Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

     3.1.1 Розробка напрямів діяльності  щодо збільшення чисельності  та активізації членства 

     З отриманих під час характеристики та напрямків діяльності КС «Добробут», безумовно можна сказати, що головну роль у розвитку спілки грають її члени. Без членів кредитна спілка не має сенсу свого існування, тому що її діяльність направлена на задоволення потреб вузького кола споживачів – людей, що вступили до кредитної спілки на добровільних основах і які не будуть мати ніяких перешкод при виході з неї, щоб допомагати один одному за рахунок об’єднаних коштів. Бути членом може бути будь-який громадянин України, який виявив свою волю у вступі до спілки.

     Безумовно, якщо перелічувати усі позитивні  риси діяльності КС «Добробут», то можна  поставити питання про подальше збільшення членства у спілці за рахунок  розповсюдження інформації про такий  фінансовий заклад. З цього приводу  буде доцільним провести маркетингове дослідження з метою донесення до різних верств населення про існування такої небанківської фінансової установи  як КС «Добробут».

     Стратегія зростання членства базується на основі роботи з наступними цільовими  групами:

     а) родичі, знайомі та колеги членів КС «Добробут»;

     б) фермери та селяни;

     в) приватні підприємці;

     г) молодь;

     д) пенсіонери.

     Розповсюдження  інформації про кредитну спілку як правило відбувається за так званим «людським» принципом, тобто головну  частку інформації люди узнають один від одного. Тут грає важливу роль людський фактор: одна людина вступила до членів КС – отримала на вигідних умовах кредит – порекомендувала своїм друзям та родичам.

     Проаналізуємо методи покращення в роботі з цими групами.

     Для кращого залучення групи «а» мають бути розроблені рекламні матеріали (буклети, календарі тощо), що треба розповсюджувати серед членів при їх відвідуванні спілки. При цьому дуже важливу роль буде грати формальна бесіда робітника спілки з людиною, яка прийшла з метою отримання інформації щодо послуг, які надає спілка. Під час такої розмови людина отримає безумовно більше інформації, наглядний довідник, розрахунок суми кредиту чи процентів на внесок чи вклад. Також слід відмітити, що ця група має більшу можливість у отриманні кредиту, тому що родичі чи колеги членів можуть надавати потрібну інформацію один про одного та виступати поручителями чи давати своє майно під заставу для іншого. При цьому у цій групі членства помітно менші ризики, пов’язані з неповерненням кредитів та недоброякісною сплатою, тому що інформація про позичальника, як правило, може перевіритись у будь-кого з колег чи родичів, а звідси і більша довіра і повага до кредитної спілки, тому що спілка, яку знають як ту, якій не повертають її гроші, не має фінансової стабільності та в короткі строки ліквідується чи визнається банкрутом.

     Для збільшення групи «б» необхідно  налагодити тісну співпрацю з  асоціацією фермерів, брати участь у її зібраннях тощо. Крім того необхідно  проводити пропаганду розвитку села. Ця група – більші позичальники. Однак, у Донецькій області небагато селян, тому що Донбас – це промислова душа України. У нашому краї існує незначна кількість людей, які розвивають сільську діяльність. Переважно це люди похилого віку чи люди у віці. Молодь Донецької області спрямовує свої знання у зовсім інші галузі промисловості, тому на цей час спілка має досить незначну частку цього виду кредитування у кредитному портфелі установи. Але у свою чергу помітна тенденція до змін. Наприкінці року було відзначена поява зацікавленості у фермерських кредитах серед власників свого господарства. Люди почали брати незначні кредити на придбання худоби, купівлі необхідного обладнання тощо. Якщо малі підприємці Донецької області почнуть розвиватися у цьому напрямку, то можна твердо казати про збільшення, з одного боку, фермерських та селянських кредитів, з іншого – розвитку господарства нашої області.

     Для збільшення групи «в» необхідно  проводити активну роботу з Асоціацією підприємців, а також з газетами, що розміщують інформацію фінансового характеру. Ця група, як правило досить великі позичальники. Але як показує попередня робота спілки з цією групою, комерційні кредити найбільш ризиковані у своїй чисельності, але і вкрай потрібні у час становлення малого та середнього підприємництва. Банки не завжди готові співпрацювати з підприємцями, які мають недостатній капітал та і процедура кредитування у банка в край негуманна по відношенню для позичальника. Кредитна спілка, по своїй суті, має спрощену процедуру кредитування та підтримку своїх членів у скрутну для них хвилину життя. Щодо ризиків, пов’язаних з кредитуванням цієї групи, то тут спілка має свій підхід. Якщо до спілки вступає невідома людина, то щоб задовольнити її потреби та не мати ризикових ситуацій з приводу її кредитування, спілка пропонує підприємцю в підтвердження своїх слів надати поруку з боку своєї діяльності чи членів сім’ї або компаньйонів по бізнесу. Наступного разу, коли підприємець звернеться до спілки знову, Кредитний комітет може змінити попередні умови чи надати нову суму кредиту позачергово. Іншими словами, велику роль грає репутація позичальника та його кредитна історія.

     Для збільшення групи «г» потрібно проводити  активну роботу з навчальними  закладами та молодіжними організаціями. Також має сенс доносити таку інформацію через групу «а», тоді серед молоді будуть актуальними такі кредити, як кредити на весілля, народження дитини, придбання споживчих товарів або на відпустку. Також у майбутньому, зі збільшенням активів спілки, можливо буде казати про такі кредити як на придбання житла.

     Для залучення групи «д» потрібно приділяти особливу увагу, тому що це, як правило, вкладники спілки і саме за рахунок такої групи можливо  збільшення активів спілки та кругообігу грошей. З цього приводу потрібно постійно розміщувати рекламу по депозитні внески у так званих газетах для пенсіонерів. У місті Горлівка такими є «Кочегарка», «Вечірня Горлівка, «Пасаж». Приклад рекламної брошури приведений на рисунку 3.1. Ці видання мають певний клас читачів, а саме пенсіонерів. Але так склалося у часі, що сьогоднішні пенсіонери віддають перевагу стабільним державним фінансовим установам, які мають добру репутацію та перевірені у часі. Недовіра до інших небанківських установ пов’язана з тим, що у радянські часи була так звана тенденція до втрати вкладів, які люди клали до ощадкнижки або до сумнівних організацій. Тому так в край потрібно підвищувати довіру серед вкладників у кредитні спілки.

     Але ж треба відмітити, що у наш  час існує багата кількість спілок, які працюють без ліцензії на залучення вкладів, а це знов таки підриває репутацію надійних кредитних спілок. Також існують такі кредитні спілки, які за рахунок великих кредитних процентів приваблюють населення своїми помітно значними процентами по вкладам порівняно зі спілками, які мають значно меншу ставку. Це знов таки підриває авторитет надійних спілок. З цього приводу потрібно вести постійну роботу, доносити до широких верств населення про діяльність кредитних спілок, а можливо лише за допомогою засобів масової інформації.

     Так чи інакше, проаналізував кожну з груп можна зробити висновок про те, що потрібно розробляти та поширювати рекламну діяльність КС «Добробут», тому що недостатня проінформованність мешканців  області може тільки казати про незначне зростання свідомості населення та меншого зростання кількості членства у спілці. 

     Рис. 3.1 – Рекламна брошура КС «Добробут» 
 

     3.1.2 Розробка плану моніторингу у КС «Добробут» 

     Моніторинг  – це дослідження стану справ  позичальника після одержання кредиту, у порівнянні з положенням до одержання  кредиту, що дозволяє прогнозувати розвиток подій у майбутньому. [5]

     Головна мета моніторингу – зменшення (якщо це можливо – повне виключення) ризику виникнення прострочення і неповернення кредиту, тобто інакше кажучи, це контроль чистоти кредитного портфеля.

     Відправною  точкою моніторингу та основним інструментом зниження можливості прострочення (неповернення) кредиту є аналіз фінансової і господарської діяльності позичальника (попередня оцінка позичальника), проведений перед видачею кредиту, тому необхідно докласти максимум зусиль та уваги до ретельного і комплексного аналізу позичальника. За своїм видом моніторинг може бути плановим або екстреним, який наведений у таблиці 3.1 за методами та інструментами, наведеними у таблиці 3.2.

     Визначемо, чому для вдосконалення фінансової системи управління КС «Добробут» важливий моніторинг.

     По-перше, знаючи поточний стан справ позичальника можна відстежити:

а) процес росту і розвитку бізнесу позичальника, що в подальшому допоможе заощадити  час для проведення аналізу при  повторному кредитуванні позичальника і більш ретельно оцінити його потенційні можливості. Зокрема, при складанні майбутніх прогнозів отримані дані моніторингу за різні періоди часу допоможуть швидкому і точному визначенню тенденцій розвитку бізнесу і визначенню можливих факторів впливу, наприклад фактора сезонності;

     б) процес погіршення справ у позичальника: причини погіршення справ у позичальника після видачі кредиту можуть бути різні. Своєчасне виявлення проблем дозволить встановити їх причини, проконтролювати ситуацію та знайти найбільш правильні, оперативні шляхи рішення, що в цілому сприяє досягненню головної мети моніторингу – зниженню (виключенню) ризику виникнення прострочення і запобіганню неповернення.

     Дії при проведенні планового моніторингу.

           По-друге, постійно підтримуючи  контакт із позичальником, виявляючи  свій інтерес до його бізнесу, допомагаючи вирішувати поточні питання або проблеми (можливо навіть незначні, пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням або юридичні питання), психологічно прив’язуємо його, збільшуємо вірогідність того, що позичальник неодноразово звернеться саме до КС «Добробут» для отримання кредиту або внесе депозитний вклад.

     Необхідність  у поверхневому плановому моніторингу  відпадає у разі погашення кредиту  у відповідності до графіку, передбаченому  кредитним договором. Але глибокий плановий моніторинг у даному випадку рекомендується проводити за звичайною схемою (як встановлено рішенням кредитного комітету при наданні кредиту).

     Рекомендується  обов’язкове щомісячне проведення планового моніторингу при наявності  великої частки застави у вигляді товару в обороті. 

Таблиця 3.2 – Характеристика видів моніторингу