Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Варто зауважити, що семантично завершеним частинам-роздумам притаманні мовні засоби, які диференційовано виражають певні модальні відтінки у ставленні автора до наукових проблем і явищ, а також до власних думок та висловів:

1) прислівники undoubtedlу, obviously, probably, possibly, що позначають впевнененість, вірогідність, ймовірність;

2) конструкції, які підкреслюють:

а) відомість певних наукових фактів (as it is known, as it is well known);

б) їхній очевидний/неочевидний характер (it is (not) clear, it is (not) evident) тощо.

Наприклад: However, it is not clear whether all sentences should be seen as making implicit reference to an event, or whether we should take the term “event” seriously [187]; Obviously, we can say that people are able to process more new information per written clause than per spoken one, so that new information of secondary prominence can be smuggled in via definite descriptions without having to be asserted [189]; As it is evident in the studies by Gordon et al. and          Hudson-D’Zmura and Tanenhaus, one of the key features of Centering Theory is that it attributes a special status to the Cb, which shares many features with what other linguists have called the “topic” [...] [206]; as it is known, sentences of the first sort are processed in humans more easily and accurately than sentences of the second kind [211]; the genitive we are discounting here since, as it is well known, exists almost nowhere in the dialects or in the colloquial forms of the language closest to the dialects [204]).

Як підсумок зауважимо, що, досліджуючи лексико-семантичні особливості англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми зупинилися на семантично завершених частинах, в яких представлено всі три основні типи викладу (оповідь, опис, роздум). При аналізі ЕТ досліджуваного типу нами було виявлено, що в семантично завершених частинах описового типу використовуються мовні засоби із семантикою оцінки об’єкта пізнання (предмета чи явища), дії описуваного об’єкта (впливу описуваного явища на явища, пов’язані з ним), різноманітних класифікацій.     У свою чергу, в семантично завершених частинах оповідного типу наявні мовні засоби із семантикою передавання динамічного характеру дій. Відповідно, в семантично завершених частинах-роздумах представлено мовні засоби із семантикою оцінки вірогідності авторських думок.

Висновки до розділу 2

1.      Основною конститутивною одиницею англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів є семантично завершена    частина, яка визначається низкою характеристик, зокрема, тематичною, логічною, граматичною, комунікативною й стилістичною єдністю. Кожна семантично завершена частина містить у собі ключові номінативні одиниці, які, позначаючи змістовий центр семантично завершеної частини, беруть участь     у поділі інформації на частини. Використання тих чи інших ключових номінативних одиниць, переважно, зумовлюється типом викладу (оповіддю, описом, роздумом). Виокремлення згаданих типів викладу в межах електронних текстів відбувається на підставі характеру відношень між одиницями таких текстів. Аналіз англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів дозволив виявити наявність оповіді та роздуму й принципове уникання використання опису. В свою чергу, притаманним для англомовних інформаційно-довідкових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів типом викладу є оповідь.

2.      Проведене дослідження структури семантично завершених частин англомовних наукових та інформаційно-довідкових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів свідчить про те, що їй притаманне паралельне використання тенденції, що вважається оптимальною, й сутність якої полягає в представленні однієї семантично завершеної частини у вигляді одного абзацу, а також тенденції, визначальною рисою якої є поєднання декількох семантично завершених частин у межах одного абзацу. Саме ці тенденції враховуються лінгвістами в створенні англомовних електронних текстів власних веб-сторінок. Загальним принципом будови семантично завершених частин є їхня циклічна організація, тобто таке створення, коли ключові номінативні одиниці подаються на самому початку семантично завершених частин і повторюються наприкінці їх.

3.      Аналіз англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів виявив, що тип викладу значною мірою впливає на добір мовних засобів, які вживаються в цих текстах. Так, зокрема, в семантично завершених частинах описового типу зафіксовано оцінні мовні засоби. У свою чергу,           в семантично завершених частинах оповідного типу відсутні будь-які оцінні позначення, виклад матеріалу є об’єктивним. У них натомість наявні мовні засоби із семантикою передавання динамічного характеру дій. Відповідно,        в семантично завершених частинах-роздумах представлено мовні засоби, що вказують на оцінку вірогідності авторських думок. Згадані мовні засоби можуть бути виражені різноманітними частинами мови. До мовних засобів, що функціонують у семантично завершених частинах описового типу, переважно, належать прикметники й дієслова. Відповідно, мовні засоби семантично завершених частин оповідного типу представлені дієсловами та мовними засобами, що передають часові значення: прийменниками, назвами місяців і дат тощо. Натомість семантично завершеним частинам-роздумам притаманні мовні засоби, які виражають авторську оцінку. Як правило, до них належать прикметники, прислівники й дієприкметники.

4.      Останнім часом дедалі більшу роль відіграє рубрикація як спосіб організації тексту, особливо в світлі постійного збільшення обсягів інформації, що передається у Всесвітній мережі Інтернет узагалі й в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів зокрема. Вся інформація, що передається в таких текстах, певним чином класифікується        й групується в тематичні блоки, які розміщуються в досліджуваних електронних текстах під відповідними рубриками.

Найпростішим прикладом рубрикації, зокрема, наукових електронних текстів служить їхній поділ на абзаци. Будь-якому абзацові притаманна так звана класична форма, визначальною рисою якої є наявність у такому абзаці зачину, розвитку, кінця. Дослідивши структурну єдність абзаців наукових електронних текстів, ми виявили, що в побудові лінгвістами текстів досліджуваного типу використовуються й тенденція дотримання класичної форми абзацу, й тенденція її ігнорування. Недотримання “класичної” форми абзацу виявляється, переважним чином, у відсутності одного чи двох складників традиційної структури абзацу.

5.      В межах низки персональних веб-сторінок лінгвістів відзначається наявність англомовних гібридних електронних текстів. Під цими текстами       ми розуміємо електронні тексти, в яких відбувається поєднання    інформаційно-довідкового й наукового блоків. Кожний із цих блоків           може бути представленим у гібридних електронних текстах експліцитно,           а також імпліцитно.

У текстах наукового блоку, що входять до складу таких гібридних електронних текстів, йдеться про наукові інтереси того чи іншого лінгвіста, лінгвістичні дослідження, проведені ним, проблематику наукових досліджень, результати, отримані в наукових дослідженнях тощо. Відповідно, в текстах інформаційно-довідкового блоку, які також є складником гібридних електронних текстів, подаються біографічні відомості, відомості про отриману освіту й посади, професійну діяльність тощо.

Основні положення розділу відображено в публікаціях автора [15; 19; 20].

РОЗДІЛ 3

КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ

ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ

У розділі за допомогою лінгвопрагматичного аналізу здійснюватиметься виявлення комунікативно-функціональних особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів. Для цього, насамперед, аналізуватиметься комунікативна діяльність адресанта й адресата як учасників спілкування при створенні наукових та інформаційно-довідкових електронних текстів. Виявлятимуться, в свою чергу, також і задачі, які постають перед такими текстами під час Інтернет-комунікації між лінгвістами. Крім вербальних засобів комунікації в англомовних електронних текстах персональних           веб-сторінок лінгвістів досліджуватимуться також і графічні засоби                    з урахуванням тих функцій, які вони виконують у текстах аналізованого типу.

3.1. Проблема успішності спілкування в мережі Інтернет

Інтернет-комунікація за допомогою електронних текстів, як і будь-яка інша мовленнєва комунікація, зумовлена такими виділеними Р.О.Якобсоном [83, с. 198] в їхньому найзагальнішому вигляді основними факторами мовленнєвого спілкування, як контекст; повідомлення; адресант; адресат; контакт; код. Кожний складник комунікативного ланцюжка пов’язаний із певною мовною функцією.

Так, із фактором адресанта електронного тексту пов’язана емотивна (експресивна) функція. Вона полягає в тому, що адресант при створенні електронних текстів власної веб-сторінки може виявити своє ставлення до того, про що йдеться в цих текстах, продемонструвати власні емоції (й позитивні,       й негативні). З фактором адресата співвідноситься конативна функція. Ця функція виявляється в спонуканні адресата електронного тексту до дії як реакції на певний зміст повідомлення. Комунікація передбачає також установлення, підтримання або припинення контакту між адресантами               й адресатами електронних текстів. Із цими процесами корелює фатична функція. Ця функція виявляє себе в тому, що при комунікації в середовищі Інтернет і адресант, і адресат уживають речення, спрямовані на встановлення, підтримання або припинення комунікації, перевірку роботи каналу зв’язку, привернення уваги партнера по комунікації. Комунікативний акт відбувається в певній обстановці, стосуючись при цьому певного фрагменту дійсності (референту). Як наслідок, актуалізується комунікативна (референтивна) функція.

Комунікація за допомогою електронних текстів, як і комунікація за допомогою писемних текстів, складається з двох етапів [4, с. 25]: 1) утворення тексту; 2) сприйняття (рецепції) тексту. Відповідно, й аналіз текстової комунікації здійснюється з позиції породження тексту (авторської інтроспекції), з позиції розуміння тексту (інтроспекції реципієнта), а також із позиції загальних проблем породження й розуміння текстів у певних соціокультурних умовах справжнього світу (аналізу спостерігача-дослідника).

Як підсумок зауважимо, що перший зі згаданих етапів співвідноситься     з фактором адресанта як творця ЕТ. Другий етап пов’язаний з фактором адресата, який сприймає той чи інший ЕТ.

3.2. Мовленнєва діяльність комунікантів в електронному середовищі

Електронний текст багато в чому змінює процеси породження й сприйняття писемного тексту, діяльність адресанта й адресата [61, с. 75]. У праці [7, с. 58] відзначається, що оскільки віртуальна комунікація розглядається як нове явище, що бурхливо розвивається та спирається на динамічну технологію, природно було б очікувати, щоб правила, які регламентують Інтернет-комунікацію, не занадто залежали від попередніх традицій, але диктувалися б прагматичними міркуваннями зручності та швидкості. У лінгвістичній прагматиці неформальне поняття “зручності” уточнюється як економія зусиль мовця (адресанта)              й слухача (адресата). Адресант заощаджує зусилля, роблячи повідомлення коротшим, максимально редукованим; адресат, навпаки, для заощадження зусиль, пов’язаних із декодуванням, потребує розгорнутішого, максимально експлікованого повідомлення. Висловлюються також думки (див., напр., [142]), що ефективна комунікація досягається шляхом балансування зусиль обох сторін. Для того, щоб віртуальна комунікація була ефективною, адресант повинен мати на увазі, що: 1) й абзаци, й речення, що входять до їх складу, мають бути короткими; 2) наявність порожнього простору на екрані           полегшує розуміння.

Проаналізуємо детальніше, які саме аспекти комунікативної діяльності учасників Інтернет-комунікації (адресанта й адресата) набувають актуальності в створенні та сприйнятті англомовних електронних текстів персональних    веб-сторінок лінгвістів.

3.2.1. Діяльність адресанта. Насамперед, зосередимо нашу увагу на комунікативній діяльності адресантів, які створюють електронні тексти власних веб-сторінок з урахуванням сприйняття таких ЕТ іншим учасником Інтернет-комунікації – адресатом. Проаналізуємо, як під час створення електронних текстів лінгвісти враховують наведені вище вимоги, що сприяють ефективній комунікації. Для цього розглянемо, наприклад, розташований під рубрикою Research уривок з англомовного ЕТ персональної ВС професора Джеффрі Ліча [181] (див. Додаток А.6).

У згаданому електронному тексті короткими є й абзаци, й речення, що утворюють їх. Так, зокрема, ЕТ, розташований під підрубрикою A. Corpus Compilation and Annotation, складається з невеликих абзаців. Довжина першого й другого абзаців складає п’ять рядків. Найдовшим абзацом наведеного електронного тексту є третій. Він містить вісім рядків. Відповідно, четвертий абзац складається з чотирьох рядків. Щодо довжини речень, з яких складаються такі абзаци, то вона не перевищує двох – двох із половиною рядків. Крім того, кожний з абзаців відділений один від одного за допомогою збільшеного інтервалу, який утворює певний порожній простір на екрані монітора.

Використання в текстах (у тому числі й електронних) коротких        речень пояснюється тим, що такі речення легше сприймати. Відповідно,      “[…] внаслідок скорочення обсягу абзаців відбувається спрощення розуміння основної ідеї, висловленої в кожному з них. Збільшення інтервалу визначається тим, що за рахунок групування інформації в просторі віртуальної сторінки досягається її структурування” [7, с. 58].

Необхідність реалізувати в ЕТ два його структурних елементи (окрема інформаційна одиниця; посилання), з одного боку, накладають певні обмеження на сам процес побудови писемного тексту, з іншого – автор електронного тексту починає мислити його категоріями. Він не може заздалегідь передбачити шлях переміщення читача в просторі ЕТ, логіку його навігації, тому його електронний текст містить множину входів і виходів,          є насиченим внутрішніми зв’язками. Таким чином, діяльність автора, який створює електронний гіпертекст, передбачає не лише оснащення деякого первинного лінійного тексту певною розміткою, а й гіпертекстову інтерпретацію вихідної інформації.

Розглянемо, наприклад, англомовний ЕТ персональної ВС доцента Дженніфер Арнолд [210] (див. Додаток А.11). Авторка наведеного електронного тексту, подаючи в ньому інформацію, певним чином структурує її й розташовує під відповідними гіперпосиланнями linguistics, Stanford University, Swarthmore College, Tom Wasow, the Department of Brain and Cognitive Sciences ту частину інформації, яка, на думку науковця, не є суттєвою, але може зацікавити адресата. Крім того, для зручності виводу на екран монітора комп’ютера інформації, про яку безпосередньо не йдеться в цьому тексті, але яка також може зацікавити адресата, на персональній веб-сторінці Дженніфер Арнолд розташовуються гіперпосилання, винесені за межі основного електронного тексту: About my Research, Linguistics and Psychology, The Mapuche Page, Personal Links, Links for Foreign Students. Під цими гіперпосиланнями приховано відповідну інформацію. Усі згадані гіперпосилання, власне,              й утворюють ту множину входів і виходів, яка міститься в аналізованому тексті.