Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Розвиток сучасних засобів комунікації, який зафіксовано останнім   часом, сприяє виникненню нових видів спілкування. Одним із них                      є Інтернет-комунікація, яка відбувається за допомогою англомовних електронних текстів. Всесвітня мережа Інтернет є принципово новим засобом масової комунікації та інформації. Відмінна риса Інтернету полягає в дещо нетрадиційному способі подання інформації в електронних текстах. Він виявляє себе, насамперед, у можливості нелінійного подання інформації.

Нелінійність як одна з визначальних рис англомовних електронних текстів втілюється в гіпертекстовій моделі, що зазвичай використовується         в побудові таких електронних текстів. Створені за гіпертекстовою моделлю електронні тексти містять у собі гіперпосилання, виділені за допомогою кольору й / або підкреслювання для полегшення їхнього візуального сприйняття. За допомогою гіперпосилань уможливлюється пошук окремих фрагментів електронних текстів.

Використання гіпертекстової моделі вбачається зручним, насамперед, для адресата. Адже йому немає необхідності ознайомлюватися з усім текстом, якщо він бажає отримати лише загальне уявлення про той чи інший текст. Адресат може на власний розсуд активувати певні гіперпосилання, під якими містяться окремі текстові фрагменти, де подано інформацію, що викликала його зацікавленість, утворюючи тим самим свій власний електронний текст. Така можливість надається за рахунок відсутності стандартної, визначеної адресантом послідовності читання електронного тексту. Іншими словами, послідовність текстових одиниць, що складають електронні тексти,                       є довільною. Внаслідок цього актуалізується така їхня визначальна риса, як дискретність, тобто розпад на фрагменти, що є самостійними композиційними одиницями. Відзначаючи поширене використання гіпертекстової моделі            в створенні англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми, однак, не виключаємо можливості їхнього створення й лінійним способом, наголошуючи, що не кожний електронний текст можна ототожнювати з гіпертекстом.

Електронний текст як засіб, за допомогою якого відбувається       Інтернет-комунікація, є новим і поки що недостатньо вивченим об’єктом лінгвістичного аналізу. Тому ми, досліджуючи англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, акцентували увагу на природі цих текстів, виявили їхні визначальні риси, зосередились на стратегіях і тактиках створення персональних веб-сторінок лінгвістів, на яких, переважним чином,   і розташовано такі електронні тексти.

Дослідивши англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, ми виявили, що їм притаманна інверсія напрямку викладу матеріалу, адже на початку такого викладу опиняється найсуттєвіша інформація,                а подальші факти її лише підкріплюють. Електронні тексти належать також до різновиду писемного мовлення. Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів характеризуються також і незавершеністю, яка виявляється в тому, що існує можливість у будь-який час внести зміни до таких текстів або взагалі вилучити їх зі сфери комунікації. Притаманним ЕТ є також    і поєднання текстових фрагментів із мультимедійними засобами (аудіо- та відеоінформацією), що кардинально змінює уявлення про текст.

Створення лінгвістами на власних веб-сторінках англомовних електронних текстів, що складаються з імпліцитно чи експліцитно виражених інформаційно-довідкового чи наукового блоків, відбувається, переважним чином, двома способами. Зокрема, електронний текст може будуватися шляхом розміщення в ньому системи гіперпосилань, активація яких дозволяє переходити від одного текстового фрагменту до іншого, а також у вигляді переліку або списку. Не виключається також і можливість одночасного використання двох згаданих способів при побудові окремого тексту.

Виявити основні риси англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нам видалося можливим шляхом порівняння текстів, що функціонують в електронному середовищі, з писемними текстами. Проведене зіставлення виявило такі визначальні риси електронних текстів досліджуваного типу, як мультилінійність, неієрархічність відношень між текстовими сегментами, поліадресатність, монологічність (з елементами імпліцитного діалогу), варіативність, незавершеність тощо.

Кожна із зазначених рис має свої власні специфічні прояви в електронних текстах. Так, зокрема, мультилінійність виявляє себе в можливості довільних вибору й активації будь-якого гіперпосилання, під яким міститься текстовий фрагмент, що є складником цілого електронного тексту. Така довільність стає можливою тоді, коли кожний із текстових фрагментів, що приховані під відповідними гіперпосиланнями, є відносно тематично завершеним. У свою чергу, тематична завершеність текстових фрагментів зумовлює неієрархічний характер відношень між сегментами електронного тексту. Внаслідок цієї неієрархічності стає можливим варіювання послідовності читання текстових сегментів, коли через зміну послідовності активації одного й того самого набору гіперпосилань щоразу утворюється новий текст.

Поліадресатність як визначальна риса електронних текстів характеризується тим, що на сучасному етапі розвитку комп’ютерних мереж через їхню технічну недосконалість фактично немає можливості (якщо не брати до уваги поодинокі випадки використання лінгвістами на своєму сервері пароля, відомого лише обмеженій кількості колег) обмежити доступ широкого кола адресатів до специфічних текстів, призначених для чітко запланованої категорії читачів. Як наслідок, такі електронні тексти стають доступними будь-якому читачеві, що       є неминучим явищем через їхню технічну реалізацію.

Наукові пошуки, що проводяться лінгвістами, дедалі частіше вимагають підтвердження чи спростування висловлюваних думок, а також обміну науковими ідеями. Все це стає можливим завдяки електронним текстам, які сприймаються не лише через певний часовий проміжок, а й у режимі реального часу, що дозволяє лінгвістам обмінюватися такими електронними текстами майже миттєво. При обміні електронними текстами відбувається зміна або корекція наукових поглядів з боку й адресанта, й адресата. Як наслідок, виникає необхідність внести певні зміни до створених раніше електронних текстів, розташованих на персональних веб-сторінках лінгвістів. Технічно зробити це набагато простіше, порівняно з необхідністю внести корективи         в тексти, надруковані в книжках чи збірниках наукових праць, що видані великим накладом. Окрім того, часовий проміжок, необхідний для внесення змін до електронного тексту, є незрівнянно меншим за час, необхідний для того, аби змінити писемний текст, призначений для подальшого тиражування. Можливість внесення змін до електронних текстів, власне, й свідчить про їхню принципову незавершеність як визначальну рису.

За формою електронний текст є монологом, однак, враховуючи те, що такий монолог містить у собі імпліцитні елементи діалогу, ми стверджуємо, що з точки зору прагматики електронний текст є діалогом. Закладені в електронних текстах імпліцитні елементи діалогу виявляються у використанні особових займенників “we”, “you”, присвійного займенника “your”, питальних та спонукальних речень, що сприяє залученню адресата до наукових пошуків.

Ті чи інші електронні тексти розташовуються лінгвістами на персональних веб-сторінках. Основною практичною метою, що ставлять перед собою лінгвісти, створюючи такі веб-сторінки, є ствердження себе як науковців-професіоналів, презентація в певній соціальній професійній ролі, встановлення професійних контактів між лінгвістами тощо. При створенні персональних веб-сторінок лінгвісти дотримуються двох комунікативних стратегій: 1) привернення уваги; 2) інформування. Вони є комплексом мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення певної комунікативної мети. Ці стратегії реалізуються за рахунок комунікативних тактик, складниками яких       є комунікативні ходи. Для правильного вибору комунікативної стратегії             й тактики адресант має враховувати не лише цілі, що відображають мотиви           людської поведінки, а й такий найважливіший критерій, як ефективність мовленнєвих стратегій.

Розглянувши засоби реалізації кожної з комунікативних стратегій, ми виявили, що до засобів реалізації стратегії привернення уваги належать комунікативні тактики побудови заголовку й невербальна тактика графічного оформлення електронного тексту. Комунікативна тактика побудови заголовку реалізується за рахунок таких комунікативних ходів: виділення назви електронного тексту на персональній веб-сторінці того чи іншого лінгвіста за допомогою зміни кольору й / або підкреслювання; виділення жирним шрифтом й / або написання великими літерами назви електронного тексту; виокремлення заголовка тексту; розміщення фотографій в електронному тексті. Використовуючи комунікативну тактику побудови заголовка, адресант прагне привернути увагу й встановити контакт із потрібним адресатом, а також повідомити про предмет тексту. Відповідно, стратегія інформування реалізується за рахунок номінативної, констативної, описової та регулятивної комунікативних тактик, а також тактики репрезентації. Кожна з цих тактик характеризується комунікативними ходами. Так, зокрема, констативна тактика визначається комунікативними ходами повідомлення певного факту, а також надання детальнішої інформації про адресанта. Описова тактика реалізується через комунікативний хід представлення основних (вікових, професійних тощо) характеристик того чи іншого науковця. Регулятивну тактику в англомовних електронних текстах персональних        веб-сторінок лінгвістів характеризують комунікативні ходи зазначення контактного номера телефону (факсу) й / або поштової та електронної адрес адресанта, а також запрошення. У свою чергу, визначальними для тактики репрезентації є комунікативні ходи подання вікових рис, повідомлення про власні інтереси, вказівки на дату й місце народження тощо.

При аналізі структурної організації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нами було виділено такий складник досліджуваних текстів, яка відображає їхнє змістове та формальне членування   й є семантично завершеною частиною. Саме такі семантично завершені частини, які є, по суті, тематичними частинами, ми вважаємо одиницями, що конституюють тексти, в тому числі й електронні. Кожна семантично завершена частина визначається наявністю в ній ключових номінативних одиниць. Критерієм їхнього виділення для інформаційно-довідкових електронних текстів     є належність таких одиниць до основних позицій резюме (CV), а для наукових електронних текстів – до термінологічних одиниць.

Поставивши собі за мету дослідити, як відбувається виклад інформації     в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, ми виявили, що лінгвісти, переважним чином, використовують подання однієї семантично завершеної частини у вигляді окремого абзацу. Однак не ігнорують вони й розташування декількох семантично завершених частин у межах    одного абзацу.

Проведений аналіз використання ключових номінативних одиниць           у семантично завершених частинах досліджуваних електронних текстів дозволяє зробити висновок про значний вплив оповіді, опису й роздуму як основних типів викладу на вживання таких одиниць в електронних текстах. Згадані типи викладу виділено з урахуванням характеру відношень між конститутивними одиницями електронних текстів.

Розглянувши композиційну побудову англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, робимо висновок, що її зовнішнім вираженням є рубрикація, тобто членування тексту на складники. Зокрема, англомовні інформаційно-довідкові електронні тексти складаються з типових рубрик Personal Information, Educational Background, Current Position, Previous Position, Professional Activities, Teaching, в яких подано відомості про перелік головних подій у житті лінгвістів, отриману ними освіту, їхню професійну діяльність тощо. Подання цих відомостей майже в кожному електронному тексті й, як наслідок, використання лінгвістами спільних для всіх інформаційно-довідкових електронних текстів рубрик зумовлює певну клішованість таких електронних текстів. Відповідно, англомовні наукові електронні тексти містять типові рубрики Research Interests, Publications: Books, Articles, Book Chapters, Conference Talks & Presentations, в яких йдеться про основні сфери наукових інтересів лінгвістів, працю над науковими проектами та інформацію про її результати, перелік публікацій тощо.

Зосереджуючись на Інтернет-комунікації, яка відбувається за допомогою електронних текстів, ми зауважуємо що вона складається з двох етапів:            1) утворення тексту; 2) сприйняття (рецепції) тексту. Перший із наведених етапів співвідноситься з фактором адресанта як творця електронного тексту. Другий етап пов’язаний із фактором адресата, який сприймає той чи інший електронний текст. Як наслідок, ми пропонуємо здійснювати аналіз такої комунікації, що відбувається за допомогою англомовних електронних     текстів, із позиції породження тексту адресантом, а також із позиції     розуміння тексту адресатом. Відповідно, актуальності набувають аспекти комунікативної діяльності адресанта й адресата при створенні та сприйнятті             електронних текстів.

Дослідивши комунікативну діяльність кожного з учасників текстової Інтернет-комунікації, доходимо висновку, що головною задачею адресанта       є, насамперед, моделювання образу потенційного адресата, а також своєї текстотвірної діяльності. Причиною необхідності такого моделювання є не реальний, а уявний характер адресата. У свою чергу, головною комунікативною задачею адресата при сприйнятті електронного тексту є перехід від пасивного до активного засвоєння наведеної в тексті інформації. Цьому сприяє закладена в Інтернет-середовищі можливість інтерактивного спілкування, зокрема,            з авторами наукових текстів, що в умовах функціонування традиційних писемних друкованих текстів є досить обмеженою.

Зосереджуючись при аналізі англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів на вербальних засобах комунікації, ми звертали увагу також і на графічні засоби (шрифтове варіювання, виділеність джерел гіперпосилань, нелітерна графіка, фотографії, рисунки, таблиці, графіки, схеми, діаграми тощо), які використовуються в електронних текстах для полегшення сприйняття закладеної в них інформації, а також привернення уваги адресата до найважливішої інформації. Таке органічне поєднання вербальних засобів комунікації й графічних засобів є притаманним англомовним електронним текстам персональних веб-сторінок лінгвістів.

Перспективними напрямами розвитку проведеного дослідження можуть бути детальний лінгвістичний аналіз й опис структурних і функціональних особливостей текстів інших форм Інтернет-комунікації, зокрема,           Інтернет-форумів, Інтернет-чатів тощо, здійснені на матеріалі англійської,        а також інших мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алюшина И.В. Гипертекст как средство активизации познавательной деятельности студентов // Материалы научной региональной конференции “Лингвистические и экстралингвистические проблемы межкультурной коммуникации”. – Ставрополь: Изд-во Ставропольск. гос. ун-та, 2000. – С. 20-21.

2. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных              и гибридных текстов) // Вопросы языкознания. – 1992. – №1. – С. 71-79.

3.                                                                                                                                                                                                                                                          Асмус Н.Г. Интернет-дискурс в свете нового типа коммуникации – компьютерного общения // Тезисы Международной научно-практической конференции “Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах”. – Челябинск: Изд-во Челябинск. гос. ун-та, 2001. – С. 74-75.