Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Засобом накопичення й передавання інформації в наукових ЕТ виступає акт повідомлення. В акті наукової комунікації передається певна інформація, отримана в ході наукового пізнання предметів та явищ дійсності, й яка                  в узагальненому вигляді з максимально можливою адекватністю відображає їхні властивості. Саме тому “така інформація має бути донесена до адресата [...]. Зважаючи на це, мовленнєве утворення має бути організованим так, аби забезпечити максимально повне, без втрат і викривлень, сприйняття адресатом закладеної в мовленнєвому утворенні інформації, інакше втрачається сам сенс наукової комунікації” [53, с. 141].

Створюючи наукові електронні тексти, адресант має враховувати положення про те, що визначальною рисою таких текстів, так само, як і писемних, є набуття адресатом уявного характеру. Під час віртуальної комунікації розглядуваного типу, попри загальну орієнтованість електронних текстів на інтерактивність, відбувається певний розрив у часі між процесами їхнього створення й сприйняття. “Він унеможливлює миттєвий зворотний зв’язок між партнерами по комунікації, як це має місце в усному спілкуванні. Виключається також і застосування притаманних усному мовленню паралінгвістичних засобів (гучності й тембру голосу, темпу мовлення, міміки, жестів), які сприяють кращому розумінню текстів” [54, с. 41].

За таких обставин, автор електронного тексту, на відміну від автора писемного тексту, змушений певним чином моделювати образ свого потенційного читача [67, с. 95]. У цьому полягає головна особливість віртуального спілкування [7, с. 61]. У праці [46, с. 119] відзначається, що проблема створення образу адресата стоїть в Інтернет-культурі особливо гостро. За таких умов важко зорієнтуватися в комунікативному акті, змоделювати власне комунікативну ситуацію. На першому етапі звертання адресанта до віртуального адресата створюється й спочатку існує лише в уяві адресанта й тому, з одного боку, є неконкретним, а з іншого – стає втіленням тих очікувань, які в цього адресанта пов’язані з адресатом. Регулювання мовленнєвої поведінки учасників відбувається вже під час власне комунікативного акту й залежить від багатьох причин. Неконкретність адресата зумовлює доволі широкі можливості для будь-яких асоціацій, уявлень тощо      в ініціатора контакту. “Спілкуючись по Інтернету, ми не лише доповнюємо образ віртуального співбесідника своєю уявою й досвідом. Ми доповнюємо його ще й своїми психологічними проблемами та стереотипами” [57].

У лінгвістичній літературі (див., напр., [7, с. 63]) відзначається, що для комунікації з невідомим адресатом притаманне, в першу чергу, саморозкриття. Воно не обов’язково має виявляти особистість адресанта повідомлення. У такій комунікації відбувається не лише конструювання адресата, а й конструювання адресанта повідомлення, тобто когнітивне самоконструювання. Особистість адресанта не має для адресата ані фізичної, ані соціальної реальності.

Також, ураховуючи те, що адресат ЕТ є уявним, адресант електронного тексту, на відміну від адресанта писемного тексту, змушений моделювати свою текстотвірну діяльність, спираючись лише на власні уявлення про можливу реакцію уявного адресата. Уявлення адресанта про свого потенційного адресата можуть зводитися до таких варіантів [64, с. 45]: 1) не кожний отримувач вважатиме інформацію потрібною, зацікавиться нею, тобто віднесе себе до адресата; 2) деякі отримувачі віднесуть себе до адресата; 3) всі або деякі отримувачі, хто відніс себе до адресата, підуть на контакт і потребуватимуть докладнішої інформації, яка сприятиме реалізації контакту.

Щодо моделювання текстотвірної діяльності адресанта, то воно полягає   в особливому відборі елементів електронних текстів, розгорнутішій і чіткішій їхній організації. Такі процедури, в термінах О.М.Пазинич [54, с. 41], отримали назву “попередньої підготовки тексту”.

Створюючи електронні тексти, адресант використовує мовні одиниці, вибір яких детермінується багатьма факторами. До них належать [59, с. 5, 13]: 1) статус адресата тексту; 2) комунікативна мета (інтенція); 3) статус суб’єкта текстотворення; 4) об’єкт (змістовий компонент) комунікації; 5) характер суб’єктно-адресатних стосунків тощо.

Ці фактори, що носять об’єктивний характер, утворюють прагматичну ситуацію побудови англомовних електронних текстів персональних               веб-сторінок лінгвістів. Вони також обмежують діяльність адресанта, змушуючи його постійно враховувати їх при створенні тексту. Це необхідно для того, щоб адресат мав змогу здійснити адекватну інтерпретацію під час сприйняття того чи іншого ЕТ. Проте в реальному процесі побудови лінгвістами електронних текстів власних веб-сторінок, разом з об’єктивними, діють також і суб’єктивні фактори. Серед них виділяються, насамперед, особистісні характеристики.

У лінгвістичній літературі (див., напр., [74, с. 55]) також відзначається, що однією з проблем, що постають перед адресантом, який створює гіпертекст  і бажає успішно реалізувати свої комунікативні наміри, є відсутність фіксованих меж такого гіпертексту. Організація текстів у гіпертекст призводить до того, що читачеві така система може, принаймні, стосовно процесу     читання – фактично поставати як один суцільний текст, частини якого семантично погано пов’язуватимуться одна з одною, коли адресат по гіперпосиланнях переходитиме від одного вузла до іншого. Спроби вказати адресатові межі гіпертексту й визначити його структуру, наприклад, шляхом пропонування змісту та вказівників тієї чи іншої позиції відносно всього гіпертекстового утворення призводять до структурного наближення електронного тексту до писемного.

Як підсумок зауважимо, що важливу роль в адекватній побудові англомовних електронних текстів відіграє такий параметр, як ступінь обізнаності адресанта про фактичний стан справ. Під цим параметром розуміється й знання адресанта відносно предмета повідомлення, й уявлення про потенційного адресата. Саме ці уявлення, які в термінах прагмалінгвістики отримали       назву “пресупозиція”, визначають різноманітні цілі адресанта щодо інформування адресата.

3.2.2. Діяльність адресата. Поряд із комплексом усіх специфічних чинників, які визначають особливості функціонування адресанта, при спілкуванні не менш важливу роль відіграє також й адресація / адресованість. Адже від адекватного сприйняття адресатом створених адресантом тих чи інших англомовних електронних текстів великою мірою залежить успіх          Інтернет-комунікації. Під адресованістю, слідом за О.П.Воробйовою [9, с. 15], розуміємо текстову категорію, що відображає закладену в семантиці                  й структурі тексту його спрямованість на передбачуваного адресата комунікації, яка задає певну модель інтерпретації тексту та є семантичною базою текстової рецепції.

У праці [61, с. 76] відзначається, що електронний текст у силу специфіки своєї організації здатен стимулювати інтерес адресата. Працюючи з ним, адресат перестає бути пасивним споживачем інформації. Він суб’єктивно вступає в діалог з адресантом, оскільки читацький вибір функціонально можна порівняти з реплікою у відповідь. Цей діалог має зриме, матеріальне втілення    у вигляді непередбачуваної адресантом послідовності одиниць тексту, нескінченності їхніх кореляцій, варіюванні контекстних зв’язків.

Соціальний потенціал електронного тексту (тобто адресація соціуму) закладений у самій його природі. Електронний текст створюється                          й поширюється в Інтернеті, власне, для функціонування в соціумі. У наукових працях (див., напр., [46, с. 118]) підкреслюється те, що яскравим свідченням соціального потенціалу електронного тексту як однієї з основних одиниць комунікації в мережі Інтернет є його тісний зв’язок із соціальними процесами сучасності, виконання мережею Інтернет актуальних для сучасного суспільства функцій. “Інтернет сьогодні має соціальну функцію, яку не можуть реалізувати інші засоби масової комунікації. У різних своїх системах він дає безмежний простір для спілкування, поле для формування стосунків, відмінних від прийнятих у реальному світі. Інтернет дозволяє формувати відкрите суспільство в сенсі форм поведінки, видів інформації, кількості й характеру учасників, часу існування співтовариств, активності кожного учасника таких співтовариств і часу його існування в співтоваристві. Усі перелічені вище перемінні мають найвищу гнучкість” [57].

Найпоширенішою формою спілкування в Інтернеті вважається в праці [46, с. 118] текстовий контакт, в якому повідомлення може передаватися або за принципом “від одного – одному”, або “від одного – багатьом”. При цьому           в контакті може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Орієнтири часу й простору в електронній комунікації, на відміну від традиційної, втрачають свою співвіднесеність. Іншими словами, адресатом ЕТ виступає будь-який комунікант (індивідуальний або колективний) того соціуму, до якого належить адресант.

Процес сприйняття й інтерпретації англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів зумовлюється метою, з якою адресат звертається до них. У такому разі, комунікативна діяльність адресата визначається за шкалою “активність / пасивність”. Читання наукових текстів фахівцями є невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності. Ця діяльність визначається вирішенням певних завдань (отримати інформацію про наукову концепцію того чи іншого лінгвіста, вступити з ним у полеміку, створити на базі отриманих відомостей власну наукову теорію тощо). Саме тому науковий текст й є тим стимулом, що сприяє вирішенню згаданих завдань. Так, зокрема, ознайомившись із науковим ЕТ, адресат, після сприйняття й інтерпретації цього тексту, може створити на базі отриманої інформації свій власний науковий електронний текст. У цьому, власне, й виявляється активна комунікативна позиція адресата.

Натомість не виключається також і можливість звернення до наукового ЕТ як до довідника. За таких умов, комунікативна позиція адресата вирізняється пасивністю, оскільки адресат лише отримує певну необхідну йому інформацію, не ставлячи собі за мету створення на базі отриманої інформації свого власного наукового електронного тексту.

Можливим є також існування електронних текстів, в яких головний акцент робиться на фіксації позамовного факту. Інформація про такі позамовні факти й міститься в інформаційно-довідкових ЕТ персональних ВС лінгвістів. За допомогою цих текстів здійснюється моделювання адресата на зразок акту повідомлення. Адресат виступає як виконавець двох одночасних ролей          [59, с. 23]: 1) класичного споживача інформації; 2) носія тієї комунікативної традиції, яка ґрунтується на обміні повідомленнями й у межах якої формується погляд на текст як на контейнер інформації. Ознайомлення з англомовними інформаційно-довідковими електронними текстами персональних веб-сторінок лінгвістів пов’язане з поповненням комунікантами недостатку певної інформації. Засобом задоволення інформаційної потреби в інформаційно-довідкових ЕТ        є акт констатації.

У термінах Т.В.Радзієвської [60, с. 259], інформаційно-довідковий комунікативний акт корелює з природномовним прототипом комунікативної моделі тексту-довідника, в якій функції суб’єкта дії (того, хто видає інформацію) передано тексту. При цьому зауважується, що “[…] в комунікативній ситуації надання довідки адресатом стандартно виступає той, хто є не лише суб’єктом інформаційної потреби та готовий сприйняти інформацію, але й той, хто чекає на інформацію певного типу, характер якої детерміновано запитом” [там само].

Таким чином, комунікативна діяльність адресата в процесі сприйняття      й інтерпретації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів значною мірою зумовлюється метою, з якою він звертається до    таких текстів (ознайомлення з новою інформацією, поповнення          недостатку інформації). Як наслідок, визначальним чинником такої комунікативної діяльності є “активність / пасивність” адресата, яка виявляється в створенні / нестворенні власних електронних текстів.

3.3. Функціональні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів

Аналіз функціональних особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів стає можливим з урахуванням досягнень саме комунікативно-функціонального підходу до дослідження мови. Цей підхід, який ґрунтується на ефективності отримання / передавання інформації   під час спілкування, дозволяє продемонструвати, яким чином та чи інша мовна одиниця реалізує своє призначення в процесі висловлювання, робить можливим системний опис якостей, що реально існують (знакових, категоріальних, синтаксичних, прагматичних) і співвідношень між ними (див., напр., [29; 30; 36; 37; 40; 41; 69]).

Одним із базових понять сучасного мовознавства (в тому числі                 й комунікативно-функціонального підходу до дослідження мови) є поняття функції. Функція розглядається в праці [58, с. 14] як відносна здатність, що визначається системою мови, тобто виявляється лише в конкретних комунікативних актах. Поняття функції включає в себе також механізми реалізації потенційних особливостей мовного знаку в конкретних висловлюваннях. Іншими словами, функціональний підхід розглядає відношення зовнішньої форми мовних одиниць до їхньої глибинної структури (змісту) в зв’язку з наміром мовця ефективно передати інформацію читачеві.

При виявленні функціональних особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів поставленою нами метою               є визначення ролі, яку відіграють у наукових електронних текстах констатації, твердження й припущення, що представлені в таких текстах, а також з’ясування того, які завдання виконують інформаційно-довідкові електронні тексти, що розташовуються лінгвістами на власних веб-сторінках.