Проходження виробничої практики на ВАТ "Київхліб" Білоцерківському хлібокомбінату

            Правління обирається на 5-ть років,  підзвітне вищому органу управління  і Раді ВАТ, організовує виконання  їх рішень. Правління складається  з 27 членів, а саме: голови правління,  членів правління, секретаря правління.  Персональний склад затверджується  загальними зборами за поданням  голови Ради.

            Найвищою посадовою особою ВАТ  є голова Правління, який є  генеральним директором товариства, який обирається загальними зборами  акціонерів строком на 5 років.  Він вправі  без довіреності  здійснювати дії від імені  товариства, керувати поточними  справами ВАТ, виконувати рішення  вищого органу управління та  Ради ВАТ, представляти ВАТ  в його відносинах з іншими  суб’єктами  підприємницької діяльності.

       Дирекція ВАТ є діловим органом  ВАТ, який здійснює повсякденне   оперативне керівництво і управління  товариством. Дирекція ВАТ формується  головою Правління ВАТ. Члени дирекції  призначаються та звільняються за наказом голови Правління.

           Правління та дирекція представляють  ВАТ в стосунках з третіми  особами, судових органах, а  також в органах державної  влади і управління.

            Ревізійна комісія – контролюючий  орган ВАТ. Члени  ревізійної  комісії обираються в кількості  5 осіб з числа власників цінних  паперів ВАТ- строком на 5 років.

          Ревізійна комісія підзвітна  тільки вищому органу управління ВАТ. Ревізійна комісія складає висновки на основі різних звітів та балансів. Без висновків  ревізійної комісії загальні збори акціонерів не мають права затвердити річний звіт ВАТ.

          Майно підприємства становлять  основні фонди та оборотні  кошти, а також  інші цінності, вартість яких відображається  в самостійному балансі підприємства. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного), належить йому на праві повного господарського  віддання.

Білоцерківський хлібокомбінат - дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб". Комбінат складається з трьох виробничих відділів:

• Хлібного;
• Дрібноштучного;
• Кондитерського;

та допоміжних служб та дільниць:

• Механічна дільниця;
• Енергетична дільниця;
• Ремонтно-будівельна дільниія;
• Відділ матеріально-технічного постачання;
• Відділ збуту;
• Автотранспортна дільниця.

 

 

Структура ВАТ "Київхліб" є дуже розгалудженною і має доволі  багато підрозділів . Розглянемо більш докладно рис.1.4.

         

 

 

 

Рис.1.4.Структура управління ВАТ "КИЇВХЛІБ"

 

 

 

1.5. Система планування діяльності підприємства Білоцерківського хлібокомбінату

 

Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначається багатьма обставинами:

1. правильним встановленням кількості, якості і асортименту продукції;
2. оптимальної технології і організації виробництва;
3. своєчасним і раціональним ресурсним забезпеченням: розміром основного і оборотного капіталу;
4. формами та методами реалізації продукції.

В умовах ринкової системи господарювання кожне підприємство повинно забезпечити  оптимальне поєднання цих факторів, що передбачає дотримання відповідних  форм і методів їх внутрішнього взаємоузгодження. Такою формою є планування виробничої та господарської діяльності підприємства.

Досвід країн із розвинутою ринковою економікою свідчить, що в умовах ринку  з жорсткою конкуренцією планування господарсько-виробничої діяльності - головна умова виживання та економічного зміцнення підприємств, оскільки дає  змогу найповніше використати ресурси, комплексно й швидко вирішити питання  виробництва продукції з урахуванням  попиту і пропозиції на ринку. Це зумовлено  самою суттю планування, бо воно, по-перше, має справу з вибором  можливої альтернативи розвитку підприємства з їх значної кількості. По-друге, реалізація вибраної альтернативи здійснюється на основі сьогоднішніх рішень. По-третє, планування - це безперервний процес прийняття  рішень з уточненням мети і завдань  розвитку підприємства, визначення його стратегії й тактики. По-четверте, в розроблених деталізованих  планах скоординовано показники, що всебічно характеризують економіку  підприємства. І, по-п'яте, вихідними  принципами планування є рентабельність і забезпечення надходження коштів в обсязі, що задовольняє власників, засновників, акціонерів, державу тощо.

План розвитку підприємства включає такі розділи:

1. Виробництво і реалізація продукції  (виробнича програма): виробництво  і реалізація видів продукції  в натуральному і вартісному  виразі, підвищення якості продукції,  завдання щодо введення нових  потужностей.

2. Розвиток науки і техніки:  заходи по створенню нових  видів продукції, впровадженню  прогресивної технології, механізації  і автоматизації виробництва,  стандартизації та сертифікації  продукції.

3. Підвищення економічної ефективності  праці, основних фондів, оборотних  засобів, капітальних вкладень, сировинних  і матеріальних ресурсів, фондовіддачі, рентабельності, оборотності оборотних  засобів, матеріаломісткості тощо.

4. Капітальні вкладення та капітальне  будівництво: введення в дію  основних фондів і виробничих  потужностей, окремих об'єктів  та споруд виробничого призначення;  приріст виробничих потужностей  за рахунок технічного переозброєння  й організаційно-технічних заходів,  обсяг незавершеного будівництва.

5.Матеріально-технічне забезпечення: потреби у матеріально-технічних  засобах такими основними групами:

- норми затрат праці (норми  затрат робочого часу на одиницю  продукції, норми виробітку - продукції  за одиницю часу, норми обслуговування, норми чисельності);

- норми матеріальних витрат (питомі  витрати сировини, матеріалів, палива, енергії);

- нормативи використання знарядь  праці (нормативи використання  машин, устаткування, механізмів, будівель, споруд);

- нормативи організації виробничого  процесу (тривалість виробничого  циклу, обсяги  незавершеного  будівництва, запаси сировини, матеріалів, палива);

- норми тривалості освоєння  потужностей підприємств, виробництв, цехів, ліній.

Техніко-економічне обґрунтування  планів та підвищення ефективності ресурсів, джерела задоволення цих потреб. Даний розділ розробляють із розрахунками щодо зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії на основі прогресивних технічно обґрунтованих  норм їх витрати, а також науково  обґрунтованих нормативів використання устаткування, машин, механізмів.

6. Праця, кадри: підвищення продуктивності  праці, чисельність персоналу,  фонд заробітної плати, додаткові  потреби персоналу, охорона праці.

7. Витрати на виробництво і  реалізацію продукції: раціональне  використання матеріальних, трудових  та фінансових ресурсів, економічно  обґрунтоване визначення розміру  витрат на виробництво продукції,  обчислення розміру доходу від  виробничої діяльності.

8. Фінансовий план: встановлюють  найважливіші фінансові показники (розрахунок потреби у власних оборотних засобах і завдання щодо прискорення їх обігу, взаємовідносини з бюджетом, кредитні відносини, створення і використання основних виробничих фондів, завдання щодо прибутку).

9. Соціальний розвиток колективу:  завдання щодо соціального розвитку  колективу, поліпшення умов праці,  відпочинку і побуту.

10. Заходи з охорони природи  і раціонального використання  природних ресурсів: охорона і  раціональне використання водних  ресурсів, землі, повітряного басейну  тощо. Тут передбачають широке  впровадження мало відхідних  і безвідхідних технологічних  процесів, які забезпечують комплексне  використання сировини та матеріалів, що включають або істотно знижують  шкідливий вплив на навколишнє  середовище.

1.6.Організація внутріфірмової системи інформації та процес прийняття управлінських рішень.

 

    Комбінат було засновано ще в1930 року, ще з року заснування підприємства було визначено основну мету  існування комбінату – це виробництво хлібу. Згодом,  коли підприємство стало змінювати свою широту та профіль роботи,  збільшувати асортимент випускаємої продукції, мета підприємства зазнала деякої корекції, а саме – виробництво хлібних, булочних, та виробництво кондитерських виробів. Провівши аналіз історії та мети підприємства можна визначити, що місією підприємства являється забезпечення населення України хлібобулочною продукцією найдревнішою та найціннішою продукцією, яка коли – небуть існувала на нашій землі. Розглядаючи місію підприємствав можна сміливо стверджувати, що з роками ситуація навряд чи зміниться, і підприємство збереже ідею  заради якої воно і було створене – забезпечення населення хлібом.

  Якщо казати про  рівень інформації на підприємстві, то він бажає бути кращого, адже обмін інформацією відбувається між декількома відділами, і далеко не в усіх місцях де це необхідно є доступно інформативної бази. Я спробую показати, як надходить електрона інформація з точки відправки і до безпосереднього місця призначення.

Кожний цех містить  комп’ютерну базу, яка знаходиться  під управлінням начальника цеху. І так інформація з цеху може надійти  в будь яку точку комбінату, де є доступ до комп’ютера. Вся інформація по виробництву ведеться на обліку у начальника відділу, де він може відстежувати інформацію та передавати вказівки на безпосередні ділянки виробництва продукції.

Далі зв’язок відбувається між начальником виробництва  та головним інженером, він отримує електронний звіт з виробництва, про який він може відзвітуватися перед вищестоящим керівництвом – директором, та надати інформацію в паралельний відділ, відділ маркетингу звідки вже і відбувається подальша обробка інформації, її використання та передача в наступні відділи.

Відділ маркетингу передає  інформацію до відділу збуту та паралельно до відділу забезпечення. З відділу забезпечення інформація переходить до складів сировини та матеріалів, де ведеться повний облік надходження сировини та матеріалів. Склади інформативно пов’язанні з начальником виробництва та бухгалтерією.

Бухгалтерія інформатизована  трьома комп’ютерами, для ведення обліку на підприємстві. Інформація систематизується також в відділі кадрів. Весь доступ до інформації, що міститься на заводі мають чотири особи: директор, заступник директора, головний інженер, начальник відділу маркетингу.

Найбільша питома вага серед  методів, що використовується на підприємстві мають організаційно-розпорядні методи, які найбільш часто, як показує практика, використовується в управлінні підприємством. Серед методів стабілізуючої дії переважають методи організаційного регламентування (Статут, положення про служби, службові інструкції тощо) і організаційного нормування (основні характеристики обладнання, основні характеристики виробів, Гости, стандарти підприємства, технологічні карти, оперативні плани, штатний розклад, правила внутрішнього трудового розпорядку), що являються достатньо жорсткими. Активно використовуються в практиці управління і методи розпорядної дії (накази, розпорядження), що приймаються менеджерами різних рівнів управління.

Головні рішення, що приймаються  на підприємстві приймаються за схемою зверху-донизу. Наприклад: на раді директорів було вирішено винести завдання на рік: збільшити випуск продукції  на 12%, за рахунок збільшення асортименту. Директор отримавши рішення ради директорів віддає наказ начальнику відділу маркетингу розробити план збільшення асортименту, створити нові види продукції. Відділ маркетингу після створення моделей нових видів продукції передає на затвердження моделей директору. Нові моделі затверджуюся директором і передаються головному інженеру з завданням розрахувати збільшення виробництва на 12%, завантажити обладнання на додатковий випуск, ввести в виробництво новий асортимент продукції. Головний інженер після вимірювань та ви рахунків віддає данні начальнику виробництва, для проведення проведених розрахунків безпосередньо на виробництві. Начальник виробництва віддає наказ згідно наданої інформації особам на місця, начальникам цехів, в частості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 2. Дослідження маркетингової діяльності підприємства.

2.1. Маркетингова діяльність на Білоцерківському хлібокомбінаті.

Білоцерківський хлібокомбінат проводить широку товарну, цінову та розподільну маркетингову  політику.

Маркетингова  товарна політика передбачає розробку та прийняття рішень, щодо створення товарів (продукції) та просування на ринок. Її завдання такі:

• розробка нових видів хлібо-булочної та кондитерської продукції;
• упаковки  і товарних марок;
• забезпечення якості та конкурентоздатності продукції;
• позиціювання продукції на ринку.