Міжнародна фінансова система

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Марта 2012 в 20:14, курс лекций

Описание работы

Певна частина міжнародних відносин пере¬дбачає рух грошових коштів. Спочатку останні у різних формах акумулюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, створюючи їхні фінансові ресурси, а згодом витрача¬ються за певними напрямами.

Работа содержит 8 файлов

МФ Лекция 1 Междунарю фин. система..doc

— 96.00 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 10 Моделир. вал. рынков.doc

— 107.67 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 2 Междунар. фин. орг..doc

— 280.65 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 3 Рынки валют.doc

— 493.62 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 4 Междунар кредит. рынок.doc

— 728.63 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 5 Междунар инвестиции.doc

— 162.49 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 6 Междунар. банк. розр..doc

— 85.00 Кб (Открыть, Скачать)

МФ Лекция 7 РЦБ.doc

— 45.00 Кб (Скачать)


Лекція 7. Ринок цінних паперів

 

 

Однією із складових світового фінансового ринку є ринок капіталів, на якому формують­ся попит і пропозиція на середньострокові та довгострокові фі­нансові активи. На ринку капіталів обертаються цінні папери (акції, облігації, похідні цінні папери (деривативи), векселі, депо­зита­рні розписки) терміном більше одного року.

До світового ринку капіталів належать, зокрема, ринок єврооблігацій, ринок євроакцій, ри­нок євровекселів та євроринки ін­ших фінансових інструментів, які обертаються більше одного ро­ку. Ринок євровекселів почав формуватися 1981 року з появою коротко- та довгострокових єв­ровекселів.

Світовий ринок облігацій

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Основна відмінність між ними у тому, що перші продаються на певній біржі, тоді як другі не обов'яз­ково котируються у певному географічному місці. На сучасному ета­пі емісія єврооблігацій значно перевищує емісію іноземних облігацій.

Іноземні облігації — це цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансо­вому центрі в національній валюті. їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає принципам євроринків.

Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеці­альні назви: Yankee Bonds — у США, Samourai Bonds — в Японії, Bulldog Bonds — у Великобританії, Chocolate Bonds — у Швейцарії.

Єврооблігації є борговими зобов'язаннями, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євроринку. Як правило, такі облігації розміщуються одночасно на фі­нансових ринках декількох країн. Валюта єврооблігаційної пози­ки для кредиторів є іноземною, хоча для окремих кредиторів може бути й національною. Гарантійне розміщення єврооблігацій здійснюється емісійним синдикатом.

Єврооблігації мають декілька різновидів:

— звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;

— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використову­ються у період різких коливань відсоткових ставок);

— облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід мен­ший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;

— облігації з нульовим купоном, відсотки по яких враховують­ся при встановленні емісій­ного курсу; за певних умов такі облі­гації надають їх власникам додаткові пільги;

— облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.

Ринок євроакцій з'явився 1983 року. На ньому ринку обертаються акції, які можуть ко­тируватись як на своєму національному ринку, так і (у певних випадках) на інших ринках, куди вони були допущені. Підприємство може розмістити на євроринку весь випуск своїх акцій або його частину. Ринок євроакцій відрізняється від національних ринків акцій та іноземних ринків акцій. В останньому акції емітуються та ко­тируються в конкретному іноземному фінансовому центрі.

Євроакції продаються на євроринку і котируються у якому-небудь фінансовому центрі оф­шор (переважно у Лондоні, ме­ншою мірою — у Люксембурзі та Сінгапурі); вони реалізують­ся міжнародними банківськими синдикатами і, як правило, ку­пуються за євровалюти.

Ринки золота

На ринках золота регулярно здійснюються опе­рації купівлі-продажу золота для його про­мислового споживання, придбання необхідної іноземної валюти, тезаврації та спекуляції.

Золото продається у вигляді злитків, монет, медалей, листків, пластинок, проволоки та зо­лотих сертифікатів. Золотий серти­фікат є свідоцтвом про депонування золота у банку, яке підля­гає обов'язковому обміну на позначену в ньому кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною.

Зазвичай ринки золота організаційно представлені консорціу­мом банків, уповноважених здійснювати операції з металом. Ви­ступаючи посередниками між покупцями та продавцями, за взає­мною домовленістю вони фіксують середньоринковий рівень ціни золота (щоденно, а іноді декілька разів на день). На сучасному етапі перше місце за обсягом оборотів посідають ринки золота Лондона та Цюриха.

Продаж золота здійснюється також шляхом публічного про­дажу на золотих аукціонах.

 

План семінарських занять

1.   Організаційна структура світового фінансового ринку.

2.   Строкові валютні операції. Форвардні операції. Операції «своп».

3.   Ринок ф'ючерсів.

4.   Валютні опціони.

5.   Євроринки

6.   Ринок капіталів.

7.   Ринок золота.

 



Информация о работе Міжнародна фінансова система