Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Виокремлені графічні засоби за способом передавання інформації,            у термінах Л.В.Мінаєвої [49, с. 27], розподіляються на дві групи:

1) набірні;

2) зображальні.

До набірних графічних засобів належать шрифт (характер, форма та кегль шрифту, його колір, особливо в контрасті з фоном), пропуски між словами, береги, декоративні елементи (лінійки, що утворюють рамки, орнаменти, прикраси, умовні позначки, що закладені в каталоги    комп’ютерних шрифтів). Натомість до зображальних графічних засобів належать фотографії й малюнки.

Текст недостатньо розглядати як уривок писемного чи усного мовлення. У сучасному суспільстві він стає дедалі багатозначнішим, тобто в ньому первинна семіотична мовна форма сполучається з іншими знаками. Це призводить до того, що умовнішими, прозорішими стають межі між текстом     і графічним образом, розташованим у ньому. Ілюстративність графічних зображень набуває знакового статусу [27, с. 101]. Фотографії, діаграми, таблиці, графіки та рисунки, що включаються до складу ЕТ, власне, й є тими графічними знаками, які використовуються в текстах досліджуваного типу поряд із вербальними компонентами повідомлення.

Відзначаючи те, що графічні засоби в електронних текстах є знаками, звернемо увагу на низку положень, які доводять особливу знакову природу таких графічних засобів у складі ЕТ. У праці [49, с. 30-31] відзначається, що,     з одного боку, графічні засоби мають усі ознаки знаку. По-перше, це незакріпленість даної форми за деяким предметно-речовим змістом за природою речей. Знак не є ані конкретним об’єктом дійсності, який він позначає, ані матеріальним носієм, без якого він фактично є неможливим.     По-друге, знаки, що позначаються графічними засобами, виникають                “за установленням”. Певний вираз закріплюється за певним змістом. Більшість графічних знаків, як правило, легко розшифровуються. По-третє, кожний невербальний елемент дорівнює самому собі.

Коментуючи перше положення, зауважимо, що, наприклад,                         в інформаційно-довідковому ЕТ персональної ВС доцента Беса Аартса [218] (див. Додаток А.10) знаком є зображення журналу “English Language and Linguistics”. Сприймаючи таке зображення візуально, ми не маємо змоги ознайомитись безпосередньо зі змістом самого журналу, однак можемо отримати конкретне уявлення про те, як виглядає реальний журнал. Те саме стосується й фотографії, наприклад, Гленна Джилберта, професора Південноіллінойського університету, яка міститься на його персональній ВС [205] (див. рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Фотографія Гленна Джилберта

Щодо другого положення, то, наприклад, піктограми та , які містяться в інформаційно-довідковому ЕТ персональної ВС Джона Бетелі, ад’юнкт-професора Каліфорнійського університету в Сан Дієго [230], використовуються для заміни відповідних вербальних елементів цього електронного тексту. Так, піктограма замінює вербальний елемент “telephone number”. Відповідно, піктограма замінює вербальний        елемент “fax number”. У свою чергу, піктограма , що розташовується           в інформаційно-довідковому ЕТ персональної ВС Девіда Дауті, професора університету Огайо [231], замінює вербальний елемент “home page”. Незважаючи на зручність у використанні та легкість у розшифровуванні, такі піктограми не є надто поширеними в досліджуваних електронних текстах.

Стосовно третього положення, висловимо думку про те, що фотографія, яка розташовується, наприклад, на згадуваній вище ВС Гленна Джилберта,     не просто передає зображення науковця, а показує його в ситуації    професійної діяльності.

У лінгвістичній літературі (див., напр., [49, с. 30-31]) висловлюються думки про те, що семіотика невербального знаку багато в чому визначається самим текстом, тобто ці знаки не є самостійними. Зрозуміло, що електронний текст складається з окремих елементів, і вербальних, і графічних. Якщо розглядати кожний елемент окремо, в повному відриві від інших, то текст розпадеться на низку самостійних елементів і припинить своє існування як одне ціле. Кожний з елементів є важливим у силу того, що він є частиною цілого, що виражає певну ідею. Про якийсь окремий елемент ми можемо говорити       лише тоді, коли ми усвідомлюємо цю ідею, причому остання не є механічним    і хаотичним поєднанням значень елементів. Усі елементи співвідносяться   один з одним і лише в єдності спільної ідеї вони набувають певного значення. У цьому полягає принципова відмінність семіотики графічних знаків.

Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів набувають додаткового значення завдяки не лише фотографіям, діаграмам, таблицям, графікам і рисункам, що супроводжують їх, а й завдяки графічній (візуальній) формі подання інформації, її розміщенню та дизайну – усім аспектам оформлення ЕТ. Саме графічний дизайн електронних текстів стає дедалі значущішим фактором при їхній інтерпретації.

Специфіка зорових вражень, які створюються електронною формою представлення писемного тексту, полягає, насамперед, у його багаторазово зрослій графічній неоднорідності. Це визначається й новими можливостями комп’ютерних технологій, і особливостями породження та сприйняття електронних текстів. Графічною неоднорідністю є вся сукупність зорових вражень, яка передує розумінню смислу до початку читання, а при читанні бере участь у формуванні цього смислу. Виділяються такі аспекти графічної неоднорідності [27, с. 93]: 1) шрифтове варіювання; 2) графічний образ текстового фрагменту, який є одиницею зорового сприйняття в цілому;           3) нелітерна графіка.

Аналіз специфіки електронного шрифтового варіювання дозволяє виявити низку відмінностей від традиційного друкованого тексту. В праці     [там само, с. 95] відзначається, що з одного боку, шрифтове варіювання            в межах гіпертексту стає технічно багатоманітнішим, з іншого – воно змінює свої функції. Перша й найважливіша відмінність полягає в тому, що для того, аби окремі інформаційні одиниці були об’єднані в єдине ціле в гіпертекстовому інформаційному просторі, необхідна реалізація системи гіперпосилань. Ідеологія гіпертексту має на увазі, що джерело гіперпосилання повинне зорово пізнаватися навіть без розуміння контексту, в межах якого воно знаходиться. Гіпертекст використовує дві можливості виділеності джерел гіперпосилань [там само]): 1) власне шрифтову виділеність фрагменту, який є джерелом гіперпосилання (зазвичай його обсяг обмежується словом чи словосполученням); 2) винесення джерел гіперпосилань за межі загального тексту (таким чином можуть бути оформлені джерела гіперпосилань, які перевищують за своїм обсягом словосполучення). При цьому виділений фрагмент, будучи графічно оформленим джерелом гіперпосилання, неминуче є й смисловим акцентом на рівні сприйняття тексту в цілому, оскільки будь-яка шрифтова акцентованість   у принципі не може бути семантично нейтральною.

Прикладом електронного тексту з власне шрифтовою виділеністю фрагменту, який виступає джерелом гіперпосилання, є уривок з англомовного ЕТ персональної ВС Коллін Фітцджералд, доцента університету Баффало [232] (див. Додаток А.14). У наведеному уривкові джерела гіперпосилань          Colleen M. Fitzgerald, University of Arizona, University of Pittsburgh, San Jose State University, “Destressing in the Clitic Group”, “O’odham Rhythm”, “Degenerate Feet and Morphology in Tohono O’odham” виділяються за допомогою підкреслювання слова чи словосполучення, що є джерелом гіперпосилання,       а також зміни основного кольору шрифту при написанні слова чи словосполучення-джерела гіперпосилання на блакитний.

Натомість прикладом електронного тексту, який для виділеності джерел гіперпосилань використовує винесення таких джерел гіперпосилань за межі загального тексту, служить уривок з англомовного ЕТ персональної ВС   ад’юнкт-професора Рочестерського університету Джойс МакДоноу [233]       (див. Додаток А.15). У згаданому уривкові з електронного тексту різноманітні джерела гіперпосилань винесені за межі основного тексту. Так, гіперпосилання Linguistics Faculty; CLS Faculty; Associates; Students; Emeritus; Staff; Pics, які стосуються Рочестерського університету, де працює професор МакДоноу, розташовуються вгорі над основним текстом. Натомість гіперпосилання Department of Linguistics та Susan B.Anthony Institute, які пов’язані з тими навчальними закладами, де працює лінгвіст, а також гіперпосилання University of Massachusetts, яке указує на той навчальний заклад, де лінгвіст отримав освіту, розташовуються праворуч від основного тексту. В свою чергу, гіперпосилання Main; People; Programs; Courses; Events; CLS, які, подібно до гіперпосилань, що розташовані угорі над основним текстом, стосуються Рочестерського університету, де працює професор МакДоноу, розташовуються ліворуч від основного тексту.

Слід також зауважити, що будь-який електронний текст конвертується  в друкований, змінюючи при цьому свої властивості. При роздруковуванні ЕТ джерело гіперпосилання перестає бути можливістю виходу в інший текст і стає просто графічно актуалізованим фрагментом.

Мають певну специфіку самі засоби реалізації шрифтової неоднорідності електронного тексту. На відміну від традиційного друкованого тексту, де колір має досить обмежене застосування, в електронному тексті для цих цілей широко використовується зміна кольору основного шрифту [27, с. 95-96]. Таким чином, електронний гіпертекст із необхідністю оснащується виділеними текстовими фрагментами для здійснення своїх внутрішніх і зовнішніх     зв’язків [там само, с. 96].

Суттєвим є й загальний вигляд текстового фрагменту, який вважається одиницею зорового сприйняття. Мається на увазі просторова конфігурація тексту, розташування в площині двовимірного простору його джерела:               й традиційна книжкова сторінка, й рукописний аркуш, й екран комп’ютера надають нам (якщо йдеться про писемний текст) певне співвідношення графічних символів (літер) і простору, вільного від них [там само, с. 97].

Для електронного тексту актуальним є співвідношення тексту й простору, що його оточує, береги: відсутність звичної сторінки не означає порушення правил її графічної побудови. Разом із тим особливості гіпертекстових технологій роблять іншим співвідношення власне тексту й того, що можна назвати його берегами. Відмінність електронного тексту полягає в тому, що плоский простір джерел тексту – екрана комп’ютера – може розпадатися на декілька самостійних частин, так званих фреймів, у вікні кожного з яких може бути розташований самостійний текст. З одного боку, одночасна присутність на екрані комп’ютера різноманітних текстових фрагментів передбачає виникнення контекстних зв’язків між ними, з іншого – вони існують самостійно                    й ізольовано, що є найважливішим засобом підтримання нелінійності гіпертекстового інформаційного простору [там само, с. 98].

Як підсумок зауважимо, що в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів поряд із вербальними засобами комунікації дедалі більшого поширення набувають і графічні засоби, які відіграють важливу роль при створенні лінгвістами електронних текстів власних веб-сторінок.

Висновки до розділу 3

1. Інтернет-комунікація, що відбувається за допомогою англомовних електронних текстів, складається з двох етапів. Перший етап безпосередньо пов’язаний з утворенням тексту, а другий, відповідно – з його сприйняттям (рецепцією). Іншими словами, перший зі згаданих етапів співвідноситься           з фактором адресанта як творця електронного тексту, а другий – з фактором адресата, який сприймає той чи інший електронний текст.

2. Головним аспектом комунікативної діяльності адресанта при створенні англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів є моделювання образу потенційного адресанта, а також текстотвірної діяльності з урахуванням того, що адресат електронних текстів відсутній             і набуває уявного характеру. Моделювання текстотвірної діяльності адресанта виявляється в особливому відборі елементів електронних текстів, їхній розгорнутішій і чіткішій організації. Такі процедури є необхідними для адекватної інтерпретації адресатом інформації при сприйнятті того чи іншого електронного тексту.

3. Однією з головних комунікативних задач адресата при читанні англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів є перехід від пасивного до активного засвоєння інформації. Активна позиція адресата виявляється в непередбачуваній адресантом послідовності одиниць тексту, нескінченності їхніх кореляцій, варіюванні контекстних зв’язків тощо. Активність чи пасивність адресата при сприйнятті електронних текстів великою мірою зумовлена метою, з якою адресат звертається до них. Так, зокрема, адресат може читати електронні тексти для отримання інформації про певну наукову концепцію, створення на базі отриманих відомостей власної наукової теорії тощо. Іншими словами, адресат виявляє свою активну позицію, результатом якої є створення свого власного наукового електронного тексту на базі сприйнятої й інтерпретованої інформації. Якщо ж адресат звертається до тексту лише заради отримання інформації, не ставлячи собі за мету створення на її базі свого власного електронного тексту, в такому разі комунікативна позиція адресата вирізняється пасивністю.

4. Англомовні електронні статті визначаються наявністю констатацій, тверджень і припущень, які відіграють важливу роль у процесі створення електронних текстів під час наукової комунікації. Констатації використовуються для передавання адресатові встановлених знань із того чи іншого наукового питання. Натомість твердження й припущення, які містяться в аналізованих електронних текстах, відображають особливості наукового пізнання та наукового мислення. Припущення, як правило, використовуються для висловлення гіпотез. Твердження ж, у свою чергу, корелюють із доказами істинності висловлених гіпотез. Щодо англомовних анотацій, то вони, виконуючи сигнальну функцію, є самостійними текстами, отриманими               в результаті згортання основного тексту. Визначальною комунікативною метою таких електронних текстів є інформування адресата про появу того чи іншого нового наукового тексту, його зміст, привернення уваги до вихідного тексту     й зацікавлення адресатів.

5. Притаманними англомовним інформаційно-довідковим електронним текстам персональних веб-сторінок лінгвістів є: уникнення використання експресивних елементів; вилучення елементів, які є носіями стилістичного значення або виконують риторичну функцію; невикористання засобів логічної або часової зв’язності та релятивних часових показників, що вказують на зв’язок і розвиток подій; виключення одиниць, які мають модальний компонент у своєму значенні; мінімізація плану вираження й максимізація плану        змісту тощо.

6. Проведений аналіз англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів виявив, що в таких текстах дедалі частіше використовуються графічні засоби. Вони є набірними (шрифтове варіювання, виділеність джерел гіперпосилань, нелітерна графіка тощо), а також зображальними (фотографії, рисунки, таблиці, графіки, схеми, діаграми тощо). Дослідивши особливості використання графічних засобів в електронних текстах, доходимо висновків про те, що: 1) графічні засоби (зображальні            й набірні) вживаються в електронних текстах досліджуваного типу поряд із вербальними, утворюючи одне ціле; 2) зображальні графічні засоби                    в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, не будучи самостійними, мають особливу знакову природу; 3) використання графічних засобів в електронних текстах досліджуваного типу зумовлене потребою забезпечити експресивність і прагматичну заданість того чи іншого електронного тексту в процесі організації його семантичної структури.

Основні положення розділу відображено в публікаціях автора [16; 17; 21; 23].

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ