Міжнародна фінансова система

Через механізм валютних ринків здійснюються: —міжнародні розрахунки; —страхування ва­лютних ризиків; —диверсифікація валютних резервів; —регулювання валютних курсів; —спе­куля­тивні операції; —державне регулювання економіки.

Ринок валютних операцій поділяється на: ринок спот (spot)one-рацій і ринок строкових опера­цій.

На валютному ринку строкових операцій розрізняють:

а) ринок форвардних угод (forward);

б) ринок угод «своп» (swap);

в) ринок ф'ючерсних контрактів (futures);

г) ринок опціонів (options).

Отже, фінансовими інструментами строкового валютного рин­ку є форвардні, свопівські, ф'юче­рсні та опціонні угоди. Оскіль­ки строковий валютний ринок є похідним від валютного ри­нку «спот», зазначені фінансові інструменти називають ще похідними інструментами, або дери­вативами (deriva­tives). Наведений ма­люнок унаочнює структуру сучасного валютного ринку в розрізі окремих його інструментів.

За даними Bank of International Settlements (BIS), на початок 1999 року щоденний обсяг опера­цій «спот» становив більш як $600 млрд збільшившись за останні 10 років на 70 %; форвар­дні опера­ції та операції «своп» складали $900 млрд, збільшившись у зазначений період у 3,75 раза. Для порів­няння: обсяг торгівлі бі­ржовими ф'ючерсами в середньому за день складає $12 млрд.

Слід зазначити, що на біржі стандартного розміру угодою є сума приблизно в $100 тис, а не $5 млн як на ринку «спот» угод. «Дрібні» інвестори віддають перевагу ф'ючерсам та опціонам, а великі — ринку Forex.

На світовому ринку торгівля валютою в основному зосере­джена на міжбанківському валю­т­ному ринку (Forex); торгівля строковими угодами здійснюється на біржі (Chicago Mercantile Ex­change, СМЕ) та у позабіржовий час на позабіржовому елект­ронному ринку (GLOBEX). Торгівля ф'ючерсними угодами на індекс долара США (Dollar Index), яка використовується для хе-джу­вання різноманітних портфельних інвестицій, здійснюється у Нью-Йорку на NYBOT (New York Board of Trade).

Forex є цілодобовим міжбанківським валютним ринком, який не припиняє свою роботу на­віть у вихідні дні та різдвяні свята, незважаючи на те, що у робочі дні ліквідність та активність рин­ку наба­гато вищі. У сучасному вигляді цей ринок існує з липня 1973 року, коли управляючі центральних ба­нків «Групи десяти» домовилися перейти на режим плаваючих обмінних валют­них курсів. Виділяють три основні географічні регіони цього ринку: Азія з центром у Японії; Єв­ропа з центрами у Лондоні та Франкфурті-на-Майні; Америка з центром у США.

Одночасно зі сходом Сонця починаються перші валютні торги в Австрії та Новій Зеландії. Але справжньої активності ринок на­буває з відкриттям ринків Японії — близько 2 години ночі (тут і далі — київський час) з невеликим затишшям приблизно о 5—6 годині ранку (обідня пере­рва). У цей час в основному торгують австралійським доларом, доларом США, маркою ФРН, японсь­кою єною та іншими валютами країн Азії.

Перші європейські валютні дилери починають працювати о 8 годині ранку зі сплеском ак­тивно­сті о 9 годині. У цей час почи­нається одночасна перехресна торгівля європейського та азі­атсь­кого фінансових ринків, ведеться активна торгівля крос-курсами за участю японської єни, з одного боку, та марки ФРН і фунта стер­лінгів — з іншого. Робочий час з 9 до 12 години є чи не найплідні-шим для торгівлі на Forex. З 12 години, із закриттям ринків Азії, спостерігається по­ступове скорочення обсягів торгівлі та сповіль­нення рухомості ринку. Низька активність ринку триває до 15 годи­ни, коли почи­нають роботу перші американські валютні дилери.

Серйозний вплив на європейську торгову сесію фінансових ринків США розпочинається з 15 год. ЗО хв. Початківцям на рин­ку Forex не рекомендують здійснювати угоди у цей час, оскі­льки пе­рехресний ринок Європа—Америка є одним із найнепередба-чуваніших і найдинамічні­ших.

Європейська складова валютного ринку закривається о 20 го­дині (поняття «закривається» щодо ринку Forex розуміється не буквально, а тільки як пониження активності до мінімуму). Далі діяль­ність ринку продовжує поступово затухати з практично по­вним завмиранням прибли­зно о 1 годині ночі, коли на сцені зно­ву з'являються країни Тихоокеанського регіону.

За даними Bank of International Sattlements (BIS), обсяг торгів міжбанківського валютного ринку в середньому за день складав у квітні 1998 р. 1,5 трлн дол. США, збільшившись за останні 10 ро­ків у 2,5 раза. Приблизно 50 % усього обсягу торгівлі припадає на час активної роботи єв­ропейських фі­нансових ринків. Азіатські та американські ринки забезпечують приблизно по 25 % обсягів торгівлі. Детальніший територіальний розподіл обсягів торгівлі цього ринку має такий вигляд (%):

Велика Британія           — 32            Швейцарія                 — 4

США                            —18            Франція                      —4

Японія                                               Австралія

Сінгапур                                            Канада

Німеччина                                         Нідерланди                — 2

Інші країни — 16

Характерними рисами міжнародного ринку обміну валют (forex) є.:

•  ліквідність. Величезні обсяги грошових коштів, що оберта­ються на ринку, та велика кіль­кість його учасників обумовлюють можливість у будь-який момент купити або продати практи­чно необ­межену кількість валюти; спред між ціною купівлі та прода­жу становить 0,001—0,05 %;

•  доступність. Ринок працює 24 години на добу шість днів на тиждень;

•  прозорість. Більшість учасників ринку дізнаються про події одночасно, що ставить всіх їх у рівні умови. Основні економічні показники регулярно публікуються, їх можна спрогнозувати;

•  прогнозованість. Методи наукового та технічного аналізу дають змогу оцінити можливий розвиток подій;

•  термін виконання угоди. З моменту прийняття рішення що­до купівлі-продажу відповідної ва­люти до його реалізації прохо­дить 20—60 секунд.

У межах окремих країн існують національні валютні ринки, які можуть бути поділені на ві­льні — в країнах, де відсутні обме­ження щодо поточних операцій з валютою, та обмежені (не ві­льні) — н країнах, де такі обмеження існують. Тут валютні операції здій­снюються лише на офі­ційному валют­ному ринку, уповноважени­ми установами і за офіційними курсами, котрі встанов­люються регулюва­льними органами.

У деяких країнах одночасно з офіційним допускається існу­вання паралельного валютного ри­нку, де курси валюти трохи від­різняються від офіційного. За відсутності паралельного валю­тно-ю ринку нерідко виникає нелегальний («чорний») валютний ри­нок, операції на якому кара­ються зако­ном.

На кон'юнктуру валютного ринку впливають: обсяг ВНП. гемпи зростання промислового виро­бництва, рівень безробіття, індекс оптових і роздрібних цін, стан основних статей платіж­ного бала­нсу, динаміка відсоткових ставок.

Майже половина всіх угод ринку Forex є опе-пераци «спот» раціями на умовах «спот», тобто належать до касових (поточних) операцій. Такі угоди укладаються за допомо­гою засобів електро­нного зв'язку (торговий термінал Рейтер-дилінг, к-лефон, факс, електронна пошта, ІНТЕРНЕТ), а розрахунки здій­снюються банківськими телеграфними переказами або за допомо-іою електронних систем розрахунків (наприклад СВІФТ).

Сутністю поточних конверсійних операцій є купівля-продаж Млюти на умовах її поставки бан­ками-контрагентами не пізніше

другого робочого дня з дня укладення угоди за курсом, зафіксова­ним у момент укладання угоди. Ринок поточних конверсійних операцій дає можливість контрагентам здійснювати обмін од­нієї валюти на іншу. Менше 5 % операцій цього ринку пов'язані з уго­дами, які обслуговують реаль­ний рух товарів і капіталів, 95 % опе­рацій являють собою суто спекулятивний обіг грошо­вих коштів.

Стандартним у здійсненні операції між двома валютними ди­лерами ринку поточних опера­цій є здійснення котирування ва­лют з використанням двох сторін - - BID та ASK (іноді Offer). Дилер, який робить запит (ASK) стосовно котирування якоїсь конкретної валюти, навмисне на­зиває тільки суму, на яку планує здійснити операцію: наприклад, «здійсніть мені котирування на половинку «кабелю», що означає запит ціни на 0,5 млн GBP/USD. Це робиться для того, щоб ди­лер, який дає котирування, не знав намірів першого. Якщо такий дилер знатиме наміри першого ди­лера, то у нього з'явиться спокуса завищити ціну валюти у разі її' придбання, і навпаки — за­низити ціну під час її продажу.

Остання цифра написання валютного курсу зветься гітсом (pips), або пунктом (point). Ва­лютні дилери, як правило, здійснюють один одному котирування тільки двох останніх цифр, близько де­сят­ків піпсів. Різниця між котируванням на купівлю та продаж є маржею і часто зветься спредом. Єди­ною платою за здійснення операції на ринку «спот» є саме спред. Комісійні на даному сег­менті ва­лютного ринку, як правило, не стягуються.

Строкові операції

Операції з купівлі-продажу валюти з терміном оплати більше двох банківських днів, не ра­ху­ючи дня укладення угоди, відносять до строкових операцій. Строкові операції можуть здійс­нюватися на організованому фі­нансовому ринку — біржі (ф'ючерси, ф'ючерсні операції) та поза ним (форва­рди, форвардні операції).

Умовно строкові операції можна поділити на конверсійні, стра­хові та спекулятивні. Але ва­рто наголосити, що майже у кожній строковій операції присутній елемент спекуляції.

Валютною спекуляцією є діяльність на фінансовому ринку, розрахована на отримання при­бутку від зміни валютних курсів. Ця діяльність передбачає свідоме прийняття валютного ризику.

Серед строкових валютних операцій спекулятивного характе­ру виділяють гру на пони­ження курсу та гру на підвищення курсу валюти. Якщо очікується падіння курсу валюти, ті, хто грає на по­ниження, продають її за існуючим у даний момент форвардним курсом для того, щоб через певний термін поставити покупцям

цю валюту, яку вони, у разі сприятливого для них розвитку кур­су, зможуть дешево купити на ринку, отримавши прибуток у ви­гляді курсової різниці.

Якщо очікується підвищення курсу, гравці на підвищення ску­повують валюту на термін, в надії при його настанні отримати її від продавця за курсом, зафіксованим у момент угоди, і про­дати цю валюту за вищим курсом.

Багато спільного з валютною спекуляцією мають операції «лідз-еид-легз» (leads-and-lags). «Лідз-енд-легз» - - це маніпулю­вання термінами здійснення міжнародних розрахунків в очіку­ванні зміни валютного курсу, відсоткових ставок, оподаткування, введення або відміни валютних обме­жень, погіршання плато­спроможності боржника.

До спекулятивних операцій можна віднести також операції ва­лютного арбітражу. Валют­ний ар­бітраж є операцією, що поєд­нує купівлю (продаж) валюти з подальшим здійсненням контр-операції з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних ринках (просторовий валют­ний арбітраж) або за рахунок курсових коливань протягом певного періоду (часовий валютний арбіт­раж).

Основний принцип валютного арбітражу - - купити валюту дешевше, а продати її дорожче. На сучасному етапі в результаті розвитку електронних засобів зв'язку, швидкого обміну інфор­мацією та розширення обсягу валютних операцій курсові різниці між різними фінансовими рин­ками виникають рідше. Тому прос­торовий валютний арбітраж поступився місцем часовому.

Форвардні операції

Форвардні операції (fwd) здійснюються не на біржі, а на банківському ринку, тобто у вигля-

ді міжбанківських операцій та операцій банків з клієнтурою. Ці строкові операції, як пра­вило, закінчуються поставкою активів, які були предметом угоди. Форвардні операції є угодами з обмін} валют за наперед узгодженим курсом, які укладені сьогодні, але дату валютування від­кладено на пе­вний термін у майбутньому. Форвардні угоди укладаються, як правило, на термін до 1 року з фік­со­ваними датами виконання в один, два, три, шість і 12 місяців.

Форвардні операції здійснюються за форвардним курсом, який відрізняється від курсу по пото­чних операціях на величину фор­вардної маржі. Остання може бути у вигляді премії (курс «фор­вард» вищий за курс «спот») або дисконту (курс «форвард» ниж­чий за курс «спот»). Курси валют за стро­ковими операціями, виз­начені методом премії чи дисконту, мають назву «курси ау­трайт».

Величина форвардної маржі залежить в основному від різниці між відсотковими ставками за однотипними кредитними інстру­ментами у відповідних валютах. Валюти з відносно низькими відсо­тковими ставками котируються з премією проти валют з відносно високими відсотковими ставками.

Розмір дисконту (знижки) або премії стабільніший за курс «спот». Тому, визначаючи курс стро­кової операції на міжбанківському ринку, як правило, вказують тільки величину премії або дисконту. За умов прямого котирування премія додається до кур­су «спот», дисконт — відніма­ється. За непря­мого котирування премія віднімається від курсу «спот», дисконт — додається.

Форвардні операції поділяються на два види:

• угоди «аутрайт» (out-right) — одинична конверсійна опера­ція з датою валютування, від­мінною від дати «спот»;

• угоди «своп» (swap) - - комбінація протилежних конверсій­них операцій з різними датами ва­лютування.

Операції «своп» надзвичайно зручні для банківської практики. Це валютні операції, які по­єд­нують купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на пев­ний термін з тими ж валютами. У цих операціях два партнери домовляються про зустрічні платежі. Поточна (касова) операція здійснюється за курсом «спот». У строковій контругоді цей курс коригу­ється з урахуванням премії або дисконту залежно від руху валютного курсу. Операції «своп» дуже часто застосовуються при роботі на спот-ринку і є одноденними свопами.

Форварди використовуються здебільшого великими зовніш­ньо-торговельними фірмами для хе­джування валютних ризиків, їм значно зручніше укласти індивідуальну угоду з банком щодо майбут­ньої конверсії однієї валюти в іншу, аніж виходити на бі­ржу для купівлі фЧочерсних угод, оскільки: 1) форвардна угода дає можливість вибору необхідного терміну обміну валют; 2) фо­рвардний ринок гнучкий у визначенні суми форварду. Разом з тим вадою форвардних угод порі­вняно з ф'ючерсами є те, що га­рантією виконання форвардної угоди є тільки банк, тоді як за ф'ю­черсною угодою гарантом є біржа.