Розвиток інтеграційних процесів банківських та страхових інститутів

У розвинених країнах справжній  період становлення «сучасного банкострахування»  припадає на 80-ті роки ХХ ст. Значний  вплив на нього мав розвиток лібералізації  та глобалізації, характерний для цього періоду. Не заглиблюючись в історію, цей період називають першим етапом розвитку сучасного банкострахування , тому що починаючи із даного етапу, дослідження розвитку консолідації банківського та страхового бізнесу та формування відповідної бізнес архітектури уже не історична проблема, а глобальна, актуальна та притаманна для розвитку світової економіки, особливо для України і розвинених країн. Від 1980 року до 1989 року доходи банківських інституцій від продаж страхування життя у Франції зросли в сім разів, у середньому на 23 відсотки щорічно.

У 1985 році почали створювати перші, з урахуванням розвитку конкурентного середовища й потреби, альянси за участю банківських установ та страхових компаній у Великій Британії і Франції. Так, Британська страхова компанія Standard Life інвестувала в Bank of Scotland, a французька GAN придбала Credit Indastriel et Commercial. У Великій Британії, згідно з Building Societies Act, із 1986 року будівельні товариства (ang buzldzng socteties) отримали право створювати власні компанії зі страхування життя, а першим банком, який у цій країні надав такого типу страхові послуги, став TSB, що в 1967 році вийшов на ринок зі своїм продуктом TSB–Life зі страхування життя. У 1994 році частка прибутку від страхової діяльності у цій структурі сягнула 25%, а інституція, значно підвищивши власні доходи, вийшла в лідери. У Франції в 1980 році Banque Nationale dе Paris Paribas створив власну страхову компанію Natio Vie. Даний підхід виправдав себе, про що свідчить результативність групи Paribas, яка тепер займає домінуючі позиції у Франції.

Консолідація фінансових інституцій розпочиналась із продаж страхових продуктів через банківські відділення, котрі розширювали спектр традиційних банківських послуг, а згодом було створено нові форми заощаджень. Це послужило приводом для зростання зацікавленості банків до страхових послуг та набуттям часток власності у компаніях зі страхування життя. Слід наголосити, що на ринках, де ініціативу до консолідації проявили банки, сформувався термін «bancassurance», зміст котрого можна передати словом  (banque + assurance / банк+страхування); італійським-«банкострахування»   «bancoassurance» та відповідником цього терміну є «bancari», а іспанським  англомовним «bankinsurance», але найчастіше дану взаємодію окреслюють франкомовним терміном «bancassurance» (банкострахування) та німецькомовним аналогом «Allfіnanz», котрий українські вчені трактують як теорію «загальних фінансів» [71, c.9-16, c.10].

На сучасному фінансовому ринку виразно розкриваються саме дві основні тенденції – інтеграційна, виразником якої є концепція так званих «загальних фінансів» і дезінтеграційна, котра проявляється у концепції спеціалізації (у розрізі фінансових продуктів чи груп клієнтів). Адже обидві тенденції притаманні лише для високо розвинутого фінансового ринку, а тому не дивно, що проблема взаємовідносин банківської та страхової сфери раніше не була предметом широкого обговорення, на відміну від сьогодення, коли набирає все більшої ваги.

Концепція «Загальних фінансів»  є порівняно новою. Причиною появи  якої було виникнення певної сукупності проблем фінансової індустрії у  галузі збуту фінансових послуг. Спеціалісти  переконані, що ця концепція формувалась у різних країнах майже одночасно, а тому отримала багатозначний термінологічний вираз.

У тих випадках, коли страховики не захотіли поступитись ініціативам  банків, вони самі почали пропонувати  послуги банківського характеру. Така діяльність страховиків була визначена окремим терміном «assurfinance», який максимально передає зміст саме таких фінансових взаємовідносин. Вважається, що започаткував його у 80-х роках тодішній керівник відомої французької страхової компанії AGF Мішель Альберт, який запропонував своїм клієнтам кредити та послуги на довірче управління їхніми фінансовими активами. На думку окремих дослідників банкострахових зв’язків, паралельне вживання цих двох термінів, які передають однаковий зміст, зумовлене тим, що «bancassurance» є повнішим з позиції банків, а «assurfinance» - з позиції страховиків. Хоча вважається, що перший термін глибше передає суть цього явища [64, c.105-111].

Отже, історичне та хронологічне дослідження економічної інтеграції кредитної та страхової сфери дає можливість дослідити основи взаємодії страхових компаній та банків на кожному з етапів їх історичного розвитку, виокремити особливості функціонування даних інституцій, а також дослідити їх історичний розвиток, пов’язаний з розвитком суспільних відносин та економіки вцілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ФОРМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА БАНКІВ

  2.1. Дослідження розвитку  страхових компаній і банків

 

Ринкова економіка передбачає ефективне функціонування фінансової системи, ключовими ланками якої є страхові організації і банки. Розглядаючи інституційну структуру страхового ринку відзначимо, що процеси становлення України як самостійної, незалежної і демократичної держави значно вплинули на подальший його розвиток. Усунення монополії держави на страховому ринку створило необхідну базу для організації ринкових відносин.

Початковий етап розвитку недержавного страхування в Україні  носив хаотичний характер при  високих темпах зростання кількості  страховиків і обсягів зібраних страхових премій, відзначався недосконалою нормативною базою і відсутністю ефективного контролю з боку держави. Відсутність органу, який контролював діяльність страхових компаній, привів до того, що страхування стало досить привабливим для фінансового шахрайства. Цей етап розвитку відзначався в основному екстенсивним зростанням на найбільш прибуткових сегментах ринку, а тому страхові компанії не відчували потребу в маркетингу.

Інтенсивному зростанню  кількості страхових компаній у цей час сприяло: створення дочірніх компаній російськими страховиками в Україні, формування відділеннями Укрдержстраху паралельних комерційних страхових компаній, утворення страхових компаній при галузевих міністерствах та відомствах, створення страхових компаній при великих фінансово-промислових структурах та громадських організаціях, а також з ініціативи зарубіжних інвесторів.

Організація страхової  діяльності на Україні в той період зазнавала немало труднощів, оскільки була відсутня методична база; вітчизняна література з теорії страхування, економіки й бухгалтерського обліку в страхуванні; кваліфіковані кадри. Зазначимо, що проблеми підготовки кадрів для страховиків залишаються й через десятиріччя досі актуальними й потребують вирішення.

Декрет “Про страхування” фактично заборонив державі втручатися в діяльність страховиків, у результаті їх кількість на страховому ринку України зросла до 700, значна частина з яких одержувала доходи від діяльності “фінансових пірамід”, або інфляційних коливань. Багато страхових компаній опинились на грані банкрутства, оскільки не змогли виконати взяті зобов'язання перед страхувальниками, адже мали незначні розміри статутних фондів, а страхові резерви не були сформовані належним чином. Чималу роль при цьому відіграли й некваліфіковані дії керівництва. Але, не дивлячись на недоліки правової бази, страховий ринок України отримав реальний поштовх до подальшого становлення та розвитку.

Таблиця 2.1.

Кількість страхових компаній у Державному реєстрі фінансових установ у 2007 та 2008 роках [76, 77]

Реєстрація  страхових компаній	2007	2008
Кількість страхових компаній на кінець року	446	469
у т.ч. СК "non-life"	381	397
у т.ч. CК "life"	65	72
Виключено з Держреєстру протягом року	19	22
у т.ч. СК "non-life"	18	21
у т.ч. CК "life"	1	1
Включено  до Держреєстру протягом року	54	45
у т.ч. СК "non-life"	43	37
у т.ч. CК "life"	11	8

 

Кількість страхових  компаній на кінець 2008 року зросла на 23 страхових компаній та станом на 31.12.2008 становила 469 (таблиця), з них 72 страховиків, що здійснювали страхування життя та 397 компаній, що здійснювали інші види страхування (табл. 2.1.).

Зростання основних показників діяльності страховиків за 2008 рік вказувало на збереження тенденцій щодо зростання ділової активності у порівнянні з 2007 роком. Проте у другій половині року темпи росту показників діяльності уповільнилися під впливом загальної фінансової кризи. Основні показники діяльності страховиків за 2006 – 2008 рр. наведені в Додатку В.

Темпи приросту основних показників діяльності за 2008 рік у  порівнянні з 2007 роком, свідчили про таке:

1)  Кількість укладених  договорів (крім н/в) зросла на 13,1% і склала на кінець року 22 828 731. При цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 13,6%, договорів з юридичними особами – на 24,0%.

Загальна кількість  договорів з усіх видів страхування  становила 657 997 558.

2) Страхові виплати/відшкодування продовжили зростати більш прискорено, ніж страхові премії:

- валові страхові виплати/відшкодування  зросли на 67,4%;

- валові страхові премії – на 33,3%.

Аналогічно і по чистих преміях та виплатах:

- чисті страхові виплати зросли  на 68,5%;

- чисті страхові премії –  на 68,5%.

3) Страхові резерви зросли на 29,5%, при цьому технічні резерви  – на 25,1%, а резерви зі страхування життя – на 62,3%.

4) Загальні активи зросли на 30,2%, з них активи, визначені законодавством  для покриття страхових резервів, – на 23,7%.

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників, за 12 місяців 2008 року становила 24 008,6 млн. грн., з них:

- 8 026,8 млн.грн. (33,4%) – внутрішнє перестрахування;

- 317,5 млн.грн. (1,3%) – премії, що надійшли  від іноземних страховиків (перестрахувальників);

- решта 15 664,3 млн.грн. (65,2%) – премії  від страхувальників.

Динаміка страхових премій у 2005 – 2008 рр. та їх співвідношення до ВВП наведені на рис.2.1.

Рис.2.1. Динаміка страхових премій у 2006-2008 роках [76, 77]

Від страхувальників - фізичних осіб надійшло 7 630,4 млн.грн. (31,8% від валових премій та 48,7% від премій, отриманих від страхувальників). Більше половини всіх премій від громадян (52,2%) становили премії від страхування наземного транспорту (3 985,6 млн.грн.). Від страхування обов‘язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за внутрішніми та зовнішніми договорами) надійшло 1 019,1 млн.грн. (13,4% відповідно), а також сукупно за видами добровільного особистого страхування – 814,0 млн.грн. (10,7% відповідно).

Сума чистих страхових премій (валові премії за мінусом премій з внутрішнього перестрахування) становила 15 981,8 млн.грн., що складає 66,6% від валових страхових премій.

Відношення страхових  премій до ВВП (905,503 млрд.грн.) на кінець року складало: валові премії – 2,65%, чисті страхові премії – 1,76%.(рис.2.3.)

 Рис.2.2. Співвідношення страхових премій до ВВП України в 1998-2008 рр. [76, 77]

Страхові премії за видами страхування за 2007 – 2008 рр. у розрізі обсягів та темпів їх приросту, а також за структурою наведені в Додатку Д.

За підсумками 12 місяців 2008 року загальна (валова) сума страхових виплат за договорами страхування та перестрахування становила 7 050,7 млн.грн., з них страхувальникам - фізичним особам було виплачено 3 206,4 млн.грн. (45,5%) та перестрахувальникам-резидентам – 504,6 млн.грн. (7,2%). Динаміка валових та чистих страхових виплат т у 2005-2008 рр. наведена на рис.2.3.

Основну частину  виплат страхувальникам - фізичним особам здійснено з страхування наземного транспорту – 2 412,3 млн.грн., або 75,2% від загальних виплат громадянам, зі страхування обов‘язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за внутрішніми та зовнішніми договорами) – 408,0 млн.грн. (12,7%), а також сукупно за видами добровільного особистого страхування – 273,4 млн.грн. (8,5%). Обсяг чистих страхових виплат (валові виплати, зменшені на суму виплат перестрахувальникам-резидентам) зріс порівняно з 2007 роком на 68,5%, або на 2 662,1 млн.грн., і становив 6 546,1 млн.грн.

Рис.2.3. Динаміка валових та чистих страхових виплат у 2005-2008 рр. [76, 77]

Страхові виплати  за видами страхування за 2007 – 2008 рр. наведені в Додатку Е у розрізі обсягів та темпів їх приросту, а також за структурою.

Рівень валових  страхових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за 2008 рік становив 29,4% (рис.2.4.). Високий рівень валових страхових виплат (більше 20%) спостерігався сукупно за такими видами страхування:

- добровільного особистого страхування – 40,4% (за 2007р. – 41,4%);

- добровільного майнового страхування – 31,7% (за 2007р. – 24,1%);

- державного обов‘язкового страхування – 94,8% ( за 2007р.– 111,4%).

Рівень чистих страхових виплат (відношення чистих виплат до чистих премій) за 2008 рік становив 41,0% (у 2007р. – 31,4%). Високий рівень чистих страхових виплат у 2008 році спостерігався за видами добровільного майнового страхування – 48,2%, а також добровільного особистого страхування – 42,8%.

Рівень чистих страхових виплат перевищує рівень валових, оскільки при розрахунку не враховуються частки страхових виплат, що сплачуються за договорами внутрішнього перестрахування ризиків та частки страхових премій, що сплачуються за операціями внутрішнього страхування. У державному обов‘язковому страхуванні операції внутрішнього перестрахування не здійснювалися, тому показник чистих страхових виплат з цього виду буде дорівнювати валовому рівню страхових виплат.