Розвиток інтеграційних процесів банківських та страхових інститутів

Згідно з  оцінками спеціалістів для сучасного страхового ринку нашої країни найхарактернішими є такі чотири тенденції:

1) дерегуляція страхової діяльності;

2) стирання граней між державним і приватним страхуванням;

3. розвиток банківського страхування;
4. поповнення страхових інструментів іншими інструментами фінансового ринку.

Співробітництво вітчизняних банків зі страховиками нині розвивається за такими основними напрямами:

• страхування кредитів, що видаються банком;
• страхування різних фінансових ризиків;
• страхування майна, що передасться банку в заставу;
• страхування майна банку.

У будь-якому разі, якщо  йдеться про банківське страхування, мають на увазі такі види страхових покриттів: від комп'ютерних злочинів; сховищ банку; кредитних карт;  професійної відповідальності [37, c.32-38].

Поліс страхування  від комп'ютерних злочинів був  розроблений для забезпечення захисту  від постійно зростаючого ризику несанкціонованого доступу до автоматизованих систем банків, які застосовуються для обслуговування клієнтів. Він є тільки доповненням до полісу комплексного страхування кримінальних ризиків фінансових інститутів і не видається без нього. Об'єктами страхування є: комп'ютерні системи банку; діяльність сервісної (процесингової) компанії; комп'ютерні команди; електронні дані та носії; електронний зв'язок; електронні перекази; цінні папери на електронних носіях; факсимільні повідомлення; переказ коштів за телефонними інструкціями [69, c.118-122].

Поліс страхування  сховищ банку забезпечує страхування від усіх ризиків прямої фізичної втрати або пошкодження застрахованого майна, що з знаходиться безпосередньо у банківському сховищі, незалежно від причин їх виникнення. Застрахованим майном при цьому є: грошові кошти, валюта, монети, злитки, будь-які дорогоцінні метали у  яких завгодно формах та вироби з них,  прикраси, коштовні та напівкоштовні камені, сертифікати акцій, облігації, купони та інші форми цінних паперів, накладні, коносаменти, чеки. платіжні доручення, марки, страхові поліси та інші торгові й неторгові документи чи контракти, що мають грошове вираження, щодо яких страхувальник має інтерес або зобов’язання. Страхове покриття поліса страхування готівки при перевезенні поширюється на будь-яке цінне майно зі списку, наведеного для страхування сховищ, під час його перевезення між безпечними місцями у броньованих автомобілях або кур'єрами, що перевозять цінності в інший спосіб. Звичайно при цьому страхове покриття діє також і в період короткочасного зберігання такого майна у сховищі, сейфі або іншому безпечному місці.

Поліс страхування  кредитних карт призначений для покриття різноманітних кримінальних ризиків емітентів пластикових карт, а саме: виготовлення і розрахунки за фальшивими картками; виготовлення чужих (украдених або втрачених) кредитних карт; нечесність працівників установи-емітента; підробка платіжних документів установою — одержувачем платежу; судові та інші юридичні витрати [37, c.32-38].

Поліс страхування професійної відповідальності забезпечує відшкодування усіх збитків, яких зазнав банк унаслідок подання позовів із боку третіх осіб, що зазнали фінансових втрат через недбалі дії, помилки та недогляди співробітників банку, зокрема керівного складу, у процесі виконання ними своїх професійних обов'язків [69, c.118-122].

Таким чином, комплексне банківське страхування передбачає страхове покриття майже по всіх ризиках, притаманних для фінансової діяльності із деякими обмеженнями. Одне із обмежень, яке сформоване на даному етапі еволюції економічної інтеграції фінансових інституцій стосується відшкодування збитків лише від протиправних дій співробітників, вчинених з метою особистого збагачення або спланованого збитку банку. Воно було додане після інциденту із двома співробітниками одного із європейських банків, що діяли поза межами встановлених для них лімітів. Ці особи були трейдерами на ринку Форекс, при одному з падінь ринку вони отримали збитки, про які згідно інструкцій власного банку повинні були поінформувати керівництво, замість цього – прийняли рішення виправити ситуацію, чим значно збільшили збиток. Керівництво, дізнавшись про це, звернулись до страхових компаній, які відхилили дану вимогу, мотивуючи її відсутність страхового випадку, адже співробітники жодного закону не порушили.

Звернувшись у суд, банк отримав декілька мільйонів доларів  США та страхові компанії одразу внесли відповідне обмеження у страхове покриття комплексного банківського страхування. В доповнення до даного договору також пропонується комплексний захист від ризиків комп’ютерних злочинів, а також програми, що передбачають компенсацію в разі шахрайства з платіжними карточками [17, c.54-59].

На жаль, в Україні  комплексне страхування банківських ризиків (Bankers Blanket Bond) не набуло поширення. Серед причин недостатнього поширення даної страхової програми упереджене ставлення до страхових компаній з боку банків, небажання страхувати банківські ризики. Не сприяє налагодженню тісної співпраці відсутність регуляторних правил взаємовідносин між страховиками та банками, що й призводить до застосування «неписаних» правил акредитації і т.д.

Активізація співробітництва  страхових компаній та банків є загальносвітовою тенденцією. За кордоном досліджувані форми взаємовідносин страхових компаній та банків складалися десятиліттями. Найбільшого розповсюдження отримало взаємне вкладення в капітал, коли страхова компанія – акціонер банка чи коли банк – акціонер страхової компанії. Взаємні фінансові вливання через акціонування отримують розвиток і стосуються використання коштів банків для збільшення статутного капіталу страхових організацій, вимоги до якого постійного зростають [42, c.94-96].

На сучасному етапі  взаємні вкладення в капітал  важливі для росту капіталізації, для організації банківської групи, фінансово холдингу. Згідно законодавства більшості європейських країн банк і страхова компанія не можуть бути одною юридичною особою, але нічого не заважає їм володіти значними частками акцій один одного. Переваги даних об’єднань полягають в наступному:

- повніше задоволення  клієнтів у послугах;

- збільшення прибутку  за рахунок розширення клієнтської  бази, запровадження нових продуктів,  комісійних надходжень та зниження  витрат;

- можливий більш точний  маркетинговий аналіз майбутніх потреб клієнтів;

-найефективніше проведення рекламних та PR-кампанії. 
Проте широкомасштабність створення банкострахових груп в майбутньому може вплинути на монополізацію галузі.

Соціологічні дослідження  економічних інтересів взаємовідносин банків і страхових компаній виявили, що інтерес страховиків до банків перевищує інтерес банківських установ до страхових організацій.

У банків більш виражений  інтерес до страхування банківського майна, обслуговування розрахункових  рахунків страховиків, розміщення фінансових ресурсів страхових компаній, залучення до банківського обслуговування клієнтів страхових організацій.

Найбільший економічний  інтерес страховики виявили до банків, як до потенційних страхувальників, щодо розміщення фінансових ресурсів в банківські пасиви. Страховим організаціям притаманний інтерес до банків як консалтингових структур з питань валютного регулювання, управління портфелем цінних паперів, експертизи фінансових проектів, консультацій у нестандартних ситуаціях [64, c.105-111].

У ході проведеного дослідження  з’ясовано:

- об’єктивна необхідність  запровадження дієвої системи  банкострахування пов’язана з  новими економічними реаліями, зумовленими  зростанням інтеграційних процесів  на світовому фінансовому ринку;

- пріоритетними напрямами в розвитку взаємовідносин страхових організацій і банків є: гармонізація чинного законодавства з нормами ЄС;

- запровадження досконалих  комп’ютерних технологій, що сприяють  повноцінній діяльності «фінансових  супермаркетів»;

- розробка нових фінансових продуктів на межі банківських і страхових послуг.

Партнерство розвивається з кожним роком все активніше, воно матиме перспективи істотного  зростання у найближчому майбутньому. Це в певній мірі підвищує взаємний інтерес банків до страхових компаній, хоча роль банківського корпоративного страхування недооцінена.

Процес розвитку інтеграційних  форм співробітництва зумовлює необхідність напрацювання та впровадження цілісного  механізму взаємодії, а від так, враховуючи останні світові тенденції  у цій галузі, вітчизняним страховим компаніям, банкам, іншим фінансовим установам варто замислитись над пошуком нових моделей співробітництва.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У результаті проведеного дослідження  ми прийшли до наступних висновків:

1. Функціональний аналіз банківської та страхової діяльності дозволив сформувати єдину для двох фінансових інститутів функцію капіталізації. Функція капіталізації забезпечується накопичувальним страхуванням життя та доповнюється ризиковою складовою. Загальна функція капіталізації зумовлює конкурентні відносини між банками та страховиками. Відносини співпраці визначаються ризиковою, інвестиційною та попереджувальною функціями страхування.

2. Об’єктивною передумовою організації взаємовідносин банків та страхових організацій – банківська функція розрахунково-касового обслуговування. Банківське обслуговування страхової діяльності характеризується складністю та багато контактністю: велика клієнтська база страховиків, різноманітні форми внесення страхових внесків та страхових виплат.

3. Спільне в діяльності банків та страхових компаній – наявність значної клієнтської бази. Не протиставляючи банківські та страхові продукти, а доповнюючи їх, страхові та банківські установи мають сприятливі можливості для обміну клієнтами, підвищуючи конкурентні властивості  цих фінансових агентів. Ефект взаємовигідного співробітництва підвищується спільним використанням ресурсної бази контрагентів.

4. Дослідження економічної інтеграції кредитної та страхової сфери в історичному розрізі дає можливість дослідити основи взаємодії страхових компаній та банків на кожному з етапів їх історичного розвитку, виокремити особливості функціонування даних інституцій, а також дослідити їх історичний розвиток, пов’язаний з розвитком суспільних відносин та економіки вцілому.

5. Аналіз розвитку банківських установ та страхових компаній у сучасній Україні показав їх тотожній характер, що проявляється в кількості та векторах динаміки фінансових інститутів, а також розвитку філійної мережі. Ці фінансові установи мають інституційне значення незалежно від економічної кон’юнктури, задовольняють потреби населення та підприємств у страхових послугах, включаючи капіталізацію вільних грошових коштів.

6. Кількісне зростання страхових організацій та банків обумовлено: господарською самостійністю підприємств, наростанням інфляції, заповненням конкурентної ніші, отриманням надприбутку за рахунок  задоволення потреб клієнтів у дефіцитних банківських та страхових послугах,  активною участю фінансових інститутів у приватизації, конкурентною боротьбою за право самостійно розпоряджатися бюджетними ресурсами та ін.

7. У сукупному статутному капіталі банків та страхових компаній на банки припадає 84 %. Середній статутний капітал банків майже в 5 рази перевищує середній статутний капітал страхової компанії. Оцінка фінансових потоків, які залучаються банківськими та страховими установами за 2008 рік, показала, що залучені кошти (депозити) банків більш ніж в 20 разів перевищують суму внесків, які зібрані страховиками. Активність діяльності банківських установ за 2004-2008 рр. більш помітна, ніж страхова.

8. Оцінка параметрів статутного капіталу банків та страхових компаній та показників депозитів та страхових внесків дає можливість сформулювати наступні висновки: при здійсненні загальної функції банків та страховиків – функції капіталізації – вимоги до статутного капіталу відповідних банківських установ та страхових компаній мають бути сумірними. Розрахунки грошових потоків на одиницю статутного капіталу можуть бути методичною основою обґрунтування мінімального розміру статутного капіталу страховиків, які здійснюють страхування життя, та банківських установ.

9. Фінансовий супермаркет – складна організаційна структура, яка постійно перебуває в русі, підлаштовується до ситуації на фінансовому ринку, потребує оперативного моніторингу і розробки нових продуктів, розрахованих на різні групи споживачів. Розвиваючи концепцію фінансового супермаркету, його учасники створюють загальну ідеологію діяльності на фінансовому ринку, впроваджують загальну корпоративну культуру, здійснюють погоджену маркетингову й фінансову політику. У результаті все це приводить до конкурентних переваг як об'єднання в цілому, так і окремо взятих компаній, що входять у дане об'єднання.

10. Аналізуючи сучасний стан економіки за останні роки, можна зробити висновок, що криза ліквідності в банківському секторі, яка розпочалася восени минулого року, неминуче відбилася на динаміці ринку банківських та страхових послуг. Зниження обсягів кредитування та «замороження» депозитів звели практично нанівець здобутки страхових компаній, які останніми роками працювали в умовах надліквідності.

11. Розвиток національного страхового ринку та банківської системи відбувається в тісному взаємозв’язку. Зацікавлені взаємовідносини банків та страхових організацій проявляються на етапі їх формування, коли засновниками страхових компаній виступають банки, а засновниками банків – страховики. Підвищити ефективність співпраці між банками та страховими компаніями може застосування останніми концепції обслуговування клієнтів, побудованої на широкій інформації про потреби в нових страхових продуктах.

12. Сформувалася  та розширюється система банківського страхування, що складається з двох підсистем. Перша підсистема охоплює об’єкти страхування та ризики, загальні для всіх підприємств (страхування майна, автострахування, страхування співробітників, медичне страхування). Друга підсистема враховує специфіку банківської діяльності (страхування фінансових ризиків банку, страхування комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення в банківській сфері, страхування депозитів та ін.). Банки беруть участь у розрахунково-касовому обслуговуванні страховиків, активному розміщенні їх ресурсів, у просуванні страхових продуктів через свої філії та представництва.