Міжнародна фінансова система

Відкрита валютна позиція може бути довгою та короткою. До­вга валютна позиція склада­ється, коли вимоги перевищують зо­бов'язання, коротка — коли зобов'язання більші, ніж вимоги. Напри­клад, купуючи 1 млн дол. США за німецькі марки за кур­сом 1,6790, банк створює довгу позицію на суму 1 млн дол. США та коротку позицію на суму 1,679 млн нім. марок. Ця опе­рація може бути по­дана у такому вигляді:

+ 1 000 000 USD       - 1 679 000 DM.

Довга валютна позиція дає прибутки при підвищенні курсу іноземної валюти і завдає збит­ків — при зниженні її курсу. Коро­тка позиція — навпаки, дає прибутки при зниженні курсу іно­зем­ної ва­люти, але завдає збитків при підвищенні курсу.

Залишаючи валютну позицію відкритою, учасники валютно­го ринку грають на валютних кур­сах з метою отримання при­бутків спекулятивного характеру, наражаючись свідомо на під­ви­щений ризик.

Учасники валютного ринку мають самі визначити рівень ва­лютного ризику, який вони мо­жуть взяти заради отримання при­бутків. Але для тих учасників валютного ринку, фінансовий стан яких зачіпає інтереси багатьох інших суб'єктів економічних від­носин (до них належать ба­нки), рівень ва­лютної позиції регулює­ться офіційно. У більшості країн світу держава регламен­тує роз­мір відкритої валютної позиції банків.

Банки постійно спостерігають за зміною валютної позиції. Наприклад, протягом дня банк здій­снив три конверсійні операції, наслідком чого була зміна довгих і коротких позицій як по окре­мих валютах, так і в цілому по операціях банку:

(тис. грошових одиниць)

Тобто в результаті трьох конверсійних операцій банк має такі відкриті позиції:

(тис. грошових одиниць)

Потім банк оцінює валютний ризик, який виникає через від­криту валютну позицію, у разі її не­гайного повного покриття за існуючими валютними курсами. Правильність оцінювання зале­жить від точності прогнозування динаміки валютних курсів. Оці­нюється можливий результат за­криття позиції шляхом перера­хунку довгих і коротких позицій по всіх іноземних валютах у наці­ональну за тими ри­нковими курсами, за якими можуть бути покриті угоди (з урахуванням термі­нів поставки валюти по стро­кових операціях). Іноді такий перерахунок здійснюється у два етапи: спочатку всі позиції пере­раховуються у найбільш пошире­ну валюту (наприклад долари США), потім доларові суми пере­рахо­вуються у національну валюту.

Розгляньмо порядок оцінювання можливого результату від­критої позиції банку, перерахо­вуючи кожну з відкритих позицій у гривні (UAH) за поточним ринковим курсом:

(тис. грошових одиниць)

Отже, загальна відкрита валютна позиція банку по всіх валю­тах складає + 1703 тис. UAH. Для оцінювання ступеня можливо­го ризику підтримки відкритої валютної позиції результат пере­оціню­вання позицій порівнюється з довгою позицією. У нашому прикладі це виглядатиме так:

1703 тис.  UAH /17200 тис.  UAH ´100%  = 9,9%.

Тобто внаслідок проведених операцій банк має відкриту ва­лютну позицію, яка на 9,9% за­стра­ховує банк від можливих ва­лютних ризиків. Але цей показник не є сталим; він весь час змі­нюється залежно від динаміки поточних ринкових курсів тих ва­лют, у яких банк має відкриту позицію.

Терміни валютних операцій

Здійснюючи будь-яку валютну операцію, слід розрізняти дві дати: дату укладення угоди (по те­лефону, телексу, письмово та ін.) і дату ви-

конання угоди, тобто фізичного переміщення грошових коштів. Дата виконання умов угоди зветься іде датою валютування.

Для безготівкових конверсійних операцій датою валютування є календарне число здійс­нення реального обміну грошових кош­тів у вигляді отримання купленої валюти та поставки кон­траген­ту угоди проданої валюти.

Конверсійні операції— це операції, здійснювані згідно з уго­дами агентів валютного ринку, з обміну обумовлених сум грошо­вої одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим кур­сом на певну дату. Такі операції позначаються словом «forex» або FX (Foreign Exchange Op­erations). Конверсійні операції поді­ляються на операції типу «спот» і форвардні конверсійні опе­рації.

Для депозитних операцій датою валютування буде дата поча­тку депозиту, тобто дата над­хо­дження коштів на банківський ра­хунок позичальника. Датою закінчення депозиту є дата повер­нення основної суми на рахунок кредитора.

Датами валютування та датами закінчення угоди є тільки ро­бочі дні банку, тобто всі дні за ви­нятком «вихідних і святкових днів для даної валюти».

Для операцій, що здійснюються протягом певного проміжку часу, у світовій практиці існу­ють загальноприйняті умови вико­нання, які включають стандартні дати валютування та дати за­кін­чення операції (табл. 4).

Складовою світового фінансового ринку є ва-Валютні ринки

Валютний ринок. Валютні ринки у сучасному розумінні сформувалися в XIX ст. На тепе­рішній час система валю­тних ринків є найбільшою й найліквіднішою у світі. Вона працює ціло­добово та розширюється територіально. Наприкінці 90-х років щоденний обіг валютних ринків становив бли­зько 3 трлн дол. СШA. їх особливістю на сучасному етапі є: посилення інтернаці­оналізації внаслідок розширення міжнародних господарських звязків; широке використання еле­ктронних систем зв'язку; здій­снення операцій протягом доби безперервно в усіх частинах світу; уніфікація техніки валютних операцій; значне перевищення обсягу спекулятивних та арбітраж­них валютних операцій над ко­мер­ційними, що дестабілізує ринки.

Таблиця 4

УМОВИ ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ