Особливости кредитування пидприемств малого и середньго бизнесу

Приватні небанківські фінансові  посередники, зокрема, дрібні ощадні банки, кредитні спілки або спеціалізовані структури типу перуанських EDPYMEs чи болівійських FFPs, можуть пропонувати  більш вигідні в порівнянні з  комерційними банками продукти, з  погляду вимог по достатності  капіталу, резерву на покриття безнадійних  боргів, гнучкості і безпеці. Деякі  з них можуть займатися мобілізацією ощадних засобів. Багато небанківських  фінансових посередників мають у  своєму розпорядженні багаторічні  досьє на своїх клієнтів-позичальників, що можуть бути адаптовані до оцінки ризику при кредитуванні малих та середніх підприємств із застосуванням методик  визначення рейтингу кредитоспроможності, розроблених для інших ринків.

До нових інструментів мікрофінансування належать кредитні картки і платіжні смарт-карточки. Застосування кредитних карток дає можливість кредиторам скористатися такими перевагами як низькі витрати на проведення трансакцій, простота інформаційного керування  і розширений доступ до клієнтів. МаsterCard і інші емітенти кредитних карток із усією серйозністю відносяться  до тих потенційним можливостям, що відкриває для них ринок  мікрокредитування. Вони враховують те, що в останні роки ринок їхніх  гарантованих клієнтів усе більш  насичується, і тому націлюються  на споживачів з низьким рівнем доходів  як на своїх потенційних і перспективних  клієнтів.

Наприклад, у Домініканській Республіці такі компанії як ADEMI, Banco Popular та MasterCard об'єднали зусилля в цьому  бізнесі і пропонують сьогодні картки MasterCard ADEMI Popular членам ADEMI. Їхні власники можуть одержувати наявні аванси, перевіряти залишки по рахунках і здійснювати  платежі через 60 банкоматів і 45 відділень Banco Popular. Смарт-карточки забезпечують ефективне проведення трансакцій як у секторі депозитів, так і  позикових засобів, однак їхнє застосування в галузі мікрофінансування Латинської Америки та світі в цілому залишається поки обмеженим.

В Україні, як відомо, відбувається стрімкий розвиток платіжних карток, поступово розширюється мережа банкоматів, з’являються нові банківські продукти, які банки пропонують отримати через  платіжні картки. При цьому з подальшим  розвитком даної сфери, на мою  думку, може виникнути можливість надання  невеликих за розміром кредитів малим  та середнім підприємствам через  платіжні картки без подання пакету тих документів, що на даний час  є необхідними.

“Інститути, що займаються мікрокредитуванням” (MFIs) поки повільно здійснюють розробку продуктів, що задовольняють  попит мікропідприємств у частині  інструментів реалізації платежів, захисту  коштів і акумуляції заощаджень. Комерційні, ощадні банки і кредитні союзи  знаходяться в набагато більш  сприятливих умовах для розробки таких продуктів, чим неурядові  організації, оскільки у відношенні останніх не розроблені відповідні регулятивні нормативи, а в ряді країн їм узагалі заборонено приймати депозити в населення.

Проте, розробка мікродепозитних  продуктів у — важлива умова  утримання клієнтів за рахунок надання  їм необхідних послуг, активізації  збору інформації з позичальників  для правильної оцінки кредитного ризику, створення необхідних по розмірах активів  для зм'якшення цього ризику, а  також розширення фінансування кредитних  операцій.

Цікаво, що донедавна інститути  Латинської Америки, що займалися кредитуванням  малого те середнього бізнесу і представляли собою, головним чином, неурядові неприбуткові організації, були фактично цілком залежні  від донорського фінансування в  плані свого подальшого розширення і розвитку. Це змушувало їх фокусувати увагу свого бізнесу як активи, тобто здійснювати розробку кредитних  продуктів і технологій, контролювати і керувати погашенням боргів, скорочувати  адміністративні витрати, зв'язані  з кредитуванням малих і середніх підприємств.

Сьогодні ці інститути, деякі  з який трансформувалися в неприбуткові фінансові заснування, шукають шляхи  для підвищення капіталізації і  розширення обсягу кредитних ресурсів за рахунок запозичення засобів  в офіційних фінансових інститутах. У цьому полягає нова фаза розвитку галузі мікрофінансування, де інший  елемент цього бізнесу — балансові  пасиви — стає таким же важливим, як і активи. На даному етапі домінуючий вплив на ринок будуть робити неприбуткові інститути, оскільки в них є досвід роботи з пасивами і вони мають  кращі умови для мобілізації  капіталу. На думку фахівців, у надалі буде відбуватися подальша розробка нових інвестиційних продуктів, і в цьому контексті необхідність одержання всеосяжної інформації про  результати діяльності МFIs стане ще більш вагомою.

Одним із шляхів подолання  проблеми нестачі пасивів є заручення  підтримкою інвестиційних фондів. Наприклад, інвестиційний фонд Calvert Fund, що базується  в США, приступив недавно до видачі кредитів американським і латиноамериканським інститутам, які займаються кредитуванням малих та середніх підприємств. Інституційні інвестори також можуть об’єднувати свої активи і диверсифікувати ризики за умов інвестування коштів у MFIs країн з новою ринковою економікою через два спеціалізованих фонди — Profound і новий фонд, створений банком Banque Internationale de Luxembourg.

Profound, спеціалізований фінансовий  інститут, що базується в Панамі, здійснює інвестування регіональних  фінансових утворень, що обслуговують  малі те середні підприємства  Латинської Америки. Profound підтримує  ріст регулятивних і ефективних  фінансових посередників завдяки  інвестиціям (чи кредитуванню) у  нові інститути, сформовані спеціалізованими  кредиторами з багатим досвідом  фінансування малих і мікропідприємств, фінансових утворень, створених  діючими комерційними банками,  а також фінансових інститутів, що вже обслуговують мікропідприємства  і шукають шляху розширення  свого бізнесу. На мою думку  практика заснування такого інституту  є доречною і в Україні, що  дасть змогу реально підтримати  новостворювані фінансові інститути,  які спеціалізуються на кредитуванні  малого та середнього бізнесу.

Banque Internationale de Luxembourg оголосив  недавно про створення спеціального  фонду для реалізації таких  видів інвестицій у секторі  мікрофінансування як довгострокові  кредити і вкладення в акції.  Керування фондом, що проводить  операції тільки з інституційними  інвесторами, буде здійснювати  велика європейська фінансова  компанія Аха.

На сьогоднішній день також  є актуальним створення організацій  посередників-гарантів, до яких належать фінансові фонди — гаранти, що здійснюють посередницькі функції, структури яких включають інститут третьої сторони, що виступає посередником між фінансовою установою, що надає  капітал, і мікро позичальником. Наприклад, в Латинській Америці  такі фонди  залучаються до мікрофінансування  ще з 80-х років. Деякі мережі таких  фондів, зокрема Accion International та Women’s World Banking, забезпечують гарантії діяльності своїх філій у секторі мікрокредитування. Таким же шляхом йде інша мережа фондів — FINCA та Opportunity International.

Таким чином, мікрофінансування (і, зокрема, мікрокредитування) — важливий сектор фінансового ринку будь-якої відкритої економіки, здатний залучити потенційних інвесторів. Наскільки  швидким буде прогрес мікрокредитування  в світі та в Україні зокрема, сьогодні сказати складно. Для його подальшого розвитку необхідні додаткові  заходи з боку уряду, включаючи контроль процентних ставок, ліквідацію бар'єрів на шляху вступу у фінансовий сектор, поліпшення регулятивного і нормативного середовища й ін. На інституціональному рівні також буде потрібно здійснити  ряд кардинальних змін в управлінській  практиці для удосконалення і  розширення галузі кредитування малого та середнього підприємництва. Банкам і фінансовим компаніям необхідно  розробити такі пакети послуг і технологій по мікрокредитах, що могли б залучати клієнтів і сприяти зниженню трансак-ційних витрат. І, нарешті, одним з найважливіших  елементів технологічного забезпечення процесів мікрокредитування повинні  бути збір детальної і надійної інформації про клієнтів, її всебічний аналіз і оцінка в інтересах підвищення якості обслуговування позичальників.

 

Висновки до теоретичної частини

 

Підприємства малого і  середнього бізнесу в Україні  обслуговуються переважним чином найбільшими  і великими банками країни.

В структурі кредитної  системи України, в тому числі  у регіональних масштабах, відсутні спеціалізовані установи, які обслуговують підприємства малого і середнього бізнесу.

 У вітчизняній банківській  практиці відсутнє пільгове оподаткування  і кредитування банків, які обслуговують  підприємства малого і середнього  бізнесу.

 Для кредитування малого  бізнесу в Україні широко використовуються  кошти міжнародних фінансових  організацій та фондів.

У системі мікрокредитуваня, яке застосовують найбільші і  великі банки країни, широко використовуються скорингові системи оцінки кредитоспроможності  клієнтів – підприємств малого і  середнього бізнесу.

Аби поліпшити стан фінансового  обслуговування підприємств малого і середнього бізнесу в Україні  необхідно, в першу чергу, банківським  установам розробити свої стратегії  виходу на ринок послуг для дрібних  клієнтів, відповідно до цих стратегій  внести зміни у менеджмент, операційну та технологічну діяльність, у сферу  інформаційних технологій, враховуючи особливості функціонування і потреби  клієнтів малого і середнього бізнесу. Також необхідно широко залучати до співпраці західних консультантів  – практиків з банківського обслуговування дрібних підприємців.

 На державному рівні  слід продовжувати роботу спрямовану  на залучення в Україну коштів  міжнародних фондів, кредитно-фінансових  установ, а також забезпечення  доступу до цих ресурсів якнайширшого  кола банків, які відповідають  критеріям прийнятності даних  установ.

 Необхідно стимулювати  банки та небанківські фінансові  установи (зокрема, кредитні спілки, товариства взаємного кредитування  тощо) до розширення мікро- та  інших видів кредитування і  одночасно вдосконалювати законодавче забезпечення їх діяльності; створювати сприятливі умови для громадян і суб'єктів господарювання в отриманні кредитів, у тому числі за рахунок спрощення порядку їх надання, зменшення відсоткових ставок, збільшення строків користування; вдосконалювати механізм державної підтримки підприємств, зокрема суб'єктів малого та середнього бізнесу в отриманні кредитів та розробку національної програми мікрокредитування.

 Для збільшення капіталізації  банків як основи щодо розширення  спектру їхніх активно-пасивних  операцій, у тому числі в сфері  обслуговування клієнтів малого  і середнього бізнесу доцільно:

• на державному рівні сприяти легалізації некримінальних капіталів;
• законодавчо передбачити податкові пільги для банків, які здійснюють реінвестування прибутків у свій капітал;
• на державному рівні сприяти обігу акцій банків на фондовому ринку;
• сприяти залученню коштів населення у капітал банків через формування гібридних капітальних фондів та субординованого боргу;
• спростити процедуру реєстрації статутного капіталу банків, залишивши функції державної реєстрації за НБУ.

 

 

 

ІІ. ПРАКТИЧНА  ЧАСТИНА

 

 

1. Горизонтальний і вертикальний аналіз Балансу і Звіту про фінансові результати

 

Дослідження активів банку  полягає у використанні аналітичних  прийомів, спрямованих на визначення загального обсягу коштів, які перебувають  у розпорядженні банку, їх структури  і динаміки в аналітичному періоді.

Загальний аналіз активів  банку ґрунтується на застосуванні методик вертикального та горизонтального  аналізу, які передбачають обчислення та подальшу оцінку таких показників:

• процентні співвідношення окремих показників з агрегованим показником;
• абсолютні зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базисними);
• темпи зростання або приросту показників в аналітичному періоді.

У процесі вертикального, або структурного аналізу активів  визначається питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем дохідності, а також склад та структура кожного виду активів: кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, високоліквідних та інших активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел фінансування підприємства. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації. Вони, як правило, оформляються в таблиці та графічно у формі секторних або стовпчикових діаграм.

Горизонтальний, або трендовий, аналіз дає змогу вивчити динаміку активів у цілому й окремих  їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренду.

Результати цього аналізу  оформляються графічно у формі стовпчикових діаграм та лінійних графіків, що полегшує визначення лінії тренду.

Вертикальний та горизонтальний аналіз під час загального вивчення активів зазвичай здійснюється одночасно.

На основі даних балансу  Промінвестбанку робимо вертикальний та горизонтальний аналіз балансу за 2008-2010 роки (таблиця 2.1).

 

 

Таблиця 2.1.

Горизонтальний та вертикальний аналіз активів Промінвестбанку

Актив	2008		2009		Відхилення (+,-) в		Темп зроста ння, %	2009		2010		Відхилення (+,-)в		Темп зростання, %
	Сума , тис. грн.	Питома вага , %	Сума , тис. грн.	Питома вага, %	сумі, тис. грн.	питомій вазі, %		Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	сумі, тис. грн.	питомій вазі, %
1. Грошові кошти та їх  еквіваленти	1768792	6,66	3515292	11,62	1746500	4,96	198,74	3515292	11,62	3 605 277	10,41	89985	-1,21	102,56
2. Кошти в інших банках	148187	0,56	3263583	10,79	3115396	10,23	2202,34	3263583	10,79	2 631 603	7,60	-631980	-3,19	80,64
3. Кредити та заборгованість  клієнтів	21988551	82,81	19360769	64,01	-2627782	-18,81	88,05	19360769	64,01	23 621 270	68,24	4260501	4,23	122,01
4. Цінні папери в портфелі  банку на продаж	401761	1,51	746999	2,47	345238	0,96	185,93	746999	2,47	1 310 777	3,79	563778	1,32	175,47
5. Цінні папери в портфелі  банку до погашення	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
6. Інвестиції в асоційовані  компанії	16254	0,06	41	0,00	-16213	-0,06	0,25	41	0,00	41	0,00	0	0,00	100,00
7. Інвестиційна нерухомість	32042	0,12	35285	0,12	3243	0,00	110,12	35285	0,12	139 606	0,40	104321	0,29	395,65
8. Дебіторська заборгованість  щодо поточного податку на  прибуток	94138	0,35	88197	0,29	-5941	-0,06	93,69	88197	0,29	81 453	0,24	-6744	-0,06	92,35
9. Відстрочений податковий  актив	51341	0,19	0	0,00	-51341	-0,19	0,00	0	0,00	737	0,00	737	0,00	0,00
10. Основні засоби та  нематеріальні активи	1979031	7,45	2895392	9,57	916361	2,12	146,30	2895392	9,57	2 877 641	8,31	-17751	-1,26	99,39
11. Інші фінансові активи	30923	0,12	292776	0,97	261853	0,85	946,79	292776	0,97	263 053	0,76	-29723	-0,21	89,85
12. Інші активи	40404	0,15	50256	0,17	9852	0,01	124,38	50256	0,17	84 752	0,24	34496	0,08	168,64
13. Довгострокові активи, призначені для продажу, та  активи групи вибуття	257	0,00	238	0,00	-19	0,00	92,61	238	0,00	79	0,00	-159	0,00	33,19
Усього активів	26551681	100	30248828	100	3697147	-	113,92	30248828	100	34 616 289	100	4367461	-	114,44