Розвиток інтеграційних процесів банківських та страхових інститутів

Сума грошових потоків  на одну гривню статутного капіталу, що залучається банками, суттєво перевищує  відповідний показник по страховим  компаніям. 

Таблиця 2.7

Роки                                                  Економічні  показники	2004	2005	2006	2007	2008
Статутний капітал банківських  установ, млн.грн.	11793	17383	25317	42447	70781
Депозити та внески, залучені кредитними установами,  млн.грн.	82959	132745	184234	277428	496094
Сума депозитів на 1 грн. статутного капіталу банків	7,0	7,6	7,2	6,5	7,0
Статутний капітал страхових організацій,  млн.грн.	5515	6736	7812	10633	13206
Страхові внески,  млн.грн.	19431	12854	13829	18008	24008
Сума страхових внесків на 1 грн. статутного капіталу страховиків	3,5	1,9	1,8	1,7	1,8

 Статутний  капітал, депозити та страхові  внески банківських та страхових компаній за 2004-2008 рр. [Розраховано за даними 75, 76, 77]

 

У 2008 році сума депозитів на одну гривню статутного капіталу склала 7,0 грн., у той час як страхові внески на одну гривню статутного капіталу страхових організацій – 1,8 грн., тобто тиск на одну гривню статутного капіталу банків майже у 4 рази перевищує навантаження статутного капіталу страхових компаній. Сума депозитів на одну гривню статутного капіталу банківських установ у 2005-2007 роках мала сталу тенденцію до зменшення. Вона зменшилася з 7,6 грн. до 6,5 грн.

 У страхуванні сума страхових  внесків на одну гривню статутного капіталу до 2007 р. мала тенденцію до зменшення, а потім підвищилася. Тобто загальна сума страхових внесків на одну гривню статутного капіталу загалом зменшилась і склала в 2008 р. 1,8 грн.

У зв’язку з цим при здійсненні однакової функції банків та страхових компаній – функції капіталізації – вимоги до статутного капіталу банківських установ та страхових компаній мають бути відповідними, що має проявлятись як у формі статутного капіталу, так і в сумі. Розрахунки грошових потоків на одну гривню статутного капіталу, на нашу думку, можуть стати методологічною базою обґрунтування мінімального розміру статутного капіталу страховиків та банківських установ.

Аналіз розвитку банківських установ та страхових компаній у сучасній Україні показав їх тотожній характер, що проявляється в кількості та векторах динаміки фінансових інститутів, а також розвитку філійної мережі. Ці фінансові установи мають інституційне значення незалежно від економічної кон’юнктури, задовольняють потреби населення та підприємств у страхових послугах, включаючи капіталізацію вільних грошових коштів.

У сукупному статутному капіталі банків та страхових компаній на банки припадає 84 %. Середній статутний капітал банків майже в 4 рази перевищує середній статутний капітал страхової компанії. Оцінка фінансових потоків, які залучаються банківськими та страховими установами за 2008 рік, показала, що грошові кошти банків більш ніж в 20 разів перевищують суму внесків, які зібрані страховиками. Активність діяльності банківських установ за 2004-2006 рр. більш помітна, ніж страхова ( табл.2.6.).

Оцінка параметрів статутного капіталу банків та страхових компаній та показників депозитів та страхових внесків  дає можливість сформулювати наступні висновки: при здійсненні загальної  функції банків та страховиків – функції капіталізації – вимоги до статутного капіталу відповідних банківських установ та страхових компаній мають бути сумірними. Розрахунки грошових потоків на одиницю статутного капіталу можуть бути методичною основою обґрунтування мінімального розміру статутного капіталу страховиків, які здійснюють страхування життя, та банківських установ.

2.2. Організаційно-економічні  форми взаємовідносин страхових  організацій та банківських установ

 

Формування національного  страхового ринку та банківської системи відбувається в тісному взаємозв’язку. Основи взаємовідносин банківських установ та страхових організацій зумовлені функціональною близькістю, взаємовигідною функціональною залежністю та взаємообслуговуванням. Взаємозв’язок банків та страхових компаній підтверджується в їх тотожному розвитку – майже одночасним виникненням та паралельним розвитком.

Спільні інтереси страхових компаній та банків проявляються вже на етапі  їх формування. В одному випадку банк приєднує або засновує страхову компанію з метою використання її капіталу накопиченого у вигляді страхових внесків для збільшення обсягів власних кредитних ресурсів, в іншому - страхова компанія приєднує чи стає засновником комерційного банку з метою вигідного розміщення власного інвестиційного капіталу, поліпшення можливостей біржового та валютного маневрування власними фінансовими ресурсами.

На нашу думку, звичайні договірні  стосунки між страховиками та банками  є недовговічними, а тому більш  життєздатними й ефективнішими  є ті, що побудовані на взаємному обміні капіталами або ж формуванні спільних фінансових інституцій (Додаток З). На українському ринку успішно діють фінансові групи, які засновані на базі провідних банківських, страхових та промислових компаній.

Вважаємо, що страховій компанії та банки, приймаючи рішення про співпрацю, варто із самого початку визначити свою роль у цьому процесі, завдання   щодо створення інфраструктури й навчання співробітників банку, створення механізмів доступу до банківських баз даних клієнтів для потреб страхової компанії, продажу страхових продуктів із використанням відповідного каналу дистрибуції, перегляду договорів, полісів та проведення післяпродажного моніторингу. У випадку продажу банками страхових продуктів компанії необхідно забезпечити роботу хоча б одного професійного консультанта з питань страхування в підрозділі банку, філії чи відділенні.

Участь банків в управлінні страховим  капіталом обумовлено можливістю залучення  фінансових потоків страховиків, які  формуються в страхових компаній при веденні страхової, перестрахової та інвестиційної діяльності.

Страхування на сучасному етапі  – це один із найбільш розвинутих секторів економіки, який постійно акумулює грошові  ресурси підприємств та населення. Лише за останні роки страхові внески страховиків практично щорічно подвоюються.

Друга складова зацікавленості банків в участі в організації страхових  організацій обумовлена необхідністю в страховому захисту банківської  діяльності, включаючи страхування  майна, співробітників та банківських  ризиків. Участь банків в управлінні страховою організацією забезпечує гарантований захист, низькі ціни страхування та збереження грошових потоків банку, пов’язаних із забезпеченням його страхового захисту.

У своїй діяльності банки користуються послугами страхових організацій, що зумовлено об’єктивністю ризику незалежно від виду діяльності підприємства. З урахуванням значимості банківського сектору економіки, особливості банківської діяльності та постійного розширення сфери діяльності банків сформувалася та розвивається система банківського страхування.

Елементи системи банківського страхування можуть бути розділені  на дві групи. Перша охоплює об’єкти  страхування та ризики, спільні для  всіх економічних суб’єктів. До другої групи відносяться об’єкти та ризики, обумовлені специфічністю банківської діяльності (Додаток И) [40, с. 41].

Багато банківських  ризиків страховики не приймають  на страхування, оскільки вважають, що вони залежать від кваліфікації банківського персоналу. Тому існує практика страхування  специфічних банківських ризиків компаніями, які створюються для вирішення цих питань, або висококваліфікованими страховиками. На страхування не приймаються ризики, які зумовлені зміною курсу валют (валютні ризики); ризики, пов’язані з коливанням вартості цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках (інвестиційний ризик).

Сьогодні для банків актуальним залишається покриття ризиків  при споживчому кредитуванні, тобто  ризики при видачі кредитів для придбання  товарів широкого вжитку, автомобілів, нерухомості. В основному банки зацікавлені в страхуванні предметів застави, яке стало обов’язковим. На сьогодні розвиток фінансового страхування стримується тим, що відповідно до нормативів установлених НБУ резервування застрахованого зобов’язання прирівнюється до незабезпеченого, що зрозуміло, не стимулює банківські установи до активного використання інструменту страхування, як елементу гарантування.

Значна кількість українських  банків має свої кептивні страхові компанії, які створені для страхування  всіх ризиків банку, пов’язаних із його діяльністю та страхування ризиків клієнтів банку. Але на даний час існує тенденція до ринкового відбору банком страхової компанії, виходячи з фінансовій надійності, позиції в рейтингу страховика, ділової репутації, якості страхових послуг та технологій їх надання.

Серед пріоритетних продуктів, що пропонуються вітчизняними страховиками для реалізації в банку є:

-   страхування заставного майна, у тому числі автотранспорту;

- страхування сільськогосподарських ризиків при кредитуванні АПК (страхування врожаю, сільськогосподарських тварин);

- страхування фінансових  ризиків власників нерухомого  майна (титульне страхування);

- страхування медичних  витрат тримачів пластикових  карток банку від нещасних  випадків та медичних витрат  при подорожах як по Україні так і за кордоном;

-   страхування вкладників банку від нещасних випадків;

-   обов’язкове страхування відповідальності власників зброї [72, с. 57].

Страховики пропонують банкам:

- страхування товарних  кредитів, беззаставних кредитів, недостатності  застави, факторингових та форфейтингових операцій;

- страхування фінансових  ризиків при споживчому кредитуванні  фізичних осіб, при кредитуванні  фізичних осіб на придбання  нерухомості, купівлю автомобілів;

- страхування фінансових  ризиків, включаючи страхування тендерних гарантій та гарантій виконання контрактів;

- страхування фінансових  ризиків банку та ризиків держателів  карток, пов’язаних із шахрайством із пластиковими картками;

- страхування фінансового  ризику вкладника банку, пов’язаного  з неповерненням банком вкладу;

- страхування будь-якого  майна банку, автотранспорту, цінностей  банку під час перевезення;

- страхування працівників  ризикових професій банку (інкасаторів,  касирів тощо);

- страхування медичних  витрат працівників банку;

- обов’язкове страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, зелена картка.

Продукти, які можуть продаватись через мережу банка:

- обов`язкове та добровільне  страхування цивільної відповідальності  власників транспортних засобів;

- технічний асістанс;

- страхування від нещасного випадку, у т.ч. на транспорті;

- особисте страхування;

- страхування майна;

- добровільне страхування  відповідальності мешканців житлових  будинків перед третіми особами [72, с. 57].

 Розглянемо більш детально напрямки співробітництва банків та страхових компаній на прикладі страхової компанії “ПЗУ Україна”. На сьогоднішній день дана страхова компанія реалізує взаємовигідне співробітництво з банкам за наступними напрямками згідно програм банківського страхування (bancassurance):

• Співпраця по спільній програмі реалізації полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).

Прикладом такого співробітництва за спільною програмою реалізації полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) є підписані угоди про співпрацю з такими банками-партнерами, як Міжнародний комерційний банк, Укрексімбанк.

• Співпраця по спільній програмі реалізації договорів страхування виїжджаючих за кордон (Bank Assistance).

Дана програма дає  можливість фізичним особам — клієнтам банку при відкритті міжнародної платіжної картки укласти договір страхування виїжджаючих за кордон. Договір страхування включає широкий перелік ризиків та відповідає вимогам усіх посольств іноземних держав при відкритті віз.