Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 23:28, курсовая работа
На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності суб'єктів малого та середнього бізнесу.
Кредит є одним з головних джерел вирішення проблеми забезпечення стабільної роботи та розвитку підприємств різних галузей народного господарства, зокрема малого та середнього бізнесу. Тим паче, що кредит потрібен як вже існуючим підприємствам, так і тим підприємствам, які тільки почали свій розвиток. Малий та середній бізнес за певної підтримки зі сторони держави може найшвидше та найефективніше розв’язувати проблеми економіки України, такі як безробіття, соціальна бідність, стимулювати розвиток конкуренції, що в свою чергу сприятиме економічному зростанню. Отже, застосування кредиту є необхідним елементом процесу функціонування ринкової економіки, а також чи не єдиним джерелом вирішення проблеми забезпечення стабільної, ритмічної роботи підприємств різних галузей народного господарства, зокрема малого бізнесу, тим більше, що кредит потрібен вже існуючому підприємству.
Змінилися терміни надання кредитів. На відміну від трирівневої системи видачі кредитів за рахунок коштів банку при видачі кредитів за лініями KfW і ЄБРР Кредитний Експерт сам проводить всю операцію надання позики: від аналізу наданих документів до повернення кредиту. Надання коштів у триденний термін. Щоправда, для цього позичальнику треба вчасно надати документи про себе.
Переглянуто роль Кредитного Експерта. Надавати кредити може лише сертифікований кредитний працівник або KfW, або ЄБРР, бо вони сформулювали до Кредитного Експерта інші вимоги. За негласною методикою ЄБРР, якщо менеджер банку припускає неповернення позик в обсязі 3-5%, то до нього починають уважно приглядатися.
Коли ж відсоток неповернення сягає 7%, фахівця "бракують" - він вважається або непрофесіоналом, або просто нечистою на руку людиною. У багатьох банках кредитні інспектори отримують бонуси від успішно проведених кредитних операцій, тому не дивно, що вони зацікавлені в правильності прийняття рішень.
До речі, МФБ - виділяє кожному експерту певні ліміти. Простіше кажучи, рішення про надання-ненадання позики приймає не кредитний комітет, а кредитний працівник (звісно, він головою відповідає за ці кошти).
Збільшилися можливості "малих" позичальників. Верхня межа кредиту в ЄБРР становить $125 тис., у лінії KfW - DM 50 тис. Натомість нижню межу не встановлюють. Це дає унікальну можливість приватним підприємцям брати "мікро" кредити від $100. Заставою за такими кредитами може бути побутова техніка, комп'ютери тощо.
До речі, кредитні працівники виокремлюють таку цікаву особливість: до повернення кредиту в $1000 позичальники ставляться прискіпливіше, ніж до погашення позики в $50 тис. Цікаво й те, що приватне підприємство може отримати кредит у $125 тис.
Єдине обмеження стосується торгових підприємств - найбільше, на що вони можуть розраховувати, - це $30 тис. Натомість, якщо та сама торгова фірма, приміром, магазин, бере кредит для налагодження виробництва, то може претендувати на повну суму позики.
Самі українські фінансисти
визнають, що кредитування нині дуже
зрегульоване. Це стосується і позик,
які банки надають із власних
коштів, кредитів за іноземними лініями.
З початком роботи Мікрофінансового
банку український позичальник
отримує цікавого кредитора, який працює
за новими технологіями, українські ж
банки – потужного конкурента,
який неминуче внесе корективи в
роботу кредитних управлінь
Проблеми та перспективи
розвитку малого і середнього підприємництва
в Україні досліджують багато
сучасних вітчизняних науковців. Особлива
увага у наукових дослідженнях вітчизняних
економістів приділяється фінансуванню
малого підприємництва, зокрема розглядаються
позитивні та негативні наслідки
кредитування та необхідність збільшення
обсягів державного фінансування. Незважаючи
на численні здобутки вітчизняних науковців
недостатньо розглянутим є
Малий та середній бізнес є
невід’ємною структурною
Аналіз світового досвіду свідчить, що практично в усіх розвинених країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефективних її напрямів. Навіть у тих країнах, де склалися давні традиції приватного підприємництва, мале підприємництво потребує такої підтримки й одержує її на основі державних програм підтримки малого підприємництва. Одні країни з розвиненою ринковою економікою мають розгалужену та чітко усталену систему державної підтримки малого підприємництва (США, Японія, Німеччина, Франція), в інших же подібна система перебуває у стадії становлення або розвитку.
Для розв'язання проблем економічного й соціального розвитку України на сучасному етапі становлення ринкової економіки слід посилити увагу держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед малого підприємництва, формування відповідної державної політики щодо підтримки підприємництва.
Державна фінансова підтримка малого підприємництва включає насамперед податкові та кредитні методи впливу на цей сектор економіки. Як засвідчує світовий досвід, виважена, диференційована податкова та грошово-кредитна політика справляє вирішальний вплив на формування та подальший розвиток суб'єктів малого підприємництва. Реальні труднощі з фінансуванням є сьогодні чи не найголовнішою проблемою для малого підприємництва України.
Брак достатнього капіталу
в більшості населення, складність,
невигідність, а подекуди й неможливість
одержати позикові кошти гальмують
розвиток малого підприємництва. Отже,
завдання держави - створювати передумови,
що стимулюють вкладання інвестицій
у цей сектор економіки. Підтримка
з боку держави на цьому рівні
має здійснюватися двома
Одним із головних напрямів підтримки малого підприємництва є створення системи кредитної підтримки.
Усі підприємства, навіть ті, справи яких ідуть досить успішно, на майбутнє потребуватимуть фінансування. Воно може використовуватись на такі потреби:
Доступ до сталого фінансування
за доступними процентними ставками
залишається життєво важливим питанням
для представників малих
Головне питання – визначити, що уряд може зробити для сприяння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:
На доступність фінансування впливає система забезпечення позик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб витрачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню придатним сектором позик підприємствам, які мають у цьому потребу, гарантуючи повернення позики у разі неплатоспроможності їх. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця й усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.
Щоб ця програма функціонувала, має існувати комерційна банківська система із зазначеним капіталом. Крім того, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки якусь частку позик не буде сплачено позичальниками, й уряд повинен буде повернути всю позику або її частин кредиторові. Банки в Україні є джерелом кредитування підприємств і задовольняють значну частку діючих бізнесменів.
Кредити на розвиток бізнесу малого та середнього підприємництва видають на сьогоднішній день цілий ряд комерційних банків. Виконують вони це як на основі власних програм, так і сумісних – по лінії Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Програми підтримки малого та середнього бізнесу (в рамках проекту ЕС TACIS) та Німецько-Українського фонду (НУФ), основаного сумісно з Кредитною установою, Нацбанком та Мінфіном України.
Кількість підприємств малого та середнього бізнесу в Україні (таблиця 1.1) збільшується кожний рік.
Таблиця 1.1
Кількість підприємств малого та середнього бізнесу по регіонам України
Регіони України |
Середніх підприємств |
Малих підприємств | ||||
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. | |
Україна |
1073652 |
1125671 |
1168724 |
59548 |
61349 |
60164 |
Автономна Республіка Крим |
44742 |
46836 |
48391 |
2851 |
2993 |
2914 |
Вінницька |
26264 |
27303 |
28234 |
2189 |
2152 |
2034 |
Волинська |
16018 |
16711 |
17366 |
1248 |
1249 |
1199 |
Дніпропетровська |
88385 |
92447 |
95525 |
3997 |
4141 |
3986 |
Донецька |
79395 |
82921 |
85513 |
4560 |
4632 |
4493 |
Житомирська |
20600 |
21725 |
22795 |
1333 |
1354 |
1305 |
Закарпатська |
17709 |
18558 |
19201 |
1270 |
1293 |
1312 |
Запорізька |
42366 |
44184 |
45182 |
1991 |
2023 |
2027 |
Івано-Франківська |
21602 |
22043 |
22435 |
1729 |
1732 |
1620 |
Київська |
39819 |
43179 |
45617 |
2052 |
2154 |
2330 |
Кіровоградська |
21549 |
22070 |
22531 |
1169 |
1199 |
1219 |
Луганська |
37780 |
39270 |
40525 |
2992 |
2985 |
2940 |
Львівська |
55006 |
57112 |
58923 |
3157 |
3279 |
3267 |
Миколаївська |
33821 |
35405 |
36636 |
1948 |
1981 |
1915 |
Одеська |
64611 |
67806 |
70478 |
3246 |
3344 |
3309 |
Полтавська |
31954 |
32907 |
33661 |
2219 |
2271 |
2183 |
Рівненська |
16626 |
17313 |
17957 |
950 |
980 |
989 |
Сумська |
21042 |
21245 |
21641 |
1562 |
1610 |
1571 |
Тернопільська |
18867 |
19223 |
19726 |
1246 |
1304 |
1262 |
Харківська |
68384 |
69911 |
71407 |
2666 |
2744 |
2707 |
Херсонська |
25989 |
26563 |
27221 |
2039 |
2061 |
1930 |
Хмельницька |
22958 |
23803 |
24687 |
1847 |
1923 |
1755 |
Черкаська |
24089 |
25033 |
26018 |
1725 |
1788 |
1651 |
Чернівецька |
13811 |
14565 |
15120 |
876 |
919 |
906 |
Чернігівська |
17195 |
17422 |
17879 |
1291 |
1271 |
1212 |
м. Київ |
192202 |
208111 |
221332 |
6794 |
7338 |
7505 |
м. Севастополь |
10868 |
12005 |
12723 |
601 |
629 |
623 |
Аналізуючи таблицю 1.1 простежується, що на 1 січня 2009 року в Україні налічувалося 1133200 малих та середніх підприємств, в тому числі середніх підприємств - 1073652, та малих підприємств - 59548, а на 1 січня 2009 року кількість малих та середніх підприємств збільшилося до - 1228888 підприємств, в тому числі середніх підприємств - 1168724, та малих підприємств - 60164, тобто загальна кількість підприємств збільшилася на 9568. Підприємства малого та середнього бізнесу працюють у різних галузях економіки, як правило займаються торгівлею, дані наведені у таблиці 1.2 та на рисунку 1.4.
Таблиця 1.2
Кількість підприємств малого та середнього бізнесу по галузях економіки
Галузь економіки |
Середні підприємств |
Малі підприємств | ||||
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. | |
Усього |
1073652 |
1125671 |
1168724 |
59548 |
61349 |
60164 |
у тому числі |
||||||
С/господарство, полювання, лісове господарство |
85342 |
85029 |
84713 |
1450 |
1538 |
1478 |
Рибальство, рибництво |
1606 |
1781 |
1903 |
65 |
55 |
51 |
Промисловість |
112560 |
116113 |
118355 |
6621 |
6668 |
6279 |
видобувна промисловість |
2978 |
3784 |
4435 |
345 |
380 |
382 |
переробна промисловість |
105455 |
108044 |
109520 |
5079 |
5065 |
4712 |
виробництво й розподіл електроенергії, газу й води |
4127 |
4285 |
4400 |
1197 |
1223 |
1185 |
Будівництво |
74020 |
82859 |
87137 |
2914 |
2961 |
2911 |
Торгівля; ремонт машин |
272268 |
283947 |
292728 |
15821 |
15940 |
15032 |
Діяльність готелів |
19323 |
20176 |
20696 |
1591 |
1542 |
1376 |
Діяльність транспорту,зв'язку |
30727 |
33128 |
35075 |
4043 |
4082 |
4004 |
Фінансова діяльність |
11031 |
11939 |
12622 |
6123 |
6462 |
6419 |
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг |
119419 |
135679 |
149567 |
7773 |
8235 |
8433 |
Державне керування |
47369 |
47862 |
48486 |
2865 |
2932 |
2999 |
Утворення |
38411 |
40221 |
41559 |
2336 |
2371 |
2354 |
Охорона здоров'я й надання соціальної допомоги |
25970 |
27333 |
28952 |
1540 |
1614 |
1701 |
Надання послуг |
137916 |
147632 |
156212 |
3950 |
4558 |
4887 |
Домашні господарства |
37 |
1 |
Информация о работе Особливости кредитування пидприемств малого и середньго бизнесу