Аналіз основних елементів оборотного капіталу підприємства та управління ними

    Внутрішня норма рентабельності інвестицій (R)– це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю, тобто:

           (9.7)

    Внутрішня норма рентабельності є межею, нижче  якої проект має негативну загальну прибутковість. Розраховане для  проекту значення R має порівнюватися  з її нормативним рівнем для проектів такого типу. Значення R розраховується методом добору та перевірки послідовних значень r з використанням комп’ютерних програм або графічно методом побудови функції залежності між NPV та r.

 
 

    9.2. Аналіз інвестицій  в цінні папери

    Крім  капітальних, розрізняють також  фінансові інвестиції. Мета аналізу  фінансових інвестицій полягає у  виборі цінних паперів, які інвестор може оцінити, порівняти з іншими та здійснювати операції з ними. Для оцінки інвестиційних якостей  цінних паперів інвестор повинен  прогнозувати їх майбутні ціни та дохідність. Аналіз передбачає ретельне вивчення фінансово-господарського стану емітента, прогнозування його майбутнього  становища в контексті ймовірних  змін зовнішнього середовища, прогнозування  майбутніх доходів емітента та пов’язаних з ними дивідендів і балансової вартості акцій. На основі цих даних роблять  висновки про доцільність вкладень в той чи інший вид фінансових інвестицій.

    Номінальна  вартість акції – це вартість, що вказується на бланку акції. Цей показник виконує інформаційне навантаження і характеризує частку статутного капіталу, яка припадає на одну акцію в момент заснування підприємства.

    Конверсійна вартість – розраховується для привілейованих акцій, в умовах емісії яких передбачена можливість їх конвертації у звичайні акції.

    Балансова вартість акції – це відношення вартості чистих активів до загальної кількості акцій.

    Ліквідаційна  вартість акції визначається в момент ліквідації товариства і показує, яка частина вартості активів за цінами можливої реалізації припадає на одну акцію.

    Курсова (поточна ринкова) ціна акції – ціна, за якою акція котирується (оцінюється) на вторинному ринку цінних паперів. Курсова ціна залежить від різних факторів: кон’юнктури ринку, ринкової норми прибутку, величини та динаміки дивідендів тощо. В основі її визначення лежить принцип зіставлення доходу за даною акцією з ринковою нормою прибутку.

    Акції набувають певних характеристик  в залежності від галузевої підпорядкованості  емітента, його місця на ринку, стадій життєвого циклу підприємства. В  зарубіжній практиці оцінки якості акцій  розрізняють акції таких типів:

• акції з “блакитними корінцями” – випускають лідери галузі. Дивіденди на такі акції стабільні, нівестиції в них безпечні;
• дохідні акції – акції підприємств, продукція яких завжди користується попитом, оскільки задовольняє життєві потреби людей. Дивіденди на них перевищують середній рівень, вартість акцій постійно зростає;
• акції зростання – емітують їх високоприбуткові корпорації, що намагаються вести НДДКР, вкладати кошти в розвиток виробництва та розширення ринків збуту. Вони дають низькі поточні дивіденди, а інвестори сподіваються на майбутнє зростання вартості акцій і розміру дивідендів;
• циклічні акції – характеризуються особливою чутливістю до стадій відтворювального циклу чи пов’язані з сезонним характером виробництва підприємства. Дивіденди і вартість цих акцій коливаються в залежності від ритму ділової активності. Інвесторів привблює можливість отримання доходу за рахунок купівлі цих акцій у період спаду і продажу в період зростання;
• захищені акції – випускають підприємства, що є досить стійкими до коливань ринкової кон’юнктури. Акції приносять невисокі, але стабільні дивіденди;
• спекулятивні акції – емітуються підприємствами нових галузей виробництва або новоствореними корпораціями. Дуже ризикові через невизначеність результатів майбутньої діяльності.

    Фінансові аналітики постійно відстежують  фінансовий стан, оцінюють різноманітні аспекти господарської діяльності і намагаються прогнозувати перспективи  розвитку емітентів. Підсумком їх роботи є інтегральні показники –  рейтинги, тобто оцінки за класом, рангом чи категорією того чи іншого підприємства, а також емітованих ним цінних паперів. Відокремлюють два підходи  до рейтингової оцінки:

    1. При цьому підході головним показником для обчислення рейтингів є капіталізація компаній, тобто сумарна ринкова вартість емітованих підприємством акцій. Крім того, враховуються ще такі характеристики: розмір обороту чи обсягу продажу, вартість активів, прибуток, власний капітал, рентабельність основних та оборотних активів, ефективність інестицій, прибутковість акціонерного капіталу, дивіденди, балансова вартість акції, відсотки зростання різних параметрів.

    2. При другому підході враховуються такі показники:

• якість управління;
• якість товарів підприємства;
• фінансовий стан;
• використання ресурсів;
• довгострокові капіталовкладення та інновації;
• відповідальність перед суспільством та екологічна безпечність.

    Рейтингові  оцінки акцій і облігацій широко використовуються в країнах із розвиненими  фондовими ринками.

    Для оптимізації напрямів найбільш доцільного вкладення капіталу підприємства акції  також необхідно оцінювати за допомогою системи показників, до яких належать наступні:

    Капіталізована  вартість акцій – визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства:

             (9.8)

де К_ва – капіталізована вартість акцій; Q – кількість емітованих акцій; А_р – ринкова вартість акції.

    Віддача акціонерного капіталу – показує темп зростання вкладеного акціонерного капіталу:

             (9.9)

    або       (9.10)

де В_ак – віддача акціонерного капіталу; П – сума чистого прибутку; П_р – відсотки за користування позиковими коштами; К_А – балансова вартість акціонерного капіталу.

    Балансова вартість однієї акції – є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної емітованої акції капіталом акціонерного товариства:

             (9.11)

де А_б – балансова вартість однієї акції; Р – розмір страхового (резервного) фонду.

    Співвідношення  ринкової і балансової вартості акцій – узагальнюючий показник, що свідчить про успіх (невдачу) підприємства:

    С_а = А_р / А_б        (9.12)

де С_а – співвідношення балансової і ринкової вартості акції.

    Прибуток  на одну акцію:

             (9.13)

де П_А – прибуток на акцію.

    Дивідендна  віддача акції – показує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, у відношенні до ринкової вартості акції:

             (9.14)

де Д_а – дивідендна віддача акції; Д – розмір нарахованого дивіденду.

    Коефіцієнт  “ціна-дохід” – характеризує зв’язок між ринковою вартістю акції і доходом, що вона приносить. Якщо порівнювати цей показник стосовно акцій кількох підприємств, найбільш інвестиційно привабливими будуть акції з його найменшим значенням:

    k_ц/д = А_р / П_А        (9.15)

де k_ц/д – коефіцієнт “ціна-дохід”.

    Коефіцієнт  платіжності – свідчить  про те, яка чатка прибутку спрямовується на виплату дивідендів:

    k_пл = Д / П_А        (9.16)

де k_пл – коефіцієнт платіжності.

    Коефіцієнт  забезпеченості привілейованих акцій – дає змогу оцінити забезпеченість привілейованих акцій чистими активами емітента, а отже, визначити ступінь захищеності капіталу інвестора:

    k_з = r_АК / Q_пр        (9.17)

де k_з – коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій; r_АК – чисті активи акціонерного товариства; Q_пр – кількість емітованих привілейованих акцій.

Коефіцієнт  ліквідності акцій – характеризує можливість продажу акцій конкретного емітента:

    k_Л = V_проп / V_прод       (9.18)

де k_Л – коефіцієнт ліквідності акцій; V_проп – загальний обсяг пропозиції акцій; V_прод – реальний обсяг продажу акцій.

Коефіцієнт  “пропозиції-попиту” – свідчить про співвідношення цін пропозиції та попиту:

    k_п/п = Ц_проп / Ц_поп       (9.19)

де k_п/п – коефіцієнт “пропозиції-попиту”; Ц_проп – ціна пропозиції акцій; Ц_поп – ціна.

    Коефіцієнт  обігу акцій – дає змогу визначити обсяг обігу акцій конкретного емітента і є різновидом показників ліквідності:

    k_ОБ = V_прод / К_ва       (9.20)

де k_ОБ – коефіцієнт обігу акцій.

    Конверсійна премія – характеризує доходи (збитки) інвестора за конвертації облігацій в акції:

    П_к = А_р – О_к        (9.21)

де П_к – конверсійна премія; О_к – ціна конверсії.

Коефіцієнт  конверсії – показує скільки акцій отримано в обмін на конвертовану облігацію:

    k_к = О_нк / О_к        (9.22)

де k_к – коефіцієнт конверсії; О_нк – номінальна вартість конвертованої облігації.

    Оцінка  вартості цінних паперів за допомогою  фінансових розрахунків уможливлює визначення лише прогнозної дохідності цінних паперів, приведеної до поточної вартості грошей.

    Ціни  і дохідність облігацій, поряд з макроекономічними умовами (загальний середньоринковий рівень дохідності інвестицій, рівень банківського депозитного відсотка тощо), залежать також від умов, на яких вони емітовані, і способу виплати доходу:

- вартість облігації, дохід на яку сплачується як різниця між цінами придбання і погашення:

    В_н = Н / (1+g)ⁿ       (9.23)

де В_н – розрахункова вартість облігації, дохід на яку сплачується як різниця між цінами придбання і погашення; Н – номінальна вартість облігації; g – рівень дохідності конкретної облігації; n – термін, що залишився до погашення.

    - вартість облігації, дохід на  яку сплачується періодично, а  сума боргу погашається наприкінці  обумовленого терміну:

        (9.24)

де В_пер – розрахункова вартість облігації, дохід на яку сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну; П_р – абсолютний розмір відсотка.

    - вартість облігації, дохід на  яку і борг сплачується наприкінці  обумовленого терміну:

            (9.25)

В_т – розрахункова вартість облігації, дохід на яку і борг сплачується наприкінці обумовленого терміну.

    - вартість конвертованої облігації:

    В_ок = А_р · k_k        (9.26)