Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

     4. Кредитiвка об’єднує тільки фізичних осіб.

     5. Кредитній спiлцi, як кооперативній формі господарювання, властива демократичність самоврядування.

     Фiлософiя  кредитної кооперації передбачає мiнiмiзацiю фінансового ризику, завдяки якій кредитівка більш-менш стійко реагує на постійну мiнливiсть ринку.

     Кредитна  спілка пропонує:

     а) рiзноманiтнi форми забезпечення кредиту;

     б) спрощене оформлення документів;

     в) швидке надання кредиту;

     г) людяний пiдхiд у складних життєвих ситуаціях. 

       
 

     Рис. 1.1 – Структура напрямів діяльності КС 

     Майно КС складається із вступних та членських  внесків (рисунок 1.2), коштів від кредитних операцій КС . Отриманий прибуток залишається в розпорядженні спілки. Для забезпечення фінансової стабільності КС створює резервний капітал, розмір якого та порядок його формування визначаються статусом КС. Він повинен складати 5-15 % від коштів КС. Спілка може зберігати кошти резервного фонду на депозитних рахунках в банках.

     Розподілення  коштів між членами КС відбувається у випадку знищення кредитної  спілки. Резервний фонд необхідний для стабілізації діяльності кредитної  спілки.

     Пайовий капітал створюється за рахунок  вступних та членських внесків та використовується для видання кредитів членам КС. Розмір позичкового фонду утверджується загальними зборами членів КС. КС може приймати в позичковий фонд пожертвування від фізичних та юридичних осіб.

     Для забезпечення фінансової стабільності та ефективної структури активів спілки відповідно до рівня сумнівності прострочених позичок КС створює резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок (РЗПВНП), розмір якого та порядок його формування визначаються статусом КС.

     Планування  роботи КС відбувається з перспективою на рік, квартал, місяць. Прибутки КС, які виникають в процесі її діяльності, відображаються на рахунках сьомого класу плану рахунків бухгалтерського обліку (Указ Міністерства фінансів України).

     Фінансовий  результат діяльності КС складається  з прибутків та витрат, які є одним з основних узагальнюючих показників діяльності КС.

     

       

     Рис. 1.2 – Класифікація внесків 

     Кредитні  спілки часто укладають угоду  поруки. Цей документ засвідчує певні односторонні зобов’язання поручителя. Якщо позичальник не дотримав умов кредитної угоди (або дотримав їх лише частково), то поручитель мусить на першу вимогу кредитної спілки повернути позичку i виконати iншi зобов’язання позичальника за наданою позичкою.

     Прибуток  КС складається з:

     1) операційних прибутків: прибутків від нарахування відсотків по позичкам, виданих членам КС, прибутків від штрафних санкцій за несвоєчасне повернення позичок, повернення раніше списаних активів (при цьому рахують і списують борги як безнадійні) отриманого цільового фінансування;

     2) фінансових прибутків: прибутків  від відсотків по поточному  і депозитному рахунках в банках;

     3) інших прибутків: прибутків від  реалізації необоротних активів,  від безкоштовно отриманих активів,  від списання кредиторської заборгованості, відносно якої минув строк давнини. 
 
 
 
 

     1.2.2 Особливості системи управління  діяльністю кредитної спілки 

     Організаційна структура кредитної спілки –  конфігурація усіх підрозділів або  посад КС з визначеними функціями, зв'язками та підпорядкованістю. Вона має бути відображена в затвердженому письмовому документі.

     Структуру організації можна описати за такими параметрами:

     1. Централізація – зосередження прийняття рішень в одному центрі управління організацією.

     2. Формалізація – письмові правила  та нормативи.

     3. Спеціалізація – ступінь визначеності процедур для звичайної діяльності. 

     4. Конфігурація – кількість рівнів  управління.

     5. Гнучкість – здатність організації  пристосовуватися до зовнішнього  середовища (включаючи швидкість  цього процесу).

     Зупинимося  на перших двох: централізації та формалізації, які практично і визначають всі інші і тому є головними.

     Сьогодні  організаційна структура середньостатистичної кредитної спілки занадто централізована та недостатньо формалізована. Висока і часто невиправдана централізація приводить до того, що всі, навіть несуттєві, рішення приймаються виключно головою правління. Його відсутність може паралізувати роботу кредитної спілки. З іншого боку, для всіх кредитних спілок характерним є брак внутрішніх положень та правил, за якими відбувається операційна діяльність та взагалі існує організація як єдиний організм.

     Централізація – найсильніший засіб координації  процесу прийняття рішень в організації. Це обумовлено декількома факторами:

     а) по-перше, не всі рішення можуть прийматися в одному центрі – це гальмує розвиток кредитної спілки;

     б) по-друге, це дозволяє організації оперативно реагувати на зміни, а тим самим  підвищує її конкурентноздатність;

     в) по-третє, це забезпечує мотивацію працівників.

     Безумовно в кожному окремому випадку цілі і завдання організації, а також умови зовнішнього середовища визначають той ступінь централізації і формалізації, при якому забезпечується найвища конкурентноздатність.

     Наведемо  деякі загальні спостереження щодо структурних особливостей організацій  та внутрішніх або зовнішніх умов діяльності:

     1) чим старіше організація, тим  більш формалізована її поведінка;

     2) чим більша організація, тим  складніша її структура і тим  вона більш формалізована;

     3) чим складніше оточуюче середовище, тим більш централізована структура;

     4) автоматизація операційного ядра  організації робить її менш  централізованою;

     5) прагнення членів організації  до влади призводить до зайвої  централізації;

     6) традиції обумовлюють прийняття  структури свого часу та своєї  

       

     Рис. 1.3 – Організаційна структура кредитної спілки 

культури, іноді навіть врозріз з інтересами організації.

     Організаційна структура впливає на управлінське рішення (розподіл праці, кількість  і розмір відділів делегування повноважень) і внутрішні зв'язки (формалізація, децентралізація та централізація відносин).

     Органами  управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна  рада, ревізійна комісія, кредитний  комітет та правління.

     Кредитна  спілка також має свою особливу організаційну структуру. На рисунку 1.3 приведений принцип побудови організаційної структури.

     Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

     Рішенням  загальних зборів членів кредитної  спілки можуть бути створені й інші органи управління. Слід зауважити, що у кредитній спілці, яка є фінансовою організацією назви окремих органів  управління, обов'язки схожі на банківські, проте за функціями вони аналогічні до тих, що діють у інших видах кооперативів. Закон України «Про кредитні спілки» чітко регламентує функціональні обов'язки органів управління.

     Статутом  кредитної спілки може бути визначено  інші питання, що належать до виключної  компетенції загальних зборів. Наприклад, розв'язання конфліктних ситуацій між органами управління кредитної спілки.

     Представимо графічно на рисунку 1.4, що належить до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки:  

       

     Рис. 1.4 – Компетенція Загальних зборів 

     Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб. Вона представляє інтереси членів кредитної  спілки в період між загальними зборами. Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки. Так, наприклад, статут може передбачити, що загальні збори щорічно обирають 1/3 кількісного складу спостережної ради терміном на три роки із числа поданих кандидатур у встановленому ним порядку. Члени спостережної ради, що пропрацювали встановлений термін, можуть обиратися на новий термін поряд з іншими кандидатурами. У разі неправомочності загальних зборів або неспроможності обрати ротаційну частину кількісного складу спостережної ради, особи, що виходили на ротацію, продовжують виконувати свої обов'язки до наступних чергових або позачергових зборів. Переобрання одночасно всього складу спостережної ради може бути здійснене лише у випадку встановлення контролюючими органами чи ревізійною комісією спілки фактів прийняття спостережною радою рішень,

       
 

     Рис. 1.5 – Компетенція Спостережної ради 

які завдали суттєвої шкоди кредитній  спілці і визнані навмисними та протизаконними у встановленому порядку.

     Спостережна рада кредитної спілки підзвітна  загальним зборам членів кредитної спілки в межах компетенції, визначеної Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.

     Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих , що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.

     Представимо графічно на рисунку 1.5, що належить до виключної компетенції спостережної ради кредитної спілки:

     Очолює  спостережну раду кредитної спілки голова, який обирається в порядку, визначеному в Положенні про спостережну раду. Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах кредитної спілки.

     Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю (компетенція Голови правління наведена схематично на рисунку 1.6).

       

     Рис. 1.6 – Компетенція Голови правління 

     Правління складається з осіб, які перебувають  у трудових відносин із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки та організує виконання їх рішень. Воно діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

     Голова  правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання  покладених на правління завдань.

     Статут  кредитної спілки може передбачати  особливі умови щодо кандидатури  на посаду голови правління. Наприклад, у статуті може бути записано: «При призначенні на посаду Голови правління Спостережна рада має віддавати перевагу особам, які мають наукову ступінь, глибоко знають особливості діяльності кредитної спілки та мають відповідний досвід роботи у кредитних спілках інших - фінансових установ».