Удосконалення кредитної політики кредитних спілок на прикладі КС «Добробут»

 

     

     Рис. 3.10 – Структура кредитних портфелів кредитних спілок НАКСУ різних категорій станом за 2006 рік 

     Наведена  діаграма свідчить про те, що кредитний  портфель кредитних спілок з активами до 100 тисяч гривень зорієнтований  виключно на споживчі кредити. Найбільший відсоток бізнес-кредитів – 28,7% портфеля притаманний спілкам з активами від 2 до 5 мільйонів гривень. Кредитні спілки з активами понад 5 мільйонів гривень, так саме як і найменші спілки, зорієнтовані на споживче кредитування. Втім, 14,4% від кредитного портфелю цих спілок, розміщені у комерційні кредити, складають понад 42 мільйони гривень.

     Кредитна  спілка «Добробут» надає кредити  за умови очевидної та належним чином  підтвердженої здатності члена  КС повернути основну суму кредиту  та проценти за користування ним у  визначений кредитним договором термін за рахунок власних джерел доходу, тобто за умови його кредитоспроможності. Кредитоспроможність позичальника визначається розрахунком показника покриття боргу, який повинен бути меншим за 1,2. Таку здатність для підприємницьких кредитів забезпечують обов'язковим фінансовим аналізом господарської діяльності та оцінки бізнес-плану, а для споживчих та інвестиційних кредитів оцінкою чистого місячного доходу позичальника (чистий місячний доход – це загальний місячний дохід за мінусом місячних виплат за іншими зобов'язаннями позичальника). Кредитна лінія відкривається, як правило, позичальникам із стійким фінансовим станом та доброю репутацією.

     Загальні  засади кредитування в КС «Добробут», ліміти та нормативи базуються на:

     1) максимальна заборгованість за кредитами одного члена не повинна перевищувати 20 відсотків від капіталу КС (Стаття 21 Закону України «Про кредитні спілки»);

     2) якщо заборгованість за наданими  кредитами одного члена кредитної  спілки дорівнює або перевищує  10 відсотків капіталу спілки, то кредитний ризик вважається великим. Такі кредити обліковуються окремо. Загальна сума заборгованості за кредитами, що пов'язані з великими ризиками, не має перевищувати 500 відсотків капіталу кредитної спілки (п. 1.2. та 3.2.2 Положення Держфінпослуг «Про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок» від 16.01.2004 року № 7); [15]

     3) надання наступного кредиту члену  кредитної спілки за умови,  якщо попередній наданий йому  кредит прострочений, не допускається;

     4) кредитна історія члена (за  її наявності) повинна бути  позитивною;

     5) наявність певної суми внесків  відповідних видів в кредитну  спілку може бути обов'язковою  умовою для надання члену кредитної  спілки окремих видів кредитів, що передбачається внутрішніми Положеннями спілки;

     6) застосування певних видів забезпечення  може бути обов'язковою умовою  для надання кредитів;

     7) загальна сума за простроченими,  неповерненими, безнадійними та  пролонгованими кредитами не  має перевищувати 100 відсотків від суми регулятивного капіталу (власних коштів) за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків (п. 3.1.1. Положення Держфінпослуг від 16.01.2004 року № 7); [11]

     8) загальна сума за простроченими,  неповерненими, безнадійними та  пролонгованими кредитами, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, не має перевищувати 10 відсотків від загальної суми заборгованості за наданими кредитами (п. 3.1.2. Положення Держфінпослуг від 16.01.2004 року № 7); [11]

     9) сума наданих кредитів членам  кредитної спілки та тимчасово  вільних коштів кредитної спілки  не має бути меншою за суму  коштів, що належать кредитній  спілці, залучених на договірних  умовах, кредитів банків, кредитів  об'єднаної кредитної спілки та коштів інших установ та організацій (п. 3.1.3. Положення Держфінпослуг від 16.01.2004 року № 7); [11]

     10) загальна сума залучених на  договірних умовах кредитів банків, об'єднаної кредитної спілки та  коштів інших установ та організацій  не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення (Стаття 21 Закону України «Про кредитні спілки»); [1]

     11) пролонгація – продовження терміну  дії кредитного договору допускається:

     а) за умови відсутності у позичальника поточної простроченої заборгованості;

     б) на термін, що не перевищує терміну  дії основного договору, але не більше одного року;

     в) подальші платежі включатимуть не лише проценти, а також і частину  основної суми кредиту.

     12) поновлення (переукладання) кредитного договору. Якщо мало місце прострочення платежів аз таким договором, не допускається;

     13) порядок сплати зобов’язань за  кредитами: в першу чергу погашаються  нараховані проценти, а потім  основна сума кредиту (прямий  порядок повернення);

     14) будь-які зміни щодо порядку нарахування та сплати кредиту (припинення нарахування процентів, встановлення зворотного порядку погашення, пролонгацію тощо) встановлює Кредитним комітет кредитної спілки відповідно до прийнятої кредитної політики, або делегує свої повноваження уповноважені особі;

     15) реструктуризація кредитного портфеля  допускається у зв'язку з реалізацією  програм відновлення фінансової  стабільності кредитної спілки  за планом, затвердженим Держфінпослуг,  в тому числі з призначенням  тимчасового адміністратора;

     16) страхування предмета застави  може проводитись за згодою  сторін на погоджену суму. У  разі настання страхового випадку  предметом застави стає право  вимоги до страховика. Предметом  договору страхування також можуть  бути майнові інтереси, такі як страхування відповідальності (Стаття 581, 980 ЦКУ);

     17) кредити не видаються:

     а) позичальникам, оцінка фінансового  стану яких свідчить про високий  ступінь ризику, внаслідок чого надані кредити будуть класифіковані як безнадійні;

     б) на формування та збільшення статутного фонду будь-яких підприємств та організацій;

     в) на внесення платежів у бюджет, позабюджетні фонди та лізингових платежів.

     Нажаль, з плануванням кредитної діяльності спілка повинна мати стратегічний план з боротьби з простроченістю.

     З моменту виявлення простроченості по кредиту кредитна спілка повинна вживати заходів по її поверненню. Протягом місяця після того, як не було отримано очікуваного платежу за кредитом, з позичальником та його поручителем (у разі наявності) проводиться робота по виясненню стану справ та спонуканню до добровільного виконання своїх зобов’язань згідно умов кредитного договору.

     У випадку, якщо попередні заходи не призвели до сплати боргу, кредитна спілка вдається до дій, що спрямовані на стягнення боргу примусовим шляхом. Перед їх вчиненням кредитна спілка має здійснити такі заходи:

     1) визначити суму боргу на останній  день перед початком таких  заходів, а також документально  її зафіксувати. Ця сума боргу  складається з:

     а) несплаченої частки суми основної позички;

     б) нарахованих несплачених відсотків за позичкою;

     в) пені, неустойки та штрафу, якщо вони передбачені кредитним договором;

     г) суми відшкодування шкоди, спричиненої  кредитній спілці неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором, якщо це прямо передбачено в кредитному договорі позички.

     2) визначити можливість та реальність  звернення стягнення на майно  боржника або третіх осіб:

     а) наявність такого майна та його вартість, місцезнаходження, тощо;

     наявність претензій інших кредиторів на це майно або взагалі до боржника;

     б) наявність прав інших осіб на це майно (наприклад, неповнолітні діти).

     в) оцінити доцільність звернення  стягнення на певне майно боржника, враховуючи вартість цього майна  та вартість заходів, які доведеться вжити.

     г) вжити заходів для встановлення місця знаходження боржника.

     Стягнення боргу примусовим шляхом здійснюється з використанням відповідних  правових механізмів та процесуальних  форм, передбачених чинним законодавством.

     В окремих випадках за спеціальним  рішенням Кредитного комітету кредитна спілка може відстрочити застосування щодо позичальника заходів примусового стягнення боргу з дотриманням передбачених законодавством процесуальних строків. Однак, таке рішення повинно бути належним чином обґрунтоване.

     У випадку, якщо протягом року всі вищевказані заходи не призвели до повернення боргу позичальником, такий кредит підлягає списанню. Списання кредиту здійснюється за рішенням Правління за поданням Кредитного комітету спілки.

     В окремих випадках за спеціальним  рішенням Правління кредитна спілка може відстрочити списання неповернених позичок. Однак, таке рішення повинно бути обґрунтованим і його доцільність повинна бути очевидною.

     Приведемо у таблиці 3.5 розрахунок необхідної суми забезпечення покриття витрат від неповернених кредитів та зробимо свої висновки. З приведеної таблиці дуже помітна динаміка простроченості за кредитами по рокам. Питання про зріст заборгованості постійно залишається відкритим у КС «Добробут». Навіть на психологічному рівні важко відчути, що потенційний позичальник кредиту з доброзичливим обличчям, гідною заставою та значним місячним прибутком насправді виявиться злоякісним неплатником. Як правило, виникнення простроченості може бути викликано поганим розрахунком позичальником свого місячного доходу до витрат, або навіть простим людським фактором «повертання грошей».

     Протягом 2005 року кредитною спілкою було відкрито дві судові справи з причини неповернення кредиту, які закінчились рішенням на користь спілки: рік було отримано 5400 грн. за заборгованими кредитами. Незважаючи на ретельний вибір позичальників, заборгованість за кредитами – одна з найголовніших проблем спілки. У 2005 році кредитний портфель збільшився завдяки втіленню в систему кредитування мікрокредитування, кредиту на народження дитини, ремонту житла, продовжується праця по кредитуванню малого бізнесу, але цей вид кредитування в майбутньому зменшився, тому що ризик цих кредитів найбільший. На наступний 2006 рік було заплановано зростання видачі кредитів, у зв'язку з запланованим збільшенням активів та включенням у роботу відділення у м. Горлівка. Тому поряд з тим зростає відповідальність Кредитного комітету за виконання робіт з кредитування, а це не тільки справа комітету, а насамперед членів спілки, тому з кожним роком ще більша необхідність у створенні Банку даних про кредитні історії. На рисунку 3.11 представлена динаміка кредитів КС «Добробут» по рокам.

     Аналізуючи 2005 рік порівняно з 2004 роком, то тут  слід зазначити, що  Кредитним комітетом  було видано та затверджено на 129 кредитів більше, що у грошовому еквіваленті склало збільшення на 648099 грн. також було видано 120 мікрокредитів на суму 57688 грн. ЗЗ6 виданих кредитів 28 видано на бізнес в загальній сумі 361000 грн. всі інші – на побутові потреби. Максимальна відсоткова ставка по кредитам дорівнювала – 36%, середньозважена ставка по всім кредитам дорівнювала 27%.

     У 2006 році було затверджено та видано Кредитним комітетом 740 кредитів на загальну суму 3415758 грн., 120 мікрокредитів  на суму 85000 грн. Всі ці показники  свідчать про те, що незважаючи ні на що люди починають довіряти спілкам. 

     

       Рис. 3.11 – Динаміка кількості членів КС «Добробут» за 2004-2006 рр. 

     Кредитний рух починає набувати з кожним роком своєї вагомості серед  інших фінансових установ. Поряд з цим і кредитна політика стає більш гуманною. Перед населенням знов розкриваються нові можливості у придбанні необхідних речей, отриманні освіти чи покращенні стану здоров'я. Якщо ще декілька років для недостатньо забезпеченої грошима молодої родини придбання, наприклад, вкрай необхідної пральної машини було неможливі за рахунок дефіциту грошей у сім'ї, то завдяки кредитної програми вони зможуть здійснити цю купівлю. Кредитна спілка завжди стає на допомозі соціального та матеріального росту громадян, і це вже не тільки слова, а реальні дії.