність і відображають, як правило дію економічних законів. Суб'єктивні фактори пов'язані  з конкретною діяльністю людини, цілком і повністю залежать від неї.