Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

Таблиця 2.9 - Розрахунок коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості

 

     За  аналізуємий період коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в середньому дорівнював 1,6. Цей коефіцієнт при фінансовому аналізі кредитної спілки може свідчити про зростання загальної суми дебіторської заборгованості, що може бути причиною наявності у кредитній спілки проблеми неплатежів за договорами кредиту, тобто визначити ризик неодержання кредитною спілкою наданих кредитів. Такий ризик може виникнути лише при умові зменшення значення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. Збільшення цього показника навпаки свідчить про менший ризик.

     Протягом 2005 року порівняно з минулим 2004 роком  у КС «Добробут» значення коефіцієнту  оборотності дебіторської заборгованості зменшилось на 0,1. Це незначне в цілому коливання цього показника. Загрозливою  ситуацією для спілки є або постійне значне зменшення коефіцієнта, що в свою чергу каже що спілка не може вийти на стабільне фінансове положення та врегулювати баланс у кредитному портфелі з заборгованістю, що має постійне зростання.

     3. Коефіцієнт оборотності засобів

     Коефіцієнт  оборотності засобів дорівнює відношення загальної суми наданих кредитів до величини оборотних засобів. 

К_{обор.засобів} = КП ÷ ОЗ                     (2.3) 

     де  ОЗ – оборотні засоби, грн.

     До  оборотних засобів відносяться  запаси, дебіторська заборгованість за наданими кредитами (з врахуванням сформованого резерву покриття втрат від неповернених позичок), дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, з нарахованих процентів за наданими кредитами, за виданими авансами, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи. Проаналізуємо коефіцієнт оборотності засобів та отримані дані представимо у вигляді таблиці 2.10. 

     Таблиця 2.10 - Розрахунок коефіцієнта оборотності засобів

 

     Зниження  швидкості обігу оборотних засобів  може свідчити про наявність у кредитної спілки цілої низки проблем, а саме:

     а) зменшення об'ємів кредитування;

     б) наявність проблем з повернення кредитів;

     в) наявність неефективної системи  залучення коштів від членів кредитної  спілки.

     За  аналізуємий період у кредитній  спілці можна побачити незначне зменшення коефіцієнту оборотності засобів, яке відбулося у 2005 році за рахунок зменшення об'ємів кредитування. Поряд з тим це було значно помітно у порівнянні зі зростанням оборотних засобів. Це було обумовлено зменшенням кредитного портфеля та запобігання зростання простроченості у КС «Добробут». Але слід також зазначити, що проаналізувавши кредитну діяльність, то можна побачити, що в цілому відбулася деяка реформація видачі кредитів. За рішенням Правління та Кредитного комітету було вирішено зменшити частку грошових коштів на комерційні та житлові кредити. Якщо казати про проблеми, пов’язані з неповерненням кредитів, то з ними стікаються усі фінансові установи України та інших країн. З цього приводу у КС «Добробут» формується Резерв забезпечення втрат від неповернених кредитів, який дозволить у деякій мірі безболісно реагувати на втрати від тимчасових прострочень платежів. Щодо такого фактора як наявність неефективної системи залучення коштів від членів кредитної спілки, то тут треба сказати, що значну роль відіграє людський фактор: не всі люди поспішають вкладати свої збереження до фінансових установ, які навіть мають добру репутацію та відомі у часі.

     В цілому спілка впевнено крокує до свого  зростання. Це помітно з наведених  раніше аналізів коефіцієнтів та з аналізу коефіцієнту оборотності засобів. Протягом останніх двох років спілка має чітко виражену тенденцію до раціонального використання своїх ресурсів, зменшенню ризиків неодержання наданих кредитів та проблем пов’язаних з неплатежами. Хоча за 2004 рік усі показники трохи більші, проте починаючи з 2005 року спостерігається збільшення активів, а звідси і капіталу спілки та конкурентоспроможності спілки на ринку фінансових послуг.

     Представимо графічно динаміку аналізуємих коефіцієнтів на рисунку 2.7. 

     

     Рис. 2.7 – Динаміка коефіцієнтів фінансової діяльності в КС «Добробут» 

     4. Показник рентабельності активів

     Аналіз  рентабельності дозволяє визначити  ефективність вкладення коштів та раціональність їхнього використання. Коефіцієнти рентабельності дають можливість оцінити рівень прибутковості використання активів і пасивів підприємства. Існує значна кількість показників рентабельності, які значною мірою дублюють один одного. Розглянемо лише ті, які можуть бути застосовані при аналізі кредитної спілки.

     1) показник рентабельності активів  визначається відношенням нерозподіленого  доходу НД до середньої вартості  загальних активів А, % 

     РА = НД ÷ А ^. 100               (2.3) 

     де НД – нерозподілений доход кредитної спілки, грн.

     А – активи кредитної спілки, грн.

     Зробимо аналіз рентабельності активів КС «Добробут», а отримані дані представимо у  вигляді таблиці 2.11: 

Таблиця 2.11 – Розрахунок рентабельності активів

 

     Показник  рентабельності активів показує  скільки одиниць прибутку (нерозподіленого  доходу) отримала кредитна спілка на одиницю  активів, які сприяли його створенню. Чим більший цей показник, тим більша можливість кредитної спілки для фінансування свого розвитку. З отриманих даних помітно, що значна кількість прибутку припадає на 2004 рік. Це пояснюється пропорцією між активами та прибутком. Протягом 2005-2006 років цей показник не змінювався, тобто можна казати про стійке фінансове положення кредитної спілки, але для подальшого фінансування свого розвитку спілка повинна збільшувати цей показник за рахунок збільшення суми нерозподіленого доходу. Сума нерозподіленого прибутку за кожний рік, була розподілена між членами КС «Добробут» в залежності від суми на додатковому пайовому внеску за рішення річних Загальних зборів. Як видно з розрахунків на кожну вкладену гривню членові спілки було запропоновано виплатити 0,22 грн. чи 0,26 грн. (2004 рік). Це вигідно лише для тих членів, які мають значні суми на додаткових пайових внесках, а ті, що мають, наприклад, 1 гривню чи 10 гривень звісно не будуть мати відчутного прибутку. Більш раціональним використанням цих коштів було б зарахування їх до резерву, з метою зміцнення кредитної спілки, але згідно проведеного голосування на Загальних зборах, ці кошти були розподілені між членами спілки.

     2) показник рентабельності (прибутковості)  капіталу (РК) визначається відношенням нерозподіленого доходу до вартості власного капіталу кредитної спілки К, % 

     РК = НД ÷ К ^. 100%                (2.4) 

     де НД – нерозподілений доход кредитної спілки, грн.

     К – капітал кредитної спілки, грн.

     РК  – показує рівень доходності капіталу, % 

     При цьому високий рівень дохідності пов'язується з високим ризиком. Тому рішення, спрямовані на підвищення дохідності мають прийматися у взаємозв'язку з допустимими рівнями ризиків. Результати розрахунків рентабельності капіталу представимо у вигляді  таблиці 2.12: 

Таблиця 2.12 – Розрахунок рентабельності капіталу

 

     Показник  рентабельності капіталу показує скільки одиниць прибутку (нерозподіленого доходу) отримала кредитна спілка на одиницю власного капіталу, який був вкладений саме для його отримання.

     Представимо графічно на рисунку 2.8 динаміку показників рентабельності за аналізуємий період. 
 

       

     Рис. 2.8 – Динаміка показників рентабельності КС «Добробут» 

     З приведених у таблиці даних та динаміки показників рентабельності, що зображена на рисунку 2.8 можна побачити, що у КС «Добробут» спостерігається протягом останніх трьох років зростання рентабельності капіталу. Це пов'язано з ростом капіталу, активів та нерозподіленого доходу. За 2005 рік він збільшився на 0,26, а у 2006 році на 0,12. Казати про загрозливі дані показника рентабельності капіталу не можна, тому що вони не є значними для КС «Добробут». В цілому для КС «Добробут» цей показник може свідчити лише про зростання міцності спілки за рахунок збільшення активів, а звідси й отриманого прибутку. Збільшенням суми нерозподіленого доходу, яка склала 515922,49 грн. і була розподілена між членами КС «Добробут» в залежності від суми на додатковому пайовому внеску за рішення річних Загальних зборів, що відбулися у березні 2007 року. Як видно з розрахунків на кожну вкладену гривню членові спілки було запропоновано виплатити 0,22 грн. Це вигідно лише для тих членів, які мають значні суми на додаткових пайових внесках, а ті, що мають, наприклад, 1 гривню чи 10 гривень звісно не будуть мати відчутного прибутку. Більш раціональним використанням цих коштів було б зарахування їх до резерву, з метою зміцнення кредитної спілки, але згідно проведеного голосування на Загальних зборах, ці кошти були розподілені між членами спілки. Найменший показник рентабельності активів був отриманий у 2005 році.

     3) процентна маржа (процентний прибуток) визначається як різниця між процентними доходами та процентними витратами.  

     М = К_{% отрим} – Д_{% нарах}          (2.5) 

     де   К_{% отрим} – проценти, отримані за кредитами, грн.;

           Д_{% нарах} – проценти, нараховані на депозити, грн.

     Результати розрахунку процентної маржи наведемо у таблиці 2.13.

     Процентна маржа, це сума коштів, за рахунок якої кредитна спілка покриває операційні витрати, формує резервний капітал  та може спрямувати на нарахування  доходу на пайові внески членів спілки. З таблиці видно, що  

Таблиця 2.13 – Розрахунок процентної маржи

 

протягом  аналізуємих трьох років процентна  маржа в КС «Добробут» постійно зростала. Це зростання можна пояснити збільшенням активів для здійснення своєї кредитної діяльності, а звідси покращення показника фінансової діяльності спілки на ринку фінансових послуг.

     4) чиста процентна маржа ЧМП  визначається як відношення різниці  між процентними доходами ПД  і процентними витратами ПВ  до активів А кредитної спілки, %: 

     ЧМП = ПД – ПВ / А * 100           (2.6) 

     де   ЧПМ – чиста процентна маржа, %;

     ПД  – процентні доходи, грн.;

            ПВ – процентні  витрати, грн.;

            А – активи кредитної  спілки, грн. 

     Чиста процентна маржа обчислюється щодо продуктивних або загальних активів.