Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2012 в 01:20, диссертация
Мета дослідження полягає в розкритті особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів шляхом встановлення їхніх структурних і функціональних властивостей, а також у визначенні комунікативних стратегій і тактик створення досліджуваних персональних веб-сторінок.
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі конкретні завдання:
1) уточнити зміст й обсяг термінів “електронний текст” і “гіпертекст” з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики;
2) визначити принципи структурно-композиційної та комунікативної організації англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів;
3) виявити вплив фактора електронної маніфестації текстів на їхню структуру й функціонування;
4) установити критерії поділу англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів на комунікативні блоки та виокремити такі блоки;
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .........................................................
ВСТУП .………………………………………………….……………….....
РОЗДІЛ 1. ТЕКСТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ ЯК РІЗНОВИД ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ .........................
1.1. Сутнісні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
1.1.1. Природа електронних текстів ..........................................
1.1.2. Визначальні ознаки електронних текстів .......................
1.2. Типологія англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
1.3. Персональні веб-сторінки як засіб професійного спілкування ............................................................................
1.4. Стратегії створення англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
1.4.1. Комунікативна стратегія привернення уваги .................
1.4.2. Комунікативна стратегія інформування .........................
Висновки до розділу 1 ..................................................................................
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ .................
2.1. Особливості семантичної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
2.1.1. Семантичне структурування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
2.1.2. Семантичне структурування електронних наукових текстів ................................................................................
2.2. Особливості композиційної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ....................
2.2.1. Композиційне структурування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
2.2.2. Композиційне структурування електронних наукових текстів ................................................................................
2.3. Лексико-семантичні характеристики композиційної будови англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
2.3.1. Уживання лексичних одиниць в електронних інформаційно-довідкових текстах ..................................
2.3.2. Уживання лексичних одиниць в електронних наукових текстах ..............................................................
Висновки до розділу 2 ..................................................................................
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ ..................................................
3.1. Проблема успішності спілкування в мережі Інтернет ........
3.2. Мовленнєва діяльність комунікантів в електронному середовищі ..............................................................................
3.2.1. Діяльність адресанта ........................................................
3.2.2. Діяльність адресата ...........................................................
3.3. Функціональні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
3.3.1. Особливості функціонування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
3.3.2. Особливості функціонування електронних наукових текстів ................................................................................
3.4. Графічні засоби в англомовних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
Висновки до розділу 3 ..................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..............................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ........................
ДОДАТКИ .....................................................................................................
Додаток А. Персональні веб-сторінки лінгвістів ..................
Додаток Б. Уривки з електронних текстів персональних веб-
2.3.1. Уживання лексичних одиниць в електронних інформаційно-довідкових текстах. Переходячи до виявлення лексико-семантичних особливостей інформаційно-довідкових електронних текстів, розглянемо, наприклад, уривок із розташованого під гіперпосиланням Biography [216] англомовного інформаційно-довідкового ЕТ (див. Додаток Б.19) персональної ВС Пітера Остіна, професора Мельбурнського університету [215]. Наведений уривок містить декілька семантично завершених частин, в яких динамічний характер дій суб’єкта передається різноманітними засобами: за допомогою дієслів і мовних засобів, що передають часові значення.
Так, зокрема, в семантично завершеній частині, що містить відомості про отриману лінгвістом освіту, вживається дієслово to complete, а також усталений вираз to do one’s studies (Peter Austin did his studies at the Australian National University, completing a BA with first class Honours in Asian Studies (Japanese and Linguistics) in 1974, and a PhD in 1978 on the Diyari language spoken in the far north of South Australia). Для деталізації оповіді використовуються назви дат (in 1974; in 1978).
Натомість у семантично завершеній частині, що повідомляє про професійну діяльність науковця, для передавання динамічного характеру дій суб’єкта використовують дієслова to teach, to spend, to return, to set up, to establish, to be, to hold (After a year teaching at the University of Western Australia, he spent two years as a Harkness Fellow at UCLA and MIT. Following this he taught at Harvard University for a year before returning to Australia in 1981 to set up the Department (then Division) of Linguistics at La Trobe University. In 1989 he was instrumental in establishing Japanese language teaching at La Trobe. From January 1996 he has been Foundation Professor of Linguistics at the University of Melbourne. Peter has held visiting positions at the Max Planck Institute for Psycholinguistics, Nijmegen [...]). Окрім дієслів, у досліджуваній семантично завершеній частині вживаються й прийменники after, before, from (after a year teaching at [...]; before returning to Australia; from… he has been Foundation Professor of Linguistics at [...]). У згаданій семантично завершеній частині зареєстровано також і назви місяців і дат (in 1981; in 1989; from January 1996).
У семантично завершеній частині, в якій наведено перелік наукових закладів й організацій, де працював Пітер Остін, визначну роль у відображенні динаміки професійної діяльності лінгвіста відіграють саме назви дат (Peter has held visiting positions at the Max Planck Institute for Psycholinguistics, Nijmegen (November 2001-January 2002), University of California, Santa Barbara (June-August 2001), University of Frankfurt (November 1999-February 2000) [...]).
В аналізованому уривкові з інформаційно-довідкового ЕТ відомості особистісного плану подаються в суцільному тексті, створеному лінійним способом. Однак пропоновані лінгвістами особисті відомості можуть подаватися також й як резюме.
Прикладом інформаційно-довідкового електронного тексту зі способом наведення відомостей особистісного плану у вигляді позицій резюме служить прихований під гіперпосиланням Vita [166] уривок з англомовного ЕТ (див. Додаток Б.5) персональної ВС Девіда Майелла [165]. У наведеному електронному тексті автор пропонує інформацію, необхідну для отримання адресатом загального уявлення про особистість лінгвіста, його життя й професійну діяльність, подаючи її у вигляді позицій резюме. Така інформація поєднується в цьому ЕТ у межах підрубрик Education; Degrees; Academic Positions; Academic Experience, які входять до складу загальнішої рубрики Experience.
Так, зокрема, підрубрика “Education” містить позиції: Brighton, Hove and Sussex Grammar School, 1957-1963; Guildhall School of Music, London, 1963-1967; Martin Musical Scholarship; for conducting, Munich, 1968; University of Stirling, Scotland, 1972-1976; University of Wales, 1976-1979. У підрубриці “Degrees” представлені позиції: A.G.S.M. (Pianoforte), Guildhall School, 1967; B.A. Hons (1st Class) in English Literature University of Stirling, 1976; Ph.D (University of Wales), English Literature, 1980. У свою чергу, в підрубриці “Academic Positions” розташовані позиції: Tutorial Fellow, Department of English, University College, Cardiff, Wales, 1976-1979; Lecturer in English, College of St. Paul & St. Mary, Cheltenham, England, 1979-1989; Senior Lecturer, April 1981; Research Director, Faculty of Arts, March 1985 [...]. Відповідно, підрубрика “Academic Experience” містить позиції: AT UNIVERSITY COLLEGE, CARDIFF: Teaching over a range of English literature, from Chaucer to the 20th Century. The Doctoral work was completed during the period at Cardiff; AT CHELTENHAM: The main courses taught formed part of the English component of a B.A. Combined Studies degree: Introduction to Poetry; Shakespeare and His Contemporaries; Romantic Period [...].
Наприкінці підрозділу зауважимо, що в англомовних інформаційно-довідкових електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів відсутні будь-які оцінні позначення, виклад матеріалу є об’єктивним.
2.3.2. Уживання лексичних одиниць в електронних наукових текстах. Виявляючи лексико-семантичні особливості англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми зосередимося на семантично завершених частинах, в яких представлено три основні типи викладу (оповідь, опис, роздум).
У праці [51, с. 154] відзначається, що семантично завершені частини описового типу відображають першу стадію інтелектуального опрацювання позамовної реалії. Опис становить характеристику статичного об’єкта. За умови статичності об’єкта пізнання, має існувати динамічний компонент – в іншому разі предикація стає неможливою. Таким компонентом виступає суб’єкт, який перебуває в стані пізнавального руху. Він спостерігає за об’єктом, подумки розчленовує його на складники, встановлює ієрархію частин, характеризує їх.
До семантично завершених частин описового типу належать фрагменти текстів, в яких подаються [там само]: 1) оцінка об’єкта пізнання (предмета чи явища); 2) дія описуваного об’єкта (вплив описуваного явища на явища, пов’язані з ним); 3) різноманітні класифікації.
В англомовних наукових електронних текстах центральними семантичними компонентами оцінних семантично завершених частин є прикметники, які характеризують наукові проблеми, досліджувані явища, результати наукової діяльності, розумові операції, особливості викладу тощо, вказуючи на:
а) міру важливості: important, serious, fundamental;
б) міру поширеності: widespread, popular;
в) міру складності: simple;
г) відмінність: distinct;
д) відповідність критерію новизни: new;
е) здатність спонукати до роздумів: suggestive;
є) міру остаточності / неостаточності: conclusive.
Наприклад: Syntax is important to understanding a wide variety of areas within human cognition [203]; This redefinition, it is suggested, not only integrates object-marking with classical marking theory, but also obviates the need to propose a fundamental distinction between ergative and nominative-accusative languages with respect to object marking [202]; In this paper we present some suggestive – although not conclusive – evidence that deixis plays a distinct role in grammaticalization, first suggesting through tze French and Buryat data that deictics themselves may grammaticalize differently than non-deictics, then suggesting through examination of case-marking that they may trigger different grammaticalization processes in affixing elements [202].
Семантично завершені частини, в яких ідеться про дію описуваного об’єкта, містять дієслова, що позначають процеси:
а) здійснення наукових пошуків: to produce, to investigate, to undertake;
б) залучення когось / чогось до наукових розвідок: to involve;
в) забезпечення здійснення досліджень: to provide;
г) демонстрування отриманих результатів: to highlight, to show;
д) висловлення наукових ідей: to suggest, to introduce;
е) покликання на когось / щось: to refer.
Наприклад: We therefore produce not some tidy artifact, logical formula, or ‘deep’ tree structure, but a still open-ended exegesis of yet farther-reaching issues [195]. At the same time, populist politics will precisely (and ‘democratically’) refer to the resentment among the people against further immigration [164]; This transformation involves both ‘re-structuring’ of relations between the economic, political and social domains (including the commodification and marketisation of fields like education – it becomes subject to the economic logic of the market) and the ‘re-scaling’ of relations between different scales of social life – the global, the regional (e.g. the European Union), the national, and the local [175].
Як уже зауважувалося, крім відображення дії об’єкта пізнання та його оцінки в семантично завершених частинах описового типу представлено також і різноманітні класифікації. При проведенні класифікацій їхніми принципами можуть бути [48, с. 177]: 1) досліджуваний об’єкт; 2) метод дослідження; 3) структура досліджуваного об’єкта; 4) властивості об’єкта; 5) територія. У логіці визначають три основні правила поділу понять [56, с. 28]: 1) правило несумісності: обсяги видових понять не повинні накладатися (перехрещуватися); 2) правило послідовності: не можна поділяти відразу за кількома підставами; 3) правило співрозмірності: сума обсягів видових понять має дорівнювати обсягові родового поняття.
Наведемо приклад класифікаційного різновиду семантично завершеної частини описового типу, притаманного науковим ЕТ: The basic premise of the Iterative Semantic Processing (ISP) Paradigm is that the preservation (or loss) of semantic representations during successive iterative translations between source and target, target and source, source and target, and so on, can be best described as one of three possible dynamical system states: point attractors (i.e., invariant semantic representations), limit cycles (i.e., steady-state variant but predictable cross-language mappings) and chaotic cycles (i.e., variant mappings with rapid short-term information loss) [204].
Принципом класифікаційного поділу в цьому прикладі є властивості досліджуваного об’єкта (в результаті виокремлюються певні стани динамічної системи) (point attractors (i.e., invariant semantic representations), limit cycles (i.e., steady-state variant but predictable cross-language mappings) and chaotic cycles (i.e., variant mappings with rapid short-term information loss))).
Семантично завершені частини оповідного типу становлять хронологічне відображення дії суб’єкта, розчленованої на послідовно змінювані етапи [51, с. 154]. Варто зауважити, що такі частини тексту відображають динамічний характер дій суб’єкта.
Як приклад семантично завершеної частини оповідного типу, розглянемо уривок із розташованого під гіперпосиланням Text Grammar Revisited [194] англомовного наукового ЕТ “Text Grammar Revisited” (див. Додаток Б.10) персональної ВС професора Роберта де Богранда [190]. Динамічний характер дій передається в згаданому електронному тексті в п’яти семантично завершених частинах, із яких складається цей ЕТ, переважним чином, за допомогою дієслів.
Так, зокрема, перша семантично завершена частина, що обмежується першим абзацом, інформує про становлення лінгвістики тексту в часи, коли науковець розпочав власні дослідження в цій галузі. Зазначена семантично завершена частина містить такі дієслова: to make; to find; to arise; to refer; to discover; to adopt; to figure; to appear (When I first made contact with text linguistics as a student in the mid-1970s, the field was in the process of gradually finding its identity. A convention had recently arisen of referring to previous work in linguistics as sentence linguistics. As far as I can discover, this term was nowhere adopted by the research in question, and still does not figure in language programmes).
У свою чергу, в другій семантично завершеній частині, що обмежується другим абзацом, йдеться про наявність різноманітних підходів до речення як основного об’єкта лінгвістичного дослідження. Для передавання динамічного характеру дій у цій семантично завершеній частині використовуються дієслова to deconstruct; to use; to detect; to define; to seem; to enable; to shift; to invoke (Yet the consensus on the “central place” of the sentence was merely apparent, being deconstructed by the marked diversity among linguistic approaches. A careful examination of how the term was actually used in the discourses of linguists will detect a corresponding diversity of senses and meanings (Beaugrande 1999). A field which does not define its “primary datum” in a consistent and consensual way might seem to be a paradox. But the inconsistency has had the strategic value of enabling the field to shift its views of linguistic issues along a sequence of incisive steps while invoking the “sentence” as its guarantor of continuity and solidity).
Відповідно, в третій семантично завершеній частині, що обмежується третім абзацом, мова йде про сутність першого з трьох кроків до аналізу речення як основного об’єкта лінгвістичного дослідження. Ця семантично завершена частина визначається дієсловами to highlight; to accept; to make; to utter; to reveal; to resemble; to propose; to consign тощо (For the purposes of the present paper, I shall highlight just three of these steps. In the first step, notwithstanding its already quoted status as “the ideal type of syntagm”, Saussure (1916/1966, 106), did not accept the “widely held theory making sentences the concrete units of language”, because the “totality of sentences that could be uttered” would reveal “immense diversity”; and “in no way do they resemble each other” (1916/1966, 106). So he proposed to consign it “to speaking [parole], not to language [langue]” (1916/1966, 106)).
У четвертій семантично завершеній частині, що обмежується четвертим абзацом, наведено інформацію про сутність другого з трьох кроків до аналізу речення як основного об’єкта лінгвістичного дослідження. Вона містить дієслова to reflect; to counsel; to observe; to lead; to define; to speak; to include; to increase; to admit (Our second step was in some ways the dialectical antithesis of the first. Reflecting his own training in fieldwork, Bloomfield counselled “the linguist” to “observe all speech forms impartially” (1933, 22). This counsel led him to define the sentence as an observable entity, namely: “a linguistic form” that is “spoken alone” and “not included in any larger (complex) linguistic form” (1933, 170, 179).1 Yet this definition would substantially increase any “immense diversity” by admitting numerous grammatical patterns that are not sentences by other definitions […]).
У свою чергу, в п’ятій семантично завершеній частині, що обмежується п’ятим абзацом, йдеться про сутність третього кроку до аналізу речення як основного об’єкта лінгвістичного дослідження. Для передавання динамічного характеру дій у цій семантично завершеній частині використовуються дієслова to resemble; to see; to utter; to propose; to reconstruct; to generate; to found; to formulate; to convert; to derive; to transform (Our third step might resemble a dialectical antithesis to the other two. Far from seeing only “immense diversity” in the “totality of sentences that could be uttered” (Saussure), Chomsky (1957, 48, 54) proposed a “grammar” to “reconstruct formal relations among utterances in terms” of “structure” and to “generate exactly the grammatical sentences”. Indeed, his “transformational grammar” was founded squarely on the notion that the sentences of a language are not diverse but uniform – so much so that “rules” can be formulated to convert (derive, transform) any one sentence structure into any other).
Аналізуючи наукові електронні тексти, ми виявили наявність у цих текстах семантично завершених частин змішаного – оповідно-описового – типу. Семантично завершені частини такого типу нерідко супроводжуються візуальними засобами передавання інформації – схемами, рисунками тощо [51, с. 161].
Розглянемо, наприклад, уривок з англомовного наукового ЕТ Critical Discourse Analysis and Citizenship [176] (див. Додаток Б.16) персональної ВС професора Нормана Феарклафа [178]. Перша семантично завершена частина аналізованого уривку з наукового електронного тексту, за рахунок того, що містить подану Норманом Феарклафом схему, є семантично завершеною частиною оповідно-описового типу. Вона, поряд із оповіддю, наводить і схематичне зображення чотирьох взаємопов’язаних аспектів дослідження. Саме завдяки введенню до оповіді в досліджуваному уривкові такої схеми, власне, й урізноманітнюється сам характер оповіді.
У праці [51, с. 162-163] відзначається, що семантично завершені частини-роздуми співвідносні з такими формами знання, як поняття, гіпотеза, теорія, закон. Ці форми послідовно відображають рух пізнання по спіралі – від первинного уявлення про новий об’єкт (і, відповідно, формування первинного поняття) до перевірки цього уявлення й установлення остаточного – для певного етапу пізнання – поняття (первинне поняття часом не витримує перевірки – це відбувається тоді, коли терміни суперечать сутності понять).
У семантично завершених частинах-роздумах відображається механізм пізнавального процесу: структура умовиводу в доведенні чи спростуванні містить засновки й висновки, тези – аргументи – висновки. Семантико-синтаксичне розгортання змісту відображає пізнавальний рух: спершу окреслюють (називають) явище, а потім з’ясовують його сутність; установлюють зміни й аналізують їхні причини тощо.
Слід особливо наголосити на тому, що використання мовних засобів у наукових текстах неодмінно однозначне – на відміну від текстів інших стилів. Недвозначне використання мовних засобів забезпечує інформаційну однорідність наукових текстів – більшості з них не властива підтекстова (в термінах І.Р.Гальперіна [10, с. 27], змістовно-підтекстова інформація).
Информация о работе Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов