Аналіз основних елементів оборотного капіталу підприємства та управління ними

     • математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового  елемента комплексного аналізу –  інтегрального показника фінансового  стану підприємства;

     • комплексний аналіз на основі визначення загальної оцінки комерційної надійності підприємства;

     • комплексний аналіз на основі моделей  прогнозування банкрутства підприємства;

     • модель інтерпретації результатів  комплексного фінансового аналізу  та формування майбутніх трендів  фінансово-господарської діяльності підприємства.

     Ключовим  елементом процедури комплексного аналізу фінансового стану підприємства є побудова моделі обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрунтований відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури комплексного аналізу органічний синтез математичних, статистичних та аналітичних методів дослідження. Модель обробки вхідної інформаційної бази складається з таких етапів:

     І етап: замовник комплексного аналізу забезпечує постановку цільової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. Адекватна постановка цільової функції має сформувати чітке розуміння мети комплексного аналізу в окремо взятому випадку, а також специфіки цього випадку. Таким чином, до виконавців дослідження підприємства доводиться цільова функція комплексного фінансового аналізу, яка передбачає такі елементи:

     • об'єкт дослідження та його специфіка (зокрема, галузева приналежність, форма  власності, величина підприємства, ринкова  позиція та рівень монополізації  галузі тощо);

     • інформаційна база та її часові лаги (насамперед фінансова звітність за зіставні часові проміжки);

     • мета та завдання проведення дослідження (зокрема, ідентифікація ділової  надійності, оцінка кредитоспроможності, прогнозування банкрутства тощо);

     • сукупність напрямків аналізу фінансово-господарської  діяльності підприємства, які є складовими узагальнюючого інтегрального показника (ефективність підприємницької діяльності, ризикованість діяльності, довгострокові  та короткострокові перспективи  платоспроможності, ефективність управління підприємством тощо);

     • форма подання кінцевої (вихідної) інформації (визначення абсолютної величини інтегрального показника, формування порівняльної таблиці тощо);

     • методика формування пропозиції щодо провадження заходів з метою  забезпечення досягнення мети комплексного фінансового аналізу.

     Тобто, перший етап полягає у формування методологічної основи моделі обробки  вхідної інформаційної бази.

     ІІ етап: передбачається обґрунтування процедур та проведення первинної обробки, узагальнення та консолідації вхідної фінансової інформації. Практична реалізація такої первинної обробки інформації має відповідати критеріям оперативності формування та отримання готової для подальшої математичної обробки фінансової інформації.

     Отже, для забезпечення виконання завдань, які ставляться на другому етапі  моделі, що розглядається, реалізується така сукупність ітерацій:

     • групування інформаційних джерел відповідно до визначених напрямків дослідження  фінансового стану об'єкта аналізу  та формування об'єктів спостереження (зокрема, платоспроможність, ділова активність, фінансові результати, майно підприємства тощо);

     • формування відповідно до специфіки  цільової функції сукупності фінансових показників та коефіцієнтів як форми  узагальнення даних за згрупованими інформаційними джерелами;

     • обґрунтування вибору форм обробки  вхідної інформації відповідно до визначеної сукупності показників.

     ІІІ етап: передбачає забезпечення технічної реалізації методичних засад, визначених на першому етапі моделі, на основі обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження. При цьому забезпечується вибір необхідної методики (поєднання математичних, статистичних та/або аналітичних моделей) консолідації результатів первинної обробки вхідної інформації за певними напрямками дослідження, визначення структури та порядку формування цільового інтегрального показника як вихідної інформації комплексного фінансового аналізу. Ефективність комплексного фінансового аналізу та адекватність кінцевих результатів поставленим завданням не в останню чергу забезпечується доцільністю вибору інструментарію, що здійснюється на даному етапі, та обгрунтованістю такого вибору.

     Інструментарій, що може бути використаний виконавцем комплексного аналізу для обробки  вхідної фінансової інформації, широко представлений у літературі з  питань фінансового аналізу цілим  рядом формалізованих методик, які, відповідно до специфіки їх загальних  характеристик, можна об'єднати у  три великі групи:

     • ранжування фінансових показників та коефіцієнтів;

     • розрахунок інтегрального показника фінансового стану підприємства;

     • порівняння розрахункових показників з еталонними величинами.

     Отримання формалізованих даних математичного, статистичного та аналітичного узагальнення вхідної фінансової інформації щодо підприємства — об'єкта дослідження  не завершує процедури комплексного фінансового аналізу, оскільки вони потребують відповідної інтерпретації  та пояснення, яке відбувається на четвертому етапі моделі обробки вхідної інформаційної бази.

     IV етап: інтерпретація результатів обробки фінансової інформації має здійснюватися виходячи зі сталої однозначної системи критеріїв, що відповідають напрямкам комплексного аналізу та запитам замовників дослідження. При цьому формулювання висновків щодо об'єкта дослідження на підставі проведених розрахунків не тільки дає можливість замовникам комплексного аналізу одержати відповіді на поставлені ними питання, а й є основою прогнозування зміни економічного потенціалу об'єкта дослідження.

     V ЕТАП: процес формування сценаріїв майбутнього тренду фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

     11.2. Методичні основи  проведення комплексної  оцінки фінансового  стану підприємства

     Загалом для з'ясування специфіки управління комплексним фінансовим аналізом на етапі обробки вхідної інформаційної  бази, інтерпретації результатів  обробки та формування трендів подальшого розвитку фінансово-господарської  діяльності підприємства доцільно ознайомитись з існуючими методиками [16; 28], що взяті за основу. Для спрощення розуміння методик та алгоритмів, які пропонуються для розгляду, подамо їх у формі практичного прикладу їх використання.

 

     Модель  комплексного аналізу  на основі формування ранжованого ряду фінансових показників та коефіцієнтів можна розглянути на одному з наведених нижче алгоритмів.

     Ранжування фінансових показників та коефіцієнтів забезпечується відповідно до таких припущень (результуючі дані першого та другого етапів):

     • об'єктом дослідження є ВАТ  «Галактон»;

     • визначено напрямки дослідження:

        - майновий стан (А),

        - ліквідність та платоспроможність (L),

        - рентабельність (R),

        - акціонерний капітал (Е);

     • сформовано сукупність цільових показників;

     • визначено інтервали для ранжування розрахункових значень кожного із цільових показників (межі інтервалів залежать від специфіки підприємства; вони можуть вільно варіювати відповідно до цілей та завдань комплексного аналізу, які ставляться його замовниками. При цьому основою для обгрунтування встановлення тих чи інших меж інтервалів може слугувати досвід попередніх комплексних досліджень підприємства, нормативно-правові вимоги, індикативні показники, розроблені вітчизняними і зарубіжними практиками та науковцями тощо);

     • визначення рангу кожного інтервалу  – порядок рангу того чи іншого інтервалу має враховувати поточну  ринкову позицію підприємства та його цілей у довгостроковому  періоді:

 

     • формою подання кінцевої інформації визначено:

         - порядок рангу кожного фінансового показника чи коефіцієнта;

         - розрахунок сукупного  рангу підприємства; сукупний ранг  визначається як сума рангів  окремих елементів сукупності  цільових показників (відповідно, максимальне  значення сукупного рангу становить  30 – добуток кількості цільових  показників та максимального  рангу), а також приведений ранг  підприємства шляхом його приведення  до інтервалу [від –3 до 3], приймаючи  рівнозначними кожен із напрямків  дослідження (окремі коефіцієнти  в межах напрямків дослідження  мають однакову вагу).

     Абсолютне значення приведеного рангу підприємства розраховується за такою формулою:

      ,  (11.1)

де α_i – коефіцієнти ваги напрямків дослідження; β^j_i – коефіцієнти ваги цільових показників за окремими напрямками відповідно.

     Зважаючи  на викладені вище припущення про  рівнозначність напрямків дослідження  та цільових показників, формула 11.1 матиме такий вигляд:

      ,     (11.2)

     Для цілей комплексного фінансового  аналізу відповідно до запитів замовників дослідження розглянутий алгоритм ранжування фінансових показників та коефіцієнтів може бути ускладнений заміною та/або введенням додаткових напрямків дослідження, розширенням системи цільових показників, зміною ваги фінансових показників та коефіцієнтів у структурі загального рангу підприємства.

     Специфіка розглянутого алгоритму дає змогу  рекомендувати його для застосування у разі необхідності вирішення специфічних  завдань, які постають перед виконавцями  та користувачами комплексного фінансового  аналізу, а саме:

     • деталізоване відстеження ситуації щодо окремих фінансових індикаторів, які використовуються під час  дослідження;

     • формування потенційних напрямків  впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства з метою реалізації його економічного потенціалу;

     • ідентифікація слабких місць  підприємства, які проявляються у  формі незадовільного рівня значень  цільових показників, що є індикаторами за відповідними напрямками фінансово-господарської  діяльності.

 

     Модель  комплексного аналізу  на основі порівняння розрахункових показників із еталонними величинами.

     Відправною  точкою комплексного фінансового аналізу  шляхом обробки вхідної інформаційної  бази на основі здійснення порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами є встановлення меж інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Враховуючи, що основні користувачі цієї форми комплексного аналізу – треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному разі є, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і обов'язково підтверджується незалежним аудитором. При цьому, метою такого дослідження буде не тільки визначення економічного потенціалу підприємства, а й його порівняння з певними ринковим еталоном – сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкової позиції підприємства з погляду ефективності його діяльності порівняно з іншими підприємствами.