Розвиток інтеграційних процесів банківських та страхових інститутів

Лідери інвестиційного доходу на 01.07.2008 р. [51]

Назва компанії	Страхові резерви, млн.грн.	Інвестиційний дохід, млн.грн.
ГРАВЕ УКРАЇНА	79,108	н. д.
ALICO AIG Життя	78,141	3,215
АСКА-ЖИТТЯ	59,171	2,350
БЛАКИТНИЙ ПОЛІС	55,484	2,000
ТАС	47,557	1,072
ГАРАНТ-ЛАЙФ	39,990	2,060
ЕККО	14,975	н. д.
ЛЕММА-ВІТЕ	13,353	0,347
ЕТАЛОН ЖИТТЯ	8,280	0,451
PZU УКРАЇНА	5,916	0,221

Загалом, проаналізувавши  інвестиційні портфелі страхових компаній, можна зробити висновки, що більшість страховиків більш-менш успішно оперують коштами. Принаймні в платоспроможності лідерів страхового ринку за обсягами страхових премій (перша десятка) можна не сумніватися. За підсумками першого півріччя інвестиційний дохід десяти компаній перевищив 1 млн. грн. (табл. 2.8).

Розвиток національного  страхового ринку та банківської  системи відбувається в тісному взаємозв’язку. Зацікавлені взаємовідносини банків та страхових організацій проявляються на етапі їх формування, коли засновниками страхових компаній виступають банки, а засновниками банків – страховики. Підвищити ефективність співпраці між банками та страховими компаніями може застосування останніми концепції обслуговування клієнтів, побудованої на широкій інформації про потреби в нових страхових продуктах. На нашу думку, доречно відслідковувати також тенденції розвитку банківського маркетингу, який є дуже близьким до страхового, і використовувати позитивний досвід (Додаток Л).

Отже, розвиток національного  страхового ринку та банківської системи відбувається паралельно та в тісному взаємозв’язку. Зацікавлені взаємовідносини банків та страхових компаній проявляються на етапі їх формування, коли засновниками страхових компаній виступають банки, а засновниками банків – страховики. Сформувалася  та розширюється система банківського страхування, що складається з двох підсистем. Перша підсистема охоплює об’єкти страхування та ризики, загальні для всіх підприємств (страхування майна, автострахування, страхування співробітників, медичне страхування). Друга підсистема враховує специфіку банківської діяльності (страхування фінансових ризиків банку, страхування комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення в банківській сфері, страхування депозитів та ін.). Банки беруть участь у розрахунково-касовому обслуговуванні страховиків, активному розміщенні їх ресурсів, у просуванні страхових продуктів через свої філії та представництва.

 

2.3. Фінансовий супермаркет  як форма інтеграції банківських та страхових компаній

Останніми роками у зарубіжних страховиків одним з перспективних і популярних варіантів банківсько-страхової взаємодії є створення спільних проектів в галузі організації комплексного фінансового обслуговування клієнтів. В силу багатьох причин, в тому числі нарощення конкурентноздатності і завоювання значної частки ринку, модель фінансового супермаркету є найбільш життєздатним варіантом коопераційного співробітництва.

По-перше, фінансовий супермаркет  – це модель клієнтоорієнтованого бізнесу, що являє собою єдиний інтегрований канал доступу споживачів до фінансових послуг.

По-друге, фінансовий супермаркет  – це територіальне і маркетингове об’єднання компаній, що пропонують широкий  спектр фінансових послуг (банківських, страхових, лізингових, інвестиційних  і т.д.). Аналіз зарубіжного досвіду надання роздрібних фінансових послуг показує, що найбільш економічно виправдане створення фінансового супермаркету на базі банку та страхової компанії.

У вітчизняній науці  проблема розвитку і функціонування фінансових супермаркетів належить до маловивчених. Перші спроби таких українських дослідників як Реверчук С. К. і Матюшко В. І., Кльоба Л. та ін. налаштовано на тлумачення поняття «фінансовий супермаркет» і з’ясування сутності та причин інтеграції банків з іншими суб’єктами підприємництва, і передусім, зі страховими компаніями. Проте проблеми, що стосуються їх розвитку, в Україні досліджено ще недостатньо [55 c.16-17, 39 c. 27-28].

Саме тому стоїть завдання систематизації позитивних та негативних аспектів взаємодії різних фінансових інститутів у межах фінансового супермаркету, а також переваг та недоліків останнього у роботі з клієнтами.

Отже, фінансовий супермаркет – це установа, що надає клієнтам широкий спектр фінансових послуг. Класичним фінансовим супермаркетом є структура, яка пропонує клієнтам в одному і тому ж місці під одним брендом широкий набір банківських, страхових та інвестиційних послуг. Тобто сутнісним підґрунтям створення фінансового супермаркету є комплексність і якість послуг та можливість їх вільного вибору покупцем [55 c.16-17].

Головною метою створення  фінансових супермаркетів є збільшення прибутку за рахунок впровадження перехресних  продажів фінансових продуктів.

Створення фінансових супермаркетів  є своєрідною формою поліпшення управління ліквідністю, оскільки компанія отримує змогу диверсифікувати як залучені кошти, так і розміщені ресурси за строками й галузями, а також ефективніше управляти вартістю коштів, що залучаються та розміщуються. Крім того, оскільки різним сферам фінансових послуг притаманні різні ризики, робота в кількох секторах фінансового ринку зменшує сумарний ризик фінансової установи. Переваги злиття фінансових установ найкраще ілюструє ефективна робота ING Group, до якої входять банки, страхові компанії, пенсійні фонди, лізингові та трастові компанії [62 c.5-6, 38 c.358].

Взаємодія страховиків  та банків і побудова фінансових супермаркетів  має ряд переваг на етапі розвитку банківського і страхового ринку  України. Страхова компанія має можливість використовувати широку філіальну  мережу банків для реалізації свої страхових полісів. Крім цього, в умовах конкурентної боротьби на страховому ринку, фінансовий супермаркет відкриває можливість доступу до бази даних про клієнтів банку - і, як наслідок, зниження витрат на просування свого страхового продукту. Для банку - це поліпшення іміджу за рахунок розширення спектра наданих клієнтам фінансових послуг, можливість розробки індивідуальних фінансових програм спільно зі страховою компанією, орієнтованих як на масових споживачів, так і на корпоративних клієнтів. Крім цього, форма фінансового супермаркету є вищою фазою інтеграції банку і страхової компанії [67].

Процес створення фінансового  супермаркету включає в себе наступні етапи: вибір рівня інтеграції; чітке  визначення цілей; виділення сегменту ринка, на якому буде реалізовуватися проект; розробка структури управління; визначення маркетингової стратегії проекту; створення оптимального продуктового ряду; вибір бренду для нового проекту; пошук чи створення інформаційної системи для підтримки проекту; складання бізнес-плану; підбір і навчання персоналу; управління якістю обслуговування клієнтів.

Створюючи спільний проект «фінансовий супермаркет», компанії партнери повинні вибрати оптимальний  для себе рівень інтеграції бізнесу. Незважаючи на різноманітні варіанти створення фінансового супермаркету, можна виділити чотири сфери, до яких компанії встановлюють цілі, виходячи з своїх інтересів, а саме: доходи організацій; робота з клієнтами; потреби і забезпеченість співробітниками та соціальна відповідальність.

Переконані, що ідеальному фінансовому інституту повинні  бути притаманні такі основні характеристики: надійність, професіоналізм, хороша ділова репутація, широкий спектр послуг, висока якість обслуговування, швидке реагування на зміни на ринку, значний власний капітал, індивідуальний підхід до клієнта.

Дослідження доводять, що спільний банкостраховий проект «фінансовий  супермаркет» якраз і представляє  собою поєднання всіх перерахованих  побажань клієнта, а це значить, що шанси  на успіх у такої інституції значно вищі, ніж в окремого банківського чи страхового проекту.

Створюючи подібне фінансове  об’єднання, потрібно розробити структуру  управління, яка б враховувала  як специфіку спільного ведення  бізнесу, так і характерні риси, що присутні кожному бізнесу окремо.

Основними характеристиками організаційної структури проекту  є: чисельність персоналу, ступінь  централізації управління, функції  різних відділів, взаємозв’язок між  відділами і т.д.

Розробка і впровадження ефективної системи управління проектом визначається цілою низкою параметрів, серед яких доречно виділити: асортимент банківських і страхових продуктів; наявність розвиненої мережі продаж; пошук маркетингової ніші для нових банкострахових продуктів; необхідність орієнтації на конкретну групу споживачів; рівень кадрового забезпечення компанії; можливість використання сучасних ІТ-технологій та обсяг інвестицій в проект фінансового супермаркету [73 c.11].

Безумовно, фінансовий супермаркет  – складна організаційна структура, яка постійно перебуває в русі, підлаштовується до ситуації на фінансовому ринку, потребує оперативного моніторингу і розробки нових продуктів, розрахованих на різні групи споживачів.

Зважаючи на вище викладене, вважаємо за доцільне акцентувати увагу  на основних факторах, що сприяють підвищенню конкурентоздатності фінансового супермаркету:

- зниження собівартості трансакцій між партнерами;

- наявність єдиних цілей діяльності й інформаційного простору призводить до розширення спектру наданих клієнтам фінансових послуг;

- можливість запропонувати клієнтам не тільки «пов’язані» продукти, створені за допомогою пакетування, але й інтегровані послуги;

- додаткові вигоди від об’єднаної бази даних клієнтів і каналів розповсюдження;

- можливість реалізувати конкурентні переваги від синергії підприємств і портфельного підходу при наданні послуг.

Входження банків у страховий  бізнес породжує ряд нових явищ: загострення суперництва, яке йде  на користь клієнтам як з огляду на цінову конкуренцію, так і на підвищення сервісу; на базі нового і додаткового для себе продукту банки можуть тісніше «прив’язати» до себе клієнтуру. Подібна співпраця об’єктивно вимагає не лише взаємної лояльності, а й певного рівня доброзичливості і партнерства. Необхідно враховувати, що на банківські продукти існує активний попит, який є вищим ніж на страхові, а тому коефіцієнт корисної дії при безпосередньому контактування з клієнтом через банки значно зростає.

В Україні розвиток фінансових супермаркетів відбувається у двох формах: як відділення банку (АБ «Брокбізнесбанк», ВАТ «VAB банк», КБ «Українська фінансова група», АКБ «Укрсоцбанк», АКІБ «Укрсиббанк», АТ «Кредит Банк (Україна)» та ін.) та як  незалежної установи (фінансовий супермаркет «МЕГА ПОЛІС», іпотечний супермаркет «Т.О.Ч.К.А»).

Аналіз літературних джерел дозволяє визначити переваги та недоліки співпраці окремих інститутів у вигляді фінансового супермаркету та виявити позитивні та негативні фактори у роботі з клієнтами [39, 47, 55]. Їх сутність подано у Додатку М.

Фінансові супермаркети можуть бути трьох типів. Перший — це холдинг, який об’єднує кілька дочірніх компаній, що пропонують як банківські, так і страхові послуги під однією торговельною маркою. Такі структури створюються великими корпораціями. Другий тип — вільний, ринковий. У цьому випадку банк і страхова компанія укладають між собою партнерський договір про спільний агентський продаж своїх послуг. Третій тип — брокерський. Посередницькі організації-брокери, які збирають інформацію про всі фінансові послуги й підшукують для клієнта, який звернувся до них, оптимальний для нього варіант.

На сьогодні в Україні  більш розвинені перші два  типи супермаркетів, а третій залишається  на початковій стадії розвитку. Існує  думка, що нашій країні варто піти шляхом деяких західних країн, де сфера  виробництва фінансових послуг і їх продаж розділені. Виробництвом займаються банки й страховики, а продажем — спеціалізовані компанії – фінансові брокери. Подібна схема вигідна й клієнтам: брокери можуть підшукати для них оптимальний варіант, оскільки вони структурно не пов’язані з конкретними банківськими або страховими організаціями.

Такі спільні проекти, як bancassurance, є вигідними не тільки для страхових компаній, але й  для банків. Адже відбувається одночасний продаж страхових і банківських  продуктів співробітниками банку.

Такі спільні програми полегшують життя клієнтів, оскільки роблять процес оформлення як кредиту, так і страховки комфортнішим і зручнішим. Саме такий підхід до обслуговування клієнтів дозволяє банкам залучати нових і максимально задовольняти потреби постійних споживачів.

Страхові продукти, які  можуть продаватися через мережу банку:

- обов’язкове й добровільне страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів ( «автоцивілка»);

- технічний асистанс;

- страхування від нещасного випадку, у т.ч. на транспорті;

- особисте страхування;

- страхування майна;

- добровільне страхування відповідальності перед третіми особами [81].

Слід також зазначити, що клієнт, обравши фінансовий супермаркет  як посередника, має звертати увагу  на його різновиди, бо вони мають свої відмінності, які подано у Додатку Н.

Отже, розвиваючи концепцію фінансового супермаркету, його учасники створюють загальну ідеологію діяльності на фінансовому ринку, впроваджують загальну корпоративну культуру, здійснюють погоджену маркетингову й фінансову політику. У результаті все це приводить до конкурентних переваг як об'єднання в цілому, так і окремо взятих компаній, що входять у дане об'єднання.