Проект антикризового управління фінансами підприємства на прикладі ТОВ «Хімрезерв-Дніпро»

Аналіз фінансового результату за допомогою економетричних методів включає: з`ясування чинників, що можуть впливати на обсяг фінансування; формування масиву статистичної інформації; знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); оцінка адекватності моделей, їх економічна інтерпретація і практичне використання.

На основі наведених даних спостережень побудуємо лінійну регресійну модель, яка встановлює залежність збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» від виручки (, – кількість шкіл, що розглядаються):

                                                        (2.2)

де - постійна складова обсягу фінансування yі;

- коефіцієнт регресії; - відхилення фактичних значень розмірів збитків від розрахункових значень показника величини.

Спочатку проведемо оцінку параметрів регресії . Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягаються, коли сума квадратів різниць lі між фактичними значеннями обсягу фінансування та його оцінками є мінімальною, що можна записати як

                                          (2.3.)

Відмітимо, що залишкова варіація (2.3.) є функціоналом від параметрів регресійного рівняння:

                                          (2.4.)

За методом найменших квадратів параметри регресії і є розв’язком системи двох рівнянь:

,

(2.5.)

.

Розв’язок цієї системи має вигляд:

,

(2.6.)

.

Та параметри даної регресії можна знайти, застосувавши такі формули:

              (2.7.)

.

За формулами (2.6.) або (2.7.) знайдемо оцінку параметрів регресії (Додаток Ж). Для вихідних даних про розміри збитків () та виручки від реалізації, що =1363,9; =0,3. Розрахунки було виконано на ПEOM за допомогою пакету електронних таблиць Excel. Тобто лінія регресії має вигляд :

.                                          (2.8.)

На графіку зобразимо лінію регресії залежності розміру збитків від величини виручки разом з фактичними розмірами збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро»:

Рис. 2.1. Фактична та змодельована залежність розміру збитків від виручки ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» у 2006-2008 роках

Якість оцінки середньої величини показника характеризує середньоквадратична помилка регресії , яка є мірилом розкиду фактичних значень показника регресії:

                            .                                          (2.9.)

Розрахувавши за формулою (2.9.) стандартну помилку регресії, отримаємо s=2638,6 тис.грн., тобто 2638,6 тис.грн. – абсолютне стандартне відхилення фактичних збитків відносно розмірів збитків, розрахованих за рівнянням.

Тепер перевіримо якість регресії за допомогою коефіцієнта детермінації:

.                            (2.10.)

Розрахувавши коефіцієнт детермінації (), можна зазначити, що на 31,9% розподіл пояснюється розподілом , тобто розподіл збитків на 31,9% пояснюється величиною виручки, отриманої від реалізації.

Продовжуючи аналіз, перевіримо адекватність моделі (2.8.) за допомогою F-критерію Фішера на відповідність даним спостережень.

Спочатку обчислимо розрахункове значення F-критерію Фішера за формулою:

              .                            (2.11.)

Отримаємо , тоді як табличне значення F-критерію Фішера для обраного рівня значущості α=0,05 та ступенів вільності к1=1, к2=9 буде таким:. А оскільки розрахункове значення F-критерію Фішера менше за табличне, то модель не є адекватною, тобто між та існує залежність (але вона дуже низька).

Тепер перевіримо значимість параметрів регресії а0 та а1, які оцінено. Це можна зробити, використовуючи t-статистику:

                                          (2.12.)

Провівши розрахунки за формулами (2.12.), отримаємо такі розрахункові значення t-статистики , а . Тепер порівняємо їх із t-критерієм Студента, вибраним для рівня значущості α=0,05 та ступенів вільності n-2=11-2=9: . Оскільки розрахункові значення t-статистики для обох параметрів менше табличного t-критерію Студента , то можна зробити висновок з надійністю 95%, що і а0, і а1 не є статистично значущими. Тобто розміри виручки - не відіграють важливої ролі у поясненні обсягів збитків - .

Порахуємо за допомогою отриманої моделі прогнозний обсяг збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» (), при виручці у розмірі 13825,8 тис.грн. (). Це можна зробити за допомогою формули:

.                                          (2.13.)

Тобто , а це означає, що при 13825,8 тис.грн. виручки ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» обсяг їх збитків складе 9856 тис.грн. Тепер розрахуємо межі надійних інтервалів наступним чином: нижня межа - , а верхня межа , де розраховується так:

.                            (2.14.)

Розрахувавши за цими формулами довірчий інтервал для прогнозного значення показника, зазначимо, що розмір збитків буде дорівнювати 9856 тис.грн., а інтервал надійності цього прогнозного значення може коливатись від 9579,6 тис.грн. до 9592,4 тис.грн.

Для оцінки впливу на економічний показник розміру збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» фактора величина виручки від реалізації продукції без урахування одиниць виміру використовують коефіцієнт еластичності, який обчислюється за формулою:

                            (2.15.)

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться показник, якщо фактор зміниться на один відсоток (ДодатокЖ).

Коефіцієнт еластичності можна обчислювати на основі середніх значень змінних:

.                                                        (2.16.)

Розрахувавши коефіцієнт еластичності на основі середніх значень змінних (), можна стверджувати, що при зміні розміру виручки від реалізації продукції на 1%, обсяг збитків зменшиться на 0,23%.

Розглянувши залежність обсягу збитків від розміру виручки і побудувавши модель цієї залежності, перейдемо до аналізу впливу собівартості реалізованої продукції - на обсяги збитків :

                                          (2.17.)

де - постійна складова обсягу фінансування dі (початок відліку); - коефіцієнт регресії; - відхилення фактичних розмірів збитків від розрахункових значень показника .

Дані про собівартість реалізованої продукції ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» наведено у таблиці 2.21. Оцінку параметрів даної регресії можна провести за такими формулами:

                                          (2.19.)

Провівши розрахунки за формулами (2.19.), отримаємо =0,5,
=-2002,2, отже розрахована лінійна модель регресії має вигляд:

                                          (2.20.)

Побудуємо дану лінію регресії на графіку, а також порівняємо її з фактичними обсягами збитків ТОВ "Хімрезерв-Дніпро" в залежності від собівартості:

Рис. 2.3. Фактична та змодельована залежність збитковості ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» від собівартості його продукції у 2006-2008 роках

Точність апроксимації фактичних даних рівнянням (2.20.) характеризує величина середньоквадратичної помилки регресії s=1946,7 тис.грн., що відносно середньовибіркового значення обсягів збитків 33,4%.

Коефіцієнт детермінації для даної моделі – =0,6293. Це означає, що модель (2.20.) на 62,93% пояснює відмінність величин збитків; решта 37,07% зумовлена факторами, які лежать поза межами моделі.

Перевіримо адекватність лінійної моделі за F- критерієм Фішера. Для цього за статистичними таблицями F- розподілу Фішера для 5%-ого рівня значимості та при ступенях вільності відповідно 1 і n-2=11-2=9 знайдемо критичне значення:F0,05;9 =5,12. Розраховане значення F- критерію Фішера відповідно дорівнює 15,28 (Додаток И). Тож, оскільки розрахункове значення F-критерію Фішера більше за табличне, то модель є адекватною, тобто між та існує залежність.

Тепер перевіримо значимість параметрів регресії b0 та b1, використовуючи t-статистику. Відношення параметра b1 до свого стандартного відхилення Ѕb1 дорівнює: tb1=3,91, а відношення b0 до свого стандартного відхилення Ѕb0 дорівнює: tb0=-0,98, тоді як t-критерій Студента, вибраний для рівня значущості α=0,05 та ступенів вільності n-2=11-2=9: . Оскільки розрахункове значення t-статистики для b1 більше табличного t-критерію Студента , то можна зробити висновок з надійністю 95%, що b1 є статистично значущими, тоді як b0 не є статистично значущим параметром. Тобто розмір собівартості - відіграє більш важливу роль у поясненні обсягів збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» - , ніж розмір виручки від реалізації.

Порахуємо за допомогою отриманої моделі прогнозний обсяг збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» () при собівартості продукції 15708 тис.грн. (). Це можна зробити за допомогою формули:

.                                          (2.21.)

Тобто , а це означає, що при собівартості продукції 15708 тис.грн. ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» обсяг його збитків буде дорівнювати 9664,9 тис.грн. Тепер розрахуємо межі надійних інтервалів наступним чином: нижня межа - , а верхня межа , де розраховується так:

.                                          (2.22.)

Тепер для оцінки впливу на збитковість ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» фактора собівартості без урахування одиниць виміру використаємо коефіцієнт еластичності, який обчислюється за формулою:

                                                        (2.23.)

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться показник, якщо фактор зміниться на один відсоток (Додаток И).

Коефіцієнт еластичності можна обчислювати на основі середніх значень змінних:

.                                                        (2.24.)

Розрахувавши коефіцієнт еластичності на основі середніх значень змінних (), можна стверджувати, що при зміні собівартості на 1%, обсяг збитків збільшиться на 1,34%.

На рис. К.1. та рис. К.2. (Додаток К) наведено графіки коефіцієнтів еластичності , . Аналізуючи показники еластичності двох функцій потрібно відмітити, що збільшення розмірів собівартості на 1% призведе до більшого збільшення збитків, ніж збільшення на 1% виручки (очевидно, що Keki <Kexi)

Порівняльний аналіз економетричних моделей (2.8.) і (2.20.) показує, що нахил ai у регресії (2.8.), який дорівнює 0,32, менший за нахил bi =0,5 у регресії (2.20.). Тобто, якщо розмір виручки по рокам зростатиме на одну одиницю, а інші умови залишаться без змін, то обсяг збитків зросте на 0,32 тис.грн. В той же час, якщо на одну одиницю зросте собівартість, то обсяг збитку зросте на 0,5 тис.грн.

Також можна побачити, що економетрична модель (2.8.) пояснює лише 31,9% варіації змінної yі i аж 68,1% зумовлені чинниками, що лежать поза межами моделі, то економетрична модель (2.20.) пояснює 62,93% варіації yі збитків. Це означає, що собівартість впливає на збитковість ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» більш систематично ніж виручка від реалізації продукції.

Таким чином, поглиблений аналіз  закономірностей, що спостерігались при дослідженні обсягів збитків ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» і собівартості, а також виручки від реалізаці продукції ТОВ «Хімрезерв-Дніпро» у 2006-2008 роках, показав, що різниці у виручці від реалізації продукції чинили менший вплив на відмінності в обсягах збитків ніж різниці у собівартості виробленої реалізованої продукції.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ПЛАНУ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ХІМРЕЗЕРВ-ДНІПРО»

3.1. Форми, необхідні передумови та державна підтримка фінансування антикризових заходів на ТОВ «Хімрезерв-Дніпро»

Перехід вітчизняних підприємств до ринкової економіки супроводжується зниженням їх платоспроможності або її втратою. Вихід з кризи більшість підприємств здійснює за рахунок внутрішніх джерел при недостатній кількості або повній відсутності зовнішніх джерел фінансової стабілізації. Недостатня кількість внутрішніх джерел та відсутність зовнішніх джерел не задовольняють потребу в капіталі необхідному для здійснення санації підприємства. Тому часто строки санації підприємства подовжуються, що видно на прикладі підприємств АПК.

Кожне підприємство стоїть перед вибором виду стратегії. Частіше всього користуються двома видами стратегії: захисною стратегією або наступальною стратегією.

Захисна стратегія передбачає: різке скорочення витрат; закриття і розпродаж окремих підрозділів підприємства; скорочення і розпродаж устаткування; скорочення кількості персоналу; скорочення окремих частин ринкового сегмента; зниження відпускних цін і обсягів виробництва та реалізації продукції.

Наступальна стратегія передбачає активні дії: модернізацію устаткування; упровадження нових технологій і ефективного маркетингу; підвищення цін; пошук нових ринків збуту продукції; розробку і реалізацію прогресивної стратегічної концепції контролінгу й управління.