Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

     8) джерела надходження і порядок  використання засобів та іншого  майна кредитної спілки, в тому  числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок оформлення та використання фондів, утворених спілкою;

     9) порядок звітності та здійснення  контролю за діяльністю органів  управління кредитною спілкою;

     10) порядок припинення діяльності  кредитної спілки і рішення майнових питань у зв'язку з його ліквідацією (реорганізацією);

     11) порядок покриття можливих збитків  кредитної спілки;

     12) порядок розподілу доходів кредитної  спілки;

     13) інші положення з організаційних, господарчих та інших питань  діяльності кредитної спілки.

     Державна  реєстрація кредитних спілок здійснюється спеціально уповноваженим органом  виконавчої влади у галузі регулювання  ринків фінансових послуг в зв'язку з вимогами Закону про кредитні спілки і нормативно-правових актів Уповноваженого органа.

     У зв'язку зі ст. 8 Закону про кредитні спілки для державної реєстрації кредитної спілки уповноваженому органу надаються такі документи:

     1) заява встановленого зразку про  державну реєстрацію кредитної  спілки;

     2) протокол загальних зборів, до  якого додається реєстр осіб, які приймали участь у загальних зборах (список засновників кредитної спілки);

     3) статут кредитної спілки, закріплений  підписом голови спостережної  ради кредитної спілки, достовірність  якої підтверджується нотаріально;

     4) копія платіжного доручення про сплату реєстраційного збору.

     При наявності усіх необхідних документів здійснюється державна реєстрація кредитних  спілок протягом одного календарного місяця шляхом внесення запису в державний  реєстр фінансових установ. При цьому  кредитній спілці видається свідоцтво про державну реєстрацію за встановленою Уповноваженим органом формі.

     Данні про свою державну реєстрацію кредитна спілка розміщує у засобах масової  інформації, визначених Уповноваженою  особою.

     З моменту державної реєстрації кредитна спілка набуває статусу юридичної особи. Вона має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує в законодавчому порядку у самостійно вибраних банківських установах, а також печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.

     Кредитна  спілка може заключати від свого  імені договори та інші згоди, які  не протидіють Закону про кредитні спілки, іншим нормативно-правовим актам і статуту кредитної  спілки, набувати майнові та немайнові  права, мати обов'язки, які випливають з законодавства України і заключених кредитною спілкою угод, бути позивачем та відповідачем у судах.

     Повний  перелік видів господарської  діяльності, яку може здійснювати  кредитна спілка, наведений у п. 1 ст. 21 Закону про кредитні спілки.

     Так, згідно цього пункту Закону кредитна спілка може надавати кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також селянські (фермерські) господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їхній власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20% від капіталу кредитної спілки (таким чином пайовий + резервний + додатковий капітал + нерозподілений прибуток).

     Кредитна  спілка також має право на договірних умовах приймати внески своїх членів. Однак цією діяльністю кредитна спілка може займатися лише при умові отримання ліцензії, яку видає уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

     Капітал кредитної спілки не може бути менше 10% від суми його загальних зобов'язань.

     Важливий  аспект діяльності кредитних спілок розкривається в п. 3 ст. 21 Закону про кредитні спілки. У ньому вказано, що нерозподілений прибуток, який залишається  у розпорядженні кредитної спілки за результатами фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їхніх пайових внесків у вигляді відсотків.[1]

     Стосовно  обліку і звітності кредитних  спілок, то як передбачено в п. 1 ст. 22 Закону про кредитні спілки, «кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності у зв'язку з законодавством України, а також статистичну звітність та надавати її в установленому порядку та обсязі органам статистики». Тобто облік та звітність є, але додатково річна звітність обов'язково підтверджується незалежним аудитором (аудиторською фірмою).

     Вищим органом управління кредитною спілкою  є загальні збори її членів. [2]

     На  основі ч. 3 ст. 14 Закону про кредитні спілки загальні збори є правомірними, якщо на них присутні не менш 50% членів кредитної спілки особисто чи за дорученням інших членів кредитної спілки. При цьому голосування на загальних зборах відбувається за принципом – один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос. Це згідно принципу, який є в п. 2 ст. 1 Закону про кредитні спілки, згідно якого усі члени кредитної спілки мають однакові права незалежно від розміру пайового та інших внесків. Згідно п. 4 ст. 14 цього Закону рішення загальних зборів членів кредитної спілки про ліквідацію діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш 75% членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. Таким чином, можна зробити висновок, що якщо на зборах є 30% членів кредитної спілки, то рішення про ліквідацію фактично може бути прийнято 37,5% голосів від загальної чисельності членів.

     Згідно  Закону про кредитні спілки такі організації  можуть бути засновниками чи учасниками суб'єкта (суб'єктів) підприємницької  діяльності. При цьому Законом про кредитні спілки їм надається можливість участі у створенні місцевого кооперативного банка (раніше кредитні спілки мали змогу засновувати лише засоби масової інформації).

     Також треба звернути увагу на Заключні положення Закону про кредитні спілки. Так, кредитні спілки, які утворилися у період між 22 січням 2002 року та днем заснування Державного реєстру (який виконує функцію реєстрації у ньому кредитних спілок; його заснування передбачено Законом про фінансові послуги, реєструються у порядку, передбаченому для державної реєстрації загальних організацій з обов'язковим узгодженням статуту з питань кредитування і розрахунків з територіальним управлінням НБУ у визначеному порядку.

     Разом з тим статути та інші внутрішні  документи кредитних спілок, зареєстровані до дня створення Державного реєстру, належать приведенню в узгодження з Законом про кредитні спілки, а самі кредитні спілки належать перереєстрації і повинні отримати належну ліцензію в Уповноваженому органі протягом року з моменту створення Державного реєстру. При цьому збір за державну реєстрацію кредитної спілки платитися не буде.

     Слід  пам'ятати, що у випадку невиконання  вимог відносно перереєстрації кредитної  спілки та отримання ліцензії у визначений Законом про кредитні спілки термін він належить ліквідації у зв'язку з цим Законом за наданням Уповноваженого органу.

     Таким чином, результати теоретичного дослідження  дозволяють зробити наступні висновки.

     За 14 років наполегливої праці кредитний  рух України пройшов значний  еволюційний шлях, подолавши немало труднощів та перешкод. І сьогодні можна вже однозначно стверджувати, що кредитні спілки стали вагомим чинником у вирішенні існуючих в нашій країні економічних та соціальних проблем і здобули право вважатися повноцінними учасниками фінансового ринку України. Повною мірою реалізуючи кооперативну ідею взаємодопомоги та взаємокредитування, кредитні спілки надають можливість здійснити свої підприємницькі ініціативи або вирішити нагальні побутові проблеми сотням тисяч наших громадян.

     З часом стало зрозуміло, що кредитні спілки України дуже потрібні, що із зростанням доходів населення їх роль тільки підвищуватиметься. Втім, кредитівки завжди знайдуть свою нішу на ринку, навіть з розвитком небанківського сектору, коли запрацюють інституції, які надають населенню схожі послуги. З досвіду інших країн можна побачити, що з розвитком рівня життя людей кредитні спілки з ринку не зникають.

     Сьогодні  кредитні спілки не тільки виконують  своє основне завдання взаємодопомоги та фінансової підтримки своїх членів, але й включені в реалізацію загальнодержавних програм та в інфраструктуру ринку.

     Національна асоціація кредитних спілок докладає чимало зусиль, щоб змінити довіру до кредитної кооперації. Так, на початку 2001 року НАКСУ створила власний Стабілізаційний фонд, який найближчим часом може забезпечити кредитні спілки від банкрутства, а в перспективі гарантувати й вклади населення в кредитні спілки. Крім того, Асоціація сформувала Центральний резерв ліквідності, що вже сьогодні може забезпечити кредитним спілкам певні ліквідні ресурси.

     Один  з основних напрямів реалізації державної  політики у сфері розвитку підприємництва – його фінансово-кредитне забезпечення.

     Система державного регулювання кредитних  спілок в Україні більше зорієнтована на дерегуляцію. Основне завдання державного регулювання – визначення ступеня відповідності кредитної спілки тим критеріям, які дозволяють здійснювати захист інтересів їхніх членів та спрямовані на зменшення ризиків кредитних спілок. З цією метою у 2002 році була створена Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка готує нормативні акти, слідкує за діяльністю кредитних спілок тощо.

     Прошло  вже майже чотирнадцять років, як кредитний рух на Україні здобув свою законність. Протягом всього часу існування були й суттєві успіхи і досягнення, були й невдачі та розчарування. Але в цілому, аналізуючи цей період, згадуючи завдання, які ставило керівництво кожної спілки, можна сміливо стверджувати, що загалом більшість планів, стратегічних завдань та сподівань здійснилися. В свою чергу це відбулося завдяки здобуткам перших ініціаторів розбудови руху, а також усім міжнародним організаціям, які своїм професіоналізмом допомагають у становленні кредитної кооперації на Україні. 
 
 
 
 
 
 

2 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КС «ДОБРОБУТ» 
 

     2.1 Еволюція КС «Добробут» 

     Ідея  створення кредитної спілки в  українській громаді Донецька була ще у 1994 році. Проте хвиля інфляції, що затопила буда Україну і геть вимила останні копійки з кишень її пересічних громадян, суттєво загальмувала процес, підірвавши довіру людей до будь-яких фінансових установ. Іншою проблемою, яку тоді не вдалось вирішити, була кадрова – не було кому взятися за практичне здійснення всієї рутинної роботи, що супроводить становлення кожної організації.

     Кредитна  спілка «Добробут» зареєстрована в вересні 1995 року 52 особами, мешканцями міста Донецька, які виявили бажання створити і вступити в КС. В цей період набирала силу фінансова піраміда «Дім Селенгу» і 16 осіб забажали мати великі відсотки та вступили в цю організацію. Всім відомий наслідок цієї діяльності ще більше викликав у людей недовіру до фінансових організацій, в тому числі і до кредитних спілок. Тому для КС «Добробут» 1996 та 1997 роки були періодом збільшення членства КС та завоювання довіри до своєї діяльності. [3]

     1998 рік – період розповсюдження  філософії взаємодопомоги та  взаємодовіри. В червні 1998 року КС  «Добробут» вступила колективним  членом до Донецької обласної  Ліги ділових та професійних  жінок. Співпраця з Лігою (мета  діяльності якої є взаємодопомога між жінками) допомогла поширити інформацію серед жіночих організацій Донецького регіону та започаткувати створення філій в містах: Селідово, Яснувата, Горлівка, Красний Лиман.

     Кредитна  спілка “Добробут” на базі якої відбувалось  дослідження, стала членом НАКСУ з 1999 року і постійно дотримувалась вимог та якості фінансового управління. 1999 рік – активізація діяльності КС по збільшенню числа членів. Важливою подією для Правління та Комітетів був приїзд волонтерів з Америки: Ліни Кіндейл (Голова Правління КС штату Техас) та Крега Севела (Президент Ліги Кредитних Спілок штату Арканзас). Вони познайомились з роботою Правління та Комітетів, бух обліком, документами і оцінили діяльність КС «Добробут» як задовільну. Волонтери поділились інформацією про діяльність КС в США, провели рекомендації по розширенню можливостей КС «Добробут». Але особливе враження на спілку здійснила інформація про те, що в Америці діє понад 1100 кредитних спілок і це вселило надію на майбутнє.

     Спільно з Лігою та добровольцями КС «Добробут» провела семінари для жінок-фермерів «Кредитування на селі», для жіночих неурядових організацій «Управління Кредитною Спілкою. Маркетинг послуг». Внаслідок цієї роботи КС «Добробут» має збільшення вдвічі кількості членів, готується до прийняття ще до ста осіб. В цей час КС «Добробут» об’єднує 120 осіб, серед них – 80% жінки з різних галузей промисловості, викладачки, продавці та інші. За три роки праці КС було видано 89 позик, 9 з них були надані для започаткування та розвитку приватної справи (одна позика неповернена). Правління веде роботу по обліку використання позик, це надає можливість уникати ризик при їх поверненні, диференційовано підходити до їх розподілення, передбачати формування «кредитних портфелів», та інше. КС «Добробут» має методичну та інформаційну підтримку від НАКСУ, представник КПРСУ Владислав Сурж неодноразова приїжджав з допомогою.