Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

     За  статутом Українська кооперативна рада Канади, що три роки збирається на свої кооперативні з'їзди, де обговорюються  важливі проблеми або відзначаються  визначні події. Наприклад, на 3-му з'їзді 10 жовтня 1980 року відзначили 50-літній ювілей кооперативної книгарні «Калина». Окрім, того провадяться конференції. Одна з таких конференцій, у травні 1980 року, називалася «Український кооперативний рух сьогодні й завтра». Учасники обговорювали одну з тривожних тенденцій останнього часу: не зважаючи на зростання кредитного руху, вік більшості членів досяг 60 років. Беручи це до уваги, перед кредитними спілками стоїть завдання поширювати кооперативну ідею серед молоді. [9]

     За  згодою загальних зборів членів чотирьох найбільших кредитних спілок Канади «Будучність», УКС, «Карпатія», «Союз») в 1975 році прийнято рішення про заснування першої української банківської установи. Для створення «Комюніті Траст Компані» кожна з чотирьох спілок внесла по 250 тис. доларів початкового капіталу. Ця довірча компанія має право здійснювати всі банківські операції, фінансувати великі проекти, здійснювати адміністрування та ліквідацію спадкового майна. Остання з перелічених функцій виявилася особливо актуально. Часто після смерті емігрантів залишалося майно, яке рідні, що жили в Радянському Союзі, не могли успадкувати.

     У США зародження кредитного руху припадає на післявоєнний період (1947-50рр.), коли з Європи почала прибувати нова хвиля емігрантів. Необхідність виживання і в той же час збереження своєї національної ідентичності і традицій спонукала новоприбулих до створення товариства «Організація самопомочі Українських емігрантів – Самопоміч». Перше відділення товариства, що виникло в Нью-Йорку, з часом стало центральною установою з філіалами в інших містах.

     В 1951 році на базі товариства «Самопоміч»  у Нью-Йорку виникає перший кредитний  кооператив з такою назвою. Кредитівки «Самопоміч» створюються і в  інших містах – Чикаго, Філадельфії, Детройті, Воррені (штат Мічиган), Ньюарку, Кліфтоні (Нью-Джерсі), Пармі (Огайо), Балтіморі, Пітсбурзі, Сіракузах та ін., але в першу чергу там, де знаходилися кваліфіковані кадри – кооператори, які емігрували з України.

     Організація і розбудова кредитних спілок на перших порах залишалася справою ентузіастів, а успіх справи залежав від їх наполегливості і віри в правильність обраного шляху. Ось як згадує один з активістів кредитного руху Володимир Пилишенко створення спілки в Рочестері. «Урядування кредитівки розпочалося в куточку канцелярії Українського народного дому, а пізніше у виділеній їй окремій кімнаті. На перших порах було дуже важко. Увечері, після цілоденної роботи кооператори працювали безкоштовно, «урядували» або ходили по хатах і заохочували людей вписуватися в членство. Громада на це активно не відгукувалась, не мала віри в себе, у свою громадську об'єднану силу. Прихильників знайшлось мало. Більшість громадської еліти стояла осторонь, дивлячись, що з того «кооперативного діла» вийде».

     Як  і в Канаді, у США з ростом числа кредитних спілок виникла потреба в координуючому органі. Таким органом стало засноване в 1957 році Товариство української кооперації (ТУК). [9]

     В 1974 році воно було перейменоване на Централ українських кооперативів Америки (ЦУКА). Засновниками ТУК виступили представники семи існуючих на той час кооперативів (у Нью-Йорку, Чикаго, Детройті, Філадельфії, Джерсі-Сіті, Балтиморі та Честері). Того ж року до складу ТУКу увійшли кілька споживчих кооперативів. В 1974 році ТУК об'єднував вже 24 кооперативи з 24 тис. членів та 63 млн. дол. капіталу. Темпи росту українських кооперативів викликали захоплення у суто американських кооперативних діячів. [8]

     ТУК поставив за мету вести роз'яснювальну роботу та популяризацію кредитного руху. В пресі українську кооперацію в діаспорі пропагували «як найкращий спосіб організації всенародних фондів, що можуть служити українській спільноті в кожній ділянці її життя».

     На  кінець 2004 року в Централю українських  кооперативів Америки входило 18 українсько-американських  кредитівок, які мали 98000 членів та накопичили 1 млрд. 980 млн. активів.

     Роль  сучасних кредитівок у західній діаспорі набагато ширша, ніж просто фінансових установ. Вони стали частиною громадського життя, як, наприклад, церква. Кредитні спілки фінансують діяльність шкіл, молодіжних організацій, музеїв. Культурних і наукових установ, а також тих церков. У 2004 році на підтримку українства виділено 5 млн. 400 тис. доларів.

     18 кредитних спілок, що входять  до ЦУКА, співпрацюють з іншими  кредитівками Сполучених Штатів, яких понад 9000, а також з Національною асоціацією кредитних спілок США (CUNA) та Всесвітньою радою кредитних спілок (WOCCU).

     Після проголошення незалежності України  представники діаспори почали кампанію з відродження кредитного руху. 1991 року при Українській світовій кооперативній раді створено спеціальну комісію для реалізації цієї ідеї. В тому ж році під час візиту до Канади та США тодішній Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук, ознайомившись з діяльністю кредитівок української діаспори, дав доручення членам Президії ВР В. Євтухову та В. Пилипчуку вивчити це питання. В першій половині 1992 року за їхнім рішенням в лютому та червні Україну відвідали дві делегації представників українських кредитівок США, Канади та Австрії, які очолювали функціонери з Всесвітньої Ради кредитних спілок та Канадської кооперативної Асоціації. [9]

     Після численних зустрічей з громадськістю та державними посадовцями в центрі та регіонах, після проведення «круглих столів» в червні 1992 року було створено Національний оргкомітет з відродження кредитних спілок в Україні, в який на добровільних засадах увійшли представники громадського центру та регіонів, банкіри, журналісти та державні посадовці. Серед них відомі сьогодні в русі кредитних спілок люди: Андрій Оленчик, Ірина Драгомирецька, Станіслав Аржевітін, Петро Козинець, Петро Маковський та інші.

     Повернувшись  до США та Канади, представники української  діаспори почали активно лобіювати  питання технічної підтримки  кредитних спілок України. Уряди  США та Канади 1993 року схвалили програми технічної допомоги розвиткові кредитного руху в Україні. Того ж року в Україні були створені в м. Кривий ріг та м. Стрий перші дві кредитівки відповідно на базі членства профспілки медпрацівників та товариства «Просвіта». 
 

     1.1.3 Сучасний стан діяльності кредитних спілок на Україні 

     У вересні 1993 року видано документ, що заклав законодавчі підвалини для реального розвитку кредитних спілок. Йдеться про Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні, яке затвердив Указ Президента України від 20 вересня 1993 року. Після цього у Києві було відкрито представництва Всесвітньої ради кредитних спілок та Канадської кооперативної асоціації, що розгорнули широку діяльність з реалізації канадської та американської програм технічної допомоги розвиткові кредитних спілок в Україні.

     9 червня 1994 року перші 20 кредитівок, що були на той час зареєстровані,  провели установчу конференцію  та утворили Національну асоціацію  кредитних спілок України. Перші  засновники НАКСУ об'єднали тоді  менше ніж 10 тис. громадян України. Керівний склад НАКСУ, що був обраний на установчій конференції, був таким: президент – Петро Козинець (голова оргкомітету з відродження КС в Україні); віце-президенти – Ірина Драгомирецька (Канадський проект технічної допомоги),, Ростислав Гайдаєнко (Американський проект технічної допомоги), Петро Маковський (Стрий Львівської обл.), Микола Кадацький (Харків); голова наглядового комітету – Андрій Оленчик (Тернопіль).

     Перші роки становлення руху кредитних  спілок були дуже складними. Шалена інфляція, скандали з трастовими компаніями та фінансовими пірамідами підривали довіру до нових фінансових установ. Але незважаючи на всі негаразди та перепони перші кредитні спілки вистояли в той період і знайшли своїх прихильників серед широких верств населення. В кінці 1995 року вони вже об'єднали більше 15 тис. громадян України, а їхні загальні активи перевалили за мільйон гривень.

     З квітня 1995 року при НАКСУ функціонує Навчально-методичний центр, в липні  того ж року був створений ще й  сервісний центр. Поступово формується інфраструктура обслуговування системи кредитних спілок, вводиться система фінансової звітності та аналіз фінансового стану кредитних спілок.

     22 січня 2002 року набрав чинності  Закон України «Про кредитні  спілки». Після появи цього  правового акта істотно покращилося нормативне регулювання питань, пов'язаних з діяльністю кредитних спілок. Так, 11 грудня 2002 року за Указом Президента України створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. Цей центральний орган виконавчої влади уповноважено здійснювати державне регулювання та нагляд у сфері діяльності фінансових установ широкого спектра: страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, довірчих товариств та інших небанківських фінансових установ. Комісія складається з п'яти департаментів, один з них – департамент з нагляду за кредитними установами – контролює сфери діяльності кредитних спілок, починаючи з державної реєстрації (внесення до державного реєстру фінансових установ), одержання обов'язкових ліцензій у передбачених у законодавстві випадках і закінчуючи перевіркою звітності кредитних спілок (Безвиїзний нагляд) та інспектуванням їх поточної роботи (виїзний нагляд). [5]

     В лютому 2003 року створюється перша  об'єднана кредитна спілка, яку заснували 30 КС – члени НАКСУ.

     22 вересня 2004 року закінчилася перереєстрація  всіх кредитних спілок. Поступово  в Україні запроваджують нормативне  регулювання кредитного руху  й державний контроль за виконання  статутних вимог та норм закону в усіх організаціях, що визначають себе як кредитні спілки.

     В 2005 році створення регіональних об'єднань кредитних спілок на рівні областей стає масовим. Рух кредитних спілок все більше консолідується. В той  же час він поширюється, і щораз  сильнішою стає довіра людей до організацій, що діють на засадах взаємодопомоги, суть якої стисло висловлює гасло: «Свій до свого по своє».

     Динаміка  розвитку системи свідчить, що через 1 рік членам кредитних спілок можуть стати більше 1 мільйона громадян України. 
 

     1.2. Особливості організаційної діяльності кредитних спілок в Україні 
 

     1.2.1 Поняття та принципи діяльності  кредитних спілок 

     Згідно  закону України “Про кредитні спілки”, кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. [1]

     Також кредитна спілка має і таке визначення – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її учасників через залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Це спеціалізований небанківський позиково-фінансовий інститут, неприбуткова організація, що організується на кооперативних началах. На рисунку 1.1 приведена структура напрямів діяльності типової кредитної спілки.

     КС  найбільш розвинені в США, Англії, Канаді і призначені в основному  для обслуговування фізичних осіб, поєднаних по професійному та релігіозному признаку. Зараз попри економічні негаразди в Україні, кредитні спілки активно розвиваються. В січні 2002 року прийняли Закон України “Про кредитні спілки”, який дав можливість створення регіональних та всеукраїнських об’єднань, що мають право займатися взаємокредитуванням.

     Держава, для якого малий бізнес є міцний двигун рішення цілого комплексу  соціально-економічних проблем, не має коштів для його підтримки. Тому воно повинно стимулювати кредитування малих підприємств, створювати умови для їх розвитку. В першу чергу підтримувати кредитні спілки.

     На  фінансовому ринку України зараз  більш 400 КС, що поєднують 50 тис. чоловік  та більш 10 мільйонів гривень, 70% із яких йде на кредитування малого бізнесу, що формує середній клас. А саме його добробут говорить про соціальне та економічне здоров’я всього суспільства.

     Специфічні риси кредитної спілки:

     1. Кредитна спілка поєднує в особі ознаки громадської органiзацiї i фінансової iнституцiї.

     2. Кредитiвка працює у вузькому секторі фінансового ринку, маючи справу здебільшого з дрібними позичками.

     3. Кредитну спілку створюють як юридичну особу за iнiцiативою групи людей, об’єднаних за певними (територіальними, професійними тощо) ознаками. Такі ознаки визначають самі особи-засновники вiдповiдно до законодавства та статуту.